CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ів. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Iвана

Розділ 8

1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.

2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,

4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.

5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“

6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.

7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“

8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.

9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.

10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“

11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“

12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.

13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.

14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.

15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.

16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.

18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.

19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.

20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.

21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.

22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“

23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.

25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“ І Ісус відказав їм: „Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.

26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.

27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.

29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.

30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,

32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“

33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“

34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.

35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.

39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.

40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.

42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.

44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.

45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.

46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?

47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.

48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“

49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.

50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.

51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік!

52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“

54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.

56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.

57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“

58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.

59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.

Das Evangelium nach Johannes

Kapitel 8

1 JEsus2424 aber1161 ging4198 an1519 den Ölberg3735.

2 Und1161 frühmorgens3722 kam2064 er3854 wieder3825 in1519 den Tempel2411, und2532 alles3956 Volk2992 kam zu4314 ihm. Und2532 er846 setzte sich2523 und lehrete sie846.

3 Aber1161 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 brachten71 ein Weib1135 zu4314 ihm846, im1722 Ehebruch3430 begriffen2638, und2532 stelleten sie846 in1722 die Mitte3319

4 und sprachen3004 zu ihm846: Meister1320, dies3778 Weib1135 ist begriffen2638 auf frischer Tat1888 im Ehebruch3431.

5 Mose3475 aber1161 hat uns2254 im Gesetz3551 geboten1781, solche5108 zu1722 steinigen3036; was5101 sagst3004 du3767?

6 Das5124 sprachen3004 sie846 aber1161, ihn3985 zu versuchen, auf1519 daß2443 sie846 eine Sache2723 wider ihn hätten2192. Aber1161 JEsus2424 bückete sich nieder2736 und schrieb1125 mit dem Finger1147 auf die Erde1093.

7 Als5613 sie846 nun anhielten1961, ihn zu4314 fragen2065, richtete er846 sich906 auf352 und1161 sprach2036 zu ihnen: Wer unter euch5216 ohne Sünde ist361, der werfe906 den ersten4413 Stein3037 auf1909 sie846.

8 Und2532 bückete sich wieder3825 nieder2736 und schrieb1125 auf1519 die Erde1093.

9 Da2532 sie aber1161 das höreten, gingen sie hinaus1831, von575 ihrem Gewissen4893 überzeugt, einer nach dem andern1527, von den Ältesten4245 an756 bis2193 zu191 den Geringsten2078. Und2532 JEsus2424 ward1651 gelassen2641 allein3441 und2532 das Weib1135 in1722 der5259 Mitte3319 stehend2476.

10 JEsus2424 aber1161 richtete sich auf352; und2532 da er niemand3367 sah2300 denn4133 das1565 Weib1135, sprach2036 er zu ihr846: Weib1135, wo4226 sind1526 sie, deine4675 Verkläger2725? Hat dich4571 niemand3762 verdammt2632?

11 Sie846 aber1161 sprach2036: HErr2962, niemand3762. JEsus2424 aber1161 sprach2036: So verdamme2632 ich1473 dich4571 auch nicht3761; gehe hin4198 und2532 sündige264 hinfort3371 nicht mehr!

12 Da3767 redete2980 JEsus2424 abermal zu ihnen und sprach3004: Ich1473 bin1510 das Licht5457 der Welt2889; wer mir1698 nachfolget, der wird nicht3364 wandeln4043 in1722 Finsternis4653, sondern235 wird das Licht5457 des846 Lebens2222 haben2192.

13 Da sprachen2036 die Pharisäer5330 zu ihm846: Du3767 zeugest von4012 dir selbst4572; dein4675 Zeugnis3140 ist2076 nicht3756 wahr227.

14 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihnen: So2579 ich1473 von4012 mir1683 selbst zeugen3140 würde, so ist2076 mein3450 Zeugnis3141 wahr227; denn3754 ich weiß1492, von wannen ich kommen2064 bin und2532 wo4159 ich hingehe; ihr846 aber1161 wisset1492 nicht3756, von wannen ich komme2064 und2532 wo4226 ich hingehe.

15 Ihr5210 richtet2919 nach2596 dem Fleisch4561; ich1473 richte2919 niemand3756.

16 So1437 ich1473 aber1161 richte2919, so2532 ist2076 mein1699 Gericht2920 recht227; denn3754 ich bin1510 nicht3756 allein3441, sondern235 ich und2532 der Vater3962, der mich3165 gesandt3992 hat.

17 Auch2532 stehet2076 in1722 eurem5212 Gesetze3551 geschrieben1125, daß3754 zweier1417 Menschen444 Zeugnis3141 wahr227 sei.

18 Ich1473 bin‘s1510, der ich von4012 mir1683 selbst zeuge3140; und2532 der Vater3962, der mich1700 gesandt3992 hat, zeuget3140 auch von4012 mir3165.

19 Da sprachen3004 sie1492 zu ihm: Wo4226 ist2076 dein4675 Vater3962? JEsus2424 antwortete611: Ihr846 kennet weder3777 mich1691 noch3777 meinen3450 Vater3962; wenn1487 ihr1492 mich1492 kennetet, so3767 kennetet ihr1492 auch302 meinen3450 Vater3962.

20 Diese5023 Worte4487 redete2980 JEsus2424 an1722 dem Gotteskasten1049, da er1321 lehrete im1722 Tempel2411; und2532 niemand3762 griff4084 ihn846; denn3754 seine846 Stunde5610 war2064 noch nicht3768 kommen2064.

21 Da3767 sprach2036 JEsus2424 abermal zu1410 ihnen: Ich1473 gehe5217 hinweg5217, und2532 ihr846 werdet mich3165 suchen und2212 in1722 eurer5216 Sünde266 sterben599; wo3699 ich1473 hingehe, da2532 könnet ihr5210 nicht hinkommen2064.

22 Da sprachen3004 die Juden2453: Will er sich denn3767 selbst1438 töten615, daß3754 er spricht3004: Wo3699 ich1473 hingehe, da könnet1410 ihr5210 nicht hinkommen2064?

23 Und2532 er sprach2036 zu ihnen: Ihr846 seid2075 von1537 unten2736 her, ich1473 bin1510 von1537 oben507 herab; ihr5210 seid5210 von1537 dieser5127 Welt2889, ich1473 bin1510 nicht3756 von1537 dieser5127 Welt2889.

24 So3767 hab‘ ich1473 euch5213 gesagt2036, daß3754 ihr4100 sterben599 werdet in1722 euren5216 Sünden266; denn1063 so3362 ihr nicht3362 glaubet, daß3754 ich es sei1510, so werdet ihr sterben599 in1722 euren5216 Sünden266.

25 Da2532 sprachen2036 sie846 zu ihm846: Wer5101 bist1488 du3767 denn? Und2532 JEsus2424 sprach3004 zu ihnen: Erstlich746 der, der ich2980 mit euch5213 rede.

26 Ich2504 habe2192 viel4183 von4012 euch5216 zu1519 reden2980 und2532 zu richten2919; aber der mich3165 gesandt3992 hat, ist2076 wahrhaftig227, und235 was3739 ich von3844 ihm846 gehöret habe191, das5023 rede3004 ich vor der Welt2889.

27 Sie1097 vernahmen aber nicht3756, daß3754 er846 ihnen von dem Vater3962 sagete.

28 Da5119 sprach2036 JEsus2424 zu ihnen: Wenn3752 ihr846 des Menschen444 Sohn erhöhen werdet, dann werdet ihr1097 erkennen, daß3754 ich1473 es5023 sei1510 und2532 nichts3762 von575 nur selber1683 tue4160, sondern235 wie2531 mich3165 mein3450 Vater3962 gelehret hat5312, so3767 rede ich.

29 Und2532 der mich1700 gesandt3992 hat4160, ist2076 mit3326 mir3165. Der Vater3962 läßt863 mich3165 nicht3756 allein3441; denn3754 ich1473 tue allezeit3842, was ihm846 gefällt701.

30 Da er846 solches5023 redete2980, glaubten4100 viele4183 an1519 ihn.

31 Da sprach3004 nun3767 JEsus2424 zu4314 den3588 Juden2453, die an1722 ihn glaubten: So1437 ihr4100 bleiben3306 werdet an meiner1699 Rede3056, so seid5210 ihr846 meine3450 rechten230 Jünger3101

32 und2532 werdet die Wahrheit225 erkennen1097; und2532 die Wahrheit225 wird euch5209 freimachen.

33 Da2532 antworteten611 sie ihm: Wir sind2070 Abrahams11 Samen4690, sind nie4455 keinmal jemands Knechte gewesen1096; wie4459 sprichst3004 du denn: Ihr846 sollt frei1658 werden1398?

34 JEsus2424 antwortete611 ihnen846 und sprach3004: Wahrlich281, wahrlich281, ich sage euch, wer3956 Sünde266 tut4160 der ist2076 der Sünde266 Knecht1401.

35 Der Knecht1401 aber1161 bleibet3306 nicht3756 ewiglich1519 im1722 Hause3614; der Sohn bleibet3306 ewiglich165.

36 So1437 euch5209 nun3767 der Sohn freimacht, so seid1659 ihr2071 recht3689 frei1658.

37 Ich weiß1492 wohl, daß3754 ihr2075 Abrahams11 Samen4690 seid; aber235 ihr suchet2212 mich3165 zu1722 töten615; denn3754 meine1699 Rede3056 fänget nicht3756 unter euch5213.

38 Ich1473 rede, was3739 ich2980 von3844 meinem3450 Vater3962 gesehen3708 habe; so2532 tut4160 ihr5210, was3767 ihr3739 von3844 eurem5216 Vater3962 gesehen3708 habt.

39 Sie302 antworteten611 und2532 sprachen2036 zu ihm: Abraham11 ist2076 unser2257 Vater3962. Spricht3004 JEsus2424 zu ihnen: Wenn1487 ihr846 Abrahams11 Kinder5043 wäret, so tätet4160 ihr846 Abrahams11 Werke2041.

40 Nun3568 aber1161 suchet2212 ihr mich3165 zu töten615, einen solchen Menschen444, der ich2980 euch5213 die3739 Wahrheit225 gesagt habe191, die ich5124 von3844 GOtt2316 gehöret habe; das3739 hat Abraham11 nicht3756 getan4160.

41 Ihr5210 tut4160 eures5216 Vaters3962 Werke2041. Da3767 sprachen2036 sie846 zu1537 ihm: Wir2249 sind nicht3756 unehelich geboren1080; wir haben2192 einen1520 Vater3962, GOtt2316.

42 JEsus sprach2036 zu1063 ihnen: Wäre GOtt2316 euer5216 Vater3962, so3767 liebetet ihr846 mich1691; denn1487 ich302 bin2064 ausgegangen und2532 komme2240 von1537 GOtt2316; denn1063 ich1473 bin nicht von575 mir1683 selber kommen1831, sondern235 er2258 hat25 mich3165 gesandt649.

43 Warum1302 kennet ihr1097 denn3754 meine1699 Sprache2981 nicht3756? denn ihr1097 könnt ja mein1699 Wort3056 nicht1410 hören191.

44 Ihr5210 seid von1537 dem Vater3962, dem Teufel1228, und2532 nach eures5216 Vaters Lust1939 wollt2309 ihr2075 tun4160. Derselbige ist2476 ein Mörder443 von575 Anfang746 und2532 ist2076 nicht3756 bestanden in1722 der1565 Wahrheit225; denn3754 die Wahrheit225 ist2076 nicht3756 in1722 ihm. Wenn3752 er2258 die Lügen redet2980, so redet2980 er846 von1537 seinem2398 Eigenen; denn3754 er846 ist ein Lügner5583 und2532 ein Vater derselbigen.

45 Ich1473 aber1161, weil3754 ich die Wahrheit225 sage3004, so glaubet ihr4100 mir3427 nicht3756.

46 Welcher unter1537 euch5216 kann mich3427 einer4012 Sünde266 zeihen1651? So1487 ich euch5210 aber1161 die Wahrheit225 sage3004, warum5101 glaubet4100 ihr4100 mir3165 nicht3756?

47 Wer von1537 GOtt2316 ist, der höret191 Gottes Wort4487. Darum1223 höret191 ihr5210 nicht3756; denn3754 ihr2075 seid5607 nicht3756 von1537 GOtt.

48 Da antworteten611 die Juden2453 und2532 sprachen2036 zu ihm846: Sagen3004 wir2249 nicht3756 recht2573, daß3754 du3767 ein Samariter4541 bist1488 und2532 hast2192 den Teufel1140.

49 JEsus2424 antwortete611: Ich1473 habe2192 keinen3756 Teufel1140, sondern235 ich ehre5091 meinen3450 Vater3962, und2532 ihr5210 unehret818 mich3165.

50 Ich1473 suche2212 nicht3756 meine3450 Ehre1391; es ist2076 aber1161 einer, der sie suchet2212 und2532 richtet2919.

51 Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213: So1437 jemand5100 mein1699 Wort3056 wird halten5083, der wird den Tod2288 nicht sehen2334 ewiglich165.

52 Da sprachen2036 die Juden2453 zu ihm846: Nun3767 erkennen1097 wir5100, daß3754 du4771 den Teufel1140 hast5083. Abraham11 ist2192 gestorben599 und2532 die Propheten4396, und2532 du sprichst3004: So3568 jemand1437 mein3450 Wort3056 hält, der wird den Tod2288 nicht schmecken1089 ewiglich165.

53 Bist du4771 mehr denn3187 unser2257 Vater3962 Abraham11, welcher gestorben599 ist? Und2532 die3748 Propheten4396 sind gestorben599. Was5101 machst4160 du4771 aus dir selbst4572?

54 JEsus2424 antwortete611: So1437 ich1473 mich3165 selber1683 ehre1392, so ist2076 meine3450 Ehre1391 nichts3762. Es3754 ist2076 aber mein3450 Vater3962, der3739 mich ehret, von welchem3739 ihr5210 sprecht3004, er sei2076 euer5216 GOtt2316,

55 und2532 kennet1097 ihn846 nicht3756. Ich1473 aber1161 kenne1492 ihn846. Und2532 so1437 ich846 würde sagen, ich kenne1492 ihn846 nicht3756, so2532 würde ich ein Lügner5583, gleichwie3664 ihr1097 seid. Aber ich kenne1492 ihn846 und235 halte5083 sein2071 Wort3056.

56 Abraham11, euer5216 Vater3962, ward froh5463, daß2443 er meinen1699 Tag2250 sehen1492 sollte; und2532 er sah1492 ihn und2532 freuete sich21.

57 Da sprachen2036 die Juden2453 zu4314 ihm846: Du3767 bist noch nicht3768 fünfzig4004 Jahre2094 alt und2532 hast2192 Abraham11 gesehen3708?

58 JEsus2424 sprach2036 zu ihnen846: Wahrlich281, wahrlich281, ich1473 sage3004 euch5213: Ehe4250 denn Abraham11 ward1096, bin1510 ich.

59 Da3767 huben sie846 Steine3037 auf142, daß2443 sie846 auf1909 ihn würfen906. Aber1161 JEsus2424 verbarg2928 sich und2532 ging1330 zum1537 Tempel2411 hinaus1831, mitten3319 durch1223 sie hinstreichend.

Вiд Iвана

Розділ 8

Das Evangelium nach Johannes

Kapitel 8

1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.

1 JEsus2424 aber1161 ging4198 an1519 den Ölberg3735.

2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

2 Und1161 frühmorgens3722 kam2064 er3854 wieder3825 in1519 den Tempel2411, und2532 alles3956 Volk2992 kam zu4314 ihm. Und2532 er846 setzte sich2523 und lehrete sie846.

3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,

3 Aber1161 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 brachten71 ein Weib1135 zu4314 ihm846, im1722 Ehebruch3430 begriffen2638, und2532 stelleten sie846 in1722 die Mitte3319

4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.

4 und sprachen3004 zu ihm846: Meister1320, dies3778 Weib1135 ist begriffen2638 auf frischer Tat1888 im Ehebruch3431.

5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“

5 Mose3475 aber1161 hat uns2254 im Gesetz3551 geboten1781, solche5108 zu1722 steinigen3036; was5101 sagst3004 du3767?

6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.

6 Das5124 sprachen3004 sie846 aber1161, ihn3985 zu versuchen, auf1519 daß2443 sie846 eine Sache2723 wider ihn hätten2192. Aber1161 JEsus2424 bückete sich nieder2736 und schrieb1125 mit dem Finger1147 auf die Erde1093.

7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“

7 Als5613 sie846 nun anhielten1961, ihn zu4314 fragen2065, richtete er846 sich906 auf352 und1161 sprach2036 zu ihnen: Wer unter euch5216 ohne Sünde ist361, der werfe906 den ersten4413 Stein3037 auf1909 sie846.

8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.

8 Und2532 bückete sich wieder3825 nieder2736 und schrieb1125 auf1519 die Erde1093.

9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.

9 Da2532 sie aber1161 das höreten, gingen sie hinaus1831, von575 ihrem Gewissen4893 überzeugt, einer nach dem andern1527, von den Ältesten4245 an756 bis2193 zu191 den Geringsten2078. Und2532 JEsus2424 ward1651 gelassen2641 allein3441 und2532 das Weib1135 in1722 der5259 Mitte3319 stehend2476.

10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“

10 JEsus2424 aber1161 richtete sich auf352; und2532 da er niemand3367 sah2300 denn4133 das1565 Weib1135, sprach2036 er zu ihr846: Weib1135, wo4226 sind1526 sie, deine4675 Verkläger2725? Hat dich4571 niemand3762 verdammt2632?

11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“

11 Sie846 aber1161 sprach2036: HErr2962, niemand3762. JEsus2424 aber1161 sprach2036: So verdamme2632 ich1473 dich4571 auch nicht3761; gehe hin4198 und2532 sündige264 hinfort3371 nicht mehr!

12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.

12 Da3767 redete2980 JEsus2424 abermal zu ihnen und sprach3004: Ich1473 bin1510 das Licht5457 der Welt2889; wer mir1698 nachfolget, der wird nicht3364 wandeln4043 in1722 Finsternis4653, sondern235 wird das Licht5457 des846 Lebens2222 haben2192.

13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.

13 Da sprachen2036 die Pharisäer5330 zu ihm846: Du3767 zeugest von4012 dir selbst4572; dein4675 Zeugnis3140 ist2076 nicht3756 wahr227.

14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.

14 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihnen: So2579 ich1473 von4012 mir1683 selbst zeugen3140 würde, so ist2076 mein3450 Zeugnis3141 wahr227; denn3754 ich weiß1492, von wannen ich kommen2064 bin und2532 wo4159 ich hingehe; ihr846 aber1161 wisset1492 nicht3756, von wannen ich komme2064 und2532 wo4226 ich hingehe.

15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.

15 Ihr5210 richtet2919 nach2596 dem Fleisch4561; ich1473 richte2919 niemand3756.

16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

16 So1437 ich1473 aber1161 richte2919, so2532 ist2076 mein1699 Gericht2920 recht227; denn3754 ich bin1510 nicht3756 allein3441, sondern235 ich und2532 der Vater3962, der mich3165 gesandt3992 hat.

17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.

17 Auch2532 stehet2076 in1722 eurem5212 Gesetze3551 geschrieben1125, daß3754 zweier1417 Menschen444 Zeugnis3141 wahr227 sei.

18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.

18 Ich1473 bin‘s1510, der ich von4012 mir1683 selbst zeuge3140; und2532 der Vater3962, der mich1700 gesandt3992 hat, zeuget3140 auch von4012 mir3165.

19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.

19 Da sprachen3004 sie1492 zu ihm: Wo4226 ist2076 dein4675 Vater3962? JEsus2424 antwortete611: Ihr846 kennet weder3777 mich1691 noch3777 meinen3450 Vater3962; wenn1487 ihr1492 mich1492 kennetet, so3767 kennetet ihr1492 auch302 meinen3450 Vater3962.

20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.

20 Diese5023 Worte4487 redete2980 JEsus2424 an1722 dem Gotteskasten1049, da er1321 lehrete im1722 Tempel2411; und2532 niemand3762 griff4084 ihn846; denn3754 seine846 Stunde5610 war2064 noch nicht3768 kommen2064.

21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.

21 Da3767 sprach2036 JEsus2424 abermal zu1410 ihnen: Ich1473 gehe5217 hinweg5217, und2532 ihr846 werdet mich3165 suchen und2212 in1722 eurer5216 Sünde266 sterben599; wo3699 ich1473 hingehe, da2532 könnet ihr5210 nicht hinkommen2064.

22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“

22 Da sprachen3004 die Juden2453: Will er sich denn3767 selbst1438 töten615, daß3754 er spricht3004: Wo3699 ich1473 hingehe, da könnet1410 ihr5210 nicht hinkommen2064?

23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

23 Und2532 er sprach2036 zu ihnen: Ihr846 seid2075 von1537 unten2736 her, ich1473 bin1510 von1537 oben507 herab; ihr5210 seid5210 von1537 dieser5127 Welt2889, ich1473 bin1510 nicht3756 von1537 dieser5127 Welt2889.

24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.

24 So3767 hab‘ ich1473 euch5213 gesagt2036, daß3754 ihr4100 sterben599 werdet in1722 euren5216 Sünden266; denn1063 so3362 ihr nicht3362 glaubet, daß3754 ich es sei1510, so werdet ihr sterben599 in1722 euren5216 Sünden266.

25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“ І Ісус відказав їм: „Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.

25 Da2532 sprachen2036 sie846 zu ihm846: Wer5101 bist1488 du3767 denn? Und2532 JEsus2424 sprach3004 zu ihnen: Erstlich746 der, der ich2980 mit euch5213 rede.

26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.

26 Ich2504 habe2192 viel4183 von4012 euch5216 zu1519 reden2980 und2532 zu richten2919; aber der mich3165 gesandt3992 hat, ist2076 wahrhaftig227, und235 was3739 ich von3844 ihm846 gehöret habe191, das5023 rede3004 ich vor der Welt2889.

27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

27 Sie1097 vernahmen aber nicht3756, daß3754 er846 ihnen von dem Vater3962 sagete.

28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.

28 Da5119 sprach2036 JEsus2424 zu ihnen: Wenn3752 ihr846 des Menschen444 Sohn erhöhen werdet, dann werdet ihr1097 erkennen, daß3754 ich1473 es5023 sei1510 und2532 nichts3762 von575 nur selber1683 tue4160, sondern235 wie2531 mich3165 mein3450 Vater3962 gelehret hat5312, so3767 rede ich.

29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.

29 Und2532 der mich1700 gesandt3992 hat4160, ist2076 mit3326 mir3165. Der Vater3962 läßt863 mich3165 nicht3756 allein3441; denn3754 ich1473 tue allezeit3842, was ihm846 gefällt701.

30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

30 Da er846 solches5023 redete2980, glaubten4100 viele4183 an1519 ihn.

31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,

31 Da sprach3004 nun3767 JEsus2424 zu4314 den3588 Juden2453, die an1722 ihn glaubten: So1437 ihr4100 bleiben3306 werdet an meiner1699 Rede3056, so seid5210 ihr846 meine3450 rechten230 Jünger3101

32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“

32 und2532 werdet die Wahrheit225 erkennen1097; und2532 die Wahrheit225 wird euch5209 freimachen.

33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“

33 Da2532 antworteten611 sie ihm: Wir sind2070 Abrahams11 Samen4690, sind nie4455 keinmal jemands Knechte gewesen1096; wie4459 sprichst3004 du denn: Ihr846 sollt frei1658 werden1398?

34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.

34 JEsus2424 antwortete611 ihnen846 und sprach3004: Wahrlich281, wahrlich281, ich sage euch, wer3956 Sünde266 tut4160 der ist2076 der Sünde266 Knecht1401.

35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

35 Der Knecht1401 aber1161 bleibet3306 nicht3756 ewiglich1519 im1722 Hause3614; der Sohn bleibet3306 ewiglich165.

36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

36 So1437 euch5209 nun3767 der Sohn freimacht, so seid1659 ihr2071 recht3689 frei1658.

37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

37 Ich weiß1492 wohl, daß3754 ihr2075 Abrahams11 Samen4690 seid; aber235 ihr suchet2212 mich3165 zu1722 töten615; denn3754 meine1699 Rede3056 fänget nicht3756 unter euch5213.

38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.

38 Ich1473 rede, was3739 ich2980 von3844 meinem3450 Vater3962 gesehen3708 habe; so2532 tut4160 ihr5210, was3767 ihr3739 von3844 eurem5216 Vater3962 gesehen3708 habt.

39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.

39 Sie302 antworteten611 und2532 sprachen2036 zu ihm: Abraham11 ist2076 unser2257 Vater3962. Spricht3004 JEsus2424 zu ihnen: Wenn1487 ihr846 Abrahams11 Kinder5043 wäret, so tätet4160 ihr846 Abrahams11 Werke2041.

40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

40 Nun3568 aber1161 suchet2212 ihr mich3165 zu töten615, einen solchen Menschen444, der ich2980 euch5213 die3739 Wahrheit225 gesagt habe191, die ich5124 von3844 GOtt2316 gehöret habe; das3739 hat Abraham11 nicht3756 getan4160.

41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.

41 Ihr5210 tut4160 eures5216 Vaters3962 Werke2041. Da3767 sprachen2036 sie846 zu1537 ihm: Wir2249 sind nicht3756 unehelich geboren1080; wir haben2192 einen1520 Vater3962, GOtt2316.

42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

42 JEsus sprach2036 zu1063 ihnen: Wäre GOtt2316 euer5216 Vater3962, so3767 liebetet ihr846 mich1691; denn1487 ich302 bin2064 ausgegangen und2532 komme2240 von1537 GOtt2316; denn1063 ich1473 bin nicht von575 mir1683 selber kommen1831, sondern235 er2258 hat25 mich3165 gesandt649.

43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.

43 Warum1302 kennet ihr1097 denn3754 meine1699 Sprache2981 nicht3756? denn ihr1097 könnt ja mein1699 Wort3056 nicht1410 hören191.

44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.

44 Ihr5210 seid von1537 dem Vater3962, dem Teufel1228, und2532 nach eures5216 Vaters Lust1939 wollt2309 ihr2075 tun4160. Derselbige ist2476 ein Mörder443 von575 Anfang746 und2532 ist2076 nicht3756 bestanden in1722 der1565 Wahrheit225; denn3754 die Wahrheit225 ist2076 nicht3756 in1722 ihm. Wenn3752 er2258 die Lügen redet2980, so redet2980 er846 von1537 seinem2398 Eigenen; denn3754 er846 ist ein Lügner5583 und2532 ein Vater derselbigen.

45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.

45 Ich1473 aber1161, weil3754 ich die Wahrheit225 sage3004, so glaubet ihr4100 mir3427 nicht3756.

46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?

46 Welcher unter1537 euch5216 kann mich3427 einer4012 Sünde266 zeihen1651? So1487 ich euch5210 aber1161 die Wahrheit225 sage3004, warum5101 glaubet4100 ihr4100 mir3165 nicht3756?

47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.

47 Wer von1537 GOtt2316 ist, der höret191 Gottes Wort4487. Darum1223 höret191 ihr5210 nicht3756; denn3754 ihr2075 seid5607 nicht3756 von1537 GOtt.

48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“

48 Da antworteten611 die Juden2453 und2532 sprachen2036 zu ihm846: Sagen3004 wir2249 nicht3756 recht2573, daß3754 du3767 ein Samariter4541 bist1488 und2532 hast2192 den Teufel1140.

49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.

49 JEsus2424 antwortete611: Ich1473 habe2192 keinen3756 Teufel1140, sondern235 ich ehre5091 meinen3450 Vater3962, und2532 ihr5210 unehret818 mich3165.

50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.

50 Ich1473 suche2212 nicht3756 meine3450 Ehre1391; es ist2076 aber1161 einer, der sie suchet2212 und2532 richtet2919.

51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік!

51 Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213: So1437 jemand5100 mein1699 Wort3056 wird halten5083, der wird den Tod2288 nicht sehen2334 ewiglich165.

52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

52 Da sprachen2036 die Juden2453 zu ihm846: Nun3767 erkennen1097 wir5100, daß3754 du4771 den Teufel1140 hast5083. Abraham11 ist2192 gestorben599 und2532 die Propheten4396, und2532 du sprichst3004: So3568 jemand1437 mein3450 Wort3056 hält, der wird den Tod2288 nicht schmecken1089 ewiglich165.

53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“

53 Bist du4771 mehr denn3187 unser2257 Vater3962 Abraham11, welcher gestorben599 ist? Und2532 die3748 Propheten4396 sind gestorben599. Was5101 machst4160 du4771 aus dir selbst4572?

54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

54 JEsus2424 antwortete611: So1437 ich1473 mich3165 selber1683 ehre1392, so ist2076 meine3450 Ehre1391 nichts3762. Es3754 ist2076 aber mein3450 Vater3962, der3739 mich ehret, von welchem3739 ihr5210 sprecht3004, er sei2076 euer5216 GOtt2316,

55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.

55 und2532 kennet1097 ihn846 nicht3756. Ich1473 aber1161 kenne1492 ihn846. Und2532 so1437 ich846 würde sagen, ich kenne1492 ihn846 nicht3756, so2532 würde ich ein Lügner5583, gleichwie3664 ihr1097 seid. Aber ich kenne1492 ihn846 und235 halte5083 sein2071 Wort3056.

56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.

56 Abraham11, euer5216 Vater3962, ward froh5463, daß2443 er meinen1699 Tag2250 sehen1492 sollte; und2532 er sah1492 ihn und2532 freuete sich21.

57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“

57 Da sprachen2036 die Juden2453 zu4314 ihm846: Du3767 bist noch nicht3768 fünfzig4004 Jahre2094 alt und2532 hast2192 Abraham11 gesehen3708?

58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.

58 JEsus2424 sprach2036 zu ihnen846: Wahrlich281, wahrlich281, ich1473 sage3004 euch5213: Ehe4250 denn Abraham11 ward1096, bin1510 ich.

59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.

59 Da3767 huben sie846 Steine3037 auf142, daß2443 sie846 auf1909 ihn würfen906. Aber1161 JEsus2424 verbarg2928 sich und2532 ging1330 zum1537 Tempel2411 hinaus1831, mitten3319 durch1223 sie hinstreichend.