Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

Бытие

Глава 21

1 Господь исполнил обещанное Сарре и сделал, что обещал ей:

2 она забеременела и родила Аврааму сына в старости его; и всё произошло так, как обещал Бог.

3 Сарра родила сына, Авраам назвал его Исааком,

4 и, когда ему исполнилось 8 дней, Авраам сделал ему обрезание, как велел Бог.

5 Аврааму было 100 лет, когда у него родился сын Исаак.

6 Сарра сказала: «Бог осчастливил меня, и каждый, кто услышит об этом, будет радоваться вместе со мной.

7 Никто не думал, что я, Сарра, смогу иметь ребёнка от Авраама, но, несмотря на его преклонный возраст, я родила ему сына».

8 Исаак рос. Когда настало время отнять его от груди, Авраам устроил большой пир.

9 Сарра увидела Измаила, сына Агари, рабыни-египтянки, родившей Аврааму первенца, игравшего с её сыном Исааком.

10 «Избавься от этой рабыни и её сына, отошли их прочь! — попросила она Авраама. — Тогда после нашей смерти наш сын Исаак получит всё, чем мы владеем. Я не хочу, чтобы сын этой рабыни разделил наследство с моим сыном Исааком!»

11 Авраам очень расстроился, беспокоясь о своём сыне Измаиле,

12 но Бог сказал ему: «Не беспокойся о мальчике и о рабыне! Сделай, как хочет Сарра. Исаак будет твоим единственным наследником,

13 но Я благословлю также и сына рабыни. Он твой сын, поэтому Я и от него произведу великий народ».

14 На следующее утро Авраам дал Агари хлеба и немного воды, и та отправилась вместе со своим сыном через пустыню Вирсавию.

15 Вскоре, когда вода кончилась, Агарь посадила сына под куст

16 и, отойдя немного дальше, присела на землю. Она думала, что её сын умрёт без воды, и не хотела видеть, как он умирает, поэтому она сидела и плакала.

17 Бог услышал плач мальчика, и Ангел Божий с небес воззвал к Агари: «Что случилось, Агарь? Не бойся! Господь услышал плач Измаила.

18 Пойди, помоги ему, возьми за руку и веди за собой. Я сделаю его отцом многочисленного народа».

19 Тогда же Бог показал Агари колодец с водой. Она подошла к колодцу, наполнила мех водой и дала мальчику напиться.

20 Пока Измаил рос, Бог неизменно пребывал с ним. Измаил жил в пустыне и научился очень хорошо стрелять из лука, и стал охотником.

21 Агарь нашла ему в Египте жену, и они продолжали жить в пустыне Фаран.

22 Авимелех и командующий его армией Фихол, сказали Аврааму: «Бог помогает тебе во всём, что ты делаешь.

23 Так поклянись мне перед Богом, обещай, что будешь справедлив ко мне и к моим детям. Обещай, что будешь милостив ко мне и к этой стране, в которой живёшь; и как я был милостив к тебе, так и ты будешь милостив ко мне».

24 Авраам ответил: «Обещаю обращаться с тобой так же, как ты обращался со мной».

25 Авраам пожаловался Авимелеху, что его слуги отняли колодец с водой.

26 Авимелех сказал: «Я не знаю, кто это сделал. До сегодняшнего дня ты мне об этом ничего не говорил!»

27 Тогда Авраам с Авимелехом заключили соглашение; Авраам дал Авимелеху овец и скот в доказательство соглашения

28 и отдельно поставил перед Авимелехом ещё семь овечек.

29 «Зачем ты поставил передо мной отдельно семь овечек?» — спросил Авимелех.

30 «Если ты примешь от меня этих овечек, это будет свидетельством того, что я вырыл этот колодец», — ответил Авраам.

31 Поэтому тот колодец стали называть Вирсавия, он был назван так потому, что там они поклялись друг другу.

32 Авраам и Авимелех заключили союз около Вирсавии, и после этого Авимелех и его военачальник Фихол возвратились в Филистимскую землю.

33 Авраам посадил у Вирсавии дерево, у которого молился Господу, Вечному Богу.

34 Авраам оставался в Филистимской стране ещё долгое время.

Буття Розділ 21	Бытие Глава 21
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.	1 Господь исполнил обещанное Сарре и сделал, что обещал ей:
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.	2 она забеременела и родила Аврааму сына в старости его; и всё произошло так, как обещал Бог.
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.	3 Сарра родила сына, Авраам назвал его Исааком,
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.	4 и, когда ему исполнилось 8 дней, Авраам сделал ему обрезание, как велел Бог.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.	5 Аврааму было 100 лет, когда у него родился сын Исаак.
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.	6 Сарра сказала: «Бог осчастливил меня, и каждый, кто услышит об этом, будет радоваться вместе со мной.
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.	7 Никто не думал, что я, Сарра, смогу иметь ребёнка от Авраама, но, несмотря на его преклонный возраст, я родила ему сына».
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.	8 Исаак рос. Когда настало время отнять его от груди, Авраам устроил большой пир.
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.	9 Сарра увидела Измаила, сына Агари, рабыни-египтянки, родившей Аврааму первенца, игравшего с её сыном Исааком.
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.	10 «Избавься от этой рабыни и её сына, отошли их прочь! — попросила она Авраама. — Тогда после нашей смерти наш сын Исаак получит всё, чем мы владеем. Я не хочу, чтобы сын этой рабыни разделил наследство с моим сыном Исааком!»
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.	11 Авраам очень расстроился, беспокоясь о своём сыне Измаиле,
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.	12 но Бог сказал ему: «Не беспокойся о мальчике и о рабыне! Сделай, как хочет Сарра. Исаак будет твоим единственным наследником,
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.	13 но Я благословлю также и сына рабыни. Он твой сын, поэтому Я и от него произведу великий народ».
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.	14 На следующее утро Авраам дал Агари хлеба и немного воды, и та отправилась вместе со своим сыном через пустыню Вирсавию.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.	15 Вскоре, когда вода кончилась, Агарь посадила сына под куст
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.	16 и, отойдя немного дальше, присела на землю. Она думала, что её сын умрёт без воды, и не хотела видеть, как он умирает, поэтому она сидела и плакала.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.	17 Бог услышал плач мальчика, и Ангел Божий с небес воззвал к Агари: «Что случилось, Агарь? Не бойся! Господь услышал плач Измаила.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.	18 Пойди, помоги ему, возьми за руку и веди за собой. Я сделаю его отцом многочисленного народа».
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.	19 Тогда же Бог показал Агари колодец с водой. Она подошла к колодцу, наполнила мех водой и дала мальчику напиться.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.	20 Пока Измаил рос, Бог неизменно пребывал с ним. Измаил жил в пустыне и научился очень хорошо стрелять из лука, и стал охотником.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.	21 Агарь нашла ему в Египте жену, и они продолжали жить в пустыне Фаран.
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!	22 Авимелех и командующий его армией Фихол, сказали Аврааму: «Бог помогает тебе во всём, что ты делаешь.
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.	23 Так поклянись мне перед Богом, обещай, что будешь справедлив ко мне и к моим детям. Обещай, что будешь милостив ко мне и к этой стране, в которой живёшь; и как я был милостив к тебе, так и ты будешь милостив ко мне».
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“	24 Авраам ответил: «Обещаю обращаться с тобой так же, как ты обращался со мной».
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.	25 Авраам пожаловался Авимелеху, что его слуги отняли колодец с водой.
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.	26 Авимелех сказал: «Я не знаю, кто это сделал. До сегодняшнего дня ты мне об этом ничего не говорил!»
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.	27 Тогда Авраам с Авимелехом заключили соглашение; Авраам дал Авимелеху овец и скот в доказательство соглашения
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.	28 и отдельно поставил перед Авимелехом ещё семь овечек.
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“	29 «Зачем ты поставил передо мной отдельно семь овечек?» — спросил Авимелех.
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.	30 «Если ты примешь от меня этих овечек, это будет свидетельством того, что я вырыл этот колодец», — ответил Авраам.
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.	31 Поэтому тот колодец стали называть Вирсавия, он был назван так потому, что там они поклялись друг другу.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.	32 Авраам и Авимелех заключили союз около Вирсавии, и после этого Авимелех и его военачальник Фихол возвратились в Филистимскую землю.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.	33 Авраам посадил у Вирсавии дерево, у которого молился Господу, Вечному Богу.
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.	34 Авраам оставался в Филистимской стране ещё долгое время.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Старий
завіт

Новий
завіт