CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 42
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Iсая

Розділ 42

1 Оце Слуга Мій, що Я підпира́ю Його, Мій Обра́нець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Ньо́го, і Він правосу́ддя наро́дам пода́сть.

2 Він не буде кричати, і кли́кати не буде, і на ву́лицях чути не дасть Свого го́лосу.

3 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота тлі́ючого не пога́сить, буде суд видавати за правдою.

4 Не вто́миться Він, і не знемо́жеться, поки при́суду не покладе на землі, і будуть чекати Зако́на Його острови́.

5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса́ і їх розтягну́в, що землю простя́г та все те, що із неї вихо́дить, що наро́дові на ній Він диха́ння дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

6 Я, Господь, покли́кав Тебе в справедли́вості, і буду міцно трима́ти за ру́ки Тебе, і Тебе берегти́му, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, за Світло пога́нам,

7 щоб очі відкрити незрячим, щоб ви́вести в'я́зня з в'язни́ці, а з темни́ці — тих ме́шканців те́мряви!

8 Я Господь, — оце Йме́ння Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хва́ли Своєї божка́м.

9 Речі давні прийшли ось, нові́ ж Я пові́м, дам почу́ти вам про них, поки ви́ростуть.

10 Заспівайте для Господа пісню нову́, від кра́ю землі Йому хва́лу! Нехай шумить море, і все, що є в ньо́му, острови́ та їхні ме́шканці!

11 Хай голосно кличуть пустиня й міста́ її, осе́лі, що в них проживав Кеда́р! Хай виспі́вують ме́шканці скелі, хай кричать із верши́ни гірсько́ї!

12 Нехай Го́споду честь віддаду́ть, і на острова́х Його славу звіща́ють!

13 Господь ви́йде, як ли́цар, розбу́дить завзя́ття Своє, як воя́к, піді́йме Він окрик та буде кричати, — переможе Своїх ворогів!

14 Я відві́ку мовчав, мовчазни́й був та стри́мувався, а тепер Я крича́тиму, мов породі́лля! буду тя́жко зідхати й хапа́ти повітря!

15 Спусто́шу Я го́ри й підгі́рки, і всі їхні зілля́ посушу́, і річки́ оберну́ в острови́, і стави́ повису́шую!

16 І Я попрова́джу незрячих дорогою, якої не знають, стежка́ми незна́ними їх поведу́, оберну́ перед ними темно́ту на світло, а нері́вне — в рівни́ну. Оце речі, які Я зроблю́, і їх не поки́ну!

17 Відсту́плять наза́д, посоро́мляться со́ромом ті, хто надію склада́в на божка́, хто бовва́нам казав: Ви наші боги!

18 Почуйте, глухі, а незря́чі, прозрі́те, щоб бачити!

19 Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його́? Хто сліпий, як дові́рений, і сліпий, як раб Господа?

20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав ву́ха відкри́ті, але́ не почув.

21 Господь захоті́в був того ради правди Своєї, збільши́в та просла́вив Зако́на.

22 Але він наро́д попусто́шений та поплюндро́ваний: усі вони по пече́рах пов'я́зані та по в'язни́цях похо́вані; стали вони за грабі́ж, і немає визво́льника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни́!

23 Хто з вас ві́зьме оце до вух, на майбутнє почує й послу́хає?

24 Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжника́м? Хіба ж не Госпо́дь, що ми проти Нього грі́шили були́ і не хотіли ходи́ти путя́ми Його, а Зако́на Його ми не слу́хали?

25 І Він ви́лив на нього жар гніву Свого́ та наси́лля війни, що палахкоті́ло навко́ло його, — та він не пізна́в, і в ньому горіло воно, — та не брав він до се́рця цього́!

Der Prophet Jesaja

Kapitel 42

1 Siehe, das ist mein Knecht5650, ich erhalte ihn; und mein Auserwählter972, an welchem meine See LE5315 Wohlgefallen7521 hat3318. Ich habe ihm meinen Geist7307 gegeben5414; er wird8551 das Recht4941 unter die Heiden1471 bringen.

2 Er wird nicht schreien6817 noch rufen, und seine Stimme6963 wird man nicht hören8085 auf5375 den Gassen2351.

3 Das zerstoßene7533 Rohr7070 wird er nicht zerbrechen7665 und3318 den glimmenden3544 Docht6594 wird er nicht auslöschen3518. Er wird das Recht4941 wahrhaftiglich halten lehren.

4 Er7760 wird nicht mürrisch noch greulich sein, auf daß er3176 auf Erden776 das Recht4941 anrichte; und die Inseln339 werden3543 auf sein Gesetz8451 warten.

5 So spricht559 GOtt410, der HErr3068, der die Himmel8064 schaffet und ausbreitet5186, der die Erde776 machet und ihr Gewächs6631, der dem Volk5971, so darauf ist, den Odem7307 gibt5414 und den Geist5397 denen, die darauf gehen1980:

6 Ich2388, der HErr3068, habe dich gerufen7121 mit Gerechtigkeit6664 und habe dich bei deiner Hand3027 gefasset und habe dich behütet5341 und habe dich zum Bund1285 unter das Volk5971 gegeben5414, zum Licht216 der Heiden1471,

7 daß du sollst öffnen6491 die Augen5869 der Blinden5787 und die Gefangenen616 aus3318 dem Gefängnis1004 führen, und die da sitzen3427 in Finsternis2822, aus dem Kerker4525.

8 Ich, der HErr3068, das ist mein Name, und will, meine Ehre3519 keinem andern312 geben5414 noch meinen Ruhm8416 den8034 Götzen6456.

9 Siehe, was kommen soll, verkündige5046 ich zuvor7223 und verkündige Neues2319; ehe denn es aufgehet, lasse935 ich‘s euch hören8085.

10 Singet7891 dem HErrn3068 ein2319 neues Lied7892! Sein Ruhm8416 ist4393 an der Welt776 Ende7097; die im Meer3220 fahren3381, und was drinnen ist, die Inseln339, und die drinnen wohnen3427!

11 Rufet laut5375, ihr3427 Wüsten4057 und die Städte5892 drinnen samt den Dörfern2691, da Kedar6938 wohnet. Es jauchzen7442, die in Felsen5553 wohnen3427, und rufen6681 von den Höhen der Berge7218.

12 Lasset7760 sie dem HErrn3068 die Ehre3519 geben und seinen Ruhm8416 in den Inseln339 verkündigen5046!

13 Der HErr3068 wird ausziehen3318 wie ein376 Riese1368; er wird den Eifer7068 aufwecken5782 wie ein Kriegsmann4421; er wird jauchzen7321 und tönen6873; er wird seinen Feinden341 obliegen1396.

14 Ich schweige wohl5769 eine Zeitlang und bin still2814 und enthalte mich662. Nun aber will ich, wie eine Gebärerin3205, schreien6463; ich will sie2790 verwüsten5395 und alle3162 verschlingen7602.

15 Ich will Berge2022 und5104 Hügel1389 verwüsten2717 und all ihr Gras6212 verdorren3001; und will die Wasserströme zu Inseln339 machen7760 und die Seen98 austrocknen.

16 Aber die Blinden5787 will ich auf6440 dem Wege1870 leiten1869, den sie nicht wissen3045; ich will sie führen3212 auf den Steigen5410, die sie nicht kennen3045; ich will die Finsternis4285 vor ihnen her zum Licht216 machen7760 und das1697 Höckerichte4625 zur Ebene4334. Solches will ich ihnen tun6213 und sie nicht verlassen5800.

17 Aber die sich268 auf Götzen6459 verlassen982 und1322 sprechen559 zum gegossenen4541 Bilde: Ihr seid unsere Götter430! die sollen zurückkehren und zuschanden werden954.

18 Höret8085, ihr7200 Tauben2795 und schauet her5027, ihr Blinden5787, daß ihr sehet!

19 Wer ist so blind5787 als mein Knecht5650, und wer ist so taub2795 wie mein Bote4397, den ich sende7971? Wer ist so blind5787 als der Vollkommene7999 und so blind5787 als der Knecht5650 des HErrn3068?

20 Man7200 predigt wohl viel, aber sie8085 halten‘s8104 nicht; man7200 sagt6491 ihnen genug7227, aber sie wollen‘s nicht hören241.

21 Noch will2654 ihnen der HErr3068 wohl um seiner Gerechtigkeit6664 willen, daß er das Gesetz8451 herrlich142 und groß1431 mache.

22 Es1004 ist ein beraubt und geplündert4933 Volk5971; sie962 sind allzumal verstrickt6351 in Höhlen2352 und versteckt2244 in den Kerkern3608; sie sind zum Raub957 worden, und ist kein Erretter5337 da, geplündert, und ist niemand, der da sage559: Gib sie wieder7725 her!

23 Wer ist unter euch, der solches zu8085 Ohren nehme, der aufmerke7181 und höre238, das hernach268 kommt?

24 Wer hat2398 Jakob3290 übergeben zu plündern4933, und2098 Israel3478 den Räubern? Hat‘s8085 nicht14 der HErr3068 getan5414, an dem wir gesündiget haben1980? Und sie962 wollten auf seinen Wegen1870 nicht wandeln und gehorchten seinem Gesetz8451 nicht.

25 Darum hat8210 er über sie ausgeschüttet den Grimm2534 seines Zorns639 und eine Kriegsmacht5807 und hat1197 sie umher5439 angezündet3857 aber sie merken‘s3045 nicht; und hat7760 sie angesteckt, aber sie nehmen‘s nicht zu Herzen3820.

Iсая

Розділ 42

Der Prophet Jesaja

Kapitel 42

1 Оце Слуга Мій, що Я підпира́ю Його, Мій Обра́нець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Ньо́го, і Він правосу́ддя наро́дам пода́сть.

1 Siehe, das ist mein Knecht5650, ich erhalte ihn; und mein Auserwählter972, an welchem meine See LE5315 Wohlgefallen7521 hat3318. Ich habe ihm meinen Geist7307 gegeben5414; er wird8551 das Recht4941 unter die Heiden1471 bringen.

2 Він не буде кричати, і кли́кати не буде, і на ву́лицях чути не дасть Свого го́лосу.

2 Er wird nicht schreien6817 noch rufen, und seine Stimme6963 wird man nicht hören8085 auf5375 den Gassen2351.

3 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота тлі́ючого не пога́сить, буде суд видавати за правдою.

3 Das zerstoßene7533 Rohr7070 wird er nicht zerbrechen7665 und3318 den glimmenden3544 Docht6594 wird er nicht auslöschen3518. Er wird das Recht4941 wahrhaftiglich halten lehren.

4 Не вто́миться Він, і не знемо́жеться, поки при́суду не покладе на землі, і будуть чекати Зако́на Його острови́.

4 Er7760 wird nicht mürrisch noch greulich sein, auf daß er3176 auf Erden776 das Recht4941 anrichte; und die Inseln339 werden3543 auf sein Gesetz8451 warten.

5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса́ і їх розтягну́в, що землю простя́г та все те, що із неї вихо́дить, що наро́дові на ній Він диха́ння дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

5 So spricht559 GOtt410, der HErr3068, der die Himmel8064 schaffet und ausbreitet5186, der die Erde776 machet und ihr Gewächs6631, der dem Volk5971, so darauf ist, den Odem7307 gibt5414 und den Geist5397 denen, die darauf gehen1980:

6 Я, Господь, покли́кав Тебе в справедли́вості, і буду міцно трима́ти за ру́ки Тебе, і Тебе берегти́му, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, за Світло пога́нам,

6 Ich2388, der HErr3068, habe dich gerufen7121 mit Gerechtigkeit6664 und habe dich bei deiner Hand3027 gefasset und habe dich behütet5341 und habe dich zum Bund1285 unter das Volk5971 gegeben5414, zum Licht216 der Heiden1471,

7 щоб очі відкрити незрячим, щоб ви́вести в'я́зня з в'язни́ці, а з темни́ці — тих ме́шканців те́мряви!

7 daß du sollst öffnen6491 die Augen5869 der Blinden5787 und die Gefangenen616 aus3318 dem Gefängnis1004 führen, und die da sitzen3427 in Finsternis2822, aus dem Kerker4525.

8 Я Господь, — оце Йме́ння Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хва́ли Своєї божка́м.

8 Ich, der HErr3068, das ist mein Name, und will, meine Ehre3519 keinem andern312 geben5414 noch meinen Ruhm8416 den8034 Götzen6456.

9 Речі давні прийшли ось, нові́ ж Я пові́м, дам почу́ти вам про них, поки ви́ростуть.

9 Siehe, was kommen soll, verkündige5046 ich zuvor7223 und verkündige Neues2319; ehe denn es aufgehet, lasse935 ich‘s euch hören8085.

10 Заспівайте для Господа пісню нову́, від кра́ю землі Йому хва́лу! Нехай шумить море, і все, що є в ньо́му, острови́ та їхні ме́шканці!

10 Singet7891 dem HErrn3068 ein2319 neues Lied7892! Sein Ruhm8416 ist4393 an der Welt776 Ende7097; die im Meer3220 fahren3381, und was drinnen ist, die Inseln339, und die drinnen wohnen3427!

11 Хай голосно кличуть пустиня й міста́ її, осе́лі, що в них проживав Кеда́р! Хай виспі́вують ме́шканці скелі, хай кричать із верши́ни гірсько́ї!

11 Rufet laut5375, ihr3427 Wüsten4057 und die Städte5892 drinnen samt den Dörfern2691, da Kedar6938 wohnet. Es jauchzen7442, die in Felsen5553 wohnen3427, und rufen6681 von den Höhen der Berge7218.

12 Нехай Го́споду честь віддаду́ть, і на острова́х Його славу звіща́ють!

12 Lasset7760 sie dem HErrn3068 die Ehre3519 geben und seinen Ruhm8416 in den Inseln339 verkündigen5046!

13 Господь ви́йде, як ли́цар, розбу́дить завзя́ття Своє, як воя́к, піді́йме Він окрик та буде кричати, — переможе Своїх ворогів!

13 Der HErr3068 wird ausziehen3318 wie ein376 Riese1368; er wird den Eifer7068 aufwecken5782 wie ein Kriegsmann4421; er wird jauchzen7321 und tönen6873; er wird seinen Feinden341 obliegen1396.

14 Я відві́ку мовчав, мовчазни́й був та стри́мувався, а тепер Я крича́тиму, мов породі́лля! буду тя́жко зідхати й хапа́ти повітря!

14 Ich schweige wohl5769 eine Zeitlang und bin still2814 und enthalte mich662. Nun aber will ich, wie eine Gebärerin3205, schreien6463; ich will sie2790 verwüsten5395 und alle3162 verschlingen7602.

15 Спусто́шу Я го́ри й підгі́рки, і всі їхні зілля́ посушу́, і річки́ оберну́ в острови́, і стави́ повису́шую!

15 Ich will Berge2022 und5104 Hügel1389 verwüsten2717 und all ihr Gras6212 verdorren3001; und will die Wasserströme zu Inseln339 machen7760 und die Seen98 austrocknen.

16 І Я попрова́джу незрячих дорогою, якої не знають, стежка́ми незна́ними їх поведу́, оберну́ перед ними темно́ту на світло, а нері́вне — в рівни́ну. Оце речі, які Я зроблю́, і їх не поки́ну!

16 Aber die Blinden5787 will ich auf6440 dem Wege1870 leiten1869, den sie nicht wissen3045; ich will sie führen3212 auf den Steigen5410, die sie nicht kennen3045; ich will die Finsternis4285 vor ihnen her zum Licht216 machen7760 und das1697 Höckerichte4625 zur Ebene4334. Solches will ich ihnen tun6213 und sie nicht verlassen5800.

17 Відсту́плять наза́д, посоро́мляться со́ромом ті, хто надію склада́в на божка́, хто бовва́нам казав: Ви наші боги!

17 Aber die sich268 auf Götzen6459 verlassen982 und1322 sprechen559 zum gegossenen4541 Bilde: Ihr seid unsere Götter430! die sollen zurückkehren und zuschanden werden954.

18 Почуйте, глухі, а незря́чі, прозрі́те, щоб бачити!

18 Höret8085, ihr7200 Tauben2795 und schauet her5027, ihr Blinden5787, daß ihr sehet!

19 Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його́? Хто сліпий, як дові́рений, і сліпий, як раб Господа?

19 Wer ist so blind5787 als mein Knecht5650, und wer ist so taub2795 wie mein Bote4397, den ich sende7971? Wer ist so blind5787 als der Vollkommene7999 und so blind5787 als der Knecht5650 des HErrn3068?

20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав ву́ха відкри́ті, але́ не почув.

20 Man7200 predigt wohl viel, aber sie8085 halten‘s8104 nicht; man7200 sagt6491 ihnen genug7227, aber sie wollen‘s nicht hören241.

21 Господь захоті́в був того ради правди Своєї, збільши́в та просла́вив Зако́на.

21 Noch will2654 ihnen der HErr3068 wohl um seiner Gerechtigkeit6664 willen, daß er das Gesetz8451 herrlich142 und groß1431 mache.

22 Але він наро́д попусто́шений та поплюндро́ваний: усі вони по пече́рах пов'я́зані та по в'язни́цях похо́вані; стали вони за грабі́ж, і немає визво́льника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни́!

22 Es1004 ist ein beraubt und geplündert4933 Volk5971; sie962 sind allzumal verstrickt6351 in Höhlen2352 und versteckt2244 in den Kerkern3608; sie sind zum Raub957 worden, und ist kein Erretter5337 da, geplündert, und ist niemand, der da sage559: Gib sie wieder7725 her!

23 Хто з вас ві́зьме оце до вух, на майбутнє почує й послу́хає?

23 Wer ist unter euch, der solches zu8085 Ohren nehme, der aufmerke7181 und höre238, das hernach268 kommt?

24 Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжника́м? Хіба ж не Госпо́дь, що ми проти Нього грі́шили були́ і не хотіли ходи́ти путя́ми Його, а Зако́на Його ми не слу́хали?

24 Wer hat2398 Jakob3290 übergeben zu plündern4933, und2098 Israel3478 den Räubern? Hat‘s8085 nicht14 der HErr3068 getan5414, an dem wir gesündiget haben1980? Und sie962 wollten auf seinen Wegen1870 nicht wandeln und gehorchten seinem Gesetz8451 nicht.

25 І Він ви́лив на нього жар гніву Свого́ та наси́лля війни, що палахкоті́ло навко́ло його, — та він не пізна́в, і в ньому горіло воно, — та не брав він до се́рця цього́!

25 Darum hat8210 er über sie ausgeschüttet den Grimm2534 seines Zorns639 und eine Kriegsmacht5807 und hat1197 sie umher5439 angezündet3857 aber sie merken‘s3045 nicht; und hat7760 sie angesteckt, aber sie nehmen‘s nicht zu Herzen3820.