Йов

Розділ 32

1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!

6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам

7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!

8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.

9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.

10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!

11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!

13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“

14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.

15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,

16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.

17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.

18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.

19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!

20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!

21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,

22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!

Книга Иова

Глава 32

1 Когда те три7969 мужа582 перестали7673 отвечать6030 Иову,347 потому что он был прав6662 в глазах5869 своих,

2 тогда воспылал2734 гнев639 Елиуя,453 сына1121 Варахиилова,1292 Вузитянина940 из племени4940 Рамова:7410 воспылал2734 гнев639 его на Иова347 за то, что он оправдывал6663 себя5315 больше, нежели Бога,430

3 а на трех7969 друзей7453 его воспылал2734 гнев639 его за то, что они не нашли,4672 что отвечать,4617 а между тем обвиняли7561 Иова.347

4 Елиуй453 ждал,2442 пока Иов347 говорил,1697 потому что они летами3117 были старше2205 его.

5 Когда же Елиуй453 увидел,7200 что нет ответа4617 в устах6310 тех трех7969 мужей,582 тогда воспылал2734 гнев639 его.

6 И отвечал6030 Елиуй,453 сын1121 Варахиилов,1292 Вузитянин,940 и сказал:559 я молод6810 летами,3117 а вы — старцы;3453 поэтому я робел2119 и боялся3372 объявлять2331 вам мое мнение.1843

7 Я говорил559 сам себе: пусть говорят1696 дни,3117 и многолетие72308141 поучает3045 мудрости.2451

8 Но403 дух7307 в человеке582 и дыхание5397 Вседержителя7706 дает995 ему разумение.995

9 Не многолетние7227 только мудры,2449 и не старики2205 разумеют995 правду.4941

10 Поэтому я говорю:559 выслушайте8085 меня, объявлю2331 вам мое мнение1843 и я.

11 Вот, я ожидал3176 слов1697 ваших, — вслушивался238 в суждения8394 ваши, доколе вы придумывали,2713 что сказать.4405

12 Я пристально995 смотрел995 на вас, и вот никто из вас не обличает3198 Иова347 и не отвечает6030 на слова561 его.

13 Не скажите:559 мы нашли4672 мудрость:2451 Бог410 опровергнет5086 его, а не человек.376

14 Если бы он обращал6186 слова4405 свои ко мне, то я не вашими речами561 отвечал7725 бы ему.

15 Испугались,2865 не отвечают6030 более; перестали6275 говорить.4405

16 И как я ждал,3176 а они не говорят,1696 остановились5975 и не отвечают6030 более,

17 то и я отвечу6030 с моей стороны,2506 объявлю2331 мое мнение1843 и я,

18 ибо я полон4390 речами,4405 и дух7307 во мне990 теснит6693 меня.

19 Вот, утроба990 моя, как вино3196 неоткрытое:6605 она готова прорваться,1234 подобно новым2319 мехам.178

20 Поговорю,1696 и будет7304 легче7304 мне; открою6605 уста8193 мои и отвечу.6030

21 На лице6440 человека376 смотреть5375 не буду и никакому человеку120 льстить3655 не стану,

22 потому что я не умею3045 льстить:3655 сейчас4592 убей5375 меня, Творец6213 мой.

Йов

Розділ 32

Книга Иова

Глава 32

1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.

1 Когда те три7969 мужа582 перестали7673 отвечать6030 Иову,347 потому что он был прав6662 в глазах5869 своих,

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

2 тогда воспылал2734 гнев639 Елиуя,453 сына1121 Варахиилова,1292 Вузитянина940 из племени4940 Рамова:7410 воспылал2734 гнев639 его на Иова347 за то, что он оправдывал6663 себя5315 больше, нежели Бога,430

3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

3 а на трех7969 друзей7453 его воспылал2734 гнев639 его за то, что они не нашли,4672 что отвечать,4617 а между тем обвиняли7561 Иова.347

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.

4 Елиуй453 ждал,2442 пока Иов347 говорил,1697 потому что они летами3117 были старше2205 его.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!

5 Когда же Елиуй453 увидел,7200 что нет ответа4617 в устах6310 тех трех7969 мужей,582 тогда воспылал2734 гнев639 его.

6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам

6 И отвечал6030 Елиуй,453 сын1121 Варахиилов,1292 Вузитянин,940 и сказал:559 я молод6810 летами,3117 а вы — старцы;3453 поэтому я робел2119 и боялся3372 объявлять2331 вам мое мнение.1843

7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!

7 Я говорил559 сам себе: пусть говорят1696 дни,3117 и многолетие72308141 поучает3045 мудрости.2451

8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.

8 Но403 дух7307 в человеке582 и дыхание5397 Вседержителя7706 дает995 ему разумение.995

9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.

9 Не многолетние7227 только мудры,2449 и не старики2205 разумеют995 правду.4941

10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!

10 Поэтому я говорю:559 выслушайте8085 меня, объявлю2331 вам мое мнение1843 и я.

11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.

11 Вот, я ожидал3176 слов1697 ваших, — вслушивался238 в суждения8394 ваши, доколе вы придумывали,2713 что сказать.4405

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!

12 Я пристально995 смотрел995 на вас, и вот никто из вас не обличает3198 Иова347 и не отвечает6030 на слова561 его.

13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“

13 Не скажите:559 мы нашли4672 мудрость:2451 Бог410 опровергнет5086 его, а не человек.376

14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.

14 Если бы он обращал6186 слова4405 свои ко мне, то я не вашими речами561 отвечал7725 бы ему.

15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,

15 Испугались,2865 не отвечают6030 более; перестали6275 говорить.4405

16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.

16 И как я ждал,3176 а они не говорят,1696 остановились5975 и не отвечают6030 более,

17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.

17 то и я отвечу6030 с моей стороны,2506 объявлю2331 мое мнение1843 и я,

18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.

18 ибо я полон4390 речами,4405 и дух7307 во мне990 теснит6693 меня.

19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!

19 Вот, утроба990 моя, как вино3196 неоткрытое:6605 она готова прорваться,1234 подобно новым2319 мехам.178

20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!

20 Поговорю,1696 и будет7304 легче7304 мне; открою6605 уста8193 мои и отвечу.6030

21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,

21 На лице6440 человека376 смотреть5375 не буду и никакому человеку120 льстить3655 не стану,

22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!

22 потому что я не умею3045 льстить:3655 сейчас4592 убей5375 меня, Творец6213 мой.