Вихід

Розділ 21

1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:

2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.

3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,

6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!

7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.

8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.

10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.

12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.

13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,

19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,

24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.

30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.

31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном.

32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,

34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.

36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.

37 Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

Исход

Глава 21

1 Вот Божественные указания, которые ты должен им объявить. О рабах из еврейского народа.

2 Если ты купил в рабы себе еврея, пусть он работает на тебя шесть лет, а в седьмой год он вправе обрести свободу без выкупа.

3 Если он пришел один, пусть один и уходит, а если он был женат, то и жена его уйдет с ним.

4 Если же его хозяин дал ему жену и она родила сыновей или дочерей, то жена и ее дети остаются у хозяина, а раб тот пусть уходит один.

5 Но если раб заявит: „Я предан своему хозяину и люблю свою жену и детей — не хочу я воли“, —

6 пусть хозяин приведет его к судьям, чтобы те выслушали его, а затем подведет его к двери или к косяку дверному и в знак того, что тот остается рабом его навсегда, проколет ему ухо шилом.

7 Когда же продаст кто-то дочь свою в рабство, то она не сможет уйти на волю, как уходят рабы-мужчины.

8 Если ее хозяин, который думал взять ее себе, стал недоволен ею, пусть позволит родным выкупить ее, а продать ее на сторону он не имеет права, когда сам поступил с ней вероломно.

9 Если он решит отдать ее сыну своему, то пусть обходится с ней, как с дочерью.

10 Если же возьмет себе другую женщину в жены, то первую не смеет он урезать в правах, лишить пищи, одежды и супружеских отношений.

11 И если он не станет исполнять эти три обязанности, она вправе уйти от него, стать свободной без всякого выкупа. В защиту человеческой жизни.

12 Всякий, кто ударит человека так, что тот умрет, должен быть предан смерти.

13 Однако если у совершившего убийство не было умысла злого, а Бог попустил такому случиться, то убийца может скрыться в местах, которые Я определю вам.

14 Того же, кто ближнего своего убьет намеренно, коварно напав на него, предай смерти, хотя бы он и убежал к жертвеннику Моему и искал подле него защиты.

15 Всякий, кто ударит своего отца или свою мать, должен быть предан смерти.

16 Смерти должен быть предан и всякий похититель человека, продал ли он его или еще держит у себя.

17 Всякий, кто бесчестит и оскорбляет отца или мать, должен быть предан смерти.

18 Если случится так, что в пылу ссоры один человек ударит другого камнем или кулаком и тот не умрет, а только сляжет в постель

19 и через время сможет вставать и выходить из дома, хотя бы опираясь на костыль, то ударивший его не будет нести за это наказание, однако он должен заплатить пострадавшему за потерянное тем время и покрыть расходы на его лечение.

20 Если хозяин ударит палкой раба или рабыню и смертельным окажется тот удар, то хозяин должен быть наказан.

21 Но если раб или рабыня проживут день или два после этого, то наказания за них не будет: раб — собственность хозяина.

22 Если мужчины во время драки, сами того не желая, толкнут беременную женщину и случится выкидыш у нее, но иного вреда ей не будет, то с виновного должно взять денежное возмещение — столько, сколько потребует с него муж той женщины и как то решат судьи.

23 Но если с самой женщиной что случится, то придется за жизнь заплатить жизнью,

24 ибо око — за око, зуб — за зуб, и за руку — рука, за ногу — нога,

25 ожог — за ожог, и за рану — рана, за ушиб — ушиб.

26 Если хозяин повредит глаз у раба иль рабыни, избивая их, то за глаз поврежденный он должен отпустить их на волю.

27 Также если он выбьет зуб у раба или рабыни, то должен отпустить их на волю за этот зуб.

28 Если чей-то бык насмерть забодает мужчину или женщину, то быка надлежит забить камнями и мяса его есть нельзя. Однако вины хозяина быка при этом нет.

29 Если ж бык и дотоле был бодлив и хозяина предупреждали об этом, то хозяин виновен в том, что недосмотрел за быком, допустив, чтобы тот забодал человека. Скотину тогда надлежит забить камнями, а хозяина смерти предать.

30 Если всё же эту казнь ему заменят на денежный выкуп, то он должен дать такой выкуп за свою жизнь, какой с него потребуют.

31 Так же следует поступить с ним, если его бык забодает мальчика или девочку.

32 Но если забодает бык раба или рабыню, то хозяин быка должен уплатить их хозяину тридцать шекелей серебра, а быка нужно забить камнями.

33 Если кто-нибудь раскроет прежде выкопанную яму для воды или выкопает новую яму и не закроет ее хорошо, а туда упадет чей-то бык или осел,

34 то виновный должен будет возместить потерю серебром, но туша животного останется ему.

35 Если чей-то бык насмерть забодает соседского быка, пусть продадут живого быка и деньги разделят пополам, так же как и тушу животного.

36 Но если уже было известно, что бык бодлив, а хозяин недосмотрел за ним, то он должен отдать своего быка за погубленного, а тушу животного может взять себе.

37

Вихід

Розділ 21

Исход

Глава 21

1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:

1 Вот Божественные указания, которые ты должен им объявить. О рабах из еврейского народа.

2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.

2 Если ты купил в рабы себе еврея, пусть он работает на тебя шесть лет, а в седьмой год он вправе обрести свободу без выкупа.

3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

3 Если он пришел один, пусть один и уходит, а если он был женат, то и жена его уйдет с ним.

4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

4 Если же его хозяин дал ему жену и она родила сыновей или дочерей, то жена и ее дети остаются у хозяина, а раб тот пусть уходит один.

5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,

5 Но если раб заявит: „Я предан своему хозяину и люблю свою жену и детей — не хочу я воли“, —

6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!

6 пусть хозяин приведет его к судьям, чтобы те выслушали его, а затем подведет его к двери или к косяку дверному и в знак того, что тот остается рабом его навсегда, проколет ему ухо шилом.

7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.

7 Когда же продаст кто-то дочь свою в рабство, то она не сможет уйти на волю, как уходят рабы-мужчины.

8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

8 Если ее хозяин, который думал взять ее себе, стал недоволен ею, пусть позволит родным выкупить ее, а продать ее на сторону он не имеет права, когда сам поступил с ней вероломно.

9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.

9 Если он решит отдать ее сыну своему, то пусть обходится с ней, как с дочерью.

10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.

10 Если же возьмет себе другую женщину в жены, то первую не смеет он урезать в правах, лишить пищи, одежды и супружеских отношений.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.

11 И если он не станет исполнять эти три обязанности, она вправе уйти от него, стать свободной без всякого выкупа. В защиту человеческой жизни.

12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.

12 Всякий, кто ударит человека так, что тот умрет, должен быть предан смерти.

13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

13 Однако если у совершившего убийство не было умысла злого, а Бог попустил такому случиться, то убийца может скрыться в местах, которые Я определю вам.

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.

14 Того же, кто ближнего своего убьет намеренно, коварно напав на него, предай смерти, хотя бы он и убежал к жертвеннику Моему и искал подле него защиты.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

15 Всякий, кто ударит своего отца или свою мать, должен быть предан смерти.

16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.

16 Смерти должен быть предан и всякий похититель человека, продал ли он его или еще держит у себя.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

17 Всякий, кто бесчестит и оскорбляет отца или мать, должен быть предан смерти.

18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,

18 Если случится так, что в пылу ссоры один человек ударит другого камнем или кулаком и тот не умрет, а только сляжет в постель

19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.

19 и через время сможет вставать и выходить из дома, хотя бы опираясь на костыль, то ударивший его не будет нести за это наказание, однако он должен заплатить пострадавшему за потерянное тем время и покрыть расходы на его лечение.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

20 Если хозяин ударит палкой раба или рабыню и смертельным окажется тот удар, то хозяин должен быть наказан.

21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

21 Но если раб или рабыня проживут день или два после этого, то наказания за них не будет: раб — собственность хозяина.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

22 Если мужчины во время драки, сами того не желая, толкнут беременную женщину и случится выкидыш у нее, но иного вреда ей не будет, то с виновного должно взять денежное возмещение — столько, сколько потребует с него муж той женщины и как то решат судьи.

23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,

23 Но если с самой женщиной что случится, то придется за жизнь заплатить жизнью,

24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

24 ибо око — за око, зуб — за зуб, и за руку — рука, за ногу — нога,

25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

25 ожог — за ожог, и за рану — рана, за ушиб — ушиб.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

26 Если хозяин повредит глаз у раба иль рабыни, избивая их, то за глаз поврежденный он должен отпустить их на волю.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

27 Также если он выбьет зуб у раба или рабыни, то должен отпустить их на волю за этот зуб.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

28 Если чей-то бык насмерть забодает мужчину или женщину, то быка надлежит забить камнями и мяса его есть нельзя. Однако вины хозяина быка при этом нет.

29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.

29 Если ж бык и дотоле был бодлив и хозяина предупреждали об этом, то хозяин виновен в том, что недосмотрел за быком, допустив, чтобы тот забодал человека. Скотину тогда надлежит забить камнями, а хозяина смерти предать.

30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.

30 Если всё же эту казнь ему заменят на денежный выкуп, то он должен дать такой выкуп за свою жизнь, какой с него потребуют.

31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном.

31 Так же следует поступить с ним, если его бык забодает мальчика или девочку.

32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний.

32 Но если забодает бык раба или рабыню, то хозяин быка должен уплатить их хозяину тридцать шекелей серебра, а быка нужно забить камнями.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,

33 Если кто-нибудь раскроет прежде выкопанную яму для воды или выкопает новую яму и не закроет ее хорошо, а туда упадет чей-то бык или осел,

34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

34 то виновный должен будет возместить потерю серебром, но туша животного останется ему.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.

35 Если чей-то бык насмерть забодает соседского быка, пусть продадут живого быка и деньги разделят пополам, так же как и тушу животного.

36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.

36 Но если уже было известно, что бык бодлив, а хозяин недосмотрел за ним, то он должен отдать своего быка за погубленного, а тушу животного может взять себе.

37 Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

37