CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 37
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Iсая

Розділ 37

1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то розде́р свої ша́ти та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому,

2 І послав він Еліякима, керівника́ пала́ти, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Іса́ї, Амосового сина.

3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та наруги! Бо підійшли́ діти аж до виходу утро́би, та немає сили породи́ти!

4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесе́ш молитву за решту, що ще знахо́диться“.

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

6 І сказав їм Іса́я „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і ве́рнеться до свого кра́ю. І Я вражу́ його́ мечем у його кра́ї!“

8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

9 I він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Він вийшов воювати з тобою!“ І почув вій, і послав послів до Єзекії, говорячи:

10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зво́дить тебе Бог твій, на Якого ти наді́єшся, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.

11 Ось ти чув, що́ зробили асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

12 Чи їх урятували боги тих наро́дів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“

14 І взяв Єзекі́я ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одно́го листа перед Господнім лицем.

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

16 „Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створи́в небеса́ та землю!

17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова́ Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

18 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили всі народи та їхні краї.

19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“

21 І послав Іса́я, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що́ ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

23 Кого лаяв ти та обража́в, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

24 Через рабів своїх Господа ти обража́в та казав: Із бе́зліччю своїх колесниць я вийшов на го́ри високі, на бо́ки Лівану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і зберу́сь на вершо́к його височини́, — в гущину́ його са́ду,

25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги́ повису́шую я всі єгипетські рі́ки!

26 Хіба ти не чув, що відда́вна зробив Я оце, що за днів старода́вніх Я це був створив? Тепер же спрова́див Я це, що ти нищиш міста́ поукріплювані, на купу румо́вищ обе́ртаєш їх.

27 А ме́шканці їхні — безсилі, настра́шені та побенте́жені, вони стали, як зі́лля оте польове́, мов трава зелені́юча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло.

28 І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення.

29 За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!

30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

31 А врято́ване Юдиного дому, що лишилося, пу́стить корі́ння додо́лу, і свого плода́ дасть уго́ру.

32 Бо з Єрусалиму ви́йде позостале, а рештки — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.

33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста цього́, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле.

34 Якою дорогою при́йде, то нею й пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, — говорить Господь!

35 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!“

36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві.

37 А Санхері́в, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневі́ї.

38 І сталося, коли він молився в домі Нісхора, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до кра́ю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

Der Prophet Jesaja

Kapitel 37

1 Da aber der König4428 Hiskia2396 das8085 hörete, zerriß7167 er seine Kleider899 und hüllete einen Sack8242 um sich3680 und ging935 in das Haus1004 des HErrn3068.

2 Und1004 sandte7971 Eliakim, den Hofmeister; und3680 Sebena, den Kanzler, samt den ältesten2205 Priestern3548, mit Säcken8242 umhüllet, zu dem Propheten5030 Jesaja3470, dem Sohn1121 Amoz531,

3 daß sie559 zu ihm sprächen: So spricht559 Hiskia2396: Das ist935 ein Tag3117 des Trübsals, Scheltens8433 und Lästerns5007, und gehet gleich, als wenn3117 die Kinder1121 bis an die Geburt4866 kommen sind, und ist keine Kraft3581 da zu gebären3205.

4 Daß doch der HErr3068, dein GOtt430, hören wollte die Worte1697 des Erzschenken7262, welchen sein Herr113, der König4428 zu8085 Assyrien804, gesandt7971 hat8085, zu lästern2778 den lebendigen2416 GOtt430 und zu schelten mit solchen Worten1697, wie der HErr3068, dein GOtt430, gehört hat3198! Und du wollest dein Gebet8605 erheben5375 für die Übrigen7611, die noch vorhanden sind4672.

5 Und die Knechte5650 des Königs4428 Hiskia2396 kamen935 zu Jesaja3470.

6 Jesaja3470 aber sprach559 zu8085 ihnen: So saget eurem Herrn3068: Der HErr113 spricht559 also: Fürchte3372 dich nicht vor den Worten, die du559 gehört hast1697, mit welchen mich6440 die Knaben5288 des Königs4428 zu Assyrien804 geschmähet haben1442.

7 Siehe, ich will5307 ihm einen andern Mut7307 machen5414, und soll etwas8052 hören8085, daß er wieder7725 heimziehe in sein Land776; und will ihn durchs Schwert2719 fällen in seinem Lande776.

8 Da aber der Erzschenke7262 wiederkam7725, fand4672 er den König4428 zu8085 Assyrien804 streiten3898 wider Libna3841; denn er hatte gehört, daß er von Lachis3923 gezogen5265 war.

9 Denn es kam8085 ein Gerücht von3318 Thirhaka8640, der Mohren3568 Könige4428, sagend559: Er7971 ist ausgezogen, wider dich zu8085 streiten3898.

10 Da er nun solches hörete, sandte er Boten zu Hiskia2396 und ließ ihm sagen559: Saget Hiskia, dem Könige4428 Judas, also: Laß dich982 deinen GOtt430 nicht betrügen5377, auf den du559 dich verlässest und sprichst559: Jerusalem3389 wird nicht in die Hand3027 des Königs4428 zu Assyrien804 gegeben5414 werden.

11 Siehe, du hast8085 gehört, was die Könige4428 zu Assyrien804 getan6213 haben allen Landen776 und sie2763 verbannet; und du solltest errettet werden5337?

12 Haben auch5337 die Götter430 der Heiden1471 die Länder errettet, welche meine Väter1 verderbet7843 haben, als Gosan1470, Haran2771, Rezeph7530 und die Kinder1121 Eden5729 zu Thelassar8515?

13 Wo ist der König4428 zu Hamath2574 und der König4428 zu Arpad774 und der König4428 der Stadt5892 Sepharvaim5617, Hena2012 und Iwa5755?

14 Und da Hiskia2396 den Brief5612 von3027 den Boten4397 empfangen3947 und gelesen hatte, ging5927 er7121 hinauf in das Haus1004 des HErrn3068 und breitete6566 ihn aus vor6440 dem HErrn3068.

15 Und Hiskia2396 betete6419 zum HErrn3068 und sprach559:

16 HErr3068 Zebaoth6635, du GOtt430 Israels3478, der du über den Cherubim3742 sitzest3427, du bist alleine GOtt430 über alle Königreiche4467 auf Erden776; du hast Himmel8064 und Erde776 gemacht6213.

17 HErr3068, neige5186 deine Ohren241 und höre doch! HErr3068, tue deine Augen5869 auf6491 und siehe7200 doch! Höre doch alle die Worte1697 Sanheribs5576, die er gesandt7971 hat8085, zu8085 schmähen2778 den lebendigen2416 GOtt430!

18 Wahr551 ist‘s, HErr3068, die Könige4428 zu Assyrien804 haben2717 wüste gemacht alle Königreiche776 samt ihren Landen776

19 und haben ihre Götter430 ins3027 Feuer784 geworfen; denn sie5414 waren nicht Götter430, sondern Menschenhände120 Werk4639, Holz6086 und Stein68. Die sind umgebracht6.

20 Nun aber, HErr3068, unser GOtt430, hilf3467 uns von seiner Hand3027, auf daß alle Königreiche4467, auf Erden776 erfahren3045, daß du HErr3068 seiest alleine.

21 Da sandte Jesaja3470, der Sohn1121 Amoz531, zu Hiskia2396 und ließ7971 ihm sagen559: So spricht der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Daß du559 mich gebeten hast6419 des Königs4428 Sanherib5576 halben zu Assyrien804,

22 so ist das1697, das der HErr3068 von ihm redet1696: Die Jungfrau1330 Tochter1323 Zion6726 verachtet959 dich und spottet3932 dein, und die Tochter1323 Jerusalem3389 schüttelt5128 das Haupt7218 dir nach310.

23 Wen hast2778 du geschmähet und gelästert1442? Über wen hast5375 du die Stimme6963 erhoben4791? und hebest deine Augen5869 empor7311 wider den Heiligen6918 in Israel3478.

24 Durch935 deine Knechte5650 hast du559 den HErrn136 geschändet2778 und sprichst: Ich bin durch die Menge7230 meiner Wagen7393 herauf gezogen auf5927 die Höhe4791 der Berge2022 an3027 den Seiten Libanons3844 und habe3772 seine hohen4791 Zedern730 abgehauen samt seinen auserwählten4005 Tannen1265 und bin durch die Höhe6967 bis ans Ende7093 kommen, an diesen Wald3293 auf dem Lande.

25 Ich habe gegraben6979 und getrunken8354 die4693 Wasser4325 und habe mit meinen Fußsohlen3709 ausgetrocknet alle verwahrten Wasser2975.

26 Hast8085 du3335 aber nicht gehört, daß ich vorzeiten also getan6213 habe935 und vor6924 alters so gehandelt und tue jetzt3117 auch also, daß feste1219 Städte5892 zerstöret werden7582 zu Steinhaufen5327,

27 und ihre Einwohner3427 geschwächt und zaghaft2865 werden3027 und mit Schanden bestehen und werden954 zu Feldgras und zu grünem Kraut6212, als Heu2682 auf6440 den Dächern1406, welches dorret, ehe denn es reif wird7054?

28 Ich kenne3045 aber deine Wohnung3427, deinen Auszug und3318 Einzug und935 dein Toben7264 wider mich.

29 Weil du denn wider mich tobest und dein Stolz7600 herauf5927 vor meine Ohren241 kommen ist7760, will935 ich dir einen Ring2397 an8193 die Nase639 legen und ein Gebiß4964 in dein Maul und will dich des Weges1870 wieder7725 heimführen, des du kommen bist.

30 Das sei dir aber das Zeichen226: Iß398 dies Jahr8141, was zertreten ist, das, andere8145 Jahr8141, was selbst wächset; des dritten7992 Jahrs säet2232 und erntet7114, pflanzet5193 Weinberge3754 und esset398 ihre Früchte6529.

31 Denn die Erretteten7604 vom Hause1004 Juda3063 und6213 die überbleiben werden noch3254 wiederum unter4295 sich wurzeln8328 und über4605 sich Frucht6529 tragen.

32 Denn von3318 Jerusalem3389 werden noch ausgehen, die überblieben sind7611, und die Erretteten6413 von dem Berge2022 Zion6726. Solches wird tun6213 der Eifer7068 des HErrn3068 Zebaoth6635.

33 Darum spricht der HErr3068 also vom Könige4428 zu Assyrien804: Er3384 soll nicht kommen935 in diese Stadt5892 und soll auch keinen Pfeil2671 daselbst hinschießen und kein Schild4043 davor kommen6923 und soll keinen Wall5550 um sie559 schütten8210,

34 sondern des Weges1870, des er kommen ist935, soll er wiederkehren7725, daß er in diese Stadt5892 nicht komme935, spricht5002 der HErr3068.

35 Denn ich will diese Stadt5892 schützen1598, daß ich ihr aushelfe3467 um, meinetwillen und5650 um meines Dieners Davids1732 willen.

36 Da fuhr aus3318 der Engel4397 des HErrn3068 und3967 schlug5221 im assyrischen804 Lager4264 hundertundfünfundachtzigtausend Mann. Und da sie sich7925 des Morgens1242 früh aufmachten, siehe, da lag es alles505 eitel tote4191 Leichname6297.

37 Und der König4428 zu Assyrien804, Sanherib5576, brach auf, zog5265 weg3212 und kehrete wieder7725 heim und blieb3427 zu Ninive5210.

38 Es begab sich7812 auch, da er anbetete im Hause1004 Nisrochs5268, seines Gottes430, schlugen5221 ihn seine Söhne1121 Adramelech und Sarezer8272 mit dem Schwert2719; und sie flohen4422 ins Land776 Ararat780. Und sein Sohn1121 Assar-Haddon634 ward König4427 an seiner Statt.

Iсая

Розділ 37

Der Prophet Jesaja

Kapitel 37

1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то розде́р свої ша́ти та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому,

1 Da aber der König4428 Hiskia2396 das8085 hörete, zerriß7167 er seine Kleider899 und hüllete einen Sack8242 um sich3680 und ging935 in das Haus1004 des HErrn3068.

2 І послав він Еліякима, керівника́ пала́ти, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Іса́ї, Амосового сина.

2 Und1004 sandte7971 Eliakim, den Hofmeister; und3680 Sebena, den Kanzler, samt den ältesten2205 Priestern3548, mit Säcken8242 umhüllet, zu dem Propheten5030 Jesaja3470, dem Sohn1121 Amoz531,

3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та наруги! Бо підійшли́ діти аж до виходу утро́би, та немає сили породи́ти!

3 daß sie559 zu ihm sprächen: So spricht559 Hiskia2396: Das ist935 ein Tag3117 des Trübsals, Scheltens8433 und Lästerns5007, und gehet gleich, als wenn3117 die Kinder1121 bis an die Geburt4866 kommen sind, und ist keine Kraft3581 da zu gebären3205.

4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесе́ш молитву за решту, що ще знахо́диться“.

4 Daß doch der HErr3068, dein GOtt430, hören wollte die Worte1697 des Erzschenken7262, welchen sein Herr113, der König4428 zu8085 Assyrien804, gesandt7971 hat8085, zu lästern2778 den lebendigen2416 GOtt430 und zu schelten mit solchen Worten1697, wie der HErr3068, dein GOtt430, gehört hat3198! Und du wollest dein Gebet8605 erheben5375 für die Übrigen7611, die noch vorhanden sind4672.

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

5 Und die Knechte5650 des Königs4428 Hiskia2396 kamen935 zu Jesaja3470.

6 І сказав їм Іса́я „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

6 Jesaja3470 aber sprach559 zu8085 ihnen: So saget eurem Herrn3068: Der HErr113 spricht559 also: Fürchte3372 dich nicht vor den Worten, die du559 gehört hast1697, mit welchen mich6440 die Knaben5288 des Königs4428 zu Assyrien804 geschmähet haben1442.

7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і ве́рнеться до свого кра́ю. І Я вражу́ його́ мечем у його кра́ї!“

7 Siehe, ich will5307 ihm einen andern Mut7307 machen5414, und soll etwas8052 hören8085, daß er wieder7725 heimziehe in sein Land776; und will ihn durchs Schwert2719 fällen in seinem Lande776.

8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

8 Da aber der Erzschenke7262 wiederkam7725, fand4672 er den König4428 zu8085 Assyrien804 streiten3898 wider Libna3841; denn er hatte gehört, daß er von Lachis3923 gezogen5265 war.

9 I він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Він вийшов воювати з тобою!“ І почув вій, і послав послів до Єзекії, говорячи:

9 Denn es kam8085 ein Gerücht von3318 Thirhaka8640, der Mohren3568 Könige4428, sagend559: Er7971 ist ausgezogen, wider dich zu8085 streiten3898.

10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зво́дить тебе Бог твій, на Якого ти наді́єшся, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.

10 Da er nun solches hörete, sandte er Boten zu Hiskia2396 und ließ ihm sagen559: Saget Hiskia, dem Könige4428 Judas, also: Laß dich982 deinen GOtt430 nicht betrügen5377, auf den du559 dich verlässest und sprichst559: Jerusalem3389 wird nicht in die Hand3027 des Königs4428 zu Assyrien804 gegeben5414 werden.

11 Ось ти чув, що́ зробили асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

11 Siehe, du hast8085 gehört, was die Könige4428 zu Assyrien804 getan6213 haben allen Landen776 und sie2763 verbannet; und du solltest errettet werden5337?

12 Чи їх урятували боги тих наро́дів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

12 Haben auch5337 die Götter430 der Heiden1471 die Länder errettet, welche meine Väter1 verderbet7843 haben, als Gosan1470, Haran2771, Rezeph7530 und die Kinder1121 Eden5729 zu Thelassar8515?

13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“

13 Wo ist der König4428 zu Hamath2574 und der König4428 zu Arpad774 und der König4428 der Stadt5892 Sepharvaim5617, Hena2012 und Iwa5755?

14 І взяв Єзекі́я ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одно́го листа перед Господнім лицем.

14 Und da Hiskia2396 den Brief5612 von3027 den Boten4397 empfangen3947 und gelesen hatte, ging5927 er7121 hinauf in das Haus1004 des HErrn3068 und breitete6566 ihn aus vor6440 dem HErrn3068.

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

15 Und Hiskia2396 betete6419 zum HErrn3068 und sprach559:

16 „Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створи́в небеса́ та землю!

16 HErr3068 Zebaoth6635, du GOtt430 Israels3478, der du über den Cherubim3742 sitzest3427, du bist alleine GOtt430 über alle Königreiche4467 auf Erden776; du hast Himmel8064 und Erde776 gemacht6213.

17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова́ Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

17 HErr3068, neige5186 deine Ohren241 und höre doch! HErr3068, tue deine Augen5869 auf6491 und siehe7200 doch! Höre doch alle die Worte1697 Sanheribs5576, die er gesandt7971 hat8085, zu8085 schmähen2778 den lebendigen2416 GOtt430!

18 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили всі народи та їхні краї.

18 Wahr551 ist‘s, HErr3068, die Könige4428 zu Assyrien804 haben2717 wüste gemacht alle Königreiche776 samt ihren Landen776

19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

19 und haben ihre Götter430 ins3027 Feuer784 geworfen; denn sie5414 waren nicht Götter430, sondern Menschenhände120 Werk4639, Holz6086 und Stein68. Die sind umgebracht6.

20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“

20 Nun aber, HErr3068, unser GOtt430, hilf3467 uns von seiner Hand3027, auf daß alle Königreiche4467, auf Erden776 erfahren3045, daß du HErr3068 seiest alleine.

21 І послав Іса́я, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що́ ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

21 Da sandte Jesaja3470, der Sohn1121 Amoz531, zu Hiskia2396 und ließ7971 ihm sagen559: So spricht der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Daß du559 mich gebeten hast6419 des Königs4428 Sanherib5576 halben zu Assyrien804,

22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

22 so ist das1697, das der HErr3068 von ihm redet1696: Die Jungfrau1330 Tochter1323 Zion6726 verachtet959 dich und spottet3932 dein, und die Tochter1323 Jerusalem3389 schüttelt5128 das Haupt7218 dir nach310.

23 Кого лаяв ти та обража́в, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

23 Wen hast2778 du geschmähet und gelästert1442? Über wen hast5375 du die Stimme6963 erhoben4791? und hebest deine Augen5869 empor7311 wider den Heiligen6918 in Israel3478.

24 Через рабів своїх Господа ти обража́в та казав: Із бе́зліччю своїх колесниць я вийшов на го́ри високі, на бо́ки Лівану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і зберу́сь на вершо́к його височини́, — в гущину́ його са́ду,

24 Durch935 deine Knechte5650 hast du559 den HErrn136 geschändet2778 und sprichst: Ich bin durch die Menge7230 meiner Wagen7393 herauf gezogen auf5927 die Höhe4791 der Berge2022 an3027 den Seiten Libanons3844 und habe3772 seine hohen4791 Zedern730 abgehauen samt seinen auserwählten4005 Tannen1265 und bin durch die Höhe6967 bis ans Ende7093 kommen, an diesen Wald3293 auf dem Lande.

25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги́ повису́шую я всі єгипетські рі́ки!

25 Ich habe gegraben6979 und getrunken8354 die4693 Wasser4325 und habe mit meinen Fußsohlen3709 ausgetrocknet alle verwahrten Wasser2975.

26 Хіба ти не чув, що відда́вна зробив Я оце, що за днів старода́вніх Я це був створив? Тепер же спрова́див Я це, що ти нищиш міста́ поукріплювані, на купу румо́вищ обе́ртаєш їх.

26 Hast8085 du3335 aber nicht gehört, daß ich vorzeiten also getan6213 habe935 und vor6924 alters so gehandelt und tue jetzt3117 auch also, daß feste1219 Städte5892 zerstöret werden7582 zu Steinhaufen5327,

27 А ме́шканці їхні — безсилі, настра́шені та побенте́жені, вони стали, як зі́лля оте польове́, мов трава зелені́юча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло.

27 und ihre Einwohner3427 geschwächt und zaghaft2865 werden3027 und mit Schanden bestehen und werden954 zu Feldgras und zu grünem Kraut6212, als Heu2682 auf6440 den Dächern1406, welches dorret, ehe denn es reif wird7054?

28 І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення.

28 Ich kenne3045 aber deine Wohnung3427, deinen Auszug und3318 Einzug und935 dein Toben7264 wider mich.

29 За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!

29 Weil du denn wider mich tobest und dein Stolz7600 herauf5927 vor meine Ohren241 kommen ist7760, will935 ich dir einen Ring2397 an8193 die Nase639 legen und ein Gebiß4964 in dein Maul und will dich des Weges1870 wieder7725 heimführen, des du kommen bist.

30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

30 Das sei dir aber das Zeichen226: Iß398 dies Jahr8141, was zertreten ist, das, andere8145 Jahr8141, was selbst wächset; des dritten7992 Jahrs säet2232 und erntet7114, pflanzet5193 Weinberge3754 und esset398 ihre Früchte6529.

31 А врято́ване Юдиного дому, що лишилося, пу́стить корі́ння додо́лу, і свого плода́ дасть уго́ру.

31 Denn die Erretteten7604 vom Hause1004 Juda3063 und6213 die überbleiben werden noch3254 wiederum unter4295 sich wurzeln8328 und über4605 sich Frucht6529 tragen.

32 Бо з Єрусалиму ви́йде позостале, а рештки — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.

32 Denn von3318 Jerusalem3389 werden noch ausgehen, die überblieben sind7611, und die Erretteten6413 von dem Berge2022 Zion6726. Solches wird tun6213 der Eifer7068 des HErrn3068 Zebaoth6635.

33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста цього́, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле.

33 Darum spricht der HErr3068 also vom Könige4428 zu Assyrien804: Er3384 soll nicht kommen935 in diese Stadt5892 und soll auch keinen Pfeil2671 daselbst hinschießen und kein Schild4043 davor kommen6923 und soll keinen Wall5550 um sie559 schütten8210,

34 Якою дорогою при́йде, то нею й пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, — говорить Господь!

34 sondern des Weges1870, des er kommen ist935, soll er wiederkehren7725, daß er in diese Stadt5892 nicht komme935, spricht5002 der HErr3068.

35 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!“

35 Denn ich will diese Stadt5892 schützen1598, daß ich ihr aushelfe3467 um, meinetwillen und5650 um meines Dieners Davids1732 willen.

36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві.

36 Da fuhr aus3318 der Engel4397 des HErrn3068 und3967 schlug5221 im assyrischen804 Lager4264 hundertundfünfundachtzigtausend Mann. Und da sie sich7925 des Morgens1242 früh aufmachten, siehe, da lag es alles505 eitel tote4191 Leichname6297.

37 А Санхері́в, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневі́ї.

37 Und der König4428 zu Assyrien804, Sanherib5576, brach auf, zog5265 weg3212 und kehrete wieder7725 heim und blieb3427 zu Ninive5210.

38 І сталося, коли він молився в домі Нісхора, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до кра́ю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

38 Es begab sich7812 auch, da er anbetete im Hause1004 Nisrochs5268, seines Gottes430, schlugen5221 ihn seine Söhne1121 Adramelech und Sarezer8272 mit dem Schwert2719; und sie flohen4422 ins Land776 Ararat780. Und sein Sohn1121 Assar-Haddon634 ward König4427 an seiner Statt.