CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ів. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Iвана

Розділ 8

1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.

2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,

4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.

5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“

6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.

7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“

8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.

9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.

10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“

11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“

12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.

13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.

14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.

15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.

16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.

18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.

19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.

20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.

21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.

22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“

23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.

25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“ І Ісус відказав їм: „Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.

26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.

27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.

29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.

30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,

32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“

33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“

34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.

35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.

39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.

40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.

42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.

44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.

45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.

46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?

47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.

48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“

49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.

50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.

51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік!

52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“

54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.

56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.

57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“

58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.

59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.

John

Chapter 8

1 Jesus2424 went4198 to the mount3735 of Olives.1636

2 And early3722 in the morning he came3854 again3825 into1519 the temple,2411 and all3956 the people2992 came2064 to him; and he sat2523 down,2523 and taught1321 them.

3 And the scribes1122 and Pharisees5330 brought71 to him a woman1135 taken2638 in adultery;3430 and when they had set2476 her in the middle,3319

4 They say3004 to him, Master,1320 this3778 woman1135 was taken2638 in adultery,3431 in the very1888 act.1888

5 Now1161 Moses3475 in the law3551 commanded1781 us, that such5108 should be stoned:3036 but what5101 say3004 you?

6 This5124 they said,3004 tempting3985 him, that they might have2192 to accuse2723 him. But Jesus2424 stooped2955 down,2736 and with his finger1147 wrote1125 on1519 the ground,1093 as though he heard191 them not.

7 So1161 when5613 they continued1961 asking2065 him, he lifted352 up himself, and said2036 to them, He that is without361 sin361 among you, let him first4413 cast906 a stone3037 at1909 her.

8 And again3825 he stooped2955 down,2736 and wrote1125 on1519 the ground.1093

9 And they which heard191 it, being convicted1651 by their own conscience,4893 went1831 out one1520 by one,1520 beginning756 at575 the oldest,4245 even to the last:2078 and Jesus2424 was left2641 alone,3441 and the woman1135 standing2476 in the middle.3319

10 When Jesus2424 had lifted352 up himself, and saw2300 none3367 but the woman,1135 he said2036 to her, Woman,1135 where4226 are those1565 your4675 accusers?2725 has no3762 man3762 condemned2632 you?

11 She said,2036 No3762 man,3762 Lord.2962 And Jesus2424 said2036 to her, Neither3761 do I condemn2632 you: go,4198 and sin264 no3371 more.2001

12 Then3767 spoke2980 Jesus2424 again3825 to them, saying,3004 I am1510 the light5457 of the world:2889 he that follows190 me shall not walk4043 in darkness,4653 but shall have2192 the light5457 of life.2222

13 The Pharisees5330 therefore3767 said2036 to him, You bore3140 record3140 of yourself;4572 your record3141 is not true.227

14 Jesus2424 answered611 and said2036 to them, Though2579 I bear3140 record3140 of myself,1683 yet my record3141 is true:227 for I know1492 from where4159 I came,2064 and where4226 I go;5217 but you cannot3756 1492 tell1492 from where4159 I come,2064 and where4226 I go.5217

15 You judge2919 after2596 the flesh;4561 I judge2919 no3762 man.3762

16 And yet if1437 I judge,2919 my judgment2920 is true:227 for I am1510 not alone,3441 but I and the Father3962 that sent3992 me.

17 It is also2532 written1125 in your5212 law,3551 that the testimony3141 of two1417 men444 is true.227

18 I am1510 one that bear3140 witness3140 of myself,1683 and the Father3962 that sent3992 me bears3140 witness3140 of me.

19 Then3767 said3004 they to him, Where4226 is your Father?3962 Jesus2424 answered,611 You neither3777 know1492 me, nor3777 my Father:3962 if1487 you had known1492 me, you should have2192 known1492 my Father3962 also.2532

20 These5023 words4487 spoke2980 Jesus2424 in the treasury,1049 as he taught1321 in the temple:2411 and no3762 man3762 laid hands4084 on him; for his hour5610 was not yet3768 come.2064

21 Then3767 said2036 Jesus2424 again3825 to them, I go5217 my way, and you shall seek2212 me, and shall die599 in your5216 sins:266 where3699 I go,5217 you cannot3756 1410 come.2064

22 Then3767 said3004 the Jews,2453 Will he kill615 himself?1438 because3754 he said,3004 Where3699 I go,5217 you cannot3756 1410 come.2064

23 And he said2036 to them, You are from beneath;2736 I am1510 from above:507 you are of this5127 world;2889 I am1510 not of this5127 world.2889

24 I said2036 therefore3767 to you, that you shall die599 in your5216 sins:266 for if1437 you believe4100 not that I am1510 he, you shall die599 in your5216 sins.266

25 Then3767 said3004 they to him, Who5101 are1488 you? And Jesus2424 said3004 to them, Even2532 the same3748 that I said2980 to you from the beginning.746

26 I have2192 many4183 things to say2980 and to judge2919 of you: but he that sent3992 me is true;227 and I speak3004 to the world2889 those5023 things which3739 I have2192 heard191 of him.

27 They understood1097 not that he spoke3004 to them of the Father.3962

28 Then5119 said2036 Jesus2424 to them, When3752 you have lifted5312 up the Son5207 of man,444 then3767 shall you know1097 that I am1510 he, and that I do4160 nothing3762 of myself;1683 but as my Father3962 has taught1321 me, I speak2980 these5023 things.

29 And he that sent3992 me is with me: the Father3962 has not left863 me alone;3441 for I do4160 always3842 those3588 things that please701 him.

30 As he spoke2980 these5023 words, many4183 believed4100 on1519 him.

31 Then3767 said3004 Jesus2424 to those3588 Jews2453 which3588 believed4100 on him, If1437 you continue3306 in my word,3056 then are you my disciples3101 indeed;230

32 And you shall know1097 the truth,225 and the truth225 shall make1659 you free.1659

33 They answered611 him, We be Abraham's11 seed,4690 and were never3762 4455 in bondage1398 to any3762 man: how4459 say3004 you, You shall be made1096 free?1658

34 Jesus2424 answered611 them, Truly,281 truly,281 I say3004 to you, Whoever3956 3588 commits4160 sin266 is the servant1401 of sin.266

35 And the servant1401 stays3306 not in the house3614 for ever:165 but the Son5207 stays3306 ever.165

36 If1437 the Son5207 therefore3767 shall make1659 you free,1659 you shall be free1658 indeed.3689

37 I know1097 that you are Abraham's11 seed;4690 but you seek2212 to kill615 me, because3754 my word3056 has no3756 place5562 in you.

38 I speak2980 that which3739 I have seen3708 with my Father:3962 and you do4160 that which3739 you have seen3708 with your5216 father.3962

39 They answered611 and said2036 to him, Abraham11 is our father.3962 Jesus2424 said3004 to them, If1487 you were Abraham's11 children,5043 you would do4160 the works2041 of Abraham.11

40 But now3568 you seek2212 to kill615 me, a man444 that has told2980 you the truth,225 which3739 I have heard191 of God:2316 this5124 did4160 not Abraham.11

41 You do4160 the deeds2041 of your5216 father.3962 Then3767 said2036 they to him, We be not born1080 of fornication;4202 we have2192 one1520 Father,3962 even God.2316

42 Jesus2424 said2036 to them, If1487 God2316 were your5216 Father,3962 you would love25 me: for I proceeded1831 forth1831 and came2240 from God;2316 neither3761 came2064 I of myself,1683 but he sent649 me.

43 Why1302 do you not understand1097 my speech?2981 even because3754 you cannot3756 1410 hear191 my word.3056

44 You are of your5216 father3962 the devil,1228 and the lusts1939 of your5216 father3962 you will2309 do.4160 He was a murderer443 from the beginning,746 and stayed2476 not in the truth,225 because3754 there is no3756 truth225 in him. When3752 he speaks2980 a lie,5579 he speaks2980 of his own:2398 for he is a liar,5583 and the father3962 of it.

45 And because3754 I tell3004 you the truth,225 you believe4100 me not.

46 Which5101 of you convinces1651 me of sin?266 And if1487 I say3004 the truth,225 why1302 do you not believe4100 me?

47 He that is of God2316 hears191 God's2316 words:4487 you therefore1223 5124 hear191 them not, because3754 you are not of God.2316

48 Then3767 answered611 the Jews,2453 and said2036 to him, Say3004 we not well2573 that you are1488 a Samaritan,4541 and have2192 a devil?1140

49 Jesus2424 answered,611 I have2192 not a devil;1140 but I honor5091 my Father,3962 and you do dishonor818 me.

50 And I seek2212 not my3450 own glory:1391 there is one that seeks2212 and judges.2919

51 Truly,281 truly,281 I say3004 to you, If1437 a man5100 keep5083 my saying,3056 he shall never3364 1519 3588 165 see2334 death.2288

52 Then3767 said2036 the Jews2453 to him, Now3568 we know1492 that you have2192 a devil.1140 Abraham11 is dead,599 and the prophets;4396 and you say,3004 If1437 a man5100 keep my saying, he shall never3364 1519 165 taste1089 of death.2288

53 Are1488 you greater3187 than our father3962 Abraham,11 which3748 is dead?599 and the prophets4396 are dead:599 whom5101 make4160 you yourself?4572

54 Jesus2424 answered,611 If1437 I honor1392 myself,1683 my honor1391 is nothing:3762 it is my Father3962 that honors1392 me; of whom3739 you say,3004 that he is your5216 God:2316

55 Yet you have not known1097 him; but I know1492 him: and if1437 I should say,3004 I know1492 him not, I shall be a liar5583 like3664 to you: but I know1492 him, and keep5083 his saying.3056

56 Your5216 father3962 Abraham11 rejoiced21 to see1492 my day:2250 and he saw1492 it, and was glad.5463

57 Then3767 said2036 the Jews2453 to him, You are2192 not yet2532 fifty4004 years2094 old, and have you seen3708 Abraham?11

58 Jesus2424 said2036 to them, Truly,281 truly,281 I say3004 to you, Before4250 Abraham11 was, I am.1510

59 Then3767 took142 they up stones3037 to cast906 at1909 him: but Jesus2424 hid2928 himself, and went1831 out of the temple,2411 going1330 through1223 the middle3319 of them, and so3779 passed3855 by.

Вiд Iвана

Розділ 8

John

Chapter 8

1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.

1 Jesus2424 went4198 to the mount3735 of Olives.1636

2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

2 And early3722 in the morning he came3854 again3825 into1519 the temple,2411 and all3956 the people2992 came2064 to him; and he sat2523 down,2523 and taught1321 them.

3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,

3 And the scribes1122 and Pharisees5330 brought71 to him a woman1135 taken2638 in adultery;3430 and when they had set2476 her in the middle,3319

4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.

4 They say3004 to him, Master,1320 this3778 woman1135 was taken2638 in adultery,3431 in the very1888 act.1888

5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“

5 Now1161 Moses3475 in the law3551 commanded1781 us, that such5108 should be stoned:3036 but what5101 say3004 you?

6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.

6 This5124 they said,3004 tempting3985 him, that they might have2192 to accuse2723 him. But Jesus2424 stooped2955 down,2736 and with his finger1147 wrote1125 on1519 the ground,1093 as though he heard191 them not.

7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“

7 So1161 when5613 they continued1961 asking2065 him, he lifted352 up himself, and said2036 to them, He that is without361 sin361 among you, let him first4413 cast906 a stone3037 at1909 her.

8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.

8 And again3825 he stooped2955 down,2736 and wrote1125 on1519 the ground.1093

9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.

9 And they which heard191 it, being convicted1651 by their own conscience,4893 went1831 out one1520 by one,1520 beginning756 at575 the oldest,4245 even to the last:2078 and Jesus2424 was left2641 alone,3441 and the woman1135 standing2476 in the middle.3319

10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“

10 When Jesus2424 had lifted352 up himself, and saw2300 none3367 but the woman,1135 he said2036 to her, Woman,1135 where4226 are those1565 your4675 accusers?2725 has no3762 man3762 condemned2632 you?

11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“

11 She said,2036 No3762 man,3762 Lord.2962 And Jesus2424 said2036 to her, Neither3761 do I condemn2632 you: go,4198 and sin264 no3371 more.2001

12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.

12 Then3767 spoke2980 Jesus2424 again3825 to them, saying,3004 I am1510 the light5457 of the world:2889 he that follows190 me shall not walk4043 in darkness,4653 but shall have2192 the light5457 of life.2222

13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.

13 The Pharisees5330 therefore3767 said2036 to him, You bore3140 record3140 of yourself;4572 your record3141 is not true.227

14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.

14 Jesus2424 answered611 and said2036 to them, Though2579 I bear3140 record3140 of myself,1683 yet my record3141 is true:227 for I know1492 from where4159 I came,2064 and where4226 I go;5217 but you cannot3756 1492 tell1492 from where4159 I come,2064 and where4226 I go.5217

15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.

15 You judge2919 after2596 the flesh;4561 I judge2919 no3762 man.3762

16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

16 And yet if1437 I judge,2919 my judgment2920 is true:227 for I am1510 not alone,3441 but I and the Father3962 that sent3992 me.

17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.

17 It is also2532 written1125 in your5212 law,3551 that the testimony3141 of two1417 men444 is true.227

18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.

18 I am1510 one that bear3140 witness3140 of myself,1683 and the Father3962 that sent3992 me bears3140 witness3140 of me.

19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.

19 Then3767 said3004 they to him, Where4226 is your Father?3962 Jesus2424 answered,611 You neither3777 know1492 me, nor3777 my Father:3962 if1487 you had known1492 me, you should have2192 known1492 my Father3962 also.2532

20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.

20 These5023 words4487 spoke2980 Jesus2424 in the treasury,1049 as he taught1321 in the temple:2411 and no3762 man3762 laid hands4084 on him; for his hour5610 was not yet3768 come.2064

21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.

21 Then3767 said2036 Jesus2424 again3825 to them, I go5217 my way, and you shall seek2212 me, and shall die599 in your5216 sins:266 where3699 I go,5217 you cannot3756 1410 come.2064

22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“

22 Then3767 said3004 the Jews,2453 Will he kill615 himself?1438 because3754 he said,3004 Where3699 I go,5217 you cannot3756 1410 come.2064

23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

23 And he said2036 to them, You are from beneath;2736 I am1510 from above:507 you are of this5127 world;2889 I am1510 not of this5127 world.2889

24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.

24 I said2036 therefore3767 to you, that you shall die599 in your5216 sins:266 for if1437 you believe4100 not that I am1510 he, you shall die599 in your5216 sins.266

25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“ І Ісус відказав їм: „Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.

25 Then3767 said3004 they to him, Who5101 are1488 you? And Jesus2424 said3004 to them, Even2532 the same3748 that I said2980 to you from the beginning.746

26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.

26 I have2192 many4183 things to say2980 and to judge2919 of you: but he that sent3992 me is true;227 and I speak3004 to the world2889 those5023 things which3739 I have2192 heard191 of him.

27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

27 They understood1097 not that he spoke3004 to them of the Father.3962

28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.

28 Then5119 said2036 Jesus2424 to them, When3752 you have lifted5312 up the Son5207 of man,444 then3767 shall you know1097 that I am1510 he, and that I do4160 nothing3762 of myself;1683 but as my Father3962 has taught1321 me, I speak2980 these5023 things.

29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.

29 And he that sent3992 me is with me: the Father3962 has not left863 me alone;3441 for I do4160 always3842 those3588 things that please701 him.

30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

30 As he spoke2980 these5023 words, many4183 believed4100 on1519 him.

31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,

31 Then3767 said3004 Jesus2424 to those3588 Jews2453 which3588 believed4100 on him, If1437 you continue3306 in my word,3056 then are you my disciples3101 indeed;230

32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“

32 And you shall know1097 the truth,225 and the truth225 shall make1659 you free.1659

33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“

33 They answered611 him, We be Abraham's11 seed,4690 and were never3762 4455 in bondage1398 to any3762 man: how4459 say3004 you, You shall be made1096 free?1658

34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.

34 Jesus2424 answered611 them, Truly,281 truly,281 I say3004 to you, Whoever3956 3588 commits4160 sin266 is the servant1401 of sin.266

35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

35 And the servant1401 stays3306 not in the house3614 for ever:165 but the Son5207 stays3306 ever.165

36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

36 If1437 the Son5207 therefore3767 shall make1659 you free,1659 you shall be free1658 indeed.3689

37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

37 I know1097 that you are Abraham's11 seed;4690 but you seek2212 to kill615 me, because3754 my word3056 has no3756 place5562 in you.

38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.

38 I speak2980 that which3739 I have seen3708 with my Father:3962 and you do4160 that which3739 you have seen3708 with your5216 father.3962

39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.

39 They answered611 and said2036 to him, Abraham11 is our father.3962 Jesus2424 said3004 to them, If1487 you were Abraham's11 children,5043 you would do4160 the works2041 of Abraham.11

40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

40 But now3568 you seek2212 to kill615 me, a man444 that has told2980 you the truth,225 which3739 I have heard191 of God:2316 this5124 did4160 not Abraham.11

41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.

41 You do4160 the deeds2041 of your5216 father.3962 Then3767 said2036 they to him, We be not born1080 of fornication;4202 we have2192 one1520 Father,3962 even God.2316

42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

42 Jesus2424 said2036 to them, If1487 God2316 were your5216 Father,3962 you would love25 me: for I proceeded1831 forth1831 and came2240 from God;2316 neither3761 came2064 I of myself,1683 but he sent649 me.

43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.

43 Why1302 do you not understand1097 my speech?2981 even because3754 you cannot3756 1410 hear191 my word.3056

44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.

44 You are of your5216 father3962 the devil,1228 and the lusts1939 of your5216 father3962 you will2309 do.4160 He was a murderer443 from the beginning,746 and stayed2476 not in the truth,225 because3754 there is no3756 truth225 in him. When3752 he speaks2980 a lie,5579 he speaks2980 of his own:2398 for he is a liar,5583 and the father3962 of it.

45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.

45 And because3754 I tell3004 you the truth,225 you believe4100 me not.

46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?

46 Which5101 of you convinces1651 me of sin?266 And if1487 I say3004 the truth,225 why1302 do you not believe4100 me?

47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.

47 He that is of God2316 hears191 God's2316 words:4487 you therefore1223 5124 hear191 them not, because3754 you are not of God.2316

48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“

48 Then3767 answered611 the Jews,2453 and said2036 to him, Say3004 we not well2573 that you are1488 a Samaritan,4541 and have2192 a devil?1140

49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.

49 Jesus2424 answered,611 I have2192 not a devil;1140 but I honor5091 my Father,3962 and you do dishonor818 me.

50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.

50 And I seek2212 not my3450 own glory:1391 there is one that seeks2212 and judges.2919

51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік!

51 Truly,281 truly,281 I say3004 to you, If1437 a man5100 keep5083 my saying,3056 he shall never3364 1519 3588 165 see2334 death.2288

52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

52 Then3767 said2036 the Jews2453 to him, Now3568 we know1492 that you have2192 a devil.1140 Abraham11 is dead,599 and the prophets;4396 and you say,3004 If1437 a man5100 keep my saying, he shall never3364 1519 165 taste1089 of death.2288

53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“

53 Are1488 you greater3187 than our father3962 Abraham,11 which3748 is dead?599 and the prophets4396 are dead:599 whom5101 make4160 you yourself?4572

54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

54 Jesus2424 answered,611 If1437 I honor1392 myself,1683 my honor1391 is nothing:3762 it is my Father3962 that honors1392 me; of whom3739 you say,3004 that he is your5216 God:2316

55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.

55 Yet you have not known1097 him; but I know1492 him: and if1437 I should say,3004 I know1492 him not, I shall be a liar5583 like3664 to you: but I know1492 him, and keep5083 his saying.3056

56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.

56 Your5216 father3962 Abraham11 rejoiced21 to see1492 my day:2250 and he saw1492 it, and was glad.5463

57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“

57 Then3767 said2036 the Jews2453 to him, You are2192 not yet2532 fifty4004 years2094 old, and have you seen3708 Abraham?11

58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.

58 Jesus2424 said2036 to them, Truly,281 truly,281 I say3004 to you, Before4250 Abraham11 was, I am.1510

59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.

59 Then3767 took142 they up stones3037 to cast906 at1909 him: but Jesus2424 hid2928 himself, and went1831 out of the temple,2411 going1330 through1223 the middle3319 of them, and so3779 passed3855 by.