CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Вих. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вихід

Розділ 21

1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:

2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.

3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,

6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!

7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.

8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.

10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.

12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.

13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,

19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,

24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.

30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.

31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном.

32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,

34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.

36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.

37 Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

Исход

Глава 21

1 И вот законы, которые ты предложишь им:

2 Если купишь раба Еврея, пусть он работает шесть лет; а в седьмой год пусть выйдет на волю даром.

3 Если он придет одним своим телом, пусть и выйдет одним своим телом. А если он есть муж жены, пусть выйдет с ним и жена его.

4 Если же господин его даст ему жену, и она родит ему сынов или дочерей, то жена и дети ее пусть останутся у господина ее, а он выйдет одним своим телом.

5 Но если раб скажет: люблю господина моего, жену мою и детей моих; не пойду на волю.

6 То господин его пусть приведет его пред Бога, и поставит его к двери или к косяку, и проколет ему господин его ухо шилом, и он останется рабом его вечно.

7 Если кто продаст дочь свою в рабство, то она не выйдет на волю, как выходят рабы.

8 Если она не угодна покажется господину своему, и он не обручит ее, пусть позволит выкупить ее; а чужому народу продать ее он не властен, когда она противна ему.

9 Если обручит ее сыну своему, пусть поступит с нею по правам дочери.

10 Если же другую возьмет за него, не должен лишить ее пищи, одежды и супружеского сожития.

11 А если он сих трех вещей не сделает для нее, пусть она отойдет даром, без выкупа.

12 Кто ударит человека, так что он умрет: да будет предан смерти.

13 Впрочем, кто не злоумышлял, но Бог подверг его руке его, то Я назначу у тебя место, куда убежать убившему.

14 А если кто с намерения умертвит ближнего коварно, то и от жертвенника Моего бери его на смерть.

15 Кто ударит отца своего или свою мать, да будет предан смерти.

16 Кто украдет человека, и продаст его, или найдется он в руках у него, да будет предан смерти.

17 Кто злословит отца своего или свою мать, да будет предан смерти.

18 Когда ссорятся двое, и один человек ударит другого камнем или кулаком, и тот не умрет, но сляжет в постель.

19 То, если он встанет, и будет выходить из дома с помощью палки, ударивший не будет повинен смерти; только пусть заплатит за остановку в его работе и вылечит его.

20 А если кто ударит раба своего, или служанку свою палкою, и они умрут от рук его, то должно наказать его.

21 Но если день или два дня переживут, то не наказывать; ибо это его деньги.

22 Когда двое дерутся, и ударят беременную женщину, и она выкинет, но не будет другого вреда, то взять с виновного пеню, какую наложит на него муж той женщины, и он должен заплатить оную при посредниках.

23 А если будет вред, то отдай душу за душу.

24 Глаз за глаз, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,

25 Обожжение за обожжение, рану за рану, ушиб за ушиб.

26 Если кто раба своего ударит в глаз, или служанку свою в глаз, и повредит его, пусть отпустит его на волю за глаз его.

27 Также если выбьет зуб рабу своему, или рабе своей, пусть отпустит его на волю за зуб его.

28 Если вол забодает мужчину или женщину до смерти, то вола побить камнями, и мяса его не есть; а хозяин вола не виноват.

29 Но если вол бодлив был и вчера и третьего дня, и хозяин его, быв извещен о сем, не стерег его, а он убил мужчину, или женщину, то вола побить камнями; да и хозяина его предать смерти.

30 Если на него наложен будет выкуп, пусть даст выкуп за душу свою, какой наложен будет на него.

31 Сына ли забодает, дочь ли забодает, по сему же закону поступать с ним,

32 Если вол забодает раба или рабу, то заплатить господину их тридцать сиклей серебра, а вола побить камнями.

33 Если кто раскроет яму, или если выкопает яму, и не покроет ее, и упадет в нее вол или осел,

34 То хозяин ямы должен заплатить, отдать серебро хозяину их, а труп будет его.

35 Если чей-нибудь вол убьет до смерти вола у соседа его, пусть продадут живого вола, и разделят пополам цену его; также и убитого пусть разделят пополам.

36 А если известно было, что вол бодлив был и вчера и третьего дня, но хозяин его не стерег его, то должен он заплатить вола за вола; а убитый будет его.

37

Вихід

Розділ 21

Исход

Глава 21

1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:

1 И вот законы, которые ты предложишь им:

2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.

2 Если купишь раба Еврея, пусть он работает шесть лет; а в седьмой год пусть выйдет на волю даром.

3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

3 Если он придет одним своим телом, пусть и выйдет одним своим телом. А если он есть муж жены, пусть выйдет с ним и жена его.

4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

4 Если же господин его даст ему жену, и она родит ему сынов или дочерей, то жена и дети ее пусть останутся у господина ее, а он выйдет одним своим телом.

5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,

5 Но если раб скажет: люблю господина моего, жену мою и детей моих; не пойду на волю.

6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!

6 То господин его пусть приведет его пред Бога, и поставит его к двери или к косяку, и проколет ему господин его ухо шилом, и он останется рабом его вечно.

7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.

7 Если кто продаст дочь свою в рабство, то она не выйдет на волю, как выходят рабы.

8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

8 Если она не угодна покажется господину своему, и он не обручит ее, пусть позволит выкупить ее; а чужому народу продать ее он не властен, когда она противна ему.

9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.

9 Если обручит ее сыну своему, пусть поступит с нею по правам дочери.

10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.

10 Если же другую возьмет за него, не должен лишить ее пищи, одежды и супружеского сожития.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.

11 А если он сих трех вещей не сделает для нее, пусть она отойдет даром, без выкупа.

12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.

12 Кто ударит человека, так что он умрет: да будет предан смерти.

13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

13 Впрочем, кто не злоумышлял, но Бог подверг его руке его, то Я назначу у тебя место, куда убежать убившему.

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.

14 А если кто с намерения умертвит ближнего коварно, то и от жертвенника Моего бери его на смерть.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

15 Кто ударит отца своего или свою мать, да будет предан смерти.

16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.

16 Кто украдет человека, и продаст его, или найдется он в руках у него, да будет предан смерти.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

17 Кто злословит отца своего или свою мать, да будет предан смерти.

18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,

18 Когда ссорятся двое, и один человек ударит другого камнем или кулаком, и тот не умрет, но сляжет в постель.

19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.

19 То, если он встанет, и будет выходить из дома с помощью палки, ударивший не будет повинен смерти; только пусть заплатит за остановку в его работе и вылечит его.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

20 А если кто ударит раба своего, или служанку свою палкою, и они умрут от рук его, то должно наказать его.

21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

21 Но если день или два дня переживут, то не наказывать; ибо это его деньги.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

22 Когда двое дерутся, и ударят беременную женщину, и она выкинет, но не будет другого вреда, то взять с виновного пеню, какую наложит на него муж той женщины, и он должен заплатить оную при посредниках.

23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,

23 А если будет вред, то отдай душу за душу.

24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

24 Глаз за глаз, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,

25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

25 Обожжение за обожжение, рану за рану, ушиб за ушиб.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

26 Если кто раба своего ударит в глаз, или служанку свою в глаз, и повредит его, пусть отпустит его на волю за глаз его.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

27 Также если выбьет зуб рабу своему, или рабе своей, пусть отпустит его на волю за зуб его.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

28 Если вол забодает мужчину или женщину до смерти, то вола побить камнями, и мяса его не есть; а хозяин вола не виноват.

29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.

29 Но если вол бодлив был и вчера и третьего дня, и хозяин его, быв извещен о сем, не стерег его, а он убил мужчину, или женщину, то вола побить камнями; да и хозяина его предать смерти.

30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.

30 Если на него наложен будет выкуп, пусть даст выкуп за душу свою, какой наложен будет на него.

31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном.

31 Сына ли забодает, дочь ли забодает, по сему же закону поступать с ним,

32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний.

32 Если вол забодает раба или рабу, то заплатить господину их тридцать сиклей серебра, а вола побить камнями.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,

33 Если кто раскроет яму, или если выкопает яму, и не покроет ее, и упадет в нее вол или осел,

34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

34 То хозяин ямы должен заплатить, отдать серебро хозяину их, а труп будет его.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.

35 Если чей-нибудь вол убьет до смерти вола у соседа его, пусть продадут живого вола, и разделят пополам цену его; также и убитого пусть разделят пополам.

36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.

36 А если известно было, что вол бодлив был и вчера и третьего дня, но хозяин его не стерег его, то должен он заплатить вола за вола; а убитый будет его.

37 Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

37