ЄзекiїльРозділ 9 |
|
1 |
|
2 І ось прийшли шість чоловіка з дороги горі́шньої брами, що зве́рнена на пі́вніч, і кожен мав у своїй руці свої знаря́ддя розбива́ння, а серед них один чоловік був одя́гнений в льняне́, а пи́сарський калама́р був при сте́гнах його. І вони прийшли, і стали при мідяно́му же́ртівнику. |
|
3 А слава Ізраїлевого Бога підняла́ся з-над Херуви́ма, що була над ним, до порога дому. І закли́кав Він чоловіка, одя́гненого в льняне́, що пи́сарський калама́р був при сте́гнах його. |
|
4 І сказав Господь до нього: „Перейди сере́диною міста, сере́диною Єрусалиму, і зроби зна́ка на чо́лах людей, що зідхають та стогнуть над усіма́ тими гидо́тами, що робляться в його сере́дині“. |
|
5 А до інших Він сказав при мені: „Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не зми́луйтеся! |
|
6 Старо́го, юнака, і ді́вчину, і дітей та жінок позабива́йте доще́нту, а до кожної люди́ни, що на ній цей знак, не піді́йдете; а зачне́те від Моєї святині“. І зачали́ вони від тих старих людей, що були перед домом. |
|
7 І сказав Він до них: „Занечи́стіть цей дім, і напо́вніть подві́р'я тру́пами, і вийдіть!“ І вони повихо́дили, і вбивали в місті. |
|
8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кли́кав та казав: „О Господи, Боже, чи Ти ви́губиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?“ |
|
9 І сказав Він до мене: „Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля напо́внена душогу́бствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить. |
|
10 І також Я, — не змилосе́рдиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню доро́гу Я дам на їхню голову!“ |
|
11 І ось чоловік, одя́гнений в льняне́, що калама́р був при сте́гнах його, приніс відповідь, кажучи: „Я зробив, як мені наказав Ти!“ |
EzekielChapter 9 |
|
1 AND he cried in my ears with a loud voice, saying, Come near, O you avengers of the city, every man with his destroying weapons in his hand. |
|
2 And behold, six men came from the way of the upper gate, which looks toward the north, and every man had his destroying weapons in his hand; and there was a man among them clothed with linen, and his loins were girded with girdles of sapphire; and they went in and stood beside the bronze altar. |
|
3 And the glory of the God of Israel was gone up from the cherub which stood on the corner of the house. And he called to the man who was clothed with linen and whose loins were girded with girdles of sapphire; |
|
4 And the LORD said to him, Go through the midst of the city, through the midst of Jerusalem, and set a mark upon the foreheads of the men who sigh and who are tormented on account of all the abominations and evil things that are done in the midst thereof. |
|
5 And to those who were with him he said in my sight, Go after him through the city and destroy; let not your eyes spare, nor have pity; |
|
6 Slay utterly old and young, both virgins and little children and women; but touch not any man upon whom is the mark; and begin at my sanctuary. So they began with the elders who stood in front of the house. |
|
7 And he said unto them, Defile the house, and fill the courts with the slain; then go forth and slay in the city. |
|
8 And it came to pass, when they had slain them, I was left; and I fell upon my face and cried with a loud voice mournfully, and said, Ah LORD God, wilt thou destroy all the residue of Israel? Wilt thou pour out thy fury upon Jerusalem? |
|
9 Then he said to me, The iniquity of the house of Israel and Judah is exceedingly great, the land is full of blood and the city full of treachery; for they said, The LORD has forsaken the earth and the LORD does not see us. |
|
10 And as for me, I will have no mercy upon them, nor will I have pity; but I will recompense their evil ways upon their head. |
|
11 And behold, the man clothed with linen answered, saying, I have done as thou hast commanded me. |
ЄзекiїльРозділ 9 |
EzekielChapter 9 |
|
1 |
1 AND he cried in my ears with a loud voice, saying, Come near, O you avengers of the city, every man with his destroying weapons in his hand. |
|
2 І ось прийшли шість чоловіка з дороги горі́шньої брами, що зве́рнена на пі́вніч, і кожен мав у своїй руці свої знаря́ддя розбива́ння, а серед них один чоловік був одя́гнений в льняне́, а пи́сарський калама́р був при сте́гнах його. І вони прийшли, і стали при мідяно́му же́ртівнику. |
2 And behold, six men came from the way of the upper gate, which looks toward the north, and every man had his destroying weapons in his hand; and there was a man among them clothed with linen, and his loins were girded with girdles of sapphire; and they went in and stood beside the bronze altar. |
|
3 А слава Ізраїлевого Бога підняла́ся з-над Херуви́ма, що була над ним, до порога дому. І закли́кав Він чоловіка, одя́гненого в льняне́, що пи́сарський калама́р був при сте́гнах його. |
3 And the glory of the God of Israel was gone up from the cherub which stood on the corner of the house. And he called to the man who was clothed with linen and whose loins were girded with girdles of sapphire; |
|
4 І сказав Господь до нього: „Перейди сере́диною міста, сере́диною Єрусалиму, і зроби зна́ка на чо́лах людей, що зідхають та стогнуть над усіма́ тими гидо́тами, що робляться в його сере́дині“. |
4 And the LORD said to him, Go through the midst of the city, through the midst of Jerusalem, and set a mark upon the foreheads of the men who sigh and who are tormented on account of all the abominations and evil things that are done in the midst thereof. |
|
5 А до інших Він сказав при мені: „Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не зми́луйтеся! |
5 And to those who were with him he said in my sight, Go after him through the city and destroy; let not your eyes spare, nor have pity; |
|
6 Старо́го, юнака, і ді́вчину, і дітей та жінок позабива́йте доще́нту, а до кожної люди́ни, що на ній цей знак, не піді́йдете; а зачне́те від Моєї святині“. І зачали́ вони від тих старих людей, що були перед домом. |
6 Slay utterly old and young, both virgins and little children and women; but touch not any man upon whom is the mark; and begin at my sanctuary. So they began with the elders who stood in front of the house. |
|
7 І сказав Він до них: „Занечи́стіть цей дім, і напо́вніть подві́р'я тру́пами, і вийдіть!“ І вони повихо́дили, і вбивали в місті. |
7 And he said unto them, Defile the house, and fill the courts with the slain; then go forth and slay in the city. |
|
8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кли́кав та казав: „О Господи, Боже, чи Ти ви́губиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?“ |
8 And it came to pass, when they had slain them, I was left; and I fell upon my face and cried with a loud voice mournfully, and said, Ah LORD God, wilt thou destroy all the residue of Israel? Wilt thou pour out thy fury upon Jerusalem? |
|
9 І сказав Він до мене: „Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля напо́внена душогу́бствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить. |
9 Then he said to me, The iniquity of the house of Israel and Judah is exceedingly great, the land is full of blood and the city full of treachery; for they said, The LORD has forsaken the earth and the LORD does not see us. |
|
10 І також Я, — не змилосе́рдиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню доро́гу Я дам на їхню голову!“ |
10 And as for me, I will have no mercy upon them, nor will I have pity; but I will recompense their evil ways upon their head. |
|
11 І ось чоловік, одя́гнений в льняне́, що калама́р був при сте́гнах його, приніс відповідь, кажучи: „Я зробив, як мені наказав Ти!“ |
11 And behold, the man clothed with linen answered, saying, I have done as thou hast commanded me. |