ЄзекiїльРозділ 34 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі? |
|
3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те! |
|
4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю! |
|
5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися. |
|
6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав! |
|
7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
|
8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть, |
|
9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
|
10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу. |
|
11 |
|
12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня. |
|
13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю. |
|
14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х! |
|
15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог. |
|
16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям! |
|
17 |
|
18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите? |
|
19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами! |
|
20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою. |
|
21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть, |
|
22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею! |
|
23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря! |
|
24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав! |
|
25 |
|
26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні. |
|
27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив. |
|
28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в. |
|
29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів. |
|
30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог. |
|
31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“. |
Книга пророка ИезекииляГлава 34 |
|
1 |
|
2 Сын человеческий! изреки пророчество на пастырей Израилевых, изреки пророчество и скажи им, пастырям: так говорит Господь Иегова: о! пастыри Израилевы, которые пасли себя самих, не стадо ли должны пасти пасущие? |
|
3 Жир ели вы, и волною одевались, тучных овец закалали, а стада не пасли. |
|
4 Слабых не поддерживали, и больной овцы не исцеляли, и раненной раны не перевязывали, и угнанной не возвращали, и затерявшейся не искали, а правили ими с жестокостью и свирепством. |
|
5 И разбежались они без пастуха, и достались на съедение всякому зверю в поле, и рассеялись. |
|
6 Блуждают овцы Мои по всем горам, и на всяком высоком холме, и по всему лицу земли рассеялись овцы Мои, и никто не спрашивает, и никто не ищет. |
|
7 |
|
8 Жив Я! говорит Господь Иегова; за то, что овцы Мои оставлены были на расхищение, и сделались овцы Мои снедью всякого зверя в поле, не имея пастыря, и пастухи Мои не искали овец Моих и пасли пастухи сами себя, а овец моих не пасли, |
|
9 За то, пастухи, выслушайте слово Иеговы. |
|
10 Так говорит Господь Иегова: вот Я взгляну на пастырей, я истребую овец Моих от руки их; и положу конец им, так что они уже не будут пасти овец, и не будут уже пастухи пасти самих себя, и вырву овец Моих из рта их, и не будут они снедью их. |
|
11 |
|
12 Как пастух осматривает стадо свое в тот день, когда он находится среди стада своего рассеянного; так Я осмотрю овец Моих, и отберу их из всех мест, в которые они были разогнаны, в день облачный и мрачный. |
|
13 И выведу их из народов, и соберу их из земель, и приведу их в землю их, и буду пасти их на горах Израилевых, в долинах, и по всем обитаемым местам сей земли. |
|
14 Буду пасти их на хорошей пажити, и двор их будет на высоких горах Израилевых; там они будут покоиться, на хорошем дворе, и будут пастись на тучной пажити, на горах Израилепых. |
|
15 Я буду пасти овец Моих, и Я буду покоить их, говорит Господь Иегова. |
|
16 Затерявшуюся сыщу, и угнанную возвращу, и раненной перевяжу рану, и больную исцелю, а жирную и сильную буду убивать; буду пасти их как должно. |
|
17 |
|
18 Разве нам мало того, что пасетесь на хорошей нажити? а вы остальное на пажити своей топчете ногами своими. И разве мало того, что пьете чистую воду? а вы оставшуюся мутите ногами своими, |
|
19 Так что овцы Мои должны пастись на местах, истоптанных ногами вашими, и пить мутность, произведенную ногами вашими. |
|
20 |
|
21 За то, что вы толкаетесь боком, и плечем, и рогами своими бодаете всех слабых, пока не выгоните их вон из стада; |
|
22 Я спасу овец Моих, и не будут уже расхищаемы, и рассужу овцу с овцою. |
|
23 И поставлю над ними одного пастыря, и будет пасти их, раба моего, Давида, он будет пасти их, и он будет у них пастырем. |
|
24 И Я, Иегова, буду их Богом, и раб Мой Давид будет начальствующим среди их. Я, Иегова, говорю. |
|
25 |
|
26 И дарую им и окрестностям холма Моего благословение; и дождь буду посылать в свое время; это будут дожди благословения. |
|
27 И полевое дерево будет давать плод свой, и земля будет давать произведения свои; и будут жить на земле своей безопасно; и узнают, что Я Иегова, когда сокрушу связи ярма их, и исторгну их из руки поработителей их. |
|
28 И не будут уже добычею народов, и земные звери не будут съедать их; они будут жить безопасно, и никто не будет страшить их. |
|
29 И устрою у них сад знаменитый, и не будут уже гибнуть от голода на земле, и не понесут на себе впредь посрамления от народов. |
|
30 И узнают, что Я Иегова, Бог их, с ними, и они, дом Израилев, Мой народ, говорит Господь Иегова. |
|
31 И вы - овцы Мои, овцы паствы Моей; вы человеки, а Я - Бог ваш, говорит Господь Иегова. |
ЄзекiїльРозділ 34 |
Книга пророка ИезекииляГлава 34 |
|
1 |
1 |
|
2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі? |
2 Сын человеческий! изреки пророчество на пастырей Израилевых, изреки пророчество и скажи им, пастырям: так говорит Господь Иегова: о! пастыри Израилевы, которые пасли себя самих, не стадо ли должны пасти пасущие? |
|
3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те! |
3 Жир ели вы, и волною одевались, тучных овец закалали, а стада не пасли. |
|
4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю! |
4 Слабых не поддерживали, и больной овцы не исцеляли, и раненной раны не перевязывали, и угнанной не возвращали, и затерявшейся не искали, а правили ими с жестокостью и свирепством. |
|
5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися. |
5 И разбежались они без пастуха, и достались на съедение всякому зверю в поле, и рассеялись. |
|
6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав! |
6 Блуждают овцы Мои по всем горам, и на всяком высоком холме, и по всему лицу земли рассеялись овцы Мои, и никто не спрашивает, и никто не ищет. |
|
7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
7 |
|
8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть, |
8 Жив Я! говорит Господь Иегова; за то, что овцы Мои оставлены были на расхищение, и сделались овцы Мои снедью всякого зверя в поле, не имея пастыря, и пастухи Мои не искали овец Моих и пасли пастухи сами себя, а овец моих не пасли, |
|
9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
9 За то, пастухи, выслушайте слово Иеговы. |
|
10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу. |
10 Так говорит Господь Иегова: вот Я взгляну на пастырей, я истребую овец Моих от руки их; и положу конец им, так что они уже не будут пасти овец, и не будут уже пастухи пасти самих себя, и вырву овец Моих из рта их, и не будут они снедью их. |
|
11 |
11 |
|
12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня. |
12 Как пастух осматривает стадо свое в тот день, когда он находится среди стада своего рассеянного; так Я осмотрю овец Моих, и отберу их из всех мест, в которые они были разогнаны, в день облачный и мрачный. |
|
13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю. |
13 И выведу их из народов, и соберу их из земель, и приведу их в землю их, и буду пасти их на горах Израилевых, в долинах, и по всем обитаемым местам сей земли. |
|
14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х! |
14 Буду пасти их на хорошей пажити, и двор их будет на высоких горах Израилевых; там они будут покоиться, на хорошем дворе, и будут пастись на тучной пажити, на горах Израилепых. |
|
15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог. |
15 Я буду пасти овец Моих, и Я буду покоить их, говорит Господь Иегова. |
|
16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям! |
16 Затерявшуюся сыщу, и угнанную возвращу, и раненной перевяжу рану, и больную исцелю, а жирную и сильную буду убивать; буду пасти их как должно. |
|
17 |
17 |
|
18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите? |
18 Разве нам мало того, что пасетесь на хорошей нажити? а вы остальное на пажити своей топчете ногами своими. И разве мало того, что пьете чистую воду? а вы оставшуюся мутите ногами своими, |
|
19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами! |
19 Так что овцы Мои должны пастись на местах, истоптанных ногами вашими, и пить мутность, произведенную ногами вашими. |
|
20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою. |
20 |
|
21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть, |
21 За то, что вы толкаетесь боком, и плечем, и рогами своими бодаете всех слабых, пока не выгоните их вон из стада; |
|
22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею! |
22 Я спасу овец Моих, и не будут уже расхищаемы, и рассужу овцу с овцою. |
|
23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря! |
23 И поставлю над ними одного пастыря, и будет пасти их, раба моего, Давида, он будет пасти их, и он будет у них пастырем. |
|
24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав! |
24 И Я, Иегова, буду их Богом, и раб Мой Давид будет начальствующим среди их. Я, Иегова, говорю. |
|
25 |
25 |
|
26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні. |
26 И дарую им и окрестностям холма Моего благословение; и дождь буду посылать в свое время; это будут дожди благословения. |
|
27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив. |
27 И полевое дерево будет давать плод свой, и земля будет давать произведения свои; и будут жить на земле своей безопасно; и узнают, что Я Иегова, когда сокрушу связи ярма их, и исторгну их из руки поработителей их. |
|
28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в. |
28 И не будут уже добычею народов, и земные звери не будут съедать их; они будут жить безопасно, и никто не будет страшить их. |
|
29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів. |
29 И устрою у них сад знаменитый, и не будут уже гибнуть от голода на земле, и не понесут на себе впредь посрамления от народов. |
|
30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог. |
30 И узнают, что Я Иегова, Бог их, с ними, и они, дом Израилев, Мой народ, говорит Господь Иегова. |
|
31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“. |
31 И вы - овцы Мои, овцы паствы Моей; вы человеки, а Я - Бог ваш, говорит Господь Иегова. |