CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 22

1 „Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер ви́правда́ння мого перед вами!“

2 Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:

3 „Я юде́янин, що родився в кілікі́йському Та́рсі, а ви́хований у цім місті, у ніг Гамалії́ла докладно навчений Зако́ну отці́в; горли́вець я Божий, як і всі ви сьогодні.

4 Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,

5 як засві́дчить про мене первосвященик та вся старши́на. Я від них був узяв навіть листи́ на братів, і пішов до Дама́ску, щоб тамте́шніх зв'язати й приве́сти до Єрусалиму на кару.

6 І сталося, як у дорозі я був, і наближа́всь до Дамаску опі́вдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!

7 І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: „Савле, Савле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

8 А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він мені відказав: „Я Ісус Назаряни́н, що Його переслідуєш ти“.

9 А ті, що зо мною були́, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.

10 А я запитав: „Що́ я, Господи, маю робити?“ Господь же до мене промовив: „Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призна́чено робити“.

11 А від ясности світла того невидю́щим я став. І присутні зо мною за руку мене повели́, і до Дамаску прибув я.

12 А один муж Ана́ній, у Зако́ні побожний, що добре свідо́цтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,

13 до мене прибув, і, ставши, промовив мені: „Савле брате, — стань видю́щий!“ І я хвилі тієї побачив його.

14 І озвавсь він до мене: „Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.

15 Бо бу́деш ти свідком Йому перед усіма людьми́ про оте, що ти бачив та чув!

16 А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!“

17 І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захо́плення впав я,

18 і побачив Його, що до мене сказав: „Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідо́цтва твого про Мене“.

19 А я відказав: „Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садови́в та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.

20 А коли лилась кров Твого свідка Степа́на, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожи́в“.

21 Але Він до мене промовив: „Іди, бо пошлю Я далеко тебе, — до поган!“

22 І аж до слова цього його слухали. Аж ось підне́сли вони голос свій, гукаючи: „Геть такого з землі, бо жити йому не годи́ться!“

23 І як вони верещали, і одежу шпурля́ли, і кидали порох у повітря,

24 то звелів тисяцький у фортецю його відвести́, і звелів бичува́нням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.

25 І як його розтягли́ для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: „Хіба бичува́ти дозволено вам громадянина римського та ще й незасу́дженого?“

26 Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідо́мив, говорячи: „Що́ хочеш робити? Бож ри́млянин цей чоловік!“

27 Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: „Скажи мені, чи ти ри́млянин?“ А він: „Так!“ відказав.

28 Відповів на те тисяцький: „За великі гро́ші громадянство оце я набув“. А Павло відказав: „А я в нім і родився!“

29 І відступили негайно від нього оті, що хотіли допи́тувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той ри́млянин, і що він ізв'язав був його.

30 А другого дня, бажавши довідатись правди, у чо́му юдеї його оскаржа́ють, він звільнив його та звелів, щоб зібра́лися первосвященики та ввесь синедріо́н. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.

Acts

Chapter 22

1 Men,435 brothers,80 and fathers,3962 hear191 you my defense627 which I make now3568 to you.

2 (And when they heard191 that he spoke4377 in the Hebrew1446 tongue1258 to them, they kept3930 the more3123 silence:2271 and he said,5346)

3 I am1510 truly3303 a man435 which am1510 a Jew,2453 born1080 in Tarsus,5019 a city in Cilicia,2791 yet brought397 up in this5026 city4172 at3844 the feet4228 of Gamaliel,1059 and taught3811 according2596 to the perfect195 manner195 of the law3551 of the fathers,3971 and was zealous2207 toward God,2316 as you all3956 are this4594 day.4594

4 And I persecuted1377 this5026 way3598 to the death,2288 binding1195 and delivering3860 into1519 prisons5438 both5037 men435 and women.1135

5 As also2532 the high749 priest749 does bear3140 me witness,3140 and all3956 the estate of the elders:4244 from whom3739 also2532 I received1209 letters1992 to the brothers,80 and went4198 to Damascus,1154 to bring71 them which were there1566 bound1210 to Jerusalem,2419 for to be punished.5097

6 And it came1096 to pass, that, as I made4198 my journey,4198 and was come1448 near1448 to Damascus1154 about4012 noon,3314 suddenly1810 there shone4015 from heaven3772 a great2425 light5457 round4015 about4012 me.

7 And I fell4098 to the ground,1475 and heard191 a voice5456 saying3004 to me, Saul,4569 Saul,4569 why5101 persecute1377 you me?

8 And I answered,611 Who5101 are1488 you, Lord?2962 And he said2036 to me, I am1510 Jesus2424 of Nazareth,3478 whom3739 you persecute.1377

9 And they that were with me saw2300 indeed3303 the light,5457 and were afraid;1719 but they heard191 not the voice5456 of him that spoke2980 to me.

10 And I said,2036 What5101 shall I do,4160 LORD?2962 And the Lord2962 said2036 to me, Arise,450 and go4198 into1519 Damascus;1154 and there1563 it shall be told2980 you of all3956 things which3739 are appointed5021 for you to do.4160

11 And when5613 I could not see1689 for the glory1391 of that light,5457 being led5496 by the hand5496 of them that were with me, I came2064 into1519 Damascus.1154

12 And one5100 Ananias,367 a devout2152 man435 according2596 to the law,3551 having a good report3140 of all3956 the Jews2453 which dwelled2730 there,

13 Came2064 to me, and stood,2186 and said2036 to me, Brother80 Saul,4569 receive308 your sight.308 And the same846 hour5610 I looked308 up on him.

14 And he said,2036 The God2316 of our fathers3962 has chosen4400 you, that you should know1097 his will,2307 and see1492 that Just1342 One, and should hear191 the voice5456 of his mouth.4750

15 For you shall be his witness3144 to all3956 men444 of what3739 you have seen3708 and heard.191

16 And now3568 why5101 tarry3195 you? arise,450 and be baptized,907 and wash628 away628 your sins,266 calling1941 on1941 the name3686 of the Lord.2962

17 And it came1096 to pass, that, when I was come5290 again5290 to Jerusalem,2419 even while I prayed4336 in the temple,2411 I was in a trance;1611

18 And saw1492 him saying3004 to me, Make4692 haste,4692 and get1831 you quickly1722 5034 out of Jerusalem:2419 for they will not receive3858 your testimony3141 concerning4012 me.

19 And I said,2036 Lord,2962 they know1987 that I imprisoned5439 and beat1194 in every2596 synagogue4864 them that believed4100 on1909 you:

20 And when3753 the blood129 of your martyr3144 Stephen4736 was shed,1632 I also2532 was standing2186 by, and consenting4909 to his death,336 and kept5442 the raiment2440 of them that slew337 him.

21 And he said2036 to me, Depart:4198 for I will send1821 you far3112 hence1821 to the Gentiles.1484

22 And they gave him audience191 to this5127 word,3056 and then lifted1869 up their voices,5456 and said,3004 Away142 with such5108 a fellow from the earth:1093 for it is not fit2520 that he should live.2198

23 And as they cried2905 out, and cast4496 off4496 their clothes,2440 and threw906 dust2868 into1519 the air,109

24 The chief5506 captain5506 commanded2753 him to be brought71 into1519 the castle,3925 and bade2036 that he should be examined426 by scourging;3148 that he might know1921 why1223 3739 they cried2019 so3779 against2019 him.

25 And as they bound4385 him with thongs,2438 Paul3972 said2036 to the centurion1543 that stood2476 by, Is it lawful1832 for you to whip3147 a man444 that is a Roman,4514 and uncondemned?178

26 When the centurion1543 heard191 that, he went4334 and told518 the chief5506 captain,5506 saying,3004 Take heed3708 what5101 you do:4160 for this3778 man444 is a Roman.4514

27 Then1161 the chief5506 captain5506 came,4334 and said2036 to him, Tell3004 me, are1488 you a Roman?4514 He said,5346 Yes.3483

28 And the chief5506 captain5506 answered,611 With a great4183 sum2774 obtained2932 I this5026 freedom.4174 And Paul3972 said,5346 But I was free born.1080

29 Then3767 straightway2112 they departed868 from him which3588 should3195 have2192 examined426 him: and the chief5506 captain5506 also2532 was afraid,5399 after he knew1921 that he was a Roman,4514 and because3754 he had bound1210 him.

30 On the morrow,1887 because he would have2192 known1097 the certainty804 why5101 he was accused2723 of the Jews,2453 he loosed3089 him from his bands,1199 and commanded2753 the chief749 priests749 and all3650 their council4892 to appear,2064 and brought2609 Paul3972 down,2609 and set2476 him before1519 them.

Дiї

Розділ 22

Acts

Chapter 22

1 „Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер ви́правда́ння мого перед вами!“

1 Men,435 brothers,80 and fathers,3962 hear191 you my defense627 which I make now3568 to you.

2 Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:

2 (And when they heard191 that he spoke4377 in the Hebrew1446 tongue1258 to them, they kept3930 the more3123 silence:2271 and he said,5346)

3 „Я юде́янин, що родився в кілікі́йському Та́рсі, а ви́хований у цім місті, у ніг Гамалії́ла докладно навчений Зако́ну отці́в; горли́вець я Божий, як і всі ви сьогодні.

3 I am1510 truly3303 a man435 which am1510 a Jew,2453 born1080 in Tarsus,5019 a city in Cilicia,2791 yet brought397 up in this5026 city4172 at3844 the feet4228 of Gamaliel,1059 and taught3811 according2596 to the perfect195 manner195 of the law3551 of the fathers,3971 and was zealous2207 toward God,2316 as you all3956 are this4594 day.4594

4 Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,

4 And I persecuted1377 this5026 way3598 to the death,2288 binding1195 and delivering3860 into1519 prisons5438 both5037 men435 and women.1135

5 як засві́дчить про мене первосвященик та вся старши́на. Я від них був узяв навіть листи́ на братів, і пішов до Дама́ску, щоб тамте́шніх зв'язати й приве́сти до Єрусалиму на кару.

5 As also2532 the high749 priest749 does bear3140 me witness,3140 and all3956 the estate of the elders:4244 from whom3739 also2532 I received1209 letters1992 to the brothers,80 and went4198 to Damascus,1154 to bring71 them which were there1566 bound1210 to Jerusalem,2419 for to be punished.5097

6 І сталося, як у дорозі я був, і наближа́всь до Дамаску опі́вдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!

6 And it came1096 to pass, that, as I made4198 my journey,4198 and was come1448 near1448 to Damascus1154 about4012 noon,3314 suddenly1810 there shone4015 from heaven3772 a great2425 light5457 round4015 about4012 me.

7 І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: „Савле, Савле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

7 And I fell4098 to the ground,1475 and heard191 a voice5456 saying3004 to me, Saul,4569 Saul,4569 why5101 persecute1377 you me?

8 А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він мені відказав: „Я Ісус Назаряни́н, що Його переслідуєш ти“.

8 And I answered,611 Who5101 are1488 you, Lord?2962 And he said2036 to me, I am1510 Jesus2424 of Nazareth,3478 whom3739 you persecute.1377

9 А ті, що зо мною були́, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.

9 And they that were with me saw2300 indeed3303 the light,5457 and were afraid;1719 but they heard191 not the voice5456 of him that spoke2980 to me.

10 А я запитав: „Що́ я, Господи, маю робити?“ Господь же до мене промовив: „Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призна́чено робити“.

10 And I said,2036 What5101 shall I do,4160 LORD?2962 And the Lord2962 said2036 to me, Arise,450 and go4198 into1519 Damascus;1154 and there1563 it shall be told2980 you of all3956 things which3739 are appointed5021 for you to do.4160

11 А від ясности світла того невидю́щим я став. І присутні зо мною за руку мене повели́, і до Дамаску прибув я.

11 And when5613 I could not see1689 for the glory1391 of that light,5457 being led5496 by the hand5496 of them that were with me, I came2064 into1519 Damascus.1154

12 А один муж Ана́ній, у Зако́ні побожний, що добре свідо́цтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,

12 And one5100 Ananias,367 a devout2152 man435 according2596 to the law,3551 having a good report3140 of all3956 the Jews2453 which dwelled2730 there,

13 до мене прибув, і, ставши, промовив мені: „Савле брате, — стань видю́щий!“ І я хвилі тієї побачив його.

13 Came2064 to me, and stood,2186 and said2036 to me, Brother80 Saul,4569 receive308 your sight.308 And the same846 hour5610 I looked308 up on him.

14 І озвавсь він до мене: „Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.

14 And he said,2036 The God2316 of our fathers3962 has chosen4400 you, that you should know1097 his will,2307 and see1492 that Just1342 One, and should hear191 the voice5456 of his mouth.4750

15 Бо бу́деш ти свідком Йому перед усіма людьми́ про оте, що ти бачив та чув!

15 For you shall be his witness3144 to all3956 men444 of what3739 you have seen3708 and heard.191

16 А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!“

16 And now3568 why5101 tarry3195 you? arise,450 and be baptized,907 and wash628 away628 your sins,266 calling1941 on1941 the name3686 of the Lord.2962

17 І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захо́плення впав я,

17 And it came1096 to pass, that, when I was come5290 again5290 to Jerusalem,2419 even while I prayed4336 in the temple,2411 I was in a trance;1611

18 і побачив Його, що до мене сказав: „Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідо́цтва твого про Мене“.

18 And saw1492 him saying3004 to me, Make4692 haste,4692 and get1831 you quickly1722 5034 out of Jerusalem:2419 for they will not receive3858 your testimony3141 concerning4012 me.

19 А я відказав: „Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садови́в та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.

19 And I said,2036 Lord,2962 they know1987 that I imprisoned5439 and beat1194 in every2596 synagogue4864 them that believed4100 on1909 you:

20 А коли лилась кров Твого свідка Степа́на, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожи́в“.

20 And when3753 the blood129 of your martyr3144 Stephen4736 was shed,1632 I also2532 was standing2186 by, and consenting4909 to his death,336 and kept5442 the raiment2440 of them that slew337 him.

21 Але Він до мене промовив: „Іди, бо пошлю Я далеко тебе, — до поган!“

21 And he said2036 to me, Depart:4198 for I will send1821 you far3112 hence1821 to the Gentiles.1484

22 І аж до слова цього його слухали. Аж ось підне́сли вони голос свій, гукаючи: „Геть такого з землі, бо жити йому не годи́ться!“

22 And they gave him audience191 to this5127 word,3056 and then lifted1869 up their voices,5456 and said,3004 Away142 with such5108 a fellow from the earth:1093 for it is not fit2520 that he should live.2198

23 І як вони верещали, і одежу шпурля́ли, і кидали порох у повітря,

23 And as they cried2905 out, and cast4496 off4496 their clothes,2440 and threw906 dust2868 into1519 the air,109

24 то звелів тисяцький у фортецю його відвести́, і звелів бичува́нням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.

24 The chief5506 captain5506 commanded2753 him to be brought71 into1519 the castle,3925 and bade2036 that he should be examined426 by scourging;3148 that he might know1921 why1223 3739 they cried2019 so3779 against2019 him.

25 І як його розтягли́ для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: „Хіба бичува́ти дозволено вам громадянина римського та ще й незасу́дженого?“

25 And as they bound4385 him with thongs,2438 Paul3972 said2036 to the centurion1543 that stood2476 by, Is it lawful1832 for you to whip3147 a man444 that is a Roman,4514 and uncondemned?178

26 Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідо́мив, говорячи: „Що́ хочеш робити? Бож ри́млянин цей чоловік!“

26 When the centurion1543 heard191 that, he went4334 and told518 the chief5506 captain,5506 saying,3004 Take heed3708 what5101 you do:4160 for this3778 man444 is a Roman.4514

27 Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: „Скажи мені, чи ти ри́млянин?“ А він: „Так!“ відказав.

27 Then1161 the chief5506 captain5506 came,4334 and said2036 to him, Tell3004 me, are1488 you a Roman?4514 He said,5346 Yes.3483

28 Відповів на те тисяцький: „За великі гро́ші громадянство оце я набув“. А Павло відказав: „А я в нім і родився!“

28 And the chief5506 captain5506 answered,611 With a great4183 sum2774 obtained2932 I this5026 freedom.4174 And Paul3972 said,5346 But I was free born.1080

29 І відступили негайно від нього оті, що хотіли допи́тувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той ри́млянин, і що він ізв'язав був його.

29 Then3767 straightway2112 they departed868 from him which3588 should3195 have2192 examined426 him: and the chief5506 captain5506 also2532 was afraid,5399 after he knew1921 that he was a Roman,4514 and because3754 he had bound1210 him.

30 А другого дня, бажавши довідатись правди, у чо́му юдеї його оскаржа́ють, він звільнив його та звелів, щоб зібра́лися первосвященики та ввесь синедріо́н. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.

30 On the morrow,1887 because he would have2192 known1097 the certainty804 why5101 he was accused2723 of the Jews,2453 he loosed3089 him from his bands,1199 and commanded2753 the chief749 priests749 and all3650 their council4892 to appear,2064 and brought2609 Paul3972 down,2609 and set2476 him before1519 them.