Буття

Розділ 35

1 І сказав Бог до Якова: „Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм“.

2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.

3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я“.

4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.

5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.

6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним.

7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.

8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.

9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.

10 І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль.

11 І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх.

12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“.

13 I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.

14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“.

18 I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніями́н.

19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. Нащадки Якова А в Якова було дванадцятеро синів.

23 Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н.

24 Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н.

25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м.

26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.

29 І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.

Бытие

Глава 35

1 Бог сказал Иакову: встань, пойди в Вефиль, и живи там; и устрой там жертвенник Богу, явившемуся тебе, когда ты бежал от лица Исава, брата твоего.

2 И сказал Иаков дому своему и всем, бывшим с ним: бросьте богов чужих, находящихся у вас, и очиститесь, и перемените одежды ваши;

3 Встанем и пойдем в Вефиль; там устрою я жертвенник Богу, Который услышал меня в день скорби моей, и был со мною в пути, в который я ходил.

4 И отдали Иакову всех богов чужих, бывших в руках их, и серьги, бывшие в ушах у них; и закопал их Иаков под терпентином, который близ Сихема.

5 Потом они отправились. И был ужас Божий на окрестных городах, и не преследовали сынов Иаковлевых.

6 И пришел Иаков в Луз, иначе Вефиль, в земле Ханаанской, сам и все люди, бывшие с ним;

7 И устроил там жертвенник, и назвал сие место: Эл-Вефиль; ибо тут явился ему Бог, когда он бежал от лица брата своего.

8 Тогда умерла Девора, кормилица Ревеккина, и погребена ниже Вефиля под дубом, который и назвал Иаков дубом плача.

9 Опять явился Бог Иакову, по возвращении его из Месопотамии, и благословил его.

10 И сказал ему Бог: имя твое Иаков. Отныне ты не будешь называться Иаковом, но будет имя тебе: Израиль. И нарек ему имя: Израиль.

11 И сказал ему Бог: Я Бог Всемогущий. Плодись и умножайся. Народ и множество народов произойдет от тебя, и цари выйдут из чресл твоих.

12 Землю, которую Я дал Аврааму и Исааку, Я дам тебе, и потомству твоему по тебе дам землю сию.

13 И восшел от него Бог, от места, на котором говорил ему.

14 И поставил Иаков памятник на месте, на котором говорил ему Бог, памятник каменный; и возлил на него возлияние, и возлил на него елей.

15 И нарек Иаков имя месту, на котором Бог говорил ему: Вефиль.

16 И отправились из Вефиля. И когда еще оставалось некоторое пространство земли до Ефрафы, Рахиль родила, и роды ее были трудны.

17 Когда же она страдала в родах, повивальная бабка сказала ей: не бойся; ибо это еще тебе сын.

18 И когда выходила из ней душа, ибо она умирала, то нарекла ему имя: Бенони. Но отец его назвал его: Вениамином.

19 И умерла Рахиль, и погребена на дороге в Ефрафу, которая есть Вифлеем.

20 Иаков поставил над гробом ее памятник. Сей памятник на гробе Рахилином находится до сего дня.

21 И пошел Израиль далее, и раскинул шатер свой за башнею Гадер.

22 Во время пребывания Израиля в сей стране случилось, что Рувим пошел, и преспал с Валлою, наложницею отца своего. И услышал Израиль. Сынов же у Иакова было двенадцать.

23 Сыновья Лии: первенец Иаковлев Рувим, по нем Симеон, Левий, Иуда, Иссахар и Завулон.

24 Сыновья Рахили: Иосиф и Вениамин,

25 Сыновья Валлы, служанки Рахилиной: Дан и Неффалим.

26 Сыновья Зелфы, служанки Лииной: Гад и Асир. Сии суть сыновья Иакова, родившиеся ему в Месопотамии.

27 И пришел Иаков к Исааку, отцу своему, в Мамре, в Кириаф-Арбу, иначе Хеврон, где странствовали Авраам и Исаак.

28 И было дней жизни Исааковой сто восемьдесят лет.

29 И испустил Исаак дух, и умер, и присоединился к народу своему, будучи стар и насыщен жизнью; и погребли его Исав и Иаков, сыновья его.

Буття

Розділ 35

Бытие

Глава 35

1 І сказав Бог до Якова: „Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм“.

1 Бог сказал Иакову: встань, пойди в Вефиль, и живи там; и устрой там жертвенник Богу, явившемуся тебе, когда ты бежал от лица Исава, брата твоего.

2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.

2 И сказал Иаков дому своему и всем, бывшим с ним: бросьте богов чужих, находящихся у вас, и очиститесь, и перемените одежды ваши;

3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я“.

3 Встанем и пойдем в Вефиль; там устрою я жертвенник Богу, Который услышал меня в день скорби моей, и был со мною в пути, в который я ходил.

4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.

4 И отдали Иакову всех богов чужих, бывших в руках их, и серьги, бывшие в ушах у них; и закопал их Иаков под терпентином, который близ Сихема.

5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.

5 Потом они отправились. И был ужас Божий на окрестных городах, и не преследовали сынов Иаковлевых.

6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним.

6 И пришел Иаков в Луз, иначе Вефиль, в земле Ханаанской, сам и все люди, бывшие с ним;

7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.

7 И устроил там жертвенник, и назвал сие место: Эл-Вефиль; ибо тут явился ему Бог, когда он бежал от лица брата своего.

8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.

8 Тогда умерла Девора, кормилица Ревеккина, и погребена ниже Вефиля под дубом, который и назвал Иаков дубом плача.

9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.

9 Опять явился Бог Иакову, по возвращении его из Месопотамии, и благословил его.

10 І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль.

10 И сказал ему Бог: имя твое Иаков. Отныне ты не будешь называться Иаковом, но будет имя тебе: Израиль. И нарек ему имя: Израиль.

11 І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх.

11 И сказал ему Бог: Я Бог Всемогущий. Плодись и умножайся. Народ и множество народов произойдет от тебя, и цари выйдут из чресл твоих.

12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“.

12 Землю, которую Я дал Аврааму и Исааку, Я дам тебе, и потомству твоему по тебе дам землю сию.

13 I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.

13 И восшел от него Бог, от места, на котором говорил ему.

14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

14 И поставил Иаков памятник на месте, на котором говорил ему Бог, памятник каменный; и возлил на него возлияние, и возлил на него елей.

15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

15 И нарек Иаков имя месту, на котором Бог говорил ему: Вефиль.

16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

16 И отправились из Вефиля. И когда еще оставалось некоторое пространство земли до Ефрафы, Рахиль родила, и роды ее были трудны.

17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“.

17 Когда же она страдала в родах, повивальная бабка сказала ей: не бойся; ибо это еще тебе сын.

18 I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніями́н.

18 И когда выходила из ней душа, ибо она умирала, то нарекла ему имя: Бенони. Но отец его назвал его: Вениамином.

19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

19 И умерла Рахиль, и погребена на дороге в Ефрафу, которая есть Вифлеем.

20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

20 Иаков поставил над гробом ее памятник. Сей памятник на гробе Рахилином находится до сего дня.

21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

21 И пошел Израиль далее, и раскинул шатер свой за башнею Гадер.

22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. Нащадки Якова А в Якова було дванадцятеро синів.

22 Во время пребывания Израиля в сей стране случилось, что Рувим пошел, и преспал с Валлою, наложницею отца своего. И услышал Израиль. Сынов же у Иакова было двенадцать.

23 Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н.

23 Сыновья Лии: первенец Иаковлев Рувим, по нем Симеон, Левий, Иуда, Иссахар и Завулон.

24 Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н.

24 Сыновья Рахили: Иосиф и Вениамин,

25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м.

25 Сыновья Валлы, служанки Рахилиной: Дан и Неффалим.

26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

26 Сыновья Зелфы, служанки Лииной: Гад и Асир. Сии суть сыновья Иакова, родившиеся ему в Месопотамии.

27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

27 И пришел Иаков к Исааку, отцу своему, в Мамре, в Кириаф-Арбу, иначе Хеврон, где странствовали Авраам и Исаак.

28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.

28 И было дней жизни Исааковой сто восемьдесят лет.

29 І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.

29 И испустил Исаак дух, и умер, и присоединился к народу своему, будучи стар и насыщен жизнью; и погребли его Исав и Иаков, сыновья его.