Вихід

Розділ 21

1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:

2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.

3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,

6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!

7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.

8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.

10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.

12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.

13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,

19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,

24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.

30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.

31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном.

32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,

34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.

36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.

37 Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

Исход

Глава 21

1 Вот законы, которые ты должен им дать:

2 – Если купишь раба-еврея, и он прослужит у тебя шесть лет, то на седьмой год он должен стать свободным без выкупа.

3 Если он пришёл один, пусть один и освободится, а если пришёл с женой, пусть вместе с ним станет свободной и она.

4 Если господин даст ему жену, и она родит ему сыновей или дочерей, то женщина и дети будут принадлежать господину, а свободным станет только он сам.

5 Но если раб скажет: «Я люблю своего господина и жену с детьми. Я не хочу становиться свободным»,

6 то пусть господин приведёт его к судьям, . подведёт к двери или дверному косяку и проколет ему ухо шилом. После этого он останется его рабом на всю жизнь.

7 Если человек продаст дочь в рабство, то она не должна освобождаться из рабства, как рабы-мужчины.

8 Если она не угодит господину, который выбрал её себе в жёны, он должен позволить выкупить её. Он не имеет права продавать её чужеземцам, потому что обошёлся с ней нечестно.

9 Выбрав её женой для сына, пусть даст ей права дочери.

10 Если он женится на другой, пусть не лишает первую жену еды, одежды и супружеского сожительства.

11 Если он не даст ей этих трёх вещей, то она может стать свободной без выкупа.

12 – Любой, кто ударит человека и убьёт его, будет предан смерти.

13 Если он сделает это неумышленно, если Всевышний допустит этому случиться, то пусть убийца убежит, куда Я укажу. .

14 Но если человек затаит зло и убьёт другого человека намеренно, то заберите его от Моего жертвенника и предайте смерти.

15 Любой, кто ударит отца или мать, должен быть предан смерти.

16 Любой, кто украдёт человека и продаст его, или будет ещё держать его у себя, когда его схватят, должен быть предан смерти.

17 Любой, кто злословит отца или мать, должен быть предан смерти.

18 Если мужчины поссорятся, и один ударит другого камнем или кулаком, и тот не умрёт, но сляжет,

19 – тот, кто нанёс удар, не будет в ответе, если тот, кто получил увечье, поднимется и станет выходить из дома, опираясь на палку. Но он должен заплатить ему за потерянное время и за лечение.

20 Если хозяин ударит раба или рабыню палкой, и раб тотчас умрёт, то хозяин должен быть наказан.

21 Но если раб будет ещё жив через день или два, то хозяина наказывать не следует, потому что раб – его собственность.

22 Если дерущиеся мужчины ударят беременную, и она выкинет, . но другого вреда не будет, то с обидчика нужно взыскать всё, что потребует муж и позволит суд.

23 Если будет причинён вред, то берите жизнь за жизнь,

24 глаз за глаз, зуб за зуб, ногу за ногу,

25 ожог за ожог, рану за рану, ушиб за ушиб.

26 Если хозяин ударит раба или рабыню в глаз и выбьет его, то пусть отпустит их на свободу за потерянный глаз.

27 Если он выбьет рабу или рабыне зуб, то пусть отпустит их на свободу за выбитый зуб.

28 Если бык забодает мужчину или женщину до смерти, то быка нужно забить камнями, а мясо его есть нельзя. Но хозяин быка не будет в ответе.

29 Если бык был бодлив, и хозяина предупреждали, но он не смотрел за ним, и тот убил мужчину или женщину, то быка нужно забить камнями, а хозяина тоже предать смерти.

30 Впрочем, если с него потребуют выкуп, он может откупиться, заплатив столько, сколько потребуется.

31 Этот же закон действует, если бык забодает мальчика или девочку.

32 Если бык забодает раба или рабыню, то пусть хозяин заплатит их господину триста шестьдесят граммов серебра, . а быка пусть забьют камнями.

33 Если кто-то, выкопав яму или открыв её, не закроет её, и туда упадут вол или осёл,

34 то тот, кто выкопал яму, должен заплатить за потерю. Пусть он заплатит хозяину, а туша будет его.

35 Если чей-то бык изувечит чужого быка, и тот умрёт, то пусть хозяева продадут живого быка и поделят поровну и выручку, и тушу.

36 Но если было известно, что бык бодлив, а хозяин не держал его взаперти, то он должен заплатить быком за быка, а тушу пусть возьмёт себе.

37

Вихід

Розділ 21

Исход

Глава 21

1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:

1 Вот законы, которые ты должен им дать:

2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.

2 – Если купишь раба-еврея, и он прослужит у тебя шесть лет, то на седьмой год он должен стать свободным без выкупа.

3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

3 Если он пришёл один, пусть один и освободится, а если пришёл с женой, пусть вместе с ним станет свободной и она.

4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

4 Если господин даст ему жену, и она родит ему сыновей или дочерей, то женщина и дети будут принадлежать господину, а свободным станет только он сам.

5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,

5 Но если раб скажет: «Я люблю своего господина и жену с детьми. Я не хочу становиться свободным»,

6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!

6 то пусть господин приведёт его к судьям, . подведёт к двери или дверному косяку и проколет ему ухо шилом. После этого он останется его рабом на всю жизнь.

7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.

7 Если человек продаст дочь в рабство, то она не должна освобождаться из рабства, как рабы-мужчины.

8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

8 Если она не угодит господину, который выбрал её себе в жёны, он должен позволить выкупить её. Он не имеет права продавать её чужеземцам, потому что обошёлся с ней нечестно.

9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.

9 Выбрав её женой для сына, пусть даст ей права дочери.

10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.

10 Если он женится на другой, пусть не лишает первую жену еды, одежды и супружеского сожительства.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.

11 Если он не даст ей этих трёх вещей, то она может стать свободной без выкупа.

12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.

12 – Любой, кто ударит человека и убьёт его, будет предан смерти.

13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

13 Если он сделает это неумышленно, если Всевышний допустит этому случиться, то пусть убийца убежит, куда Я укажу. .

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.

14 Но если человек затаит зло и убьёт другого человека намеренно, то заберите его от Моего жертвенника и предайте смерти.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

15 Любой, кто ударит отца или мать, должен быть предан смерти.

16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.

16 Любой, кто украдёт человека и продаст его, или будет ещё держать его у себя, когда его схватят, должен быть предан смерти.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

17 Любой, кто злословит отца или мать, должен быть предан смерти.

18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,

18 Если мужчины поссорятся, и один ударит другого камнем или кулаком, и тот не умрёт, но сляжет,

19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.

19 – тот, кто нанёс удар, не будет в ответе, если тот, кто получил увечье, поднимется и станет выходить из дома, опираясь на палку. Но он должен заплатить ему за потерянное время и за лечение.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

20 Если хозяин ударит раба или рабыню палкой, и раб тотчас умрёт, то хозяин должен быть наказан.

21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

21 Но если раб будет ещё жив через день или два, то хозяина наказывать не следует, потому что раб – его собственность.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

22 Если дерущиеся мужчины ударят беременную, и она выкинет, . но другого вреда не будет, то с обидчика нужно взыскать всё, что потребует муж и позволит суд.

23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,

23 Если будет причинён вред, то берите жизнь за жизнь,

24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

24 глаз за глаз, зуб за зуб, ногу за ногу,

25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

25 ожог за ожог, рану за рану, ушиб за ушиб.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

26 Если хозяин ударит раба или рабыню в глаз и выбьет его, то пусть отпустит их на свободу за потерянный глаз.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

27 Если он выбьет рабу или рабыне зуб, то пусть отпустит их на свободу за выбитый зуб.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

28 Если бык забодает мужчину или женщину до смерти, то быка нужно забить камнями, а мясо его есть нельзя. Но хозяин быка не будет в ответе.

29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.

29 Если бык был бодлив, и хозяина предупреждали, но он не смотрел за ним, и тот убил мужчину или женщину, то быка нужно забить камнями, а хозяина тоже предать смерти.

30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.

30 Впрочем, если с него потребуют выкуп, он может откупиться, заплатив столько, сколько потребуется.

31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном.

31 Этот же закон действует, если бык забодает мальчика или девочку.

32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний.

32 Если бык забодает раба или рабыню, то пусть хозяин заплатит их господину триста шестьдесят граммов серебра, . а быка пусть забьют камнями.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,

33 Если кто-то, выкопав яму или открыв её, не закроет её, и туда упадут вол или осёл,

34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

34 то тот, кто выкопал яму, должен заплатить за потерю. Пусть он заплатит хозяину, а туша будет его.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.

35 Если чей-то бык изувечит чужого быка, и тот умрёт, то пусть хозяева продадут живого быка и поделят поровну и выручку, и тушу.

36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.

36 Но если было известно, что бык бодлив, а хозяин не держал его взаперти, то он должен заплатить быком за быка, а тушу пусть возьмёт себе.

37 Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

37