Iсая

Розділ 37

1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то розде́р свої ша́ти та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому,

2 І послав він Еліякима, керівника́ пала́ти, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Іса́ї, Амосового сина.

3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та наруги! Бо підійшли́ діти аж до виходу утро́би, та немає сили породи́ти!

4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесе́ш молитву за решту, що ще знахо́диться“.

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

6 І сказав їм Іса́я „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і ве́рнеться до свого кра́ю. І Я вражу́ його́ мечем у його кра́ї!“

8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

9 I він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Він вийшов воювати з тобою!“ І почув вій, і послав послів до Єзекії, говорячи:

10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зво́дить тебе Бог твій, на Якого ти наді́єшся, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.

11 Ось ти чув, що́ зробили асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

12 Чи їх урятували боги тих наро́дів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“

14 І взяв Єзекі́я ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одно́го листа перед Господнім лицем.

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

16 „Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створи́в небеса́ та землю!

17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова́ Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

18 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили всі народи та їхні краї.

19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“

21 І послав Іса́я, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що́ ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

23 Кого лаяв ти та обража́в, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

24 Через рабів своїх Господа ти обража́в та казав: Із бе́зліччю своїх колесниць я вийшов на го́ри високі, на бо́ки Лівану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і зберу́сь на вершо́к його височини́, — в гущину́ його са́ду,

25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги́ повису́шую я всі єгипетські рі́ки!

26 Хіба ти не чув, що відда́вна зробив Я оце, що за днів старода́вніх Я це був створив? Тепер же спрова́див Я це, що ти нищиш міста́ поукріплювані, на купу румо́вищ обе́ртаєш їх.

27 А ме́шканці їхні — безсилі, настра́шені та побенте́жені, вони стали, як зі́лля оте польове́, мов трава зелені́юча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло.

28 І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення.

29 За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!

30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

31 А врято́ване Юдиного дому, що лишилося, пу́стить корі́ння додо́лу, і свого плода́ дасть уго́ру.

32 Бо з Єрусалиму ви́йде позостале, а рештки — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.

33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста цього́, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле.

34 Якою дорогою при́йде, то нею й пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, — говорить Господь!

35 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!“

36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві.

37 А Санхері́в, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневі́ї.

38 І сталося, коли він молився в домі Нісхора, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до кра́ю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

Книга пророка Исаии

Глава 37

1 Когда услышал8085 это царь4428 Езекия,2396 то разодрал7167 одежды899 свои и покрылся3680 вретищем,8242 и пошел935 в дом1004 Господень;3068

2 и послал7971 Елиакима,471 начальника дворца,1004 и Севну7644 писца,5608 и старших2205 священников,3548 покрытых3680 вретищами,8242 к пророку5030 Исаии,3470 сыну1121 Амосову.531

3 И они сказали559 ему: так говорит559 Езекия:2396 день3117 скорби6869 и наказания8433 и посрамления5007 день3117 сей, ибо младенцы1121 дошли935 до отверстия4866 утробы4866 матерней, а силы3581 нет родить.3205

4 Может быть, услышит8085 Господь3068 Бог430 твой слова1697 Рабсака,7262 которого послал7971 царь4428 Ассирийский,804 господин113 его, хулить2778 Бога430 живого2416 и поносить3198 словами,1697 какие слышал8085 Господь,3068 Бог430 твой; вознеси5375 же молитву8605 об оставшихся,7611 которые находятся4672 еще в живых.

5 И пришли935 слуги5650 царя4428 Езекии2396 к Исаии.3470

6 И сказал559 им Исаия:3470 так скажите559 господину113 вашему: так говорит559 Господь:3068 не бойся3372 слов,1697 которые слышал8085 ты, которыми поносили1442 Меня слуги5288 царя4428 Ассирийского.804

7 Вот, Я пошлю5414 в него дух,7307 и он услышит8085 весть,8052 и возвратится7725 в землю776 свою, и Я поражу5307 его мечом2719 в земле776 его.

8 И возвратился7725 Рабсак7262 и нашел4672 царя4428 Ассирийского804 воюющим3898 против Ливны;3841 ибо он слышал,8085 что тот отошел5265 от Лахиса.3923

9 И услышал8085 он о Тиргаке,8640 царе4428 Ефиопском;3568 ему сказали:559 вот, он вышел3318 сразиться3898 с тобою. Услышав8085 это, он послал7971 послов4397 к Езекии,2396 сказав:559

10 так скажите559 Езекии,2396 царю4428 Иудейскому:3063 пусть не обманывает5377 тебя Бог430 твой, на Которого ты уповаешь,982 думая:559 «не будет3389 отдан3389 Иерусалим3389 в руки3027 царя4428 Ассирийского».804

11 Вот, ты слышал,8085 что сделали6213 цари4428 Ассирийские804 со всеми землями,776 положив2763 на них заклятие;2763 ты ли уцелеешь?5337

12 Боги430 народов,1471 которых разорили7843 отцы1 мои, спасли5337 ли их, спасли ли Гозан1470 и Харан,2771 и Рецеф,7530 и сынов1121 Едена,5729 что в Фалассаре?8515

13 Где царь4428 Емафа2574 и царь4428 Арпада,774 и царь4428 города5892 Сепарваима,5617 Ены2012 и Иввы?5755

14 И взял3947 Езекия2396 письмо5612 из руки3027 послов4397 и прочитал7121 его, и пошел5927 в дом1004 Господень,3068 и развернул6566 его Езекия пред3942 лицем3942 Господним;3068

15 и молился6419 Езекия2396 пред лицем Господним3068 и говорил:559

16 Господи3068 Саваоф,6635 Боже430 Израилев,3478 седящий3427 на Херувимах!3742 Ты один Бог430 всех царств4467 земли;776 Ты сотворил6213 небо8064 и землю.776

17 Приклони,5186 Господи,3068 ухо241 Твое и услышь;8085 открой,6491 Господи,3068 очи5869 Твои и воззри,7200 и услышь8085 слова1697 Сеннахирима,5576 который послал7971 поносить2778 Тебя, Бога430 живого.2416

18 Правда,551 о, Господи!3068 цари4428 Ассирийские804 опустошили2717 все страны776 и земли776 их

19 и побросали5414 богов430 их в огонь;784 но это были не боги,430 а изделие4639 рук3027 человеческих,120 дерево6086 и камень,68 потому и истребили6 их.

20 И ныне, Господи3068 Боже430 наш, спаси3467 нас от руки3027 его; и узнают3045 все царства4467 земли,776 что Ты, Господи,3068 Бог один.

21 И послал7971 Исаия,3470 сын1121 Амосов,531 к Езекии2396 сказать:559 так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 о чем ты молился6419 Мне против Сеннахирима,5576 царя4428 Ассирийского,804

22 вот слово,1697 которое Господь3068 изрек1696 о нем: презрит959 тебя, посмеется3932 над тобою девствующая1330 дочь1323 Сиона,6726 покачает5128 вслед310 тебя головою7218 дочь1323 Иерусалима.3389

23 Кого ты порицал2778 и поносил?1442 и на кого возвысил7311 голос6963 и поднял5375 так высоко4791 глаза5869 твои? на Святого6918 Израилева.3478

24 Чрез3027 рабов5650 твоих ты порицал2778 Господа136 и сказал:559 «со множеством7230 колесниц7393 моих я взошел5927 на высоту4791 гор,2022 на ребра3411 Ливана,3844 и срубил3772 рослые6967 кедры730 его, отличные4005 кипарисы1265 его, и пришел935 на самую7093 вершину4791 его, в рощу3293 сада3760 его;

25 и откапывал6979 я, и пил8354 воду;4325 и осушу2717 ступнями3709 ног6471 моих все реки2975 Египетские».4693

26 Разве не слышал8085 ты, что Я издавна7350 сделал6213 это, в древние6924 дни3117 предначертал3335 это, а ныне выполнил935 тем, что ты опустошаешь7582 крепкие1219 города,5892 превращая их в груды1530 развалин?5327

27 И жители их3427 сделались маломощны,71163027 трепещут2865 и остаются954 в954 стыде;954 они стали как трава6212 на поле7704 и нежная1877 зелень,3419 как порост2682 на кровлях1406 и опаленный7709 хлеб, прежде3942 нежели выколосился.7054

28 Сядешь3427 ли ты, выйдешь3318 ли, войдешь935 ли, Я знаю3045 все, знаю и дерзость7264 твою против Меня.

29 За твою дерзость7264 против Меня и за то, что надмение7600 твое дошло5927 до ушей241 Моих, Я вложу7760 кольцо2397 Мое в ноздри639 твои и удила4964 Мои в рот8193 твой, и возвращу7725 тебя назад тою же дорогою,1870 которою ты пришел.935

30 И вот, тебе, Езекия, знамение:226 ешьте398 в этот год8141 выросшее5599 от упавшего зерна, и на другой8145 год8141 — самородное;7823 а на третий7992 год8141 сейте2232 и жните,7114 и садите5193 виноградные3754 сады,3754 и ешьте398 плоды6529 их.

31 И уцелевший6413 в доме1004 Иудином3063 остаток7604 пустит3254 опять3254 корень8328 внизу4295 и принесет6213 плод6529 вверху,4605

32 ибо из Иерусалима3389 произойдет3318 остаток,7611 и спасенное6413 — от горы2022 Сиона.6726 Ревность7068 Господа3068 Саваофа6635 соделает6213 это.

33 Посему так говорит559 Господь3068 о царе4428 Ассирийском:804 «не войдет935 он в этот город5892 и не бросит3384 туда стрелы,2671 и не приступит6923 к нему со щитом,4043 и не насыплет8210 против него вала.5550

34 По той же дороге,1870 по которой пришел,935 возвратится,7725 а в город5892 сей не войдет,935 говорит5002 Господь.3068

35 Я буду1598 охранять1598 город5892 сей, чтобы спасти3467 его ради Себя и ради Давида,1732 раба5650 Моего».

36 И вышел3318 Ангел4397 Господень3068 и поразил5221 в стане4264 Ассирийском804 сто3967 восемьдесят8084 пять2568 тысяч505 человек. И встали7925 поутру,1242 и вот, все тела6297 мертвые.4191

37 И отступил,5265 и пошел,3212 и возвратился7725 Сеннахирим,5576 царь4428 Ассирийский,804 и жил3427 в Ниневии.5210

38 И когда он поклонялся7812 в доме1004 Нисроха,5268 бога430 своего, Адрамелех152 и Шарецер,8272 сыновья1121 его, убили5221 его мечом,2719 а сами убежали4422 в землю776 Араратскую.780 И воцарился4427 Асардан,634 сын1121 его, вместо него.

Iсая

Розділ 37

Книга пророка Исаии

Глава 37

1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то розде́р свої ша́ти та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому,

1 Когда услышал8085 это царь4428 Езекия,2396 то разодрал7167 одежды899 свои и покрылся3680 вретищем,8242 и пошел935 в дом1004 Господень;3068

2 І послав він Еліякима, керівника́ пала́ти, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Іса́ї, Амосового сина.

2 и послал7971 Елиакима,471 начальника дворца,1004 и Севну7644 писца,5608 и старших2205 священников,3548 покрытых3680 вретищами,8242 к пророку5030 Исаии,3470 сыну1121 Амосову.531

3 І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та наруги! Бо підійшли́ діти аж до виходу утро́би, та немає сили породи́ти!

3 И они сказали559 ему: так говорит559 Езекия:2396 день3117 скорби6869 и наказания8433 и посрамления5007 день3117 сей, ибо младенцы1121 дошли935 до отверстия4866 утробы4866 матерней, а силы3581 нет родить.3205

4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесе́ш молитву за решту, що ще знахо́диться“.

4 Может быть, услышит8085 Господь3068 Бог430 твой слова1697 Рабсака,7262 которого послал7971 царь4428 Ассирийский,804 господин113 его, хулить2778 Бога430 живого2416 и поносить3198 словами,1697 какие слышал8085 Господь,3068 Бог430 твой; вознеси5375 же молитву8605 об оставшихся,7611 которые находятся4672 еще в живых.

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

5 И пришли935 слуги5650 царя4428 Езекии2396 к Исаии.3470

6 І сказав їм Іса́я „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

6 И сказал559 им Исаия:3470 так скажите559 господину113 вашему: так говорит559 Господь:3068 не бойся3372 слов,1697 которые слышал8085 ты, которыми поносили1442 Меня слуги5288 царя4428 Ассирийского.804

7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і ве́рнеться до свого кра́ю. І Я вражу́ його́ мечем у його кра́ї!“

7 Вот, Я пошлю5414 в него дух,7307 и он услышит8085 весть,8052 и возвратится7725 в землю776 свою, и Я поражу5307 его мечом2719 в земле776 его.

8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

8 И возвратился7725 Рабсак7262 и нашел4672 царя4428 Ассирийского804 воюющим3898 против Ливны;3841 ибо он слышал,8085 что тот отошел5265 от Лахиса.3923

9 I він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Він вийшов воювати з тобою!“ І почув вій, і послав послів до Єзекії, говорячи:

9 И услышал8085 он о Тиргаке,8640 царе4428 Ефиопском;3568 ему сказали:559 вот, он вышел3318 сразиться3898 с тобою. Услышав8085 это, он послал7971 послов4397 к Езекии,2396 сказав:559

10 „Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зво́дить тебе Бог твій, на Якого ти наді́єшся, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.

10 так скажите559 Езекии,2396 царю4428 Иудейскому:3063 пусть не обманывает5377 тебя Бог430 твой, на Которого ты уповаешь,982 думая:559 «не будет3389 отдан3389 Иерусалим3389 в руки3027 царя4428 Ассирийского».804

11 Ось ти чув, що́ зробили асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

11 Вот, ты слышал,8085 что сделали6213 цари4428 Ассирийские804 со всеми землями,776 положив2763 на них заклятие;2763 ты ли уцелеешь?5337

12 Чи їх урятували боги тих наро́дів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

12 Боги430 народов,1471 которых разорили7843 отцы1 мои, спасли5337 ли их, спасли ли Гозан1470 и Харан,2771 и Рецеф,7530 и сынов1121 Едена,5729 что в Фалассаре?8515

13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“

13 Где царь4428 Емафа2574 и царь4428 Арпада,774 и царь4428 города5892 Сепарваима,5617 Ены2012 и Иввы?5755

14 І взяв Єзекі́я ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одно́го листа перед Господнім лицем.

14 И взял3947 Езекия2396 письмо5612 из руки3027 послов4397 и прочитал7121 его, и пошел5927 в дом1004 Господень,3068 и развернул6566 его Езекия пред3942 лицем3942 Господним;3068

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

15 и молился6419 Езекия2396 пред лицем Господним3068 и говорил:559

16 „Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створи́в небеса́ та землю!

16 Господи3068 Саваоф,6635 Боже430 Израилев,3478 седящий3427 на Херувимах!3742 Ты один Бог430 всех царств4467 земли;776 Ты сотворил6213 небо8064 и землю.776

17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова́ Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

17 Приклони,5186 Господи,3068 ухо241 Твое и услышь;8085 открой,6491 Господи,3068 очи5869 Твои и воззри,7200 и услышь8085 слова1697 Сеннахирима,5576 который послал7971 поносить2778 Тебя, Бога430 живого.2416

18 Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили всі народи та їхні краї.

18 Правда,551 о, Господи!3068 цари4428 Ассирийские804 опустошили2717 все страны776 и земли776 их

19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

19 и побросали5414 богов430 их в огонь;784 но это были не боги,430 а изделие4639 рук3027 человеческих,120 дерево6086 и камень,68 потому и истребили6 их.

20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“

20 И ныне, Господи3068 Боже430 наш, спаси3467 нас от руки3027 его; и узнают3045 все царства4467 земли,776 что Ты, Господи,3068 Бог один.

21 І послав Іса́я, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що́ ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

21 И послал7971 Исаия,3470 сын1121 Амосов,531 к Езекии2396 сказать:559 так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 о чем ты молился6419 Мне против Сеннахирима,5576 царя4428 Ассирийского,804

22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

22 вот слово,1697 которое Господь3068 изрек1696 о нем: презрит959 тебя, посмеется3932 над тобою девствующая1330 дочь1323 Сиона,6726 покачает5128 вслед310 тебя головою7218 дочь1323 Иерусалима.3389

23 Кого лаяв ти та обража́в, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

23 Кого ты порицал2778 и поносил?1442 и на кого возвысил7311 голос6963 и поднял5375 так высоко4791 глаза5869 твои? на Святого6918 Израилева.3478

24 Через рабів своїх Господа ти обража́в та казав: Із бе́зліччю своїх колесниць я вийшов на го́ри високі, на бо́ки Лівану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і зберу́сь на вершо́к його височини́, — в гущину́ його са́ду,

24 Чрез3027 рабов5650 твоих ты порицал2778 Господа136 и сказал:559 «со множеством7230 колесниц7393 моих я взошел5927 на высоту4791 гор,2022 на ребра3411 Ливана,3844 и срубил3772 рослые6967 кедры730 его, отличные4005 кипарисы1265 его, и пришел935 на самую7093 вершину4791 его, в рощу3293 сада3760 его;

25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги́ повису́шую я всі єгипетські рі́ки!

25 и откапывал6979 я, и пил8354 воду;4325 и осушу2717 ступнями3709 ног6471 моих все реки2975 Египетские».4693

26 Хіба ти не чув, що відда́вна зробив Я оце, що за днів старода́вніх Я це був створив? Тепер же спрова́див Я це, що ти нищиш міста́ поукріплювані, на купу румо́вищ обе́ртаєш їх.

26 Разве не слышал8085 ты, что Я издавна7350 сделал6213 это, в древние6924 дни3117 предначертал3335 это, а ныне выполнил935 тем, что ты опустошаешь7582 крепкие1219 города,5892 превращая их в груды1530 развалин?5327

27 А ме́шканці їхні — безсилі, настра́шені та побенте́жені, вони стали, як зі́лля оте польове́, мов трава зелені́юча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло.

27 И жители их3427 сделались маломощны,71163027 трепещут2865 и остаются954 в954 стыде;954 они стали как трава6212 на поле7704 и нежная1877 зелень,3419 как порост2682 на кровлях1406 и опаленный7709 хлеб, прежде3942 нежели выколосился.7054

28 І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення.

28 Сядешь3427 ли ты, выйдешь3318 ли, войдешь935 ли, Я знаю3045 все, знаю и дерзость7264 твою против Меня.

29 За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!

29 За твою дерзость7264 против Меня и за то, что надмение7600 твое дошло5927 до ушей241 Моих, Я вложу7760 кольцо2397 Мое в ноздри639 твои и удила4964 Мои в рот8193 твой, и возвращу7725 тебя назад тою же дорогою,1870 которою ты пришел.935

30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

30 И вот, тебе, Езекия, знамение:226 ешьте398 в этот год8141 выросшее5599 от упавшего зерна, и на другой8145 год8141 — самородное;7823 а на третий7992 год8141 сейте2232 и жните,7114 и садите5193 виноградные3754 сады,3754 и ешьте398 плоды6529 их.

31 А врято́ване Юдиного дому, що лишилося, пу́стить корі́ння додо́лу, і свого плода́ дасть уго́ру.

31 И уцелевший6413 в доме1004 Иудином3063 остаток7604 пустит3254 опять3254 корень8328 внизу4295 и принесет6213 плод6529 вверху,4605

32 Бо з Єрусалиму ви́йде позостале, а рештки — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.

32 ибо из Иерусалима3389 произойдет3318 остаток,7611 и спасенное6413 — от горы2022 Сиона.6726 Ревность7068 Господа3068 Саваофа6635 соделает6213 это.

33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста цього́, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле.

33 Посему так говорит559 Господь3068 о царе4428 Ассирийском:804 «не войдет935 он в этот город5892 и не бросит3384 туда стрелы,2671 и не приступит6923 к нему со щитом,4043 и не насыплет8210 против него вала.5550

34 Якою дорогою при́йде, то нею й пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, — говорить Господь!

34 По той же дороге,1870 по которой пришел,935 возвратится,7725 а в город5892 сей не войдет,935 говорит5002 Господь.3068

35 І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!“

35 Я буду1598 охранять1598 город5892 сей, чтобы спасти3467 его ради Себя и ради Давида,1732 раба5650 Моего».

36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві.

36 И вышел3318 Ангел4397 Господень3068 и поразил5221 в стане4264 Ассирийском804 сто3967 восемьдесят8084 пять2568 тысяч505 человек. И встали7925 поутру,1242 и вот, все тела6297 мертвые.4191

37 А Санхері́в, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневі́ї.

37 И отступил,5265 и пошел,3212 и возвратился7725 Сеннахирим,5576 царь4428 Ассирийский,804 и жил3427 в Ниневии.5210

38 І сталося, коли він молився в домі Нісхора, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до кра́ю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

38 И когда он поклонялся7812 в доме1004 Нисроха,5268 бога430 своего, Адрамелех152 и Шарецер,8272 сыновья1121 его, убили5221 его мечом,2719 а сами убежали4422 в землю776 Араратскую.780 И воцарился4427 Асардан,634 сын1121 его, вместо него.