Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 38

1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.

5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.

8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.

9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.

14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.

16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“

17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.

18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.

22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.

23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.

24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.

25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“

26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.

27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.

28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.

29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.

30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.

Бытие

Глава 38

1 Иуда в то время оставил братьев и поселился у одного человека из Адуллама по имени Хира.

2 Там Иуда встретил дочь хананея, которого звали Шуа. Он женился на ней и стал с ней жить;

3 она забеременела и родила сына, которого назвали Ир.

4 Она вновь забеременела и родила сына и назвала его Онан.

5 Она родила еще одного сына и назвала его Шела. Она родила его в Хезиве.

6 Иуда взял для своего первенца Ира жену, по имени Фамарь.

7 Но Ир, Иудин первенец, был грешен в глазах Господа, и Господь предал его смерти.

8 Тогда Иуда сказал Онану: — Ты должен лечь с женой брата и исполнить долг деверя: произвести потомство для брата.

9 Но Онан знал, что потомство будет не его, и поэтому всякий раз, ложась с женой брата, он изливал семя на землю, чтобы не произвести потомства для брата.

10 То, что он делал, было грешно в глазах Господа, поэтому Он предал смерти и Онана.

11 Тогда Иуда сказал своей невестке Фамари: — Живи вдовой в доме у твоего отца, пока не вырастет мой сын Шела, — потому что он подумал: «Как бы и Шела не умер вслед за братьями». И Фамарь отправилась жить в дом отца.

12 Много времени спустя жена Иуды, дочь Шуа, умерла. Когда Иуда утешился, он пошел в Тимну к людям, которые стригли его овец, и его друг адулламитянин Хира пошел с ним.

13 Фамари сказали: — Твой свекор держит путь в Тимну стричь своих овец.

14 Она сняла вдовьи одежды, покрылась накидкой, чтобы ее не узнали, и села у входа в Энаим, который на дороге в Тимну, потому что она видела, что хотя Шела уже вырос, ее не отдали ему в жены.

15 Когда Иуда увидел ее, он принял ее за блудницу, потому что у нее было закрыто лицо.

16 Он свернул с дороги к ней и сказал: — Пойдем, позволь мне лечь с тобой, — ведь он не знал, что это его невестка. Она спросила: — А что ты дашь мне за то, чтобы лечь со мной?

17 Он ответил: — Я пошлю тебе козленка из моего стада. Она спросила: — А ты дашь мне залог до тех пор, пока не пришлешь козленка?

18 Он сказал: — Какой залог тебе дать? Она ответила: — Твою печать на шнурке и посох, который у тебя в руке. Он дал ей все это и переспал с ней, и она забеременела от него.

19 Уйдя оттуда, она сняла свое покрывало и вновь надела вдовьи одежды.

20 Тем временем Иуда послал через своего друга адулламитянина козленка, чтобы получить назад залог у той женщины, но друг не нашел ее.

21 Он спросил у местных жителей: — Где та храмовая блудница, которая сидела у дороги в Энаим? Они ответили: — Здесь не было никакой храмовой блудницы.

22 Он вернулся к Иуде и сказал: — Я не нашел ее, и жители того места сказали: «Здесь нет никакой храмовой блудницы».

23 Иуда сказал: — Пусть оставит себе то, что взяла, иначе мы станем посмешищем. Я ведь посылал ей козленка, но ты ее не нашел.

24 Месяца три спустя Иуде сказали: — Твоя невестка Фамарь впала в блуд и от этого забеременела. Иуда сказал: — Выведите ее, и пусть она будет сожжена!

25 Но когда ее уводили, она послала к свекру с такими словами: — Я беременна от человека, которому принадлежат эти вещи. Еще она сказала: — Посмотри, не узнаешь, чьи это печать, шнур и посох?

26 Иуда узнал их и сказал: — Она правее, чем я, потому что я не отдал ее за моего сына Шелу. И он больше не ложился с ней.

27 Когда пришло ей время рожать, в утробе у нее оказались мальчики-близнецы.

28 Когда она уже рожала, один из них высунул руку; тогда женщина, принимавшая роды взяла алую нить, обвязала ему запястье и сказала: — Этот вышел первым.

29 Но он втянул руку обратно, и вышел его брат; тогда она сказала: — Как это ты прорвался? И его назвали Парец.

30 Затем вышел и тот, у которого на запястье была алая нить, и ему дали имя Зерах.

Буття Розділ 38	Бытие Глава 38
1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.	1 Иуда в то время оставил братьев и поселился у одного человека из Адуллама по имени Хира.
2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.	2 Там Иуда встретил дочь хананея, которого звали Шуа. Он женился на ней и стал с ней жить;
3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.	3 она забеременела и родила сына, которого назвали Ир.
4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.	4 Она вновь забеременела и родила сына и назвала его Онан.
5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.	5 Она родила еще одного сына и назвала его Шела. Она родила его в Хезиве.
6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.	6 Иуда взял для своего первенца Ира жену, по имени Фамарь.
7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.	7 Но Ир, Иудин первенец, был грешен в глазах Господа, и Господь предал его смерти.
8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.	8 Тогда Иуда сказал Онану: — Ты должен лечь с женой брата и исполнить долг деверя: произвести потомство для брата.
9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.	9 Но Онан знал, что потомство будет не его, и поэтому всякий раз, ложась с женой брата, он изливал семя на землю, чтобы не произвести потомства для брата.
10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.	10 То, что он делал, было грешно в глазах Господа, поэтому Он предал смерти и Онана.
11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.	11 Тогда Иуда сказал своей невестке Фамари: — Живи вдовой в доме у твоего отца, пока не вырастет мой сын Шела, — потому что он подумал: «Как бы и Шела не умер вслед за братьями». И Фамарь отправилась жить в дом отца.
12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.	12 Много времени спустя жена Иуды, дочь Шуа, умерла. Когда Иуда утешился, он пошел в Тимну к людям, которые стригли его овец, и его друг адулламитянин Хира пошел с ним.
13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.	13 Фамари сказали: — Твой свекор держит путь в Тимну стричь своих овец.
14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.	14 Она сняла вдовьи одежды, покрылась накидкой, чтобы ее не узнали, и села у входа в Энаим, который на дороге в Тимну, потому что она видела, что хотя Шела уже вырос, ее не отдали ему в жены.
15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.	15 Когда Иуда увидел ее, он принял ее за блудницу, потому что у нее было закрыто лицо.
16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“	16 Он свернул с дороги к ней и сказал: — Пойдем, позволь мне лечь с тобой, — ведь он не знал, что это его невестка. Она спросила: — А что ты дашь мне за то, чтобы лечь со мной?
17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.	17 Он ответил: — Я пошлю тебе козленка из моего стада. Она спросила: — А ты дашь мне залог до тех пор, пока не пришлешь козленка?
18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.	18 Он сказал: — Какой залог тебе дать? Она ответила: — Твою печать на шнурке и посох, который у тебя в руке. Он дал ей все это и переспал с ней, и она забеременела от него.
19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.	19 Уйдя оттуда, она сняла свое покрывало и вновь надела вдовьи одежды.
20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.	20 Тем временем Иуда послал через своего друга адулламитянина козленка, чтобы получить назад залог у той женщины, но друг не нашел ее.
21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.	21 Он спросил у местных жителей: — Где та храмовая блудница, которая сидела у дороги в Энаим? Они ответили: — Здесь не было никакой храмовой блудницы.
22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.	22 Он вернулся к Иуде и сказал: — Я не нашел ее, и жители того места сказали: «Здесь нет никакой храмовой блудницы».
23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.	23 Иуда сказал: — Пусть оставит себе то, что взяла, иначе мы станем посмешищем. Я ведь посылал ей козленка, но ты ее не нашел.
24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.	24 Месяца три спустя Иуде сказали: — Твоя невестка Фамарь впала в блуд и от этого забеременела. Иуда сказал: — Выведите ее, и пусть она будет сожжена!
25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“	25 Но когда ее уводили, она послала к свекру с такими словами: — Я беременна от человека, которому принадлежат эти вещи. Еще она сказала: — Посмотри, не узнаешь, чьи это печать, шнур и посох?
26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.	26 Иуда узнал их и сказал: — Она правее, чем я, потому что я не отдал ее за моего сына Шелу. И он больше не ложился с ней.
27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.	27 Когда пришло ей время рожать, в утробе у нее оказались мальчики-близнецы.
28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.	28 Когда она уже рожала, один из них высунул руку; тогда женщина, принимавшая роды взяла алую нить, обвязала ему запястье и сказала: — Этот вышел первым.
29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.	29 Но он втянул руку обратно, и вышел его брат; тогда она сказала: — Как это ты прорвался? И его назвали Парец.
30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.	30 Затем вышел и тот, у которого на запястье была алая нить, и ему дали имя Зерах.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Старий
завіт

Новий
завіт