CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 43
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 43

1 А голод став тяжки́й у тім краї.

2 І сталося, як вони скінчи́ли їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них ба́тько їх: „Верніться, купіть нам трохи їжі!“

3 І сказав йому Юда, говорячи: „Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!“

4 Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зі́йдемо, і купимо тобі їжі.

5 А коли не пошлеш, не зі́йдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами“.

6 І промовив Ізра́їль: „На́що зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте брата?“

7 А вони відказали: „Розпитуючи, випитував той муж про нас та про місце нашого народження, говорячи: Чи батько ваш іще живий? Чи є в вас брат? І ми розповіли йому відповідно до цих слів. Чи могли ми знати, що скаже: Приведіть вашого брата?“

8 І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: „Пошли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і бу́демо жити, і не повмираємо і ми, і ти, і наші діти.

9 Я поручуся за нього, — з моєї руки бу́деш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, і не поставлю перед лицем твоїм, то буду винним перед тобою по всі дні!

10 А коли б ми були не відтягалися, то тепер уже б вернулися були́ два рази“.

11 І сказав їм Ізра́їль, їх батько: „Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.

12 А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, — може то помилка.

13 А брата вашого заберіть, — і встаньте, ідіть до того мужа.

14 А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніями́на. А я, — певно стратив сина свого́!“

15 І взяли ті люди того дарунка, і взяли вдвоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І стали вони перед лицем Йосиповим.

16 І побачив Йосип Веніямина з ними, і сказав до того, що був над його домом: „Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною бу́дуть їсти ці люди опівдні“.

17 І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йо́сипового дому.

18 І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йо́сипового дому. І сказали вони: „Через срібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і напасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли“.

19 І приступили вони до чоловіка, що над домом Йо́сиповим, та й говорили до нього при вході в дім.

20 І сказали вони: „Послухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.

21 І сталося, коли ми прийшли на нічліг, і відкрили мішки свої, — а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше срібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!

22 А на купівлю їжі ми знесли нашою рукою інше срібло. Ми не знаємо, хто поклав був наше срібло до наших мішків“.

23 А той відказав: „Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене“. І вивів до них Симеона.

24 І впровадив той чоловік тих людей до Йо́сипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам.

25 І вони пригото́вили дарунки до приходу Йосипа опі́вдні, бо почули, що там вони їстимуть хліб.

26 І ввійшов Йо́сип до дому, а вони прине́сли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.

27 А він запитав їх про мир і сказав: „Чи гара́зд вашому батькові старому, про якого ви розповідали? Чи він ще живий?“

28 А вони відказали: „Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий“. І вони схилилися, і вклонилися до землі.

29 І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: „Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали?“ І сказав: „Нехай Бог буде милости́вий до тебе, мій сину!“

30 І Йо́сип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...

31 І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: „Покладіть хліба!“

32 І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.

33 І вони посідали перед ним, — перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед о́дним.

34 І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпива́лися з ним.

Genesis

Chapter 43

1 And the famine7458 was sore3515 in the land.776

2 And it came1961 to pass, when834 they had eaten398 up the corn7668 which834 they had brought935 out of Egypt,4714 their father1 said559 to them, Go7725 again,7725 buy7666 us a little4592 food.400

3 And Judah3063 spoke559 to him, saying,559 The man376 did solemnly5749 protest5749 to us, saying,559 You shall not see7200 my face,6440 except1115 your brother251 be with you.

4 If518 you will send7971 our brother251 with us, we will go3381 down3381 and buy7666 you food:400

5 But if518 you will not send7971 him, we will not go3381 down:3381 for the man376 said559 to us, You shall not see7200 my face,6440 except1115 your brother251 be with you.

6 And Israel3478 said,559 Why4100 dealt you so ill7489 with me, as to tell5046 the man376 whether5750 you had yet5750 a brother?251

7 And they said,559 The man376 asked7592 us straightly of our state, and of our kindred,4138 saying,559 Is your father1 yet alive?2416 have3426 you another brother?251 and we told5046 him according5921 to the tenor6310 of these428 words:1697 could we certainly know3045 that he would say,559 Bring3381 your brother251 down?3381

8 And Judah3063 said559 to Israel3478 his father,1 Send7971 the lad5288 with me, and we will arise6965 and go;3212 that we may live,2421 and not die,4191 both1571 we, and you, and also1571 our little2945 ones.

9 I will be surety6148 for him; of my hand3027 shall you require1245 him: if518 I bring935 him not to you, and set3322 him before6440 you, then let me bear2398 the blame2398 for ever:3605

10 For except3884 we had lingered,4102 surely3588 now6258 we had returned7725 this2088 second time.6471

11 And their father1 Israel3478 said559 to them, If518 it must be so3651 now,645 do6213 this;2063 take3947 of the best2173 fruits2173 in the land776 in your vessels,3627 and carry3381 down3381 the man376 a present,4503 a little4592 balm,6875 and a little4592 honey,1706 spices,5219 and myrrh,3910 nuts,992 and almonds:8247

12 And take3947 double4932 money3701 in your hand;3027 and the money3701 that was brought7725 again7725 in the mouth6310 of your sacks,572 carry7725 it again7725 in your hand;3027 peradventure194 it was an oversight:4870

13 Take3947 also your brother,251 and arise,6965 go7725 again7725 to the man:376

14 And God410 Almighty7706 give5414 you mercy7356 before6440 the man,376 that he may send7971 away your other312 brother,251 and Benjamin.1144 If834 I be bereaved7921 of my children, I am bereaved.7921

15 And the men582 took3947 that present,4503 and they took3947 double4932 money3701 in their hand 3027and Benjamin;1144 and rose6965 up, and went3381 down3381 to Egypt,4714 and stood5975 before6440 Joseph.3130

16 And when Joseph3130 saw7200 Benjamin1144 with them, he said559 to the ruler834 5921 of his house,1004 Bring935 these men582 home,1004 and slay,2874 and make ready;3559 for these men582 shall dine398 with me at noon.6672

17 And the man376 did6213 as Joseph3130 bade;559 and the man376 brought935 the men582 into Joseph's3130 house.1004

18 And the men582 were afraid,3372 because3588 they were brought935 into Joseph's3130 house;1004 and they said,559 Because5921 1697 of the money3701 that was returned7725 in our sacks572 at the first8462 time8462 are we brought935 in; that he may seek1556 occasion1556 against5921 us, and fall5307 on us, and take3947 us for slaves,5650 and our asses.2543

19 And they came5066 near5066 to the steward376 of Joseph's3130 house,1004 and they communed1696 with him at the door6607 of the house,1004

20 And said,559 O sir,113 we came3381 indeed down3381 at the first8462 time8462 to buy7666 food:400

21 And it came1961 to pass, when3588 we came935 to the inn,4411 that we opened6605 our sacks,572 and, behold,2009 every man's376 money3701 was in the mouth6310 of his sack,572 our money3701 in full weight:4948 and we have brought7725 it again7725 in our hand.3027

22 And other312 money3701 have we brought3381 down3381 in our hands3027 to buy7666 food:400 we cannot3808 tell3045 who4310 put7760 our money3701 in our sacks.572

23 And he said,559 Peace7965 be to you, fear3372 not: your God,430 and the God430 of your father,1 has given5414 you treasure4301 in your sacks:572 I had935 your money.3701 And he brought3318 Simeon8095 out to them.

24 And the man376 brought935 the men582 into Joseph's3130 house,1004 and gave5414 them water,4325 and they washed7364 their feet;7272 and he gave5414 their asses2543 provender.4554

25 And they made ready3559 the present4503 against5704 Joseph3130 came935 at noon:6672 for they heard8085 that they should eat398 bread3899 there.8033

26 And when Joseph3130 came935 home,1004 they brought935 him the present4503 which834 was in their hand3027 into the house,1004 and bowed7812 themselves to him to the earth.776

27 And he asked7592 them of their welfare,7965 and said,559 Is your father1 well,7965 the old2205 man of whom834 you spoke?559 Is he yet5750 alive?2416

28 And they answered,559 Your servant5650 our father1 is in good7965 health,7965 he is yet5750 alive.2416 And they bowed6915 down6915 their heads, and made obeisance.7812

29 And he lifted5375 up his eyes,5869 and saw7200 his brother251 Benjamin,1144 his mother's517 son,1121 and said,559 Is this2088 your younger6996 brother,251 of whom834 you spoke559 to me? And he said,559 God430 be gracious2603 to you, my son.1121

30 And Joseph3130 made haste;4116 for his bowels7356 did yearn3648 on his brother:251 and he sought1245 where to weep;1058 and he entered935 into his chamber,2315 and wept1058 there.8033

31 And he washed7364 his face,6440 and went3318 out, and refrained662 himself, and said,559 Set7760 on bread.3899

32 And they set7760 on for him by himself, and for them by themselves,905 and for the Egyptians,4713 which did eat398 with him, by themselves:905 because3588 the Egyptians4713 might3201 not eat398 bread3899 with the Hebrews;5680 for that is an abomination8441 to the Egyptians.4714

33 And they sat3427 before6440 him, the firstborn1060 according to his birthright,1062 and the youngest6810 according to his youth:6812 and the men582 marveled8539 one376 at413 another.7453

34 And he took5375 and sent7971 messes4864 to them from before6440 him: but Benjamin's1144 mess4864 was five2568 times3027 so much7235 as any3605 of their's. And they drank,8354 and were merry7937 with him.

Буття

Розділ 43

Genesis

Chapter 43

1 А голод став тяжки́й у тім краї.

1 And the famine7458 was sore3515 in the land.776

2 І сталося, як вони скінчи́ли їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них ба́тько їх: „Верніться, купіть нам трохи їжі!“

2 And it came1961 to pass, when834 they had eaten398 up the corn7668 which834 they had brought935 out of Egypt,4714 their father1 said559 to them, Go7725 again,7725 buy7666 us a little4592 food.400

3 І сказав йому Юда, говорячи: „Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!“

3 And Judah3063 spoke559 to him, saying,559 The man376 did solemnly5749 protest5749 to us, saying,559 You shall not see7200 my face,6440 except1115 your brother251 be with you.

4 Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зі́йдемо, і купимо тобі їжі.

4 If518 you will send7971 our brother251 with us, we will go3381 down3381 and buy7666 you food:400

5 А коли не пошлеш, не зі́йдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами“.

5 But if518 you will not send7971 him, we will not go3381 down:3381 for the man376 said559 to us, You shall not see7200 my face,6440 except1115 your brother251 be with you.

6 І промовив Ізра́їль: „На́що зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте брата?“

6 And Israel3478 said,559 Why4100 dealt you so ill7489 with me, as to tell5046 the man376 whether5750 you had yet5750 a brother?251

7 А вони відказали: „Розпитуючи, випитував той муж про нас та про місце нашого народження, говорячи: Чи батько ваш іще живий? Чи є в вас брат? І ми розповіли йому відповідно до цих слів. Чи могли ми знати, що скаже: Приведіть вашого брата?“

7 And they said,559 The man376 asked7592 us straightly of our state, and of our kindred,4138 saying,559 Is your father1 yet alive?2416 have3426 you another brother?251 and we told5046 him according5921 to the tenor6310 of these428 words:1697 could we certainly know3045 that he would say,559 Bring3381 your brother251 down?3381

8 І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: „Пошли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і бу́демо жити, і не повмираємо і ми, і ти, і наші діти.

8 And Judah3063 said559 to Israel3478 his father,1 Send7971 the lad5288 with me, and we will arise6965 and go;3212 that we may live,2421 and not die,4191 both1571 we, and you, and also1571 our little2945 ones.

9 Я поручуся за нього, — з моєї руки бу́деш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, і не поставлю перед лицем твоїм, то буду винним перед тобою по всі дні!

9 I will be surety6148 for him; of my hand3027 shall you require1245 him: if518 I bring935 him not to you, and set3322 him before6440 you, then let me bear2398 the blame2398 for ever:3605

10 А коли б ми були не відтягалися, то тепер уже б вернулися були́ два рази“.

10 For except3884 we had lingered,4102 surely3588 now6258 we had returned7725 this2088 second time.6471

11 І сказав їм Ізра́їль, їх батько: „Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.

11 And their father1 Israel3478 said559 to them, If518 it must be so3651 now,645 do6213 this;2063 take3947 of the best2173 fruits2173 in the land776 in your vessels,3627 and carry3381 down3381 the man376 a present,4503 a little4592 balm,6875 and a little4592 honey,1706 spices,5219 and myrrh,3910 nuts,992 and almonds:8247

12 А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, — може то помилка.

12 And take3947 double4932 money3701 in your hand;3027 and the money3701 that was brought7725 again7725 in the mouth6310 of your sacks,572 carry7725 it again7725 in your hand;3027 peradventure194 it was an oversight:4870

13 А брата вашого заберіть, — і встаньте, ідіть до того мужа.

13 Take3947 also your brother,251 and arise,6965 go7725 again7725 to the man:376

14 А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніями́на. А я, — певно стратив сина свого́!“

14 And God410 Almighty7706 give5414 you mercy7356 before6440 the man,376 that he may send7971 away your other312 brother,251 and Benjamin.1144 If834 I be bereaved7921 of my children, I am bereaved.7921

15 І взяли ті люди того дарунка, і взяли вдвоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І стали вони перед лицем Йосиповим.

15 And the men582 took3947 that present,4503 and they took3947 double4932 money3701 in their hand 3027and Benjamin;1144 and rose6965 up, and went3381 down3381 to Egypt,4714 and stood5975 before6440 Joseph.3130

16 І побачив Йосип Веніямина з ними, і сказав до того, що був над його домом: „Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною бу́дуть їсти ці люди опівдні“.

16 And when Joseph3130 saw7200 Benjamin1144 with them, he said559 to the ruler834 5921 of his house,1004 Bring935 these men582 home,1004 and slay,2874 and make ready;3559 for these men582 shall dine398 with me at noon.6672

17 І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йо́сипового дому.

17 And the man376 did6213 as Joseph3130 bade;559 and the man376 brought935 the men582 into Joseph's3130 house.1004

18 І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йо́сипового дому. І сказали вони: „Через срібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і напасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли“.

18 And the men582 were afraid,3372 because3588 they were brought935 into Joseph's3130 house;1004 and they said,559 Because5921 1697 of the money3701 that was returned7725 in our sacks572 at the first8462 time8462 are we brought935 in; that he may seek1556 occasion1556 against5921 us, and fall5307 on us, and take3947 us for slaves,5650 and our asses.2543

19 І приступили вони до чоловіка, що над домом Йо́сиповим, та й говорили до нього при вході в дім.

19 And they came5066 near5066 to the steward376 of Joseph's3130 house,1004 and they communed1696 with him at the door6607 of the house,1004

20 І сказали вони: „Послухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.

20 And said,559 O sir,113 we came3381 indeed down3381 at the first8462 time8462 to buy7666 food:400

21 І сталося, коли ми прийшли на нічліг, і відкрили мішки свої, — а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше срібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!

21 And it came1961 to pass, when3588 we came935 to the inn,4411 that we opened6605 our sacks,572 and, behold,2009 every man's376 money3701 was in the mouth6310 of his sack,572 our money3701 in full weight:4948 and we have brought7725 it again7725 in our hand.3027

22 А на купівлю їжі ми знесли нашою рукою інше срібло. Ми не знаємо, хто поклав був наше срібло до наших мішків“.

22 And other312 money3701 have we brought3381 down3381 in our hands3027 to buy7666 food:400 we cannot3808 tell3045 who4310 put7760 our money3701 in our sacks.572

23 А той відказав: „Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене“. І вивів до них Симеона.

23 And he said,559 Peace7965 be to you, fear3372 not: your God,430 and the God430 of your father,1 has given5414 you treasure4301 in your sacks:572 I had935 your money.3701 And he brought3318 Simeon8095 out to them.

24 І впровадив той чоловік тих людей до Йо́сипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам.

24 And the man376 brought935 the men582 into Joseph's3130 house,1004 and gave5414 them water,4325 and they washed7364 their feet;7272 and he gave5414 their asses2543 provender.4554

25 І вони пригото́вили дарунки до приходу Йосипа опі́вдні, бо почули, що там вони їстимуть хліб.

25 And they made ready3559 the present4503 against5704 Joseph3130 came935 at noon:6672 for they heard8085 that they should eat398 bread3899 there.8033

26 І ввійшов Йо́сип до дому, а вони прине́сли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.

26 And when Joseph3130 came935 home,1004 they brought935 him the present4503 which834 was in their hand3027 into the house,1004 and bowed7812 themselves to him to the earth.776

27 А він запитав їх про мир і сказав: „Чи гара́зд вашому батькові старому, про якого ви розповідали? Чи він ще живий?“

27 And he asked7592 them of their welfare,7965 and said,559 Is your father1 well,7965 the old2205 man of whom834 you spoke?559 Is he yet5750 alive?2416

28 А вони відказали: „Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий“. І вони схилилися, і вклонилися до землі.

28 And they answered,559 Your servant5650 our father1 is in good7965 health,7965 he is yet5750 alive.2416 And they bowed6915 down6915 their heads, and made obeisance.7812

29 І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: „Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали?“ І сказав: „Нехай Бог буде милости́вий до тебе, мій сину!“

29 And he lifted5375 up his eyes,5869 and saw7200 his brother251 Benjamin,1144 his mother's517 son,1121 and said,559 Is this2088 your younger6996 brother,251 of whom834 you spoke559 to me? And he said,559 God430 be gracious2603 to you, my son.1121

30 І Йо́сип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...

30 And Joseph3130 made haste;4116 for his bowels7356 did yearn3648 on his brother:251 and he sought1245 where to weep;1058 and he entered935 into his chamber,2315 and wept1058 there.8033

31 І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: „Покладіть хліба!“

31 And he washed7364 his face,6440 and went3318 out, and refrained662 himself, and said,559 Set7760 on bread.3899

32 І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.

32 And they set7760 on for him by himself, and for them by themselves,905 and for the Egyptians,4713 which did eat398 with him, by themselves:905 because3588 the Egyptians4713 might3201 not eat398 bread3899 with the Hebrews;5680 for that is an abomination8441 to the Egyptians.4714

33 І вони посідали перед ним, — перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед о́дним.

33 And they sat3427 before6440 him, the firstborn1060 according to his birthright,1062 and the youngest6810 according to his youth:6812 and the men582 marveled8539 one376 at413 another.7453

34 І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпива́лися з ним.

34 And he took5375 and sent7971 messes4864 to them from before6440 him: but Benjamin's1144 mess4864 was five2568 times3027 so much7235 as any3605 of their's. And they drank,8354 and were merry7937 with him.