Iсая

Розділ 53

1 Хто нашій спасе́нній тій звістці повірив, і над ким відкрива́лось раме́но Господнє?

2 Бо Він виріс перед Ним, мов галу́зка, і мов корінь з сухої землі, — не мав Він прина́ди й не мав пишноти́; і ми Його бачили, та краси́ не було, щоб Його пожада́ти!

3 Він пого́рджений був, Його люди покинули, стра́дник, знайо́мий з хоро́бами, і від Якого обличчя ховали, пого́рджений, і ми не цінува́ли Його.

4 Направду ж Він не́мочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пора́неного, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив.

5 А Він був ране́ний за наші гріхи, за наші прови́ни Він му́чений був, — кара на Ньому була за наш мир, Його ж ра́нами нас уздоро́влено!

6 Усі ми блуди́ли, немов ті овечки, розпоро́шились кожен на власну дорогу, — і на Нього Господь покла́в гріх усіх нас!

7 Він гно́блений був та пони́жуваний, але уст Своїх не відкрива́в. Як ягня був прова́джений Він на зако́лення, й як овечка перед стрижія́ми своїми мовчи́ть, так і Він не відкрива́в Своїх уст.

8 Від у́тиску й су́ду Він за́браний був, і хто збагне́ Його рід? Бо з кра́ю живих Він віді́рваний був, за прови́ни Мого наро́ду на смерть Його да́но.

9 Із злочинцями ви́значили Йому гро́ба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учини́в, і не було в Його у́стах ома́ни.

10 Та зво́лив Господь, щоб поби́ти Його, щоб му́ки завда́но Йому. Якщо ж душу Свою покладе́ Він як жертву за гріх, то побачить насі́ння, і житиме довгії дні, і за́мір Господній рукою Його буде мати пово́дження!

11 Він через му́ки Своєї душі буде бачити плід, та й наси́титься. Справедливий, Мій Слуга, оправдає пізна́нням Своїм багатьох, і їхні гріхи́ понесе́.

12 Тому то дам у́діл Йому між великими, і з поту́жними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахо́ваний, хоч гріх багатьо́х Сам носи́в і заступа́всь за злочинців!

Isaiah

Chapter 53

1 WHO has believed our report. And to whom is the arm of the LORD revealed?

2 For he grew up before him like an infant and like a root out of the dry ground; he had no form nor comeliness; and when we saw that he had no beauty, we denied him.

3 He is despised and humbled of men; a man of sorrows and acquainted with grief; and we turned our faces away from him; we despised him and we esteemed him not.

4 Surely he has borne our sorrows and carried our griefs; but we considered him stricken, smitten of God, and afflicted.

5 But he was slain for our sins, he was afflicted for our iniquities; the chastisement of our peace was upon him, and with his wounds we are healed.

6 All we like sheep have strayed; we have turned every one to his own way; and the LORD has laid on him the sins of us all.

7 He drew near and he was afflicted, yet he opened not his mouth; he was led as a lamb to the slaughter; and as an ewe before her shearers is dumb, so he opened not his mouth.

8 He was taken from prison and from judgment; and who can describe his anguish? For he was cut off out of the land of the living; and some of the evil men of my people struck him.

9 He made his grave with the wicked, and with the rich in his death, although he had done no iniquity, neither was there any deceit in his mouth.

10 Yet it pleased the LORD to afflict him; he has put him to grief; he laid down his life as an offering for sin, that posterity may see, and his days shall be prolonged, and the pleasure of the LORD shall prosper in his hand.

11 He shall see the reward of the travail of his soul, and be satisfied with the knowledge; he shall justify the righteous; for he is a servant of many, and he shall bear their sins.

12 Therefore I will divide him a portion with the great, and he shall divide the spoil with the strong, because he has poured out his life to death; and he was numbered with the transgressors; and he bore the sins of many, and died the death of transgressors.

Iсая

Розділ 53

Isaiah

Chapter 53

1 Хто нашій спасе́нній тій звістці повірив, і над ким відкрива́лось раме́но Господнє?

1 WHO has believed our report. And to whom is the arm of the LORD revealed?

2 Бо Він виріс перед Ним, мов галу́зка, і мов корінь з сухої землі, — не мав Він прина́ди й не мав пишноти́; і ми Його бачили, та краси́ не було, щоб Його пожада́ти!

2 For he grew up before him like an infant and like a root out of the dry ground; he had no form nor comeliness; and when we saw that he had no beauty, we denied him.

3 Він пого́рджений був, Його люди покинули, стра́дник, знайо́мий з хоро́бами, і від Якого обличчя ховали, пого́рджений, і ми не цінува́ли Його.

3 He is despised and humbled of men; a man of sorrows and acquainted with grief; and we turned our faces away from him; we despised him and we esteemed him not.

4 Направду ж Він не́мочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пора́неного, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив.

4 Surely he has borne our sorrows and carried our griefs; but we considered him stricken, smitten of God, and afflicted.

5 А Він був ране́ний за наші гріхи, за наші прови́ни Він му́чений був, — кара на Ньому була за наш мир, Його ж ра́нами нас уздоро́влено!

5 But he was slain for our sins, he was afflicted for our iniquities; the chastisement of our peace was upon him, and with his wounds we are healed.

6 Усі ми блуди́ли, немов ті овечки, розпоро́шились кожен на власну дорогу, — і на Нього Господь покла́в гріх усіх нас!

6 All we like sheep have strayed; we have turned every one to his own way; and the LORD has laid on him the sins of us all.

7 Він гно́блений був та пони́жуваний, але уст Своїх не відкрива́в. Як ягня був прова́джений Він на зако́лення, й як овечка перед стрижія́ми своїми мовчи́ть, так і Він не відкрива́в Своїх уст.

7 He drew near and he was afflicted, yet he opened not his mouth; he was led as a lamb to the slaughter; and as an ewe before her shearers is dumb, so he opened not his mouth.

8 Від у́тиску й су́ду Він за́браний був, і хто збагне́ Його рід? Бо з кра́ю живих Він віді́рваний був, за прови́ни Мого наро́ду на смерть Його да́но.

8 He was taken from prison and from judgment; and who can describe his anguish? For he was cut off out of the land of the living; and some of the evil men of my people struck him.

9 Із злочинцями ви́значили Йому гро́ба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учини́в, і не було в Його у́стах ома́ни.

9 He made his grave with the wicked, and with the rich in his death, although he had done no iniquity, neither was there any deceit in his mouth.

10 Та зво́лив Господь, щоб поби́ти Його, щоб му́ки завда́но Йому. Якщо ж душу Свою покладе́ Він як жертву за гріх, то побачить насі́ння, і житиме довгії дні, і за́мір Господній рукою Його буде мати пово́дження!

10 Yet it pleased the LORD to afflict him; he has put him to grief; he laid down his life as an offering for sin, that posterity may see, and his days shall be prolonged, and the pleasure of the LORD shall prosper in his hand.

11 Він через му́ки Своєї душі буде бачити плід, та й наси́титься. Справедливий, Мій Слуга, оправдає пізна́нням Своїм багатьох, і їхні гріхи́ понесе́.

11 He shall see the reward of the travail of his soul, and be satisfied with the knowledge; he shall justify the righteous; for he is a servant of many, and he shall bear their sins.

12 Тому то дам у́діл Йому між великими, і з поту́жними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахо́ваний, хоч гріх багатьо́х Сам носи́в і заступа́всь за злочинців!

12 Therefore I will divide him a portion with the great, and he shall divide the spoil with the strong, because he has poured out his life to death; and he was numbered with the transgressors; and he bore the sins of many, and died the death of transgressors.