CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Матв. 27
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Матвiя

Розділ 27

1 А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

2 І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.

3 Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,

4 та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.

5 І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.

6 А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.

7 А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,

8 чому й зветься те поле „полем крови“ аж до сьогодні.

9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

10 і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.

11 Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.

12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.

13 Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“

14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.

15 Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.

16 Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.

17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“

18 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.

19 Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.

20 А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.

21 Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“ Вони ж відказали: „Варавву“.

22 Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“ Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“

23 А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“ Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“

24 І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.

25 А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“

26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.

27 Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

28 І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.

29 І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“

30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.

31 А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.

32 А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.

33 І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,

34 дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.

35 А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.

36 І, посідавши, стерегли́ Його там.

37 І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.

38 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.

39 А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,

40 і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“

41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:

42 „Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!

43 Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.

44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.

45 А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!

46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“ цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“

47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.

48 А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.

49 Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.

50 А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.

51 І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,

52 і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,

53 а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.

54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“

55 Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.

56 Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.

57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.

58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,

60 і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.

61 Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.

62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

63 і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.

64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.

65 Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.

66 І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 27

1 Des846 Morgens4405 aber1161 hielten2983 alle3956 Hohenpriester749 und2532 die Ältesten4245 des Volks2992 einen Rat4824 über2596 JEsum2424, daß5620 sie ihn töteten2289.

2 Und2532 banden1210 ihn846, führeten ihn520 hin und2532 überantworteten3860 ihn846 dem Landpfleger2232 Pontius4194 Pilatus4091.

3 Da5119 das3588 sah1492 Judas2455, der ihn3338 verraten hatte, daß3754 er846 verdammt2632 war3860 zum Tode, gereuete es ihn und2532 brachte herwieder die dreißig5144 Silberlinge694 den Hohenpriestern749 und den Ältesten4245

4 und1161 sprach3004: Ich habe übel getan264, daß4314 ich unschuldig121 Blut129 verraten3860 habe.

5 Sie sprachen: Was gehet uns das an? Da2532 siehe du zu! Und2532 er warf4496 die Silberlinge694 in1722 den Tempel3485, hub sich davon402, ging565 hin und2532 erhängte519 sich selbst.

6 Aber1161 die Hohenpriester749 nahmen2983 die Silberlinge694 und sprachen2036: Es5092 taugt1832 nicht3756, daß wir sie846 in1519 den Gotteskasten2878 legen906; denn1893 es ist1832 Blutgeld129.

7 Sie846 hielten2983 aber1161 einen Rat4824 und kauften59 einen Töpfersacker68 darum1519 zum1537 Begräbnis5027 der Pilger3581.

8 Daher1352 ist derselbige Acker68 genannt2564 der1565 Blutacker bis2193 auf den heutigen Tag4594.

9 Da5119 ist4137 erfüllet, was3588 gesagt ist4483 durch1223 den Propheten4396 Jeremia2408, da2532 er spricht3004: Sie haben genommen2983 dreißig5144 Silberlinge694, damit5092 bezahlet ward der3739 Verkaufte5091, welchen sie kauften von575 den Kindern Israel2474,

10 und2532 haben sie846 gegeben1325 um1519 einen Töpfersacker68, als mir3427 der HErr2962 befohlen hat4929.

11 JEsus2424 aber1161 stund vor1715 dem Landpfleger2232. Und2532 der Landpfleger2232 fragte1905 ihn2476 und sprach3004: Bist1488 du4771 der Juden2453 König935? JEsus2424 aber1161 sprach5346 zu ihm846: Du4771 sagst3004 es846.

12 Und2532 da1722 er verklagt ward2723 von5259 den Hohenpriestern749 und2532 Ältesten4245, antwortete611 er nichts3762.

13 Da5119 sprach3004 Pilatus4091 zu ihm: Hörest du191 nicht3756, wie4214 hart sie846 dich4675 verklagen2649?

14 Und2532 er846 antwortete611 ihm nicht3761 auf ein Wort4487, also5620 daß4314 sich auch der1520 Landpfleger2232 sehr3029 verwunderte2296.

15 Auf2596 das3739 Fest1859 aber1161 hatte630 der1520 Landpfleger2232 die Gewohnheit1486, dem Volk3793 einen Gefangenen1198 loszugeben, welchen sie wollten2309.

16 Er hatte2192 aber1161 zu der Zeit5119 einen Gefangenen1198, einen sonderlichen vor andern, der hieß3004 Barabbas912.

17 Und da3767 sie versammelt4863 waren, sprach2036 Pilatus4091 zu5101 ihnen: Welchen wollt2309 ihr846, daß ich euch5213 losgebe630, Barabbas912 oder2228 JEsus2424, von dem3588 gesagt3004 wird, er sei Christus5547?

18 Denn1063 er846 wußte1492 wohl, daß3754 sie ihn aus1223 Neid5355 überantwortet3860 hatten.

19 Und1161 da er846 auf dem1565 Richterstuhl saß2521, schickte sein846 Weib1135 zu649 ihm846 und1063 ließ ihm846 sagen: Habe du4671 nichts3367 zu4314 schaffen mit2596 diesem Gerechten1342; ich habe heute4594 viel4183 erlitten3958 im1909 Traum3677 von1223 seinetwegen.

20 Aber1161 die Hohenpriester749 und2532 die Ältesten4245 überredeten3982 das Volk3793, daß2443 sie um622 Barabbas912 bitten154 sollten und1161 JEsum2424 umbrächten.

21 Da antwortete611 nun der Landpfleger2232 und1161 sprach2036 zu5101 ihnen: Welchen wollt2309 ihr846 unter diesen zweien1417, den575 ich euch soll losgeben630? Sie sprachen2036: Barabbas912.

22 Pilatus4091 sprach3004 zu ihnen: Was5101 soll ich denn3767 machen4160 mit JEsu2424, von dem3588 gesagt3004 wird, er846 sei Christus5547? Sie846 sprachen3004 alle3956: Laß ihn kreuzigen4717!

23 Der Landpfleger2232 sagte5346: Was5101 hat er denn1063 Übels2556 getan4160? Sie schrieen2896 aber1161 noch mehr4057 und1161 sprachen3004: Laß ihn kreuzigen4717!

24 Da aber1161 Pilatus4091 sah1492, daß3754 er nichts3762 schaffete, sondern235 daß ein viel3123 größer Getümmel2351 ward1096, nahm2983 er Wasser5204 und wusch633 die Hände5495 vor561 dem575 Volk3793 und sprach3004: Ich bin1510 unschuldig121 an dem Blut129 dieses5127 Gerechten1342; sehet ihr5210 zu3700!

25 Da antwortete611 das ganze3956 Volk2992 und2532 sprach2036: Sein Blut129 komme über1909 uns2248 und2532 über1909 unsere2257 Kinder5043!

26 Da5119 gab er846 ihnen Barabbas912 los; aber1161 JEsum ließ630 er2424 geißeln5417 und überantwortete3860 ihn, daß2443 er gekreuziget würde4717.

27 Da5119 nahmen die Kriegsknechte4757 des846 Landpflegers2232 JEsum2424 zu sich3880 in1519 das Richthaus4232 und sammelten4863 über1909 ihn die ganze3650 Schar4686.

28 Und2532 zogen1562 ihn846 aus und legten ihm846 einen Purpurmantel2847 an4060

29 und2532 flochten4120 eine Dornenkrone4735 und2532 setzten2007 sie846 auf1537 sein Haupt2776 und2532 ein Rohr2563 in1909 seine846 rechte1188 Hand und beugten die Kniee1120 vor1909 ihm846 und verspotteten1702 ihn846 und sprachen3004: Gegrüßet seiest du5463, der Juden2453 König935!

30 Und2532 speieten ihn846 an1519 und2532 nahmen2983 das Rohr2563 und1519 schlugen5180 damit sein846 Haupt2776.

31 Und2532 da3753 sie846 ihn520 verspottet hatten1702, zogen1562 sie846 ihm846 den Mantel2440 aus und2532 zogen1562 ihm seine846 Kleider an1746 und2532 führeten ihn520 hin, daß1519 sie846 ihn kreuzigten4717.

32 Und1161 indem sie29 hinausgingen1831, fanden2147 sie einen Menschen von Kyrene2956 mit Namen3686 Simon4613; den444 zwangen sie, daß2443 er846 ihm sein Kreuz4716 trug142.

33 Und2532 da sie an1519 die Stätte5117 kamen2064 mit Namen3004 Golgatha1115, das3739 ist2076 verdeutschet Schädelstätte,

34 gaben sie1325 ihm Essig3690 zu trinken4095, mit3326 Galle5521 vermischt3396; und2532 da er846‘s schmeckte1089, wollte2309 er nicht3756 trinken4095.

35 Da sie846 ihn aber1161 gekreuziget hatten, teilten sie seine846 Kleider2440 und2532 warfen906 das Los2819 darum, auf daß2443 erfüllet würde4717, was3588 gesagt ist4137 durch den Propheten4396: Sie haben1266 meine3450 Kleider2440 unter5259 sich1438 geteilet und über1909 mein3450 Gewand2441 haben1266 sie das Los2819 geworfen906.

36 Und2532 sie846 saßen2521 allda1563 und hüteten5083 sein.

37 Und2532 oben1883 zu seinen846 Häupten2776 hefteten sie2007 die Ursache156 seines846 Todes beschrieben, nämlich: Dies3778 ist1125 JEsus2424, der2076 Juden2453 König935.

38 Und2532 da5119 wurden zwei1417 Mörder3027 mit4862 ihm846 gekreuziget, einer1520 zur1537 Rechten1188 und einer1520 zur1537 Linken2176.

39 Die aber1161 vorübergingen3899, lästerten987 ihn846 und schüttelten2795 ihre Köpfe2776

40 und2532 sprachen3004: Der du den Tempel3485 Gottes2316 zerbrichst2647 und2532 bauest ihn in1722 dreien5140 Tagen2250, hilf4982 dir selber4572! Bist1488 du Gottes Sohn, so1487 steig herab2597 vom575 Kreuz4716.

41 Desgleichen3668 auch2532 die Hohenpriester749 spotteten1702 sein samt3326 den Schriftgelehrten1122 und1161 Ältesten4245 und2532 sprachen3004:

42 Andern243 hat er846 geholfen4982 und2532 kann1410 sich1438 selber nicht helfen. Ist2076 er der König935 Israels2474, so1487 steige2597 er nun3568 vom575 Kreuz4716, so wollen wir ihm4982 glauben4100.

43 Er846 hat1909 GOtt2316 vertraut3982, der erlöse ihn nun3568, lüstet‘s ihn; denn1487 er hat4506 gesagt: Ich bin1510 Gottes2316 Sohn.

44 Desgleichen schmäheten ihn846 auch1161 die3588 Mörder3027, die mit2532 ihm846 gekreuziget waren4957.

45 Und1161 von575 der sechsten1623 Stunde5610 an1909 ward1096 eine Finsternis4655 über das ganze3956 Land1093 bis2193 zu der neunten1766 Stunde5610.

46 Und1161 um4012 die neunte1766 Stunde5610 schrie310 JEsus2424 laut3173 und sprach3004: Eli2241, Eli2241, lama2982 asabthani4518? das ist5123: Mein3450 GOtt2316, mein3450 GOtt2316, warum2444 hast du mich3165 verlassen1459?

47 Etliche5100 aber1161, die191 da1563 stunden, da sie2476 das3754 höreten, sprachen3004 sie: Der3778 ruft5455 den Elia2243.

48 Und2532 bald2112 lief5143 einer unter1537 ihnen846, nahm2983 einen1520 Schwamm4699 und2532 füllete ihn846 mit4130 Essig3690 und5037 steckte ihn auf4060 ein Rohr2563 und2532 tränkte4222 ihn.

49 Die andern3062 aber1161 sprachen3004: Halt, laß863 sehen1492, ob1487 Elia2243 komme2064 und ihm846 helfe4982!

50 Aber1161 JEsus2424 schrie2896 abermal laut3173 und verschied863.

51 Und2532 siehe2400 da2532, der2532 Vorhang2665 im Tempel3485 zerriß4977 in1519 zwei1417 Stücke, von575 oben an bis2193 unten2736 aus.

52 Und2532 die3588 Erde erbebete, und2532 die Felsen zerrissen, und die Gräber3419 taten sich auf455, und stunden auf1453 viel4183 Leiber4983 der Heiligen40, die da schliefen2837,

53 und2532 gingen1525 aus1537 den Gräbern3419 nach3326 seiner846 Auferstehung1454 und2532 kamen1831 in1519 die Heilige40 Stadt4172 und erschienen1718 vielen4183.

54 Aber1161 der3778 Hauptmann1543 und2532 die bei3326 ihm2424 waren2258 und2532 bewahreten JEsum, da sie846 sahen1492 das Erdbeben4578 und was da geschah, erschraken5399 sie sehr4970 und sprachen3004: Wahrlich230, dieser ist Gottes2316 Sohn gewesen1096!

55 Und1161 es846 waren viel4183 Weiber1135 da1563, die3748 von ferne3113 zusahen2334, die da JEsu2424 waren nachgefolget aus Galiläa1056 und hatten2258 ihm190 gedienet,

56 unter1722 welchen war2258 Maria3137 Magdalena3094 und2532 Maria3137, die3739 Mutter3384 des Jakobus2385 und2532 Joses2500, und2532 die Mutter3384 der Kinder des Zebedäus2199.

57 Am Abend3798 aber1161 kam2064 ein reicher4145 Mann444 von575 Arimathia707, der846 hieß3686 Joseph, welcher3739 auch2532 ein Jünger3100 JEsu2424 war1096.

58 Der3778 ging zu4334 Pilatus4091 und bat154 ihn um den Leib4983 JEsu2424. Da5119 befahl2753 Pilatus4091, man sollte ihm ihn geben591.

59 Und2532 Joseph2501 nahm2983 den Leib4983 und wickelte1794 ihn846 in eine reine2513 Leinwand4616.

60 Und2532 legte5087 ihn in1722 sein eigen neu2537 Grab3419, welches er846 hatte lassen in einen Felsen4073 hauen2998, und2532 wälzte4351 einen großen3173 Stein3037 vor die3739 Tür2374 des Grabes3419 und ging565 davon.

61 Es war2258 aber1161 allda1563 Maria3137 Magdalena3094 und2532 die andere243 Maria3137, die setzten2521 sich gegen561 das Grab5028.

62 Des andern Tages1887, der3748 da2532 folgt2076 nach3326 dem Rüsttag3904, kamen die Hohenpriester749 und1161 Pharisäer5330 sämtlich4863 zu4314 Pilatus4091

63 und sprachen2036: Herr2962, wir haben gedacht3415, daß3754 dieser1565 Verführer4108 sprach3004, da er noch2089 lebte2198: Ich will nach3326 dreien5140 Tagen2250 auferstehen1453.

64 Darum3767 befiehl2753, daß man das Grab5028 verwahre805 bis2193 an den dritten5154 Tag2250, auf1453 daß nicht3379 seine846 Jünger3101 kommen2064 und2532 stehlen2813 ihn und2532 sagen2036 zum Volk2992: Er846 ist2071 auferstanden von575 den Toten3498, und werde der letzte2078 Betrug4106 ärger5501 denn der erste4413.

65 Pilatus4091 sprach5346 zu ihnen: Da habt2192 ihr846 die Hüter2892; gehet hin5217 und1161 verwahret805, wie5613 ihr wisset1492.

66 Sie gingen hin4198 und1161 verwahreten das Grab5028 mit3326 Hütern2892 und versiegelten4972 den Stein3037.

Вiд Матвiя

Розділ 27

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 27

1 А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

1 Des846 Morgens4405 aber1161 hielten2983 alle3956 Hohenpriester749 und2532 die Ältesten4245 des Volks2992 einen Rat4824 über2596 JEsum2424, daß5620 sie ihn töteten2289.

2 І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.

2 Und2532 banden1210 ihn846, führeten ihn520 hin und2532 überantworteten3860 ihn846 dem Landpfleger2232 Pontius4194 Pilatus4091.

3 Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,

3 Da5119 das3588 sah1492 Judas2455, der ihn3338 verraten hatte, daß3754 er846 verdammt2632 war3860 zum Tode, gereuete es ihn und2532 brachte herwieder die dreißig5144 Silberlinge694 den Hohenpriestern749 und den Ältesten4245

4 та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.

4 und1161 sprach3004: Ich habe übel getan264, daß4314 ich unschuldig121 Blut129 verraten3860 habe.

5 І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.

5 Sie sprachen: Was gehet uns das an? Da2532 siehe du zu! Und2532 er warf4496 die Silberlinge694 in1722 den Tempel3485, hub sich davon402, ging565 hin und2532 erhängte519 sich selbst.

6 А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.

6 Aber1161 die Hohenpriester749 nahmen2983 die Silberlinge694 und sprachen2036: Es5092 taugt1832 nicht3756, daß wir sie846 in1519 den Gotteskasten2878 legen906; denn1893 es ist1832 Blutgeld129.

7 А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,

7 Sie846 hielten2983 aber1161 einen Rat4824 und kauften59 einen Töpfersacker68 darum1519 zum1537 Begräbnis5027 der Pilger3581.

8 чому й зветься те поле „полем крови“ аж до сьогодні.

8 Daher1352 ist derselbige Acker68 genannt2564 der1565 Blutacker bis2193 auf den heutigen Tag4594.

9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

9 Da5119 ist4137 erfüllet, was3588 gesagt ist4483 durch1223 den Propheten4396 Jeremia2408, da2532 er spricht3004: Sie haben genommen2983 dreißig5144 Silberlinge694, damit5092 bezahlet ward der3739 Verkaufte5091, welchen sie kauften von575 den Kindern Israel2474,

10 і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.

10 und2532 haben sie846 gegeben1325 um1519 einen Töpfersacker68, als mir3427 der HErr2962 befohlen hat4929.

11 Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.

11 JEsus2424 aber1161 stund vor1715 dem Landpfleger2232. Und2532 der Landpfleger2232 fragte1905 ihn2476 und sprach3004: Bist1488 du4771 der Juden2453 König935? JEsus2424 aber1161 sprach5346 zu ihm846: Du4771 sagst3004 es846.

12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.

12 Und2532 da1722 er verklagt ward2723 von5259 den Hohenpriestern749 und2532 Ältesten4245, antwortete611 er nichts3762.

13 Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“

13 Da5119 sprach3004 Pilatus4091 zu ihm: Hörest du191 nicht3756, wie4214 hart sie846 dich4675 verklagen2649?

14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.

14 Und2532 er846 antwortete611 ihm nicht3761 auf ein Wort4487, also5620 daß4314 sich auch der1520 Landpfleger2232 sehr3029 verwunderte2296.

15 Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.

15 Auf2596 das3739 Fest1859 aber1161 hatte630 der1520 Landpfleger2232 die Gewohnheit1486, dem Volk3793 einen Gefangenen1198 loszugeben, welchen sie wollten2309.

16 Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.

16 Er hatte2192 aber1161 zu der Zeit5119 einen Gefangenen1198, einen sonderlichen vor andern, der hieß3004 Barabbas912.

17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“

17 Und da3767 sie versammelt4863 waren, sprach2036 Pilatus4091 zu5101 ihnen: Welchen wollt2309 ihr846, daß ich euch5213 losgebe630, Barabbas912 oder2228 JEsus2424, von dem3588 gesagt3004 wird, er sei Christus5547?

18 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.

18 Denn1063 er846 wußte1492 wohl, daß3754 sie ihn aus1223 Neid5355 überantwortet3860 hatten.

19 Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.

19 Und1161 da er846 auf dem1565 Richterstuhl saß2521, schickte sein846 Weib1135 zu649 ihm846 und1063 ließ ihm846 sagen: Habe du4671 nichts3367 zu4314 schaffen mit2596 diesem Gerechten1342; ich habe heute4594 viel4183 erlitten3958 im1909 Traum3677 von1223 seinetwegen.

20 А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.

20 Aber1161 die Hohenpriester749 und2532 die Ältesten4245 überredeten3982 das Volk3793, daß2443 sie um622 Barabbas912 bitten154 sollten und1161 JEsum2424 umbrächten.

21 Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“ Вони ж відказали: „Варавву“.

21 Da antwortete611 nun der Landpfleger2232 und1161 sprach2036 zu5101 ihnen: Welchen wollt2309 ihr846 unter diesen zweien1417, den575 ich euch soll losgeben630? Sie sprachen2036: Barabbas912.

22 Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“ Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“

22 Pilatus4091 sprach3004 zu ihnen: Was5101 soll ich denn3767 machen4160 mit JEsu2424, von dem3588 gesagt3004 wird, er846 sei Christus5547? Sie846 sprachen3004 alle3956: Laß ihn kreuzigen4717!

23 А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“ Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“

23 Der Landpfleger2232 sagte5346: Was5101 hat er denn1063 Übels2556 getan4160? Sie schrieen2896 aber1161 noch mehr4057 und1161 sprachen3004: Laß ihn kreuzigen4717!

24 І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.

24 Da aber1161 Pilatus4091 sah1492, daß3754 er nichts3762 schaffete, sondern235 daß ein viel3123 größer Getümmel2351 ward1096, nahm2983 er Wasser5204 und wusch633 die Hände5495 vor561 dem575 Volk3793 und sprach3004: Ich bin1510 unschuldig121 an dem Blut129 dieses5127 Gerechten1342; sehet ihr5210 zu3700!

25 А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“

25 Da antwortete611 das ganze3956 Volk2992 und2532 sprach2036: Sein Blut129 komme über1909 uns2248 und2532 über1909 unsere2257 Kinder5043!

26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.

26 Da5119 gab er846 ihnen Barabbas912 los; aber1161 JEsum ließ630 er2424 geißeln5417 und überantwortete3860 ihn, daß2443 er gekreuziget würde4717.

27 Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

27 Da5119 nahmen die Kriegsknechte4757 des846 Landpflegers2232 JEsum2424 zu sich3880 in1519 das Richthaus4232 und sammelten4863 über1909 ihn die ganze3650 Schar4686.

28 І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.

28 Und2532 zogen1562 ihn846 aus und legten ihm846 einen Purpurmantel2847 an4060

29 І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“

29 und2532 flochten4120 eine Dornenkrone4735 und2532 setzten2007 sie846 auf1537 sein Haupt2776 und2532 ein Rohr2563 in1909 seine846 rechte1188 Hand und beugten die Kniee1120 vor1909 ihm846 und verspotteten1702 ihn846 und sprachen3004: Gegrüßet seiest du5463, der Juden2453 König935!

30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.

30 Und2532 speieten ihn846 an1519 und2532 nahmen2983 das Rohr2563 und1519 schlugen5180 damit sein846 Haupt2776.

31 А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.

31 Und2532 da3753 sie846 ihn520 verspottet hatten1702, zogen1562 sie846 ihm846 den Mantel2440 aus und2532 zogen1562 ihm seine846 Kleider an1746 und2532 führeten ihn520 hin, daß1519 sie846 ihn kreuzigten4717.

32 А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.

32 Und1161 indem sie29 hinausgingen1831, fanden2147 sie einen Menschen von Kyrene2956 mit Namen3686 Simon4613; den444 zwangen sie, daß2443 er846 ihm sein Kreuz4716 trug142.

33 І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,

33 Und2532 da sie an1519 die Stätte5117 kamen2064 mit Namen3004 Golgatha1115, das3739 ist2076 verdeutschet Schädelstätte,

34 дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.

34 gaben sie1325 ihm Essig3690 zu trinken4095, mit3326 Galle5521 vermischt3396; und2532 da er846‘s schmeckte1089, wollte2309 er nicht3756 trinken4095.

35 А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.

35 Da sie846 ihn aber1161 gekreuziget hatten, teilten sie seine846 Kleider2440 und2532 warfen906 das Los2819 darum, auf daß2443 erfüllet würde4717, was3588 gesagt ist4137 durch den Propheten4396: Sie haben1266 meine3450 Kleider2440 unter5259 sich1438 geteilet und über1909 mein3450 Gewand2441 haben1266 sie das Los2819 geworfen906.

36 І, посідавши, стерегли́ Його там.

36 Und2532 sie846 saßen2521 allda1563 und hüteten5083 sein.

37 І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.

37 Und2532 oben1883 zu seinen846 Häupten2776 hefteten sie2007 die Ursache156 seines846 Todes beschrieben, nämlich: Dies3778 ist1125 JEsus2424, der2076 Juden2453 König935.

38 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.

38 Und2532 da5119 wurden zwei1417 Mörder3027 mit4862 ihm846 gekreuziget, einer1520 zur1537 Rechten1188 und einer1520 zur1537 Linken2176.

39 А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,

39 Die aber1161 vorübergingen3899, lästerten987 ihn846 und schüttelten2795 ihre Köpfe2776

40 і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“

40 und2532 sprachen3004: Der du den Tempel3485 Gottes2316 zerbrichst2647 und2532 bauest ihn in1722 dreien5140 Tagen2250, hilf4982 dir selber4572! Bist1488 du Gottes Sohn, so1487 steig herab2597 vom575 Kreuz4716.

41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:

41 Desgleichen3668 auch2532 die Hohenpriester749 spotteten1702 sein samt3326 den Schriftgelehrten1122 und1161 Ältesten4245 und2532 sprachen3004:

42 „Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!

42 Andern243 hat er846 geholfen4982 und2532 kann1410 sich1438 selber nicht helfen. Ist2076 er der König935 Israels2474, so1487 steige2597 er nun3568 vom575 Kreuz4716, so wollen wir ihm4982 glauben4100.

43 Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.

43 Er846 hat1909 GOtt2316 vertraut3982, der erlöse ihn nun3568, lüstet‘s ihn; denn1487 er hat4506 gesagt: Ich bin1510 Gottes2316 Sohn.

44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.

44 Desgleichen schmäheten ihn846 auch1161 die3588 Mörder3027, die mit2532 ihm846 gekreuziget waren4957.

45 А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!

45 Und1161 von575 der sechsten1623 Stunde5610 an1909 ward1096 eine Finsternis4655 über das ganze3956 Land1093 bis2193 zu der neunten1766 Stunde5610.

46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“ цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“

46 Und1161 um4012 die neunte1766 Stunde5610 schrie310 JEsus2424 laut3173 und sprach3004: Eli2241, Eli2241, lama2982 asabthani4518? das ist5123: Mein3450 GOtt2316, mein3450 GOtt2316, warum2444 hast du mich3165 verlassen1459?

47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.

47 Etliche5100 aber1161, die191 da1563 stunden, da sie2476 das3754 höreten, sprachen3004 sie: Der3778 ruft5455 den Elia2243.

48 А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.

48 Und2532 bald2112 lief5143 einer unter1537 ihnen846, nahm2983 einen1520 Schwamm4699 und2532 füllete ihn846 mit4130 Essig3690 und5037 steckte ihn auf4060 ein Rohr2563 und2532 tränkte4222 ihn.

49 Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.

49 Die andern3062 aber1161 sprachen3004: Halt, laß863 sehen1492, ob1487 Elia2243 komme2064 und ihm846 helfe4982!

50 А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.

50 Aber1161 JEsus2424 schrie2896 abermal laut3173 und verschied863.

51 І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,

51 Und2532 siehe2400 da2532, der2532 Vorhang2665 im Tempel3485 zerriß4977 in1519 zwei1417 Stücke, von575 oben an bis2193 unten2736 aus.

52 і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,

52 Und2532 die3588 Erde erbebete, und2532 die Felsen zerrissen, und die Gräber3419 taten sich auf455, und stunden auf1453 viel4183 Leiber4983 der Heiligen40, die da schliefen2837,

53 а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.

53 und2532 gingen1525 aus1537 den Gräbern3419 nach3326 seiner846 Auferstehung1454 und2532 kamen1831 in1519 die Heilige40 Stadt4172 und erschienen1718 vielen4183.

54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“

54 Aber1161 der3778 Hauptmann1543 und2532 die bei3326 ihm2424 waren2258 und2532 bewahreten JEsum, da sie846 sahen1492 das Erdbeben4578 und was da geschah, erschraken5399 sie sehr4970 und sprachen3004: Wahrlich230, dieser ist Gottes2316 Sohn gewesen1096!

55 Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.

55 Und1161 es846 waren viel4183 Weiber1135 da1563, die3748 von ferne3113 zusahen2334, die da JEsu2424 waren nachgefolget aus Galiläa1056 und hatten2258 ihm190 gedienet,

56 Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.

56 unter1722 welchen war2258 Maria3137 Magdalena3094 und2532 Maria3137, die3739 Mutter3384 des Jakobus2385 und2532 Joses2500, und2532 die Mutter3384 der Kinder des Zebedäus2199.

57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.

57 Am Abend3798 aber1161 kam2064 ein reicher4145 Mann444 von575 Arimathia707, der846 hieß3686 Joseph, welcher3739 auch2532 ein Jünger3100 JEsu2424 war1096.

58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

58 Der3778 ging zu4334 Pilatus4091 und bat154 ihn um den Leib4983 JEsu2424. Da5119 befahl2753 Pilatus4091, man sollte ihm ihn geben591.

59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,

59 Und2532 Joseph2501 nahm2983 den Leib4983 und wickelte1794 ihn846 in eine reine2513 Leinwand4616.

60 і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.

60 Und2532 legte5087 ihn in1722 sein eigen neu2537 Grab3419, welches er846 hatte lassen in einen Felsen4073 hauen2998, und2532 wälzte4351 einen großen3173 Stein3037 vor die3739 Tür2374 des Grabes3419 und ging565 davon.

61 Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.

61 Es war2258 aber1161 allda1563 Maria3137 Magdalena3094 und2532 die andere243 Maria3137, die setzten2521 sich gegen561 das Grab5028.

62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

62 Des andern Tages1887, der3748 da2532 folgt2076 nach3326 dem Rüsttag3904, kamen die Hohenpriester749 und1161 Pharisäer5330 sämtlich4863 zu4314 Pilatus4091

63 і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.

63 und sprachen2036: Herr2962, wir haben gedacht3415, daß3754 dieser1565 Verführer4108 sprach3004, da er noch2089 lebte2198: Ich will nach3326 dreien5140 Tagen2250 auferstehen1453.

64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.

64 Darum3767 befiehl2753, daß man das Grab5028 verwahre805 bis2193 an den dritten5154 Tag2250, auf1453 daß nicht3379 seine846 Jünger3101 kommen2064 und2532 stehlen2813 ihn und2532 sagen2036 zum Volk2992: Er846 ist2071 auferstanden von575 den Toten3498, und werde der letzte2078 Betrug4106 ärger5501 denn der erste4413.

65 Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.

65 Pilatus4091 sprach5346 zu ihnen: Da habt2192 ihr846 die Hüter2892; gehet hin5217 und1161 verwahret805, wie5613 ihr wisset1492.

66 І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.

66 Sie gingen hin4198 und1161 verwahreten das Grab5028 mit3326 Hütern2892 und versiegelten4972 den Stein3037.