CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Вих. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вихід

Розділ 21

1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:

2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.

3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,

6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!

7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.

8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.

10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.

12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.

13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,

19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,

24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.

30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.

31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном.

32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,

34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.

36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.

37 Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 21

1 Dies sind die Rechte4941, die du ihnen6440 sollst vorlegen7760:

2 So du einen ebräischen Knecht5650 kaufest, der soll dir sechs8337 Jahre dienen5647; im siebenten7637 Jahr8141 soll er frei2670 ledig ausgehen3318.

3 Ist935 er ohne Weib1610 kommen3318, so, soll er auch ohne Weib1610 ausgehen. Ist er aber mit Weib802 kommen3318, so soll sein Weib802 mit ihm ausgehen.

4 Hat3205 ihm aber sein Herr113 ein Weib802 gegeben5414 und hat Söhne oder Töchter1323 gezeuget, so soll das Weib802 und die Kinder1121 seines Herrn113 sein; er aber soll ohne Weib1610 ausgehen3318.

5 Spricht559 aber der Knecht5650: Ich559 habe meinen Herrn113 lieb157 und1121 mein Weib802 und Kind, ich will nicht frei2670 werden3318,

6 So bringe5066 ihn sein Herr113 vor die Götter430 und halte ihn an5066 die Tür1817 oder Pfosten4201 und bohre7527 ihm mit einem Pfriemen4836 durch sein Ohr241; und er sei sein Knecht5647 ewig5769.

7 Verkauft4376 jemand376 seine Tochter1323 zur Magd519, so soll sie nicht ausgehen3318 wie die Knechte5650.

8 Gefällt5869 sie aber ihrem Herrn113 nicht4376 und will ihr nicht zur Ehe helfen, so soll er sie zu lösen6299 geben. Aber unter ein fremd5237 Volk5971 sie zu verkaufen, hat3259 er nicht Macht4910, weil er sie verschmähet hat898.

9 Vertrauet er sie aber seinem Sohn1121, so soll4941 er Tochterrecht1323 an ihr tun6213.

10 Gibt er ihm aber eine andere312, so soll3947 er ihr an ihrem Futter, Decke3682 und Eheschuld5772 nicht abbrechen1639.

11 Tut6213 er diese drei7969 nicht, so soll sie frei2600 ausgehen3318 ohne Lösegeld3701.

12 Wer einen Menschen schlägt5221, daß er376 stirbt4191, der soll des Todes4191 sterben4191.

13 Hat7760 er ihm aber nicht nachgestellet sondern GOtt430 hat ihn lassen579 ohngefähr in seine Hände3027 fallen, so will ich dir einen Ort4725 bestimmen, dahin er fliehen5127 soll

14 Wo aber jemand4191 an seinem Nächsten7453 frevelt2102 und376 ihn mit List6195 erwürget, so sollst du denselben von meinem Altar4196 nehmen3947, daß man ihn töte2026.

15 Wer seinen Vater1 oder Mutter517 schlägt5221, der soll des Todes4191 sterben4191.

16 Wer einen Menschen stiehlt1589 und376 verkaufet, daß man ihn3027 bei ihm findet4672, der soll des Todes4191 sterben4191.

17 Wer Vater1 oder Mutter517 flucht7043, der soll des Todes4191 sterben4191.

18 Wenn sich5307 Männer582 miteinander hadern7378, und einer schlägt5221 den andern7453 mit einem Stein68 oder176 mit einer Faust106, daß er376 nicht stirbt4191, sondern zu Bette4904 liegt:

19 kommt er auf6965, daß er ausgehet an seinem Stabe4938 so soll, der ihn schlug5221, unschuldig5352 sein, ohne daß er ihm bezahle, was er versäumet hat1980, und das Arztgeld gebe5414.

20 Wer seinen Knecht5650 oder Magd519 schlägt5221 mit einem Stabe7626, daß er376 stirbt4191 unter seinen Händen3027, der, soll5358 darum gestraft werden5358.

21 Bleibt5975 er aber389 einen oder zween Tage3117, so soll er nicht darum gestraft werden5358; denn es ist8147 sein Geld3701.

22 Wenn sich Männer582 hadern5327 und3318 verletzen5062 ein schwanger Weib802, daß ihr die Frucht3206 abgehet, und ihr kein Schade611 widerfährt, so soll6064 man ihn um Geld strafen, wieviel des Weibes802 Mann1167 ihm auflegt7896, und soll‘s6064 geben5414 nach der Teidingsleute Erkennen.

23 Kommt ihr aber ein Schade611 daraus, so soll er lassen5414 See LE5315 um See LE5315,

24 Auge5869 um Auge5869, Zahn8127 um Zahn8127, Hand3027 um Hand3027, Fuß7272 um Fuß7272,

25 Brand3555 um Brand3555, Wunde6482 um Wunde6482, Beule2250 um Beule2250.

26 Wenn jemand seinen Knecht5650 oder seine Magd519 in ein376 Auge5869 schlägt5221 und5869 verderbet7843 es, der soll sie frei2670 loslassen7971 um8478 das Auge5869.

27 Desselbigengleichen, wenn er seinem Knecht5650 oder Magd519 einen Zahn8127 ausschlägt5307, soll er sie frei2670 loslassen7971 um den Zahn8127.

28 Wenn ein Ochse7794 einen Mann376 oder Weib802 stößet, daß er stirbt4191, so soll5619 man den Ochsen7794 steinigen5619 und sein Fleisch1320 nicht essen398; so ist der Herr1167 des Ochsen7794 unschuldig5355.

29 Ist aber der Ochse7794 vorhin stößig gewesen5056, und seinem Herrn ist‘s angesagt5749, und er376 ihn nicht verwahret hat8032, und tötet4191 darüber einen Mann1167 oder Weib802, soll man den Ochsen7794 steinigen5619, und sein8104 Herr1167 soll sterben4191.

30 Wird man aber ein Geld auf ihn legen7896, so soll er geben5414, sein Leben5315 zu lösen6306, was man ihm auflegt7896.

31 Desselbigengleichen soll4941 man mit ihm handeln6213, wenn er Sohn1121 oder176 Tochter1323 stößet.

32 Stößet er7794 aber einen Knecht5650 oder Magd519, so soll er ihrem Herrn113 dreißig7970 silberne3701 Sekel geben5414, und den Ochsen7794 soll man steinigen5619.

33 so jemand eine Grube953 auftut6605, oder gräbt3738 eine Grube953 und376 decket sie nicht3680 zu, und fällt5307 darüber ein376 Ochse7794 oder Esel2543 hinein,

34 so soll‘s der Herr1167 der Grube953 mit1167 Geld3701 dem andern wieder7725 bezahlen7999; das Aas4191 aber soll sein sein.

35 Wenn jemandes Ochse7794 eines andern7453 Ochsen7794 stößet, daß er376 stirbt4191, so sollen sie den lebendigen2416 Ochsen verkaufen4376 und das Geld3701 teilen2673 und das Aas4191 auch teilen2673.

36 Ist‘s aber kund gewesen, daß der Ochse7794 stößig vorhin gewesen ist, und sein8104 Herr1167 hat8032 ihn nicht7999 verwahret, so soll er7794 einen Ochsen7794 um den andern vergelten7999 und das Aas4191 haben3045.

37 Wenn jemand einen Ochsen7794 oder Schaf7716 stiehlt1589 und schlachtet es oder verkauft4376 es, der soll2873 fünf2568 Ochsen1241 für einen Ochsen7794 wiedergeben7999 und vier702 Schafe6629 für ein376 Schaf.

Вихід

Розділ 21

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 21

1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:

1 Dies sind die Rechte4941, die du ihnen6440 sollst vorlegen7760:

2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.

2 So du einen ebräischen Knecht5650 kaufest, der soll dir sechs8337 Jahre dienen5647; im siebenten7637 Jahr8141 soll er frei2670 ledig ausgehen3318.

3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

3 Ist935 er ohne Weib1610 kommen3318, so, soll er auch ohne Weib1610 ausgehen. Ist er aber mit Weib802 kommen3318, so soll sein Weib802 mit ihm ausgehen.

4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

4 Hat3205 ihm aber sein Herr113 ein Weib802 gegeben5414 und hat Söhne oder Töchter1323 gezeuget, so soll das Weib802 und die Kinder1121 seines Herrn113 sein; er aber soll ohne Weib1610 ausgehen3318.

5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,

5 Spricht559 aber der Knecht5650: Ich559 habe meinen Herrn113 lieb157 und1121 mein Weib802 und Kind, ich will nicht frei2670 werden3318,

6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!

6 So bringe5066 ihn sein Herr113 vor die Götter430 und halte ihn an5066 die Tür1817 oder Pfosten4201 und bohre7527 ihm mit einem Pfriemen4836 durch sein Ohr241; und er sei sein Knecht5647 ewig5769.

7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.

7 Verkauft4376 jemand376 seine Tochter1323 zur Magd519, so soll sie nicht ausgehen3318 wie die Knechte5650.

8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

8 Gefällt5869 sie aber ihrem Herrn113 nicht4376 und will ihr nicht zur Ehe helfen, so soll er sie zu lösen6299 geben. Aber unter ein fremd5237 Volk5971 sie zu verkaufen, hat3259 er nicht Macht4910, weil er sie verschmähet hat898.

9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.

9 Vertrauet er sie aber seinem Sohn1121, so soll4941 er Tochterrecht1323 an ihr tun6213.

10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.

10 Gibt er ihm aber eine andere312, so soll3947 er ihr an ihrem Futter, Decke3682 und Eheschuld5772 nicht abbrechen1639.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.

11 Tut6213 er diese drei7969 nicht, so soll sie frei2600 ausgehen3318 ohne Lösegeld3701.

12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.

12 Wer einen Menschen schlägt5221, daß er376 stirbt4191, der soll des Todes4191 sterben4191.

13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

13 Hat7760 er ihm aber nicht nachgestellet sondern GOtt430 hat ihn lassen579 ohngefähr in seine Hände3027 fallen, so will ich dir einen Ort4725 bestimmen, dahin er fliehen5127 soll

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.

14 Wo aber jemand4191 an seinem Nächsten7453 frevelt2102 und376 ihn mit List6195 erwürget, so sollst du denselben von meinem Altar4196 nehmen3947, daß man ihn töte2026.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

15 Wer seinen Vater1 oder Mutter517 schlägt5221, der soll des Todes4191 sterben4191.

16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.

16 Wer einen Menschen stiehlt1589 und376 verkaufet, daß man ihn3027 bei ihm findet4672, der soll des Todes4191 sterben4191.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

17 Wer Vater1 oder Mutter517 flucht7043, der soll des Todes4191 sterben4191.

18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,

18 Wenn sich5307 Männer582 miteinander hadern7378, und einer schlägt5221 den andern7453 mit einem Stein68 oder176 mit einer Faust106, daß er376 nicht stirbt4191, sondern zu Bette4904 liegt:

19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.

19 kommt er auf6965, daß er ausgehet an seinem Stabe4938 so soll, der ihn schlug5221, unschuldig5352 sein, ohne daß er ihm bezahle, was er versäumet hat1980, und das Arztgeld gebe5414.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

20 Wer seinen Knecht5650 oder Magd519 schlägt5221 mit einem Stabe7626, daß er376 stirbt4191 unter seinen Händen3027, der, soll5358 darum gestraft werden5358.

21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

21 Bleibt5975 er aber389 einen oder zween Tage3117, so soll er nicht darum gestraft werden5358; denn es ist8147 sein Geld3701.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

22 Wenn sich Männer582 hadern5327 und3318 verletzen5062 ein schwanger Weib802, daß ihr die Frucht3206 abgehet, und ihr kein Schade611 widerfährt, so soll6064 man ihn um Geld strafen, wieviel des Weibes802 Mann1167 ihm auflegt7896, und soll‘s6064 geben5414 nach der Teidingsleute Erkennen.

23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,

23 Kommt ihr aber ein Schade611 daraus, so soll er lassen5414 See LE5315 um See LE5315,

24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

24 Auge5869 um Auge5869, Zahn8127 um Zahn8127, Hand3027 um Hand3027, Fuß7272 um Fuß7272,

25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

25 Brand3555 um Brand3555, Wunde6482 um Wunde6482, Beule2250 um Beule2250.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

26 Wenn jemand seinen Knecht5650 oder seine Magd519 in ein376 Auge5869 schlägt5221 und5869 verderbet7843 es, der soll sie frei2670 loslassen7971 um8478 das Auge5869.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

27 Desselbigengleichen, wenn er seinem Knecht5650 oder Magd519 einen Zahn8127 ausschlägt5307, soll er sie frei2670 loslassen7971 um den Zahn8127.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

28 Wenn ein Ochse7794 einen Mann376 oder Weib802 stößet, daß er stirbt4191, so soll5619 man den Ochsen7794 steinigen5619 und sein Fleisch1320 nicht essen398; so ist der Herr1167 des Ochsen7794 unschuldig5355.

29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.

29 Ist aber der Ochse7794 vorhin stößig gewesen5056, und seinem Herrn ist‘s angesagt5749, und er376 ihn nicht verwahret hat8032, und tötet4191 darüber einen Mann1167 oder Weib802, soll man den Ochsen7794 steinigen5619, und sein8104 Herr1167 soll sterben4191.

30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.

30 Wird man aber ein Geld auf ihn legen7896, so soll er geben5414, sein Leben5315 zu lösen6306, was man ihm auflegt7896.

31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном.

31 Desselbigengleichen soll4941 man mit ihm handeln6213, wenn er Sohn1121 oder176 Tochter1323 stößet.

32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний.

32 Stößet er7794 aber einen Knecht5650 oder Magd519, so soll er ihrem Herrn113 dreißig7970 silberne3701 Sekel geben5414, und den Ochsen7794 soll man steinigen5619.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,

33 so jemand eine Grube953 auftut6605, oder gräbt3738 eine Grube953 und376 decket sie nicht3680 zu, und fällt5307 darüber ein376 Ochse7794 oder Esel2543 hinein,

34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

34 so soll‘s der Herr1167 der Grube953 mit1167 Geld3701 dem andern wieder7725 bezahlen7999; das Aas4191 aber soll sein sein.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.

35 Wenn jemandes Ochse7794 eines andern7453 Ochsen7794 stößet, daß er376 stirbt4191, so sollen sie den lebendigen2416 Ochsen verkaufen4376 und das Geld3701 teilen2673 und das Aas4191 auch teilen2673.

36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.

36 Ist‘s aber kund gewesen, daß der Ochse7794 stößig vorhin gewesen ist, und sein8104 Herr1167 hat8032 ihn nicht7999 verwahret, so soll er7794 einen Ochsen7794 um den andern vergelten7999 und das Aas4191 haben3045.

37 Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

37 Wenn jemand einen Ochsen7794 oder Schaf7716 stiehlt1589 und schlachtet es oder verkauft4376 es, der soll2873 fünf2568 Ochsen1241 für einen Ochsen7794 wiedergeben7999 und vier702 Schafe6629 für ein376 Schaf.