Буття

Розділ 48

1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: „Ось батько твій хворі́є“. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасі́ю та Єфре́ма.

2 І промовив він до Якова й сказав: „Ось до тебе прийшов твій син Йосип!“ І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.

3 І сказав Яків до Йосипа: „Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.

4 І сказав Він до мене: „Ось Я розплоджу́ тебе й розмно́жу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам наща́дкам твої́м по тобі володінням навіки“.

5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, — вони мої! Єфрем і Манасія, як Руви́м і Симео́н, бу́дуть мої.

6 А нащадки твої, що породиш по них, — вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.

7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, — це Віфлеєм“.

8 А Ізраїль побачив синів Йо́сипових та й сказав: „Хто вони?“

9 І сказав Йосип до батька свого: „Вони мої сини, що Бог дав мені тут“. А той відказав: „Візьми ж їх до мене, — і я їх поблагословлю́“.

10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, — він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.

11 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє“.

12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.

13 І Йосип узяв їх обох, — Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.

14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, — а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія — перворідний.

15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: „Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,

16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, — нехай поблагосло́вить цих юнаків, і нехай бу́де зване в них ім'я́ моє й ім'я́ батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі“.

17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, — і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.

18 І сказав Йосип до батька свого: „Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, — поклади правицю свою на його голову!“

19 А батько його не хотів, і сказав: „3наю, мій сину, знаю! І він буде наро́дом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею наро́дів“.

20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: „Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: „Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!“ І поставив Єфрема перед Манасією.

21 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Ось я вмираю... А Бог бу́де з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!

22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм“.

Genesis

Chapter 48

1 AND it came to pass after these things that Joseph was told, Behold, your father is sick; and he took with him his two sons, Manasseh and Ephraim.

2 And they en_lbp_informed Jacob, and said to him, Behold, your son Joseph has come to you; and Israel strengthened himself, and sat up on the bed.

3 And Jacob said to Joseph, God Almighty appeared to me at Luz in the land of Canaan and blessed me,

4 And he said to me, Behold, I will bless you, and multiply you, and I will make of you a multitude of peoples; and I will give this land to your descendants after you for an everlasting possession.

5 And now your two sons, Ephraim and Manasseh, who were born to you in the land of Egypt before I came to you into the land of Egypt, are mine; as Reuben and Simeon, they shall be mine.

6 But the children that you begot after them shall be yours, and shall be called after the name of their brothers when they come into their inheritance.

7 And as for me, when I was coming from Padan-aram, Rachel died at my side in the land of Canaan on the way, within the distance of three or four miles from the entrance to Ephrath; and I buried her there on the road to Ephrath; the same is Bethlehem.

8 And when Israel saw Joseph's sons, he said to him, Who are these?

9 And Joseph said to his father, They are my sons whom God has given me in this place. And he said, Bring them near me, and I will bless them.

10 Now the eyes of Israel were dim because of age, so that he could not see well. And Joseph brought them near to him; and he kissed them and embraced them.

11 And Israel said to Joseph, I had not thought to see your face; and, 1o, God has shown me your children also.

12 And Joseph removed them from before his knees, and they bowed themselves before him with their faces to the ground.

13 Then Joseph took both of his sons, Ephraim in his right hand toward Israel's left hand, and Manasseh in his left hand toward Israel's right hand, and brought them near to him.

14 And Israel stretched out his right hand, and laid it upon Ephraim's head, who was the younger, and his left hand upon Manasseh's head; he changed the position of his hands wittingly, even though Manasseh was the first-born.

15 And Jacob blessed Joseph his son, saying, The God before whom my fathers Abraham and Isaac walked righteously, the God who has supplied my needs from my youth to this day,

16 The angel who has delivered me from all evil, bless the lads; and let them bear my name and the names of my fathers, Abraham and Isaac; and let them grow and multiply in the midst of the earth.

17 And when Joseph saw that his father laid his right hand upon the head of Ephraim, it displeased him; and he held up his father's hand, to remove it from Ephraim's head to Manasseh's head.

18 And Joseph said to his father, Not so, my father; for this is the first-born; put your right hand upon his head.

19 But his father refused, and said, I know it, my son, I know it; he also shall become a people, and he also shall be great: but his younger brother shall be greater than he, and his descendants shall become a multitude of peoples.

20 And he blessed them that day, saying, By you shall Israel bless, and they shall say, May God make you as Ephraim and as Manasseh; and thus he set Ephraim before Manasseh.

21 Then Israel said to Joseph, Behold, I am dying, but God shall be with you, and bring you again to the land of your fathers.

22 Moreover I have given to you one portion of the land more than our brothers, which I took from the and of the Amorites with my sword and with my bow.

Буття

Розділ 48

Genesis

Chapter 48

1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: „Ось батько твій хворі́є“. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасі́ю та Єфре́ма.

1 AND it came to pass after these things that Joseph was told, Behold, your father is sick; and he took with him his two sons, Manasseh and Ephraim.

2 І промовив він до Якова й сказав: „Ось до тебе прийшов твій син Йосип!“ І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.

2 And they en_lbp_informed Jacob, and said to him, Behold, your son Joseph has come to you; and Israel strengthened himself, and sat up on the bed.

3 І сказав Яків до Йосипа: „Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.

3 And Jacob said to Joseph, God Almighty appeared to me at Luz in the land of Canaan and blessed me,

4 І сказав Він до мене: „Ось Я розплоджу́ тебе й розмно́жу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам наща́дкам твої́м по тобі володінням навіки“.

4 And he said to me, Behold, I will bless you, and multiply you, and I will make of you a multitude of peoples; and I will give this land to your descendants after you for an everlasting possession.

5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, — вони мої! Єфрем і Манасія, як Руви́м і Симео́н, бу́дуть мої.

5 And now your two sons, Ephraim and Manasseh, who were born to you in the land of Egypt before I came to you into the land of Egypt, are mine; as Reuben and Simeon, they shall be mine.

6 А нащадки твої, що породиш по них, — вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.

6 But the children that you begot after them shall be yours, and shall be called after the name of their brothers when they come into their inheritance.

7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, — це Віфлеєм“.

7 And as for me, when I was coming from Padan-aram, Rachel died at my side in the land of Canaan on the way, within the distance of three or four miles from the entrance to Ephrath; and I buried her there on the road to Ephrath; the same is Bethlehem.

8 А Ізраїль побачив синів Йо́сипових та й сказав: „Хто вони?“

8 And when Israel saw Joseph's sons, he said to him, Who are these?

9 І сказав Йосип до батька свого: „Вони мої сини, що Бог дав мені тут“. А той відказав: „Візьми ж їх до мене, — і я їх поблагословлю́“.

9 And Joseph said to his father, They are my sons whom God has given me in this place. And he said, Bring them near me, and I will bless them.

10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, — він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.

10 Now the eyes of Israel were dim because of age, so that he could not see well. And Joseph brought them near to him; and he kissed them and embraced them.

11 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє“.

11 And Israel said to Joseph, I had not thought to see your face; and, 1o, God has shown me your children also.

12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.

12 And Joseph removed them from before his knees, and they bowed themselves before him with their faces to the ground.

13 І Йосип узяв їх обох, — Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.

13 Then Joseph took both of his sons, Ephraim in his right hand toward Israel's left hand, and Manasseh in his left hand toward Israel's right hand, and brought them near to him.

14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, — а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія — перворідний.

14 And Israel stretched out his right hand, and laid it upon Ephraim's head, who was the younger, and his left hand upon Manasseh's head; he changed the position of his hands wittingly, even though Manasseh was the first-born.

15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: „Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,

15 And Jacob blessed Joseph his son, saying, The God before whom my fathers Abraham and Isaac walked righteously, the God who has supplied my needs from my youth to this day,

16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, — нехай поблагосло́вить цих юнаків, і нехай бу́де зване в них ім'я́ моє й ім'я́ батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі“.

16 The angel who has delivered me from all evil, bless the lads; and let them bear my name and the names of my fathers, Abraham and Isaac; and let them grow and multiply in the midst of the earth.

17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, — і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.

17 And when Joseph saw that his father laid his right hand upon the head of Ephraim, it displeased him; and he held up his father's hand, to remove it from Ephraim's head to Manasseh's head.

18 І сказав Йосип до батька свого: „Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, — поклади правицю свою на його голову!“

18 And Joseph said to his father, Not so, my father; for this is the first-born; put your right hand upon his head.

19 А батько його не хотів, і сказав: „3наю, мій сину, знаю! І він буде наро́дом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею наро́дів“.

19 But his father refused, and said, I know it, my son, I know it; he also shall become a people, and he also shall be great: but his younger brother shall be greater than he, and his descendants shall become a multitude of peoples.

20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: „Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: „Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!“ І поставив Єфрема перед Манасією.

20 And he blessed them that day, saying, By you shall Israel bless, and they shall say, May God make you as Ephraim and as Manasseh; and thus he set Ephraim before Manasseh.

21 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Ось я вмираю... А Бог бу́де з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!

21 Then Israel said to Joseph, Behold, I am dying, but God shall be with you, and bring you again to the land of your fathers.

22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм“.

22 Moreover I have given to you one portion of the land more than our brothers, which I took from the and of the Amorites with my sword and with my bow.