Буття

Розділ 38

1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.

5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.

8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.

9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.

14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.

16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“

17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.

18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.

22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.

23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.

24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.

25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“

26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.

27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.

28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.

29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.

30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 38

1 Es begab sich5186 um dieselbige Zeit6256, daß Juda3063 hinabzog3381 von seinen Brüdern251 und tat sich zu einem Mann376 von Odollam, der hieß8034 Hira2437.

2 Und935 Juda3063 sah7200 daselbst eines Kanaaniter3669-Mannes Tochter1323, der hieß8034 Suah; und nahm3947 sie. Und da er376 sie beschlief,

3 ward sie schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121, den8034 hieß7121 er Ger6147.

4 Und sie ward aber schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121, den8034 hieß7121 sie Onan209.

5 Sie gebar3205 abermal einen Sohn1121, den hieß7121 sie Sela7956; und er war zu3254 Chesib3580, da sie ihn8034 gebar3205.

6 Und Juda3063 gab3947 seinem ersten Sohn1060 Ger6147 ein Weib802, die hieß8034 Thamar8559.

7 Aber er war böse7451 vor5869 dem HErrn3068; darum tötete4191 ihn der HErr3068.

8 Da sprach559 Juda3063 zu Onan209: Lege dich zu deines Bruders251 Weib802 und935 nimm sie zur Ehe2992, daß du deinem Bruder251 Samen2233 erweckest6965.

9 Aber da Onan209 wußte3045, daß der Same2233 nicht1115 sein935 eigen sein sollte, wenn518 er sich zu seines Bruders251 Weib802 legte5414, ließ7843 er‘s auf die Erde776 fallen und verderbete es, auf daß er seinem Bruder251 nicht Samen2233 gäbe.

10 Das gefiel dem HErrn3068 übel3415, das er tat6213, und tötete4191 ihn5869 auch.

11 Da sprach559 Juda3063 zu seiner Schnur Thamar8559: Bleibe3427 eine Witwe490 in deines Vaters1 Hause1004, bis mein Sohn1121 Sela7956 groß wird1431. Denn er gedachte559: Vielleicht möchte er auch sterben4191 wie seine Brüder251. Also ging Thamar8559 hin3212 und blieb3427 in ihres Vaters1 Hause1004.

12 Da nun viele Tage3117 verlaufen waren7235, starb4191 des Suah Tochter1323, Judas Weib802. Und nachdem Juda3063 ausgetrauert hatte5162, ging5927 er3063 hinauf, seine Schafe6629 zu scheren1494, gen Thimnath8553 mit seinem Hirten Hira2437 von Odollam.

13 Da ward der Thamar8559 angesagt5046: Siehe, dein Schwäher gehet hinauf5927 gen Thimnath8553, seine Schafe6629 zu scheren1494.

14 Da legte sie5493 die Witwenkleider491 von sich3680, die sie5493 trug, deckte sich3427 mit einem Mantel6809 und verhüllete sich und setzte5414 sich vor5869 die Tür6607 heraus an899 dem Wege1870 gen Thimnath8553; denn sie sah7200, daß Sela7956 war groß1431 worden, und sie ward5968 ihm nicht zum Weibe802 gegeben.

15 Da sie nun Juda3063 sah7200, meinete er2803, es wäre eine Hure2181, denn sie hatte ihr Angesicht6440 verdecket.

16 Und935 machte sich5186 zu3051 ihr935 am Wege1870 und sprach559: Lieber, laß mich bei dir liegen. Denn er wußte3045 nicht, daß sie559 seine Schnur wäre. Sie antwortete: Was willst du mir geben5414, daß du bei mir liegest?

17 Er sprach559: Ich will dir einen Ziegenbock von der Herde6629 senden7971. Sie559 antwortete: So gib5414 mir ein Pfand6162, bis daß du mir‘s sendest7971.

18 Er sprach559: Was834 willst du für ein Pfand6162, das ich dir gebe? Sie559 antwortete: Deinen Ring2368 und deine Schnur6616 und deinen Stab4294, den du in den Händen3027 hast5414; Da gab5414 er‘s ihr935 und lag bei ihr; und sie ward von ihm schwanger2029.

19 Und sie5493 machte sich auf6965 und ging hin und legte3847 den Mantel6809 ab und zog3212 ihre Witwenkleider491 an899.

20 Juda3063 aber sandte7971 den Ziegenbock5795 durch seinen7453 Hirten von3027 Odollam, daß er das Pfand6162 wieder holete von3027 dem Weibe802; und er fand4672 sie3947 nicht.

21 Da2088 fragte7592 er die Leute582 desselbigen Orts und5869 sprach559: Wo4725 ist die Hure6948, die außen am Wege1870 saß? Sie559 antworteten: Es ist keine Hure6948 dagewesen.

22 Und er kam wieder7725 zu Juda3063 und sprach559: Ich habe4672 sie nicht3808 funden; dazu sagen559 die Leute582 desselben Orts4725, es sei keine Hure6948 dagewesen.

23 Juda3063 sprach559: Sie hab‘s ihr, sie kann uns doch ja nicht Schande nachsagen937; denn ich habe4672 den Bock1423 gesandt7971, so hast3947 du sie nicht funden.

24 Über drei7969 Monden2320 ward Juda3063 angesagt5046: Deine Schnur Thamar8559 hat gehuret; dazu siehe, sie559 ist von3318 Hurerei2181 schwanger2030 worden. Juda3063 sprach559: Bringet sie hervor, daß sie verbrannt werde8313.

25 Und da man sie hervorbrachte, schickte7971 sie zu ihrem Schwäher und sprach559: Von3318 dem Manne376 bin ich schwanger2030, des dies ist. Und sprach559: Kennest du5234 auch, wes dieser Ring2858 und diese Schnur6616 und dieser Stab4294 ist?

26 Juda3063 erkannte5234 es und sprach559: Sie ist3045 gerechter6663 denn ich; denn ich habe sie nicht3254 gegeben5414 meinem Sohn1121 Sela7956. Doch beschlief er sie nicht mehr.

27 Und da6256 sie gebären3205 sollte, wurden Zwillinge8380 in ihrem Leibe990 erfunden.

28 Und als sie jetzt gebar3205, tat5414 sich3027 eine Hand3027 heraus. Da nahm3947 die Wehmutter und band7194 einen roten8144 Faden darum und sprach559: Der wird der erste7223 herauskommen3318.

29 Da aber der seine Hand3027 wieder7725 hinein zog, kam sein Bruder251 heraus3318; und sie7121 sprach559: Warum hast du um deinetwillen solchen Riß6556 gerissen6555? Und man hieß8034 ihn Perez6557.

30 Danach kam sein Bruder251 heraus3318, der den roten8144 Faden um seine Hand3027 hatte. Und310 man7121 hieß8034 ihn Serah2226.

Буття

Розділ 38

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 38

1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

1 Es begab sich5186 um dieselbige Zeit6256, daß Juda3063 hinabzog3381 von seinen Brüdern251 und tat sich zu einem Mann376 von Odollam, der hieß8034 Hira2437.

2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

2 Und935 Juda3063 sah7200 daselbst eines Kanaaniter3669-Mannes Tochter1323, der hieß8034 Suah; und nahm3947 sie. Und da er376 sie beschlief,

3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

3 ward sie schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121, den8034 hieß7121 er Ger6147.

4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.

4 Und sie ward aber schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121, den8034 hieß7121 sie Onan209.

5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

5 Sie gebar3205 abermal einen Sohn1121, den hieß7121 sie Sela7956; und er war zu3254 Chesib3580, da sie ihn8034 gebar3205.

6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

6 Und Juda3063 gab3947 seinem ersten Sohn1060 Ger6147 ein Weib802, die hieß8034 Thamar8559.

7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.

7 Aber er war böse7451 vor5869 dem HErrn3068; darum tötete4191 ihn der HErr3068.

8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.

8 Da sprach559 Juda3063 zu Onan209: Lege dich zu deines Bruders251 Weib802 und935 nimm sie zur Ehe2992, daß du deinem Bruder251 Samen2233 erweckest6965.

9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

9 Aber da Onan209 wußte3045, daß der Same2233 nicht1115 sein935 eigen sein sollte, wenn518 er sich zu seines Bruders251 Weib802 legte5414, ließ7843 er‘s auf die Erde776 fallen und verderbete es, auf daß er seinem Bruder251 nicht Samen2233 gäbe.

10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

10 Das gefiel dem HErrn3068 übel3415, das er tat6213, und tötete4191 ihn5869 auch.

11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

11 Da sprach559 Juda3063 zu seiner Schnur Thamar8559: Bleibe3427 eine Witwe490 in deines Vaters1 Hause1004, bis mein Sohn1121 Sela7956 groß wird1431. Denn er gedachte559: Vielleicht möchte er auch sterben4191 wie seine Brüder251. Also ging Thamar8559 hin3212 und blieb3427 in ihres Vaters1 Hause1004.

12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

12 Da nun viele Tage3117 verlaufen waren7235, starb4191 des Suah Tochter1323, Judas Weib802. Und nachdem Juda3063 ausgetrauert hatte5162, ging5927 er3063 hinauf, seine Schafe6629 zu scheren1494, gen Thimnath8553 mit seinem Hirten Hira2437 von Odollam.

13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.

13 Da ward der Thamar8559 angesagt5046: Siehe, dein Schwäher gehet hinauf5927 gen Thimnath8553, seine Schafe6629 zu scheren1494.

14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

14 Da legte sie5493 die Witwenkleider491 von sich3680, die sie5493 trug, deckte sich3427 mit einem Mantel6809 und verhüllete sich und setzte5414 sich vor5869 die Tür6607 heraus an899 dem Wege1870 gen Thimnath8553; denn sie sah7200, daß Sela7956 war groß1431 worden, und sie ward5968 ihm nicht zum Weibe802 gegeben.

15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.

15 Da sie nun Juda3063 sah7200, meinete er2803, es wäre eine Hure2181, denn sie hatte ihr Angesicht6440 verdecket.

16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“

16 Und935 machte sich5186 zu3051 ihr935 am Wege1870 und sprach559: Lieber, laß mich bei dir liegen. Denn er wußte3045 nicht, daß sie559 seine Schnur wäre. Sie antwortete: Was willst du mir geben5414, daß du bei mir liegest?

17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.

17 Er sprach559: Ich will dir einen Ziegenbock von der Herde6629 senden7971. Sie559 antwortete: So gib5414 mir ein Pfand6162, bis daß du mir‘s sendest7971.

18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

18 Er sprach559: Was834 willst du für ein Pfand6162, das ich dir gebe? Sie559 antwortete: Deinen Ring2368 und deine Schnur6616 und deinen Stab4294, den du in den Händen3027 hast5414; Da gab5414 er‘s ihr935 und lag bei ihr; und sie ward von ihm schwanger2029.

19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

19 Und sie5493 machte sich auf6965 und ging hin und legte3847 den Mantel6809 ab und zog3212 ihre Witwenkleider491 an899.

20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

20 Juda3063 aber sandte7971 den Ziegenbock5795 durch seinen7453 Hirten von3027 Odollam, daß er das Pfand6162 wieder holete von3027 dem Weibe802; und er fand4672 sie3947 nicht.

21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.

21 Da2088 fragte7592 er die Leute582 desselbigen Orts und5869 sprach559: Wo4725 ist die Hure6948, die außen am Wege1870 saß? Sie559 antworteten: Es ist keine Hure6948 dagewesen.

22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.

22 Und er kam wieder7725 zu Juda3063 und sprach559: Ich habe4672 sie nicht3808 funden; dazu sagen559 die Leute582 desselben Orts4725, es sei keine Hure6948 dagewesen.

23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.

23 Juda3063 sprach559: Sie hab‘s ihr, sie kann uns doch ja nicht Schande nachsagen937; denn ich habe4672 den Bock1423 gesandt7971, so hast3947 du sie nicht funden.

24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.

24 Über drei7969 Monden2320 ward Juda3063 angesagt5046: Deine Schnur Thamar8559 hat gehuret; dazu siehe, sie559 ist von3318 Hurerei2181 schwanger2030 worden. Juda3063 sprach559: Bringet sie hervor, daß sie verbrannt werde8313.

25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“

25 Und da man sie hervorbrachte, schickte7971 sie zu ihrem Schwäher und sprach559: Von3318 dem Manne376 bin ich schwanger2030, des dies ist. Und sprach559: Kennest du5234 auch, wes dieser Ring2858 und diese Schnur6616 und dieser Stab4294 ist?

26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.

26 Juda3063 erkannte5234 es und sprach559: Sie ist3045 gerechter6663 denn ich; denn ich habe sie nicht3254 gegeben5414 meinem Sohn1121 Sela7956. Doch beschlief er sie nicht mehr.

27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.

27 Und da6256 sie gebären3205 sollte, wurden Zwillinge8380 in ihrem Leibe990 erfunden.

28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.

28 Und als sie jetzt gebar3205, tat5414 sich3027 eine Hand3027 heraus. Da nahm3947 die Wehmutter und band7194 einen roten8144 Faden darum und sprach559: Der wird der erste7223 herauskommen3318.

29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.

29 Da aber der seine Hand3027 wieder7725 hinein zog, kam sein Bruder251 heraus3318; und sie7121 sprach559: Warum hast du um deinetwillen solchen Riß6556 gerissen6555? Und man hieß8034 ihn Perez6557.

30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.

30 Danach kam sein Bruder251 heraus3318, der den roten8144 Faden um seine Hand3027 hatte. Und310 man7121 hieß8034 ihn Serah2226.