До римлян

Розділ 8

1 Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,

2 бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.

3 Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

4 щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.

5 Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.

6 Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,

7 думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.

8 І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.

9 А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

12 Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;

13 бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.

14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

15 бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“

16 Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.

18 Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

19 Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,

20 бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,

21 що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

22 Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.

23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

24 Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?

25 А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.

27 А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

29 Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.

30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.

31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?

33 Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

34 Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.

35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?

36 Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.

37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

38 Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,

39 ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

Der Brief des Paulus an die Römer

Kapitel 8

1 So686 ist nun3568 nichts3762 Verdammliches2631 an denen, die in1722 Christo5547 JEsu2424 sind, die nicht3361 nach2596 dem Fleisch4561 wandeln4043, sondern235 nach2596 dem Geist4151.

2 Denn1063 das Gesetz3551 des Geistes4151 der da lebendig macht2222 in1722 Christo5547 JEsu2424, hat1659 mich3165 freigemacht von575 dem Gesetz3551 der Sünde266 und2532 des Todes2288.

3 Denn1063 was dem Gesetz3551 unmöglich102 war2632 (sintemal es durch1223 das3739 Fleisch4561 geschwächet ward770), das tat GOtt2316 und2532 sandte3992 seinen Sohn in1722 der4012 Gestalt3667 des sündlichen266 Fleisches und verdammte die1438 Sünde266 im1722 Fleisch durch1722 Sünde266,

4 auf daß2443 die Gerechtigkeit1345, vom Gesetz3551 erfordert, in1722 uns2254 erfüllet würde4137, die wir nun nicht3361 nach2596 dem Fleische4561 wandeln4043 sondern235 nach2596 dem Geist4151.

5 Denn1063 die2596 da fleischlich4561 sind5607, die3588 sind5426 fleischlich4561 gesinnet; die2596 aber1161 geistlich4151 sind, die3588 sind geistlich4151 gesinnet.

6 Aber1161 fleischlich4561 gesinnet sein5427 ist der Tod2288, und1063 geistlich4151 gesinnet sein5427 ist Leben2222 und2532 Friede1515.

7 Denn1360 fleischlich4561 gesinnet sein5427 ist5293 eine Feindschaft2189 wider1519 GOtt2316, sintemal1063 es dem Gesetze3551 Gottes2316 nicht3756 untertan5293 ist; denn1063 es vermag1410 es auch nicht3761.

8 Die aber1161 fleischlich1722 sind5607, mögen1410 GOtt2316 nicht gefallen700.

9 Ihr5210 aber1161 seid2075 nicht3756 fleischlich4561, sondern235 geistlich4151, so1512 anders Gottes2316 Geist4151 in1722 euch1722 wohnet. Wer1536 aber1161 Christi5547 Geist4151 nicht3756 hat1722 der3778 ist2192 nicht3756 sein2076.

10 So1161 aber1161 Christus5547 in1722 euch5213 ist so ist der Leib zwar3303 tot3498 um1223 der Sünde266 willen; der Geist4151 aber1487 ist das Leben2222 um1223 der Gerechtigkeit1343 willen.

11 So1487 nun1161 der Geist4151 des846, der JEsum2424 von1537 den Töten auferwecket hat1453, in1722 euch5213 wohnet, so wird auch2532 derselbige, der Christum5547 von1537 den Toten3498 auferwecket hat1453, eure sterblichen2349 Leiber4983 lebendig2227 machen2227 um1223 deswillen, daß sein Geist4151 in euch5216 wohnet.

12 So sind2070 wir nun3767, liebe Brüder80, Schuldner3781 nicht3756 dem Fleisch4561, daß wir nach2596 dem Fleisch4561 leben2198.

13 Denn1063 wo ihr nach2596 dem Fleisch4561 lebet2198, so1161 werdet3195 ihr sterben599 müssen; wo ihr aber1487 durch den Geist4151 des Fleisches4983 Geschäfte4234 tötet2289, so1487 werdet ihr leben2198.

14 Denn1063 welche der3778 Geist4151 Gottes2316 treibet, die3745 sind1526 Gottes2316 Kinder.

15 Denn1063 ihr habt2983 nicht3756 einen knechtischen1397 Geist4151 empfangen2983, daß1519 ihr euch abermal fürchten müßtet5401, sondern235 ihr habt einen kindlichen5206 Geist4151 empfangen2983, durch welchen3739 wir rufen2896: Abba5, lieber Vater3962!

16 Derselbige Geist4151 gibt Zeugnis4828 unserm2257 Geist4151, daß846 wir Gottes2316 Kinder5043 sind2070.

17 Sind wir denn1487 Kinder5043, so1512 sind wir auch2532 Erben2818, nämlich Gottes2316 Erben2818 und1161 Miterben4789 Christi5547, so2532 wir anders mit leiden4841, auf daß2443 wir auch1161 mit zur Herrlichkeit4888 erhoben werden.

18 Denn1063 ich halte es dafür, daß3754 dieser3568 Zeit2540 Leiden3804 der Herrlichkeit1391 nicht3756 wert514 sei, die1519 an4314 uns2248 soll3195 offenbaret werden3049.

19 Denn1063 das ängstliche Harren603 der Kreatur2937 wartet553 auf die Offenbarung602 der Kinder Gottes2316,

20 sintemal die Kreatur2937 unterworfen ist5293 der Eitelkeit3153 ohne3756 ihren Willen1635, sondern235 um1063 deswillen1223, der sie unterworfen hat5293 auf1909 Hoffnung1680.

21 Denn3754 auch2532 die Kreatur2937 frei werden1659 wird von575 dem Dienst1397 des846 vergänglichen Wesens5356 zu1519 der herrlichen1391 Freiheit1657 der Kinder5043 Gottes2316.

22 Denn1063 wir wissen1492, daß3754 alle3956 Kreatur2937 sehnet sich4959 mit uns und2532 ängstet4944 sich noch3568 immerdar891.

23 Nicht3756 allein3440 aber1161 sie846, sondern235 auch2532 wir2249 selbst1438, die wir haben2192 des846 Geistes4151 Erstlinge536, sehnen4727 uns2257 auch bei1722 uns selbst nach der Kindschaft5206 und2532 warten553 auf unsers Leibes4983 Erlösung629.

24 Denn1063 wir sind wohl selig4982, doch in der Hoffnung1680. Die Hoffnung1680 aber1161, die man5100 siehet, ist2076 nicht3756 Hoffnung1680; denn1063 wie5101 kann1679 man des2532, hoffen1679, das3739 man siehet?

25 So1487 wir aber1161 des hoffen1679, das3739 wir nicht3756 sehen991, so warten553 wir sein durch1223 Geduld5281.

26 Desselbigengleichen auch1161 der846 Geist4151 hilft4878 unserer2257 Schwachheit769 auf5228. Denn2532 wir wissen1492 nicht3756, was5101 wir beten4336 sollen1163, wie2526 sich‘s gebühret, sondern235 der Geist4151 selbst vertritt5241 uns2257 aufs beste mit unaussprechlichem215 Seufzen4726.

27 Der2596 aber1161 die Herzen2588 forschet, der weiß1492, was5101 des Geistes4151 Sinn5427 sei; denn3754 er vertritt1793 die Heiligen40 nach5228 dem, was GOtt2316 gefällt.

28 Wir wissen1492 aber1161, daß3754 denen, die2596 GOtt2316 lieben25, alle3956 Dinge zum besten18 dienen4903, die nach1519 dem Vorsatz4286 berufen2822 sind5607.

29 Denn welche er846 zuvor versehen hat4267, die3739 hat4309 er auch2532 verordnet, daß3754 sie gleich sein1511 sollten4832 dem Ebenbilde1504 seines Sohns, auf1519 daß derselbige der Erstgeborne sei unter1722 vielen4183 Brüdern80.

30 Welche3739 er aber1161 verordnet hat4309, die3739 hat2564 er auch2532 berufen; welche er aber1161 berufen hat2564, die5128 hat2564 er auch2532 gerecht1344 gemacht; welche er aber2532 hat1344 gerecht1344 gemacht, die3739 hat1392 er auch2532 herrlich gemacht.

31 Was4314 wollen wir denn3767 hiezu sagen2046? Ist2046 GOtt2316 für5228 uns2257, wer5101 mag wider2596 uns2257 sein?

32 Welcher3956 auch2532 seines eigenen2398 Sohnes nicht3756 hat1065 verschont5339, sondern235 hat3860 ihn für5228 uns2257 alle3956 dahingegeben, wie4459 sollte5483 er846 uns2254 mit4862 ihm846 nicht3780 alles schenken?

33 Wer5101 will1458 die Auserwählten1588 Gottes2316 beschuldigen? GOtt2316 ist hier, der2596 da gerecht1344 macht.

34 Wer5101 will1453 verdammen2632? Christus5547 ist2076 hier, der1722 gestorben599 ist2532, ja vielmehr, der3739 auch2532 auferwecket ist2532, welcher3739 ist zur Rechten1188 Gottes2316 und1161 vertritt1793 uns5228.

35 Wer5101 will uns2248 scheiden5563 von575 der Liebe26 Gottes5547? Trübsal2347 oder2228 Angst4730 oder2228 Verfolgung1375 oder2228 Hunger3042 oder2228 Blöße1132 oder2228 Fährlichkeit2794 oder2228 Schwert3162?

36 Wie2531 geschrieben stehet: Um1752 deinetwillen4675 werden3049 wir getötet2289 den ganzen3650 Tag2250; wir sind geachtet für5613 Schlachtschafe4263.

37 Aber235 in1722 dem5125 allem3956 überwinden wir weit5245 um1223 deswillen, der uns2248 geliebet hat25.

38 Denn1063 ich bin gewiß3982, daß3754 weder3777 Tod2288 noch3777 Leben2222, weder3777 Engel32 noch3777 Fürstentum746 noch3777 Gewalt1411, weder3777 Gegenwärtiges1764 noch3777 Zukünftiges3195,

39 weder3777 Hohes5313 noch3777 Tiefes899 noch3777 keine5100 andere2087 Kreatur2937 mag uns2248 scheiden5563 von575 der Liebe26 Gottes2316, die in1722 Christo5547 JEsu2424 ist1410, unserm2257 HErrn2962.

До римлян

Розділ 8

Der Brief des Paulus an die Römer

Kapitel 8

1 Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,

1 So686 ist nun3568 nichts3762 Verdammliches2631 an denen, die in1722 Christo5547 JEsu2424 sind, die nicht3361 nach2596 dem Fleisch4561 wandeln4043, sondern235 nach2596 dem Geist4151.

2 бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.

2 Denn1063 das Gesetz3551 des Geistes4151 der da lebendig macht2222 in1722 Christo5547 JEsu2424, hat1659 mich3165 freigemacht von575 dem Gesetz3551 der Sünde266 und2532 des Todes2288.

3 Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

3 Denn1063 was dem Gesetz3551 unmöglich102 war2632 (sintemal es durch1223 das3739 Fleisch4561 geschwächet ward770), das tat GOtt2316 und2532 sandte3992 seinen Sohn in1722 der4012 Gestalt3667 des sündlichen266 Fleisches und verdammte die1438 Sünde266 im1722 Fleisch durch1722 Sünde266,

4 щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.

4 auf daß2443 die Gerechtigkeit1345, vom Gesetz3551 erfordert, in1722 uns2254 erfüllet würde4137, die wir nun nicht3361 nach2596 dem Fleische4561 wandeln4043 sondern235 nach2596 dem Geist4151.

5 Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.

5 Denn1063 die2596 da fleischlich4561 sind5607, die3588 sind5426 fleischlich4561 gesinnet; die2596 aber1161 geistlich4151 sind, die3588 sind geistlich4151 gesinnet.

6 Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,

6 Aber1161 fleischlich4561 gesinnet sein5427 ist der Tod2288, und1063 geistlich4151 gesinnet sein5427 ist Leben2222 und2532 Friede1515.

7 думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.

7 Denn1360 fleischlich4561 gesinnet sein5427 ist5293 eine Feindschaft2189 wider1519 GOtt2316, sintemal1063 es dem Gesetze3551 Gottes2316 nicht3756 untertan5293 ist; denn1063 es vermag1410 es auch nicht3761.

8 І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.

8 Die aber1161 fleischlich1722 sind5607, mögen1410 GOtt2316 nicht gefallen700.

9 А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

9 Ihr5210 aber1161 seid2075 nicht3756 fleischlich4561, sondern235 geistlich4151, so1512 anders Gottes2316 Geist4151 in1722 euch1722 wohnet. Wer1536 aber1161 Christi5547 Geist4151 nicht3756 hat1722 der3778 ist2192 nicht3756 sein2076.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

10 So1161 aber1161 Christus5547 in1722 euch5213 ist so ist der Leib zwar3303 tot3498 um1223 der Sünde266 willen; der Geist4151 aber1487 ist das Leben2222 um1223 der Gerechtigkeit1343 willen.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

11 So1487 nun1161 der Geist4151 des846, der JEsum2424 von1537 den Töten auferwecket hat1453, in1722 euch5213 wohnet, so wird auch2532 derselbige, der Christum5547 von1537 den Toten3498 auferwecket hat1453, eure sterblichen2349 Leiber4983 lebendig2227 machen2227 um1223 deswillen, daß sein Geist4151 in euch5216 wohnet.

12 Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;

12 So sind2070 wir nun3767, liebe Brüder80, Schuldner3781 nicht3756 dem Fleisch4561, daß wir nach2596 dem Fleisch4561 leben2198.

13 бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.

13 Denn1063 wo ihr nach2596 dem Fleisch4561 lebet2198, so1161 werdet3195 ihr sterben599 müssen; wo ihr aber1487 durch den Geist4151 des Fleisches4983 Geschäfte4234 tötet2289, so1487 werdet ihr leben2198.

14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

14 Denn1063 welche der3778 Geist4151 Gottes2316 treibet, die3745 sind1526 Gottes2316 Kinder.

15 бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“

15 Denn1063 ihr habt2983 nicht3756 einen knechtischen1397 Geist4151 empfangen2983, daß1519 ihr euch abermal fürchten müßtet5401, sondern235 ihr habt einen kindlichen5206 Geist4151 empfangen2983, durch welchen3739 wir rufen2896: Abba5, lieber Vater3962!

16 Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.

16 Derselbige Geist4151 gibt Zeugnis4828 unserm2257 Geist4151, daß846 wir Gottes2316 Kinder5043 sind2070.

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.

17 Sind wir denn1487 Kinder5043, so1512 sind wir auch2532 Erben2818, nämlich Gottes2316 Erben2818 und1161 Miterben4789 Christi5547, so2532 wir anders mit leiden4841, auf daß2443 wir auch1161 mit zur Herrlichkeit4888 erhoben werden.

18 Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

18 Denn1063 ich halte es dafür, daß3754 dieser3568 Zeit2540 Leiden3804 der Herrlichkeit1391 nicht3756 wert514 sei, die1519 an4314 uns2248 soll3195 offenbaret werden3049.

19 Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,

19 Denn1063 das ängstliche Harren603 der Kreatur2937 wartet553 auf die Offenbarung602 der Kinder Gottes2316,

20 бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,

20 sintemal die Kreatur2937 unterworfen ist5293 der Eitelkeit3153 ohne3756 ihren Willen1635, sondern235 um1063 deswillen1223, der sie unterworfen hat5293 auf1909 Hoffnung1680.

21 що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

21 Denn3754 auch2532 die Kreatur2937 frei werden1659 wird von575 dem Dienst1397 des846 vergänglichen Wesens5356 zu1519 der herrlichen1391 Freiheit1657 der Kinder5043 Gottes2316.

22 Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.

22 Denn1063 wir wissen1492, daß3754 alle3956 Kreatur2937 sehnet sich4959 mit uns und2532 ängstet4944 sich noch3568 immerdar891.

23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

23 Nicht3756 allein3440 aber1161 sie846, sondern235 auch2532 wir2249 selbst1438, die wir haben2192 des846 Geistes4151 Erstlinge536, sehnen4727 uns2257 auch bei1722 uns selbst nach der Kindschaft5206 und2532 warten553 auf unsers Leibes4983 Erlösung629.

24 Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?

24 Denn1063 wir sind wohl selig4982, doch in der Hoffnung1680. Die Hoffnung1680 aber1161, die man5100 siehet, ist2076 nicht3756 Hoffnung1680; denn1063 wie5101 kann1679 man des2532, hoffen1679, das3739 man siehet?

25 А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

25 So1487 wir aber1161 des hoffen1679, das3739 wir nicht3756 sehen991, so warten553 wir sein durch1223 Geduld5281.

26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.

26 Desselbigengleichen auch1161 der846 Geist4151 hilft4878 unserer2257 Schwachheit769 auf5228. Denn2532 wir wissen1492 nicht3756, was5101 wir beten4336 sollen1163, wie2526 sich‘s gebühret, sondern235 der Geist4151 selbst vertritt5241 uns2257 aufs beste mit unaussprechlichem215 Seufzen4726.

27 А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

27 Der2596 aber1161 die Herzen2588 forschet, der weiß1492, was5101 des Geistes4151 Sinn5427 sei; denn3754 er vertritt1793 die Heiligen40 nach5228 dem, was GOtt2316 gefällt.

28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

28 Wir wissen1492 aber1161, daß3754 denen, die2596 GOtt2316 lieben25, alle3956 Dinge zum besten18 dienen4903, die nach1519 dem Vorsatz4286 berufen2822 sind5607.

29 Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.

29 Denn welche er846 zuvor versehen hat4267, die3739 hat4309 er auch2532 verordnet, daß3754 sie gleich sein1511 sollten4832 dem Ebenbilde1504 seines Sohns, auf1519 daß derselbige der Erstgeborne sei unter1722 vielen4183 Brüdern80.

30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.

30 Welche3739 er aber1161 verordnet hat4309, die3739 hat2564 er auch2532 berufen; welche er aber1161 berufen hat2564, die5128 hat2564 er auch2532 gerecht1344 gemacht; welche er aber2532 hat1344 gerecht1344 gemacht, die3739 hat1392 er auch2532 herrlich gemacht.

31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

31 Was4314 wollen wir denn3767 hiezu sagen2046? Ist2046 GOtt2316 für5228 uns2257, wer5101 mag wider2596 uns2257 sein?

32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?

32 Welcher3956 auch2532 seines eigenen2398 Sohnes nicht3756 hat1065 verschont5339, sondern235 hat3860 ihn für5228 uns2257 alle3956 dahingegeben, wie4459 sollte5483 er846 uns2254 mit4862 ihm846 nicht3780 alles schenken?

33 Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

33 Wer5101 will1458 die Auserwählten1588 Gottes2316 beschuldigen? GOtt2316 ist hier, der2596 da gerecht1344 macht.

34 Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.

34 Wer5101 will1453 verdammen2632? Christus5547 ist2076 hier, der1722 gestorben599 ist2532, ja vielmehr, der3739 auch2532 auferwecket ist2532, welcher3739 ist zur Rechten1188 Gottes2316 und1161 vertritt1793 uns5228.

35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?

35 Wer5101 will uns2248 scheiden5563 von575 der Liebe26 Gottes5547? Trübsal2347 oder2228 Angst4730 oder2228 Verfolgung1375 oder2228 Hunger3042 oder2228 Blöße1132 oder2228 Fährlichkeit2794 oder2228 Schwert3162?

36 Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.

36 Wie2531 geschrieben stehet: Um1752 deinetwillen4675 werden3049 wir getötet2289 den ganzen3650 Tag2250; wir sind geachtet für5613 Schlachtschafe4263.

37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

37 Aber235 in1722 dem5125 allem3956 überwinden wir weit5245 um1223 deswillen, der uns2248 geliebet hat25.

38 Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,

38 Denn1063 ich bin gewiß3982, daß3754 weder3777 Tod2288 noch3777 Leben2222, weder3777 Engel32 noch3777 Fürstentum746 noch3777 Gewalt1411, weder3777 Gegenwärtiges1764 noch3777 Zukünftiges3195,

39 ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

39 weder3777 Hohes5313 noch3777 Tiefes899 noch3777 keine5100 andere2087 Kreatur2937 mag uns2248 scheiden5563 von575 der Liebe26 Gottes2316, die in1722 Christo5547 JEsu2424 ist1410, unserm2257 HErrn2962.