Числа

Розділ 30

1 І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.

2 І Промовляв Мойсей до голів племе́н Ізраїлевих синів, говорячи: „Оце та річ, що Господь наказав:

3 Коли хто складає обі́тницю для Господа або присягне́ прися́гу заректи́ заро́ка на душу свою, хай той не порушить свого слова, — нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.

4 А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече́ заро́ка в домі свого батька в своїй мо́лодості,

5 і почує її батько обітницю її та заро́ка, що зарекла́ на свою душу, та буде мовчати їй ба́тько її, то будуть важні всі обі́тниці її, і буде важний кожен зарі́к її, що вона зарекла́ на ду́шу свою́.

6 А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обі́тниці її та заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, то не будуть вони важні́, а Госпо́дь пробачить їй, бо її ба́тько заборонив їй.

7 А якщо буде вона замі́жня, а обі́тниці її на ній або мова уст її, що зарекла́ на душу свою,

8 і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні́ обі́тниці її, і заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, будуть важні́.

9 А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і унева́жнить обі́тниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла́ на свою душу, то Господь пробачить їй.

10 А обі́тниця вдови та розве́деної, усе, що зарекла́ на свою душу, буде важне́ на ній.

11 А якщо вона обі́тувала в домі свого чоловіка, або зарекла́ заро́ка на свою душу прися́гою,

12 а чоловік її чув та змо́вчав їй, не заборонив їй, то будуть важні́ всі обі́тниці її, і кожен зарі́к, що зарекла́ на свою душу, буде важни́й.

13 А якщо справді унева́жнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для заро́ків душі її, не буде важне́, — її чоловік унева́жнив їх, і Господь про́стить їй.

14 Кожна обі́тниця й кожна прися́га заро́ку впокоря́ти свою душу, — чоловік її зробить важно́ю, або́ чоловік її унева́жнить її.

15 А якщо чоловік її, замо́вчуючи, буде мовча́ти їй з дня на день, то зробить важни́ми всі її обі́тниці, або всі її заро́ки, що на ній; зробив їх важни́ми, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.

16 А якщо справді унева́жнить він їх по то́му, як був почув, то понесе він гріх її.

17 Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між ба́тьком та його дочкою в її мо́лодості в домі батька свого“.

Числа

Глава 30

1 И пересказал559 Моисей4872 сынам1121 Израилевым3478 все, что повелел6680 Господь3068 Моисею.4872

2 И сказал1696 Моисей4872 начальникам7218 колен4294 сынов1121 Израилевых,3478 говоря:559 вот что1697 повелел6680 Господь:3068

3 если кто376 даст5087 обет5088 Господу,3068 или поклянется7650 клятвою,7621 положив631 зарок632 на душу5315 свою, то он не должен нарушать2490 слова1697 своего, но должен исполнить6213 все, что вышло3318 из уст6310 его.

4 Если женщина802 даст5087 обет5088 Господу3068 и положит631 на себя зарок632 в доме1004 отца1 своего, в юности5271 своей,

5 и услышит8085 отец1 обет5088 ее и зарок,632 который она положила631 на душу5315 свою, и промолчит2790 о том отец1 ее, то все обеты5088 ее состоятся,6965 и всякий зарок632 ее, который она положила631 на душу5315 свою, состоится;6965

6 если же отец1 ее, услышав,8085 запретит5106 ей, то все обеты5088 ее и зароки,632 которые она возложила631 на душу5315 свою, не состоятся,6965 и Господь3068 простит5545 ей, потому что запретил5106 ей отец1 ее.

7 Если она выйдет в замужество,376 а на ней обет5088 ее, или слово4008 уст8193 ее, которым она связала631 себя,5315

8 и услышит8085 муж376 ее и, услышав,8085 промолчит:2790 то обеты5088 ее состоятся,6965 и зароки632 ее, которые она возложила631 на душу5315 свою, состоятся;6965

9 если же муж376 ее, услышав,8085 запретит5106 ей и отвергнет обет5088 ее, который на ней, и слово4008 уст8193 ее, которым она связала631 себя,5315 то они не состоятся,6565 и Господь3068 простит5545 ей.

10 Обет5088 же вдовы490 и разведенной,1644 какой бы она ни возложила631 зарок631 на душу5315 свою, состоится.6965

11 Если жена в доме1004 мужа376 своего дала5087 обет,5087 или возложила631 зарок632 на душу5315 свою с клятвою,7621

12 и муж376 ее слышал,8085 и промолчал2790 о том, и не запретил5106 ей, то все обеты5088 ее состоятся,6965 и всякий зарок,632 который она возложила631 на душу5315 свою, состоится;6965

13 если же муж376 ее, услышав,8085 отвергнул6565 их, то все вышедшие4161 из уст8193 ее обеты5088 ее и зароки632 души5315 ее не состоятся:6965 муж376 ее уничтожил6565 их, и Господь3068 простит5545 ей.

14 Всякий обет5088 и всякий клятвенный7621 зарок,632 чтобы смирить6031 душу,5315 муж376 ее может6965 утвердить,6965 и муж376 ее может6565 отвергнуть;6565

15 если же муж376 ее молчал2790 о том день3117 за день,3117 то он тем утвердил6965 все обеты5088 ее и все зароки632 ее, которые на ней, утвердил,6965 потому что он, услышав,8085 молчал2790 о том;

16 а если отвергнул6565 их, после310 того как услышал,8085 то он взял5375 на себя грех5771 ее.

17 Вот уставы,2706 которые Господь3068 заповедал6680 Моисею4872 об отношении между мужем376 и женою802 его, между отцом1 и дочерью1323 его в юности5271 ее, в доме1004 отца1 ее.

Числа

Розділ 30

Числа

Глава 30

1 І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.

1 И пересказал559 Моисей4872 сынам1121 Израилевым3478 все, что повелел6680 Господь3068 Моисею.4872

2 І Промовляв Мойсей до голів племе́н Ізраїлевих синів, говорячи: „Оце та річ, що Господь наказав:

2 И сказал1696 Моисей4872 начальникам7218 колен4294 сынов1121 Израилевых,3478 говоря:559 вот что1697 повелел6680 Господь:3068

3 Коли хто складає обі́тницю для Господа або присягне́ прися́гу заректи́ заро́ка на душу свою, хай той не порушить свого слова, — нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.

3 если кто376 даст5087 обет5088 Господу,3068 или поклянется7650 клятвою,7621 положив631 зарок632 на душу5315 свою, то он не должен нарушать2490 слова1697 своего, но должен исполнить6213 все, что вышло3318 из уст6310 его.

4 А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече́ заро́ка в домі свого батька в своїй мо́лодості,

4 Если женщина802 даст5087 обет5088 Господу3068 и положит631 на себя зарок632 в доме1004 отца1 своего, в юности5271 своей,

5 і почує її батько обітницю її та заро́ка, що зарекла́ на свою душу, та буде мовчати їй ба́тько її, то будуть важні всі обі́тниці її, і буде важний кожен зарі́к її, що вона зарекла́ на ду́шу свою́.

5 и услышит8085 отец1 обет5088 ее и зарок,632 который она положила631 на душу5315 свою, и промолчит2790 о том отец1 ее, то все обеты5088 ее состоятся,6965 и всякий зарок632 ее, который она положила631 на душу5315 свою, состоится;6965

6 А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обі́тниці її та заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, то не будуть вони важні́, а Госпо́дь пробачить їй, бо її ба́тько заборонив їй.

6 если же отец1 ее, услышав,8085 запретит5106 ей, то все обеты5088 ее и зароки,632 которые она возложила631 на душу5315 свою, не состоятся,6965 и Господь3068 простит5545 ей, потому что запретил5106 ей отец1 ее.

7 А якщо буде вона замі́жня, а обі́тниці її на ній або мова уст її, що зарекла́ на душу свою,

7 Если она выйдет в замужество,376 а на ней обет5088 ее, или слово4008 уст8193 ее, которым она связала631 себя,5315

8 і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні́ обі́тниці її, і заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, будуть важні́.

8 и услышит8085 муж376 ее и, услышав,8085 промолчит:2790 то обеты5088 ее состоятся,6965 и зароки632 ее, которые она возложила631 на душу5315 свою, состоятся;6965

9 А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і унева́жнить обі́тниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла́ на свою душу, то Господь пробачить їй.

9 если же муж376 ее, услышав,8085 запретит5106 ей и отвергнет обет5088 ее, который на ней, и слово4008 уст8193 ее, которым она связала631 себя,5315 то они не состоятся,6565 и Господь3068 простит5545 ей.

10 А обі́тниця вдови та розве́деної, усе, що зарекла́ на свою душу, буде важне́ на ній.

10 Обет5088 же вдовы490 и разведенной,1644 какой бы она ни возложила631 зарок631 на душу5315 свою, состоится.6965

11 А якщо вона обі́тувала в домі свого чоловіка, або зарекла́ заро́ка на свою душу прися́гою,

11 Если жена в доме1004 мужа376 своего дала5087 обет,5087 или возложила631 зарок632 на душу5315 свою с клятвою,7621

12 а чоловік її чув та змо́вчав їй, не заборонив їй, то будуть важні́ всі обі́тниці її, і кожен зарі́к, що зарекла́ на свою душу, буде важни́й.

12 и муж376 ее слышал,8085 и промолчал2790 о том, и не запретил5106 ей, то все обеты5088 ее состоятся,6965 и всякий зарок,632 который она возложила631 на душу5315 свою, состоится;6965

13 А якщо справді унева́жнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для заро́ків душі її, не буде важне́, — її чоловік унева́жнив їх, і Господь про́стить їй.

13 если же муж376 ее, услышав,8085 отвергнул6565 их, то все вышедшие4161 из уст8193 ее обеты5088 ее и зароки632 души5315 ее не состоятся:6965 муж376 ее уничтожил6565 их, и Господь3068 простит5545 ей.

14 Кожна обі́тниця й кожна прися́га заро́ку впокоря́ти свою душу, — чоловік її зробить важно́ю, або́ чоловік її унева́жнить її.

14 Всякий обет5088 и всякий клятвенный7621 зарок,632 чтобы смирить6031 душу,5315 муж376 ее может6965 утвердить,6965 и муж376 ее может6565 отвергнуть;6565

15 А якщо чоловік її, замо́вчуючи, буде мовча́ти їй з дня на день, то зробить важни́ми всі її обі́тниці, або всі її заро́ки, що на ній; зробив їх важни́ми, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.

15 если же муж376 ее молчал2790 о том день3117 за день,3117 то он тем утвердил6965 все обеты5088 ее и все зароки632 ее, которые на ней, утвердил,6965 потому что он, услышав,8085 молчал2790 о том;

16 А якщо справді унева́жнить він їх по то́му, як був почув, то понесе він гріх її.

16 а если отвергнул6565 их, после310 того как услышал,8085 то он взял5375 на себя грех5771 ее.

17 Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між ба́тьком та його дочкою в її мо́лодості в домі батька свого“.

17 Вот уставы,2706 которые Господь3068 заповедал6680 Моисею4872 об отношении между мужем376 и женою802 его, между отцом1 и дочерью1323 его в юности5271 ее, в доме1004 отца1 ее.