Вiд Луки

Розділ 5

1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.

2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.

3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.

6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...

7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.

8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“

9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“

11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.

12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.

14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.

16 Він же відходив на місце самотнє й молився.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.

19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.

20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?

23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“

28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.

30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“

31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.

32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.

33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“

34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?

35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.

36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.

38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Луки

Глава 5

1 Однажды Иса стоял у Генисаретского озера, . и народ, столпившись вокруг Него, слушал слово Всевышнего.

2 Иса увидел у воды две лодки, которые принадлежали рыбакам, промывавшим невдалеке сети.

3 Он вошёл в одну из лодок, которая принадлежала Шимону, и попросил того отплыть немного от берега. Затем Он сел и стал учить народ из лодки.

4 Когда Иса закончил говорить, Он сказал Шимону: – Отплыви на глубокое место и закинь сети для лова.

5 Шимон ответил: – Наставник, мы трудились всю ночь и ничего не поймали, но если Ты так говоришь, то я закину сети.

6 И когда они сделали это, то поймали столько рыбы, что сети начали рваться.

7 Они знаками стали звать на помощь товарищей из другой лодки. Те подплыли, и вместе они наполнили две лодки так, что лодки стали погружаться в воду.

8 Когда Шимон Петир это увидел, он пал к ногам Исы и сказал: – Оставь меня, Повелитель, ведь я человек грешный!

9 Он сказал так потому, что его и всех, кто вместе с ним ловил рыбу, объял ужас при виде столь обильного улова.

10 Были поражены и товарищи Шимона: Якуб и Иохан, сыновья Завдая. Иса же сказал Шимону: – Не бойся, отныне ты будешь ловить людей.

11 И вытащив лодки на берег, они оставили всё и пошли за Ним.

12 Однажды, когда Иса находился в одном из городов, Ему встретился человек, покрытый проказой. Когда он увидел Ису, то пал на лицо своё и стал умолять Его: – Господин, если Ты захочешь, Ты можешь меня очистить.

13 Иса протянул руку и прикоснулся к нему, сказав: Хочу, очистись! В тот же миг проказа сошла с этого человека,

14 и Иса предупредил его никому об этом не рассказывать, но повелел: – Пойди, покажись священнослужителю и принеси жертву за очищение, как это повелел Муса. Так люди удостоверятся, что ты исцелён.

15 Однако слух об Исе распространялся всё шире, и люди толпами шли к Нему, чтобы послушать Его и исцелиться от болезней.

16 Иса же часто уходил в безлюдные места и молился.

17 Однажды, когда Иса учил, рядом сидели блюстители Закона и учители Таурата, которые собрались из всех селений Галилеи, Иудеи и из Иерусалима. С Исой была сила Вечного, чтобы исцелять больных.

18 И тут пришли несколько человек, неся на постели парализованного, и пытались внести его в дом, чтобы положить перед Исой.

19 Но из-за толпы они не смогли этого сделать, и тогда они поднялись на крышу и, разобрав черепицу, опустили парализованного на постели в середину толпы, прямо перед Исой.

20 Когда Иса увидел их веру, Он сказал больному: – Друг, прощаются тебе твои грехи!

21 Блюстители Закона и учители Таурата подумали про себя: – За кого Он Себя принимает, что так кощунствует? Кто, кроме Всевышнего, может прощать грехи?

22 Узнав, о чём они думают, Иса ответил им: – Что у вас за мысли в сердце?

23 Вы, наверное, думаете, что сказать: «Прощаются тебе твои грехи» намного легче, чем сказать: «Встань и ходи».

24 Но чтобы вы знали, что Ниспосланный как Человек имеет власть на земле прощать грехи… – И тут Иса обратился к парализованному человеку: – Говорю тебе, встань, возьми свою постель и иди домой.

25 Тот сразу же у всех на глазах встал, взял то, на чём лежал, и пошёл домой, прославляя Всевышнего.

26 Всех охватило изумление, и они прославляли Всевышнего. Объятые страхом, они говорили: – Невероятные вещи видели мы сегодня.

27 Выйдя из этого дома, Иса увидел сборщика налогов по имени Леви, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. – Следуй за Мной, – сказал ему Иса.

28 Тот встал, оставил всё и пошёл за Ним.

29 Потом Леви устроил у себя дома большой пир для Исы. На пир собралось много сборщиков налогов и другого народа. Они возлежали вместе с Исой.

30 Блюстители же Закона и те учители Таурата, которые принадлежали к их партии, возмущённо спрашивали учеников Исы: – Почему вы едите и пьёте со сборщиками налогов и с грешниками?

31 Иса ответил им: – Не здоровым нужен врач, а больным.

32 Я пришёл призвать к покаянию не праведников, а грешников.

33 Тогда они сказали Исе: – Ученики Яхии и блюстителей Закона часто постятся и молятся, а Твои ученики – едят и пьют.

34 Иса ответил им так: – Разве можно заставить гостей на свадьбе поститься, пока с ними жених?

35 Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда, в те дни, они и будут поститься.

36 Он также рассказал им притчу: – Никто не пришивает заплату к старому плащу, оторвав для этого кусок от нового. Если он это сделает, то он и новый плащ испортит, и к старому заплата не подойдёт.

37 И никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе молодое вино прорвёт их – оно вытечет, а бурдюки пропадут.

38 Нет, молодое вино льют в новые бурдюки.

39 И никто, пьющий старое вино, не захочет молодого, потому что скажет: «Старое лучше».

Вiд Луки

Розділ 5

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Луки

Глава 5

1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.

1 Однажды Иса стоял у Генисаретского озера, . и народ, столпившись вокруг Него, слушал слово Всевышнего.

2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.

2 Иса увидел у воды две лодки, которые принадлежали рыбакам, промывавшим невдалеке сети.

3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.

3 Он вошёл в одну из лодок, которая принадлежала Шимону, и попросил того отплыть немного от берега. Затем Он сел и стал учить народ из лодки.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

4 Когда Иса закончил говорить, Он сказал Шимону: – Отплыви на глубокое место и закинь сети для лова.

5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.

5 Шимон ответил: – Наставник, мы трудились всю ночь и ничего не поймали, но если Ты так говоришь, то я закину сети.

6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...

6 И когда они сделали это, то поймали столько рыбы, что сети начали рваться.

7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.

7 Они знаками стали звать на помощь товарищей из другой лодки. Те подплыли, и вместе они наполнили две лодки так, что лодки стали погружаться в воду.

8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“

8 Когда Шимон Петир это увидел, он пал к ногам Исы и сказал: – Оставь меня, Повелитель, ведь я человек грешный!

9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

9 Он сказал так потому, что его и всех, кто вместе с ним ловил рыбу, объял ужас при виде столь обильного улова.

10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“

10 Были поражены и товарищи Шимона: Якуб и Иохан, сыновья Завдая. Иса же сказал Шимону: – Не бойся, отныне ты будешь ловить людей.

11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.

11 И вытащив лодки на берег, они оставили всё и пошли за Ним.

12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

12 Однажды, когда Иса находился в одном из городов, Ему встретился человек, покрытый проказой. Когда он увидел Ису, то пал на лицо своё и стал умолять Его: – Господин, если Ты захочешь, Ты можешь меня очистить.

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.

13 Иса протянул руку и прикоснулся к нему, сказав: Хочу, очистись! В тот же миг проказа сошла с этого человека,

14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.

14 и Иса предупредил его никому об этом не рассказывать, но повелел: – Пойди, покажись священнослужителю и принеси жертву за очищение, как это повелел Муса. Так люди удостоверятся, что ты исцелён.

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.

15 Однако слух об Исе распространялся всё шире, и люди толпами шли к Нему, чтобы послушать Его и исцелиться от болезней.

16 Він же відходив на місце самотнє й молився.

16 Иса же часто уходил в безлюдные места и молился.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

17 Однажды, когда Иса учил, рядом сидели блюстители Закона и учители Таурата, которые собрались из всех селений Галилеи, Иудеи и из Иерусалима. С Исой была сила Вечного, чтобы исцелять больных.

18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.

18 И тут пришли несколько человек, неся на постели парализованного, и пытались внести его в дом, чтобы положить перед Исой.

19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.

19 Но из-за толпы они не смогли этого сделать, и тогда они поднялись на крышу и, разобрав черепицу, опустили парализованного на постели в середину толпы, прямо перед Исой.

20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“

20 Когда Иса увидел их веру, Он сказал больному: – Друг, прощаются тебе твои грехи!

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

21 Блюстители Закона и учители Таурата подумали про себя: – За кого Он Себя принимает, что так кощунствует? Кто, кроме Всевышнего, может прощать грехи?

22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?

22 Узнав, о чём они думают, Иса ответил им: – Что у вас за мысли в сердце?

23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

23 Вы, наверное, думаете, что сказать: «Прощаются тебе твои грехи» намного легче, чем сказать: «Встань и ходи».

24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

24 Но чтобы вы знали, что Ниспосланный как Человек имеет власть на земле прощать грехи… – И тут Иса обратился к парализованному человеку: – Говорю тебе, встань, возьми свою постель и иди домой.

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

25 Тот сразу же у всех на глазах встал, взял то, на чём лежал, и пошёл домой, прославляя Всевышнего.

26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

26 Всех охватило изумление, и они прославляли Всевышнего. Объятые страхом, они говорили: – Невероятные вещи видели мы сегодня.

27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“

27 Выйдя из этого дома, Иса увидел сборщика налогов по имени Леви, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. – Следуй за Мной, – сказал ему Иса.

28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

28 Тот встал, оставил всё и пошёл за Ним.

29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.

29 Потом Леви устроил у себя дома большой пир для Исы. На пир собралось много сборщиков налогов и другого народа. Они возлежали вместе с Исой.

30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“

30 Блюстители же Закона и те учители Таурата, которые принадлежали к их партии, возмущённо спрашивали учеников Исы: – Почему вы едите и пьёте со сборщиками налогов и с грешниками?

31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.

31 Иса ответил им: – Не здоровым нужен врач, а больным.

32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.

32 Я пришёл призвать к покаянию не праведников, а грешников.

33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“

33 Тогда они сказали Исе: – Ученики Яхии и блюстителей Закона часто постятся и молятся, а Твои ученики – едят и пьют.

34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?

34 Иса ответил им так: – Разве можно заставить гостей на свадьбе поститься, пока с ними жених?

35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.

35 Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда, в те дни, они и будут поститься.

36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.

36 Он также рассказал им притчу: – Никто не пришивает заплату к старому плащу, оторвав для этого кусок от нового. Если он это сделает, то он и новый плащ испортит, и к старому заплата не подойдёт.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.

37 И никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе молодое вино прорвёт их – оно вытечет, а бурдюки пропадут.

38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.

38 Нет, молодое вино льют в новые бурдюки.

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“

39 И никто, пьющий старое вино, не захочет молодого, потому что скажет: «Старое лучше».