Єзекiїль

Розділ 9

1 І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: „Набли́зьте кара́телів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні́ знаря́ддя“.

2 І ось прийшли шість чоловіка з дороги горі́шньої брами, що зве́рнена на пі́вніч, і кожен мав у своїй руці свої знаря́ддя розбива́ння, а серед них один чоловік був одя́гнений в льняне́, а пи́сарський калама́р був при сте́гнах його. І вони прийшли, і стали при мідяно́му же́ртівнику.

3 А слава Ізраїлевого Бога підняла́ся з-над Херуви́ма, що була над ним, до порога дому. І закли́кав Він чоловіка, одя́гненого в льняне́, що пи́сарський калама́р був при сте́гнах його.

4 І сказав Господь до нього: „Перейди сере́диною міста, сере́диною Єрусалиму, і зроби зна́ка на чо́лах людей, що зідхають та стогнуть над усіма́ тими гидо́тами, що робляться в його сере́дині“.

5 А до інших Він сказав при мені: „Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не зми́луйтеся!

6 Старо́го, юнака, і ді́вчину, і дітей та жінок позабива́йте доще́нту, а до кожної люди́ни, що на ній цей знак, не піді́йдете; а зачне́те від Моєї святині“. І зачали́ вони від тих старих людей, що були перед домом.

7 І сказав Він до них: „Занечи́стіть цей дім, і напо́вніть подві́р'я тру́пами, і вийдіть!“ І вони повихо́дили, і вбивали в місті.

8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кли́кав та казав: „О Господи, Боже, чи Ти ви́губиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?“

9 І сказав Він до мене: „Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля напо́внена душогу́бствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить.

10 І також Я, — не змилосе́рдиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню доро́гу Я дам на їхню голову!“

11 І ось чоловік, одя́гнений в льняне́, що калама́р був при сте́гнах його, приніс відповідь, кажучи: „Я зробив, як мені наказав Ти!“

Книга пророка Иезекииля

Глава 9

1 Затем Господь прокричал правителям, ответственным за наказание города. У каждого из этих правителей было в руках своё губительное оружие.

2 И я увидел шестерых мужчин, идущих дорогой от Верхних ворот на севере. У каждого из них было своё губительное оружие, и один из них был одет в полотняные одежды, а к поясу привязаны чернильница и перо. Все они подошли к бронзовому алтарю и остановились.

3 И затем слава Бога Израиля снизошла с Херувимов, на которых она была, и подошла к дверям храма. И, остановившись у порога, позвала человека в полотняных одеждах, с чернильницей и пером.

4 Господь сказал: «Пойди через Иерусалим и поставь метки на лбу каждого человека, который плачет и стонет от ужасов, которые люди совершают в городе».

5 Затем я слышал, как Бог сказал остальным: «Я хочу, чтобы вы последовали за первым и убили каждого, у кого нет метки на лбу, независимо от того, старейшины ли это, молодые мужчины или женщины, дети или матери. Вы должны убить вашим оружием каждого, у кого нет метки на лбу. Не проявляйте милосердия и никого не жалейте, начинайте прямо здесь, в храме». И они начали со старейшин, стоящих перед храмом.

6

7 Бог сказал им: «Оскверните храм, заполните двор мёртвыми телами и идите дальше. Тогда они пошли и убили людей в городе».

8 Я остался там, пока они пошли убивать, я поклонился до земли и сказал: «О, Господь Всемогущий, являя Свой гнев против Иерусалима, убьёшь ли Ты всех, кто остался в живых из народа Израиля?»

9 Бог ответил: «Семья Израиля и Иудеи совершила много грехов. Земля была полна убийств. И этот город полон преступлений, потому что люди себе говорили: „Господь оставил эту землю, Он не видит того, что делаем мы”.

10 Поэтому Я не явлю милосердия и не пожалею этих людей. Они сами навлекли на себя наказание, а Я лишь воздаю им по заслугам».

11 Затем человек в полотняных одеждах, державший чернильницу и перо, сказал: «Я сделал всё, что Ты мне повелел».

Єзекiїль

Розділ 9

Книга пророка Иезекииля

Глава 9

1 І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: „Набли́зьте кара́телів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні́ знаря́ддя“.

1 Затем Господь прокричал правителям, ответственным за наказание города. У каждого из этих правителей было в руках своё губительное оружие.

2 І ось прийшли шість чоловіка з дороги горі́шньої брами, що зве́рнена на пі́вніч, і кожен мав у своїй руці свої знаря́ддя розбива́ння, а серед них один чоловік був одя́гнений в льняне́, а пи́сарський калама́р був при сте́гнах його. І вони прийшли, і стали при мідяно́му же́ртівнику.

2 И я увидел шестерых мужчин, идущих дорогой от Верхних ворот на севере. У каждого из них было своё губительное оружие, и один из них был одет в полотняные одежды, а к поясу привязаны чернильница и перо. Все они подошли к бронзовому алтарю и остановились.

3 А слава Ізраїлевого Бога підняла́ся з-над Херуви́ма, що була над ним, до порога дому. І закли́кав Він чоловіка, одя́гненого в льняне́, що пи́сарський калама́р був при сте́гнах його.

3 И затем слава Бога Израиля снизошла с Херувимов, на которых она была, и подошла к дверям храма. И, остановившись у порога, позвала человека в полотняных одеждах, с чернильницей и пером.

4 І сказав Господь до нього: „Перейди сере́диною міста, сере́диною Єрусалиму, і зроби зна́ка на чо́лах людей, що зідхають та стогнуть над усіма́ тими гидо́тами, що робляться в його сере́дині“.

4 Господь сказал: «Пойди через Иерусалим и поставь метки на лбу каждого человека, который плачет и стонет от ужасов, которые люди совершают в городе».

5 А до інших Він сказав при мені: „Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не зми́луйтеся!

5 Затем я слышал, как Бог сказал остальным: «Я хочу, чтобы вы последовали за первым и убили каждого, у кого нет метки на лбу, независимо от того, старейшины ли это, молодые мужчины или женщины, дети или матери. Вы должны убить вашим оружием каждого, у кого нет метки на лбу. Не проявляйте милосердия и никого не жалейте, начинайте прямо здесь, в храме». И они начали со старейшин, стоящих перед храмом.

6 Старо́го, юнака, і ді́вчину, і дітей та жінок позабива́йте доще́нту, а до кожної люди́ни, що на ній цей знак, не піді́йдете; а зачне́те від Моєї святині“. І зачали́ вони від тих старих людей, що були перед домом.

6

7 І сказав Він до них: „Занечи́стіть цей дім, і напо́вніть подві́р'я тру́пами, і вийдіть!“ І вони повихо́дили, і вбивали в місті.

7 Бог сказал им: «Оскверните храм, заполните двор мёртвыми телами и идите дальше. Тогда они пошли и убили людей в городе».

8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кли́кав та казав: „О Господи, Боже, чи Ти ви́губиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?“

8 Я остался там, пока они пошли убивать, я поклонился до земли и сказал: «О, Господь Всемогущий, являя Свой гнев против Иерусалима, убьёшь ли Ты всех, кто остался в живых из народа Израиля?»

9 І сказав Він до мене: „Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля напо́внена душогу́бствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить.

9 Бог ответил: «Семья Израиля и Иудеи совершила много грехов. Земля была полна убийств. И этот город полон преступлений, потому что люди себе говорили: „Господь оставил эту землю, Он не видит того, что делаем мы”.

10 І також Я, — не змилосе́рдиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню доро́гу Я дам на їхню голову!“

10 Поэтому Я не явлю милосердия и не пожалею этих людей. Они сами навлекли на себя наказание, а Я лишь воздаю им по заслугам».

11 І ось чоловік, одя́гнений в льняне́, що калама́р був при сте́гнах його, приніс відповідь, кажучи: „Я зробив, як мені наказав Ти!“

11 Затем человек в полотняных одеждах, державший чернильницу и перо, сказал: «Я сделал всё, что Ты мне повелел».