Буття

Розділ 27

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

Бытие

Глава 27

1 Когда1961 Исаак3327 состарился2204 и притупилось3543 зрение7200 глаз5869 его, он призвал7121 старшего1419 сына1121 своего Исава6215 и сказал559 ему: сын1121 мой! Тот сказал559 ему: вот я.

2 Он сказал:559 вот, я состарился;2204 не знаю3045 дня3117 смерти4194 моей;

3 возьми5375 теперь орудия3627 твои, колчан8522 твой и лук7198 твой, пойди3318 в поле,7704 и налови6679 мне дичи,67186720

4 и приготовь6213 мне кушанье,4303 какое834 я люблю,157 и принеси935 мне есть,398 чтобы благословила1288 тебя душа5315 моя, прежде2962 нежели я умру.4191

5 Ревекка7259 слышала,8085 когда Исаак3327 говорил1696 сыну1121 своему Исаву.6215 И пошел3212 Исав6215 в поле7704 достать6679 и принести935 дичи;6718

6 а Ревекка7259 сказала559 сыну1121 своему Иакову:3290 вот, я слышала,8085 как отец1 твой говорил1696 брату251 твоему Исаву:6215

7 принеси935 мне дичи6718 и приготовь6213 мне кушанье;4303 я поем398 и благословлю1288 тебя пред3942 лицем3942 Господним,3068 пред3942 смертью4194 моею.

8 Теперь, сын1121 мой, послушайся8085 слов6963 моих в том, что834 я прикажу6680 тебе:

9 пойди3212 в стадо6629 и возьми3947 мне оттуда два8147 козленка14235795 хороших,2896 и я приготовлю6213 из них отцу1 твоему кушанье,4303 какое он любит,157

10 а ты принесешь935 отцу1 твоему, и он поест,398 чтобы834 благословить1288 тебя пред3942 смертью4194 своею.

11 Иаков3290 сказал559 Ревекке,7259 матери517 своей: Исав,6215 брат251 мой, человек376 косматый,8163 а я человек376 гладкий;2509

12 может4959 статься,4959 ощупает4959 меня отец1 мой, и я буду в глазах5869 его обманщиком8591 и наведу935 на себя проклятие,7045 а не благословение.1293

13 Мать517 его сказала559 ему: на мне пусть будет проклятие7045 твое, сын1121 мой, только послушайся8085 слов6963 моих и пойди,3212 принеси3947 мне.

14 Он пошел,3212 и взял,3947 и принес935 матери517 своей; и мать517 его сделала6213 кушанье,4303 какое любил157 отец1 его.

15 И взяла3947 Ревекка7259 богатую2532 одежду899 старшего1419 сына1121 своего Исава,6215 бывшую у ней в доме,1004 и одела3847 в нее младшего6996 сына1121 своего Иакова;3290

16 а руки3027 его и гладкую2513 шею6677 его обложила3847 кожею5785 козлят;14235795

17 и дала5414 кушанье4303 и хлеб,3899 которые она приготовила,6213 в руки3027 Иакову,3290 сыну1121 своему.

18 Он вошел935 к отцу1 своему и сказал:559 отец1 мой! Тот сказал:559 вот я; кто ты, сын1121 мой?

19 Иаков3290 сказал559 отцу1 своему: я Исав,6215 первенец1060 твой; я сделал,6213 как ты сказал1696 мне; встань,6965 сядь3427 и поешь398 дичи6718 моей, чтобы благословила1288 меня душа5315 твоя.

20 И сказал559 Исаак3327 сыну1121 своему: что так скоро4116 нашел4672 ты, сын1121 мой? Он сказал:559 потому что Господь3068 Бог430 твой послал7136 мне навстречу.3942

21 И сказал559 Исаак3327 Иакову:3290 подойди,5066 я ощупаю4184 тебя, сын1121 мой, ты ли сын1121 мой Исав,6215 или нет?

22 Иаков3290 подошел5066 к Исааку,3327 отцу1 своему, и он ощупал4959 его и сказал:559 голос,6963 голос6963 Иакова;3290 а руки,3027 руки3027 Исавовы.6215

23 И не узнал5234 его, потому что руки3027 его были, как руки3027 Исава,6215 брата251 его, косматые;8163 и благословил1288 его

24 и сказал:559 ты ли сын1121 мой Исав?6215 Он отвечал:559 я.

25 Исаак сказал:559 подай5066 мне, я поем398 дичи6718 сына1121 моего, чтобы благословила1288 тебя душа5315 моя. Иаков подал5066 ему, и он ел;398 принес935 ему и вина,3196 и он пил.8354

26 Исаак,3327 отец1 его, сказал559 ему: подойди,5066 поцелуй5401 меня, сын1121 мой.

27 Он подошел5066 и поцеловал5401 его. И ощутил7306 Исаак запах7381 от одежды899 его и благословил1288 его и сказал:559 вот,7200 запах7381 от сына1121 моего, как запах7381 от поля,7704 которое благословил1288 Господь;3068

28 да даст5414 тебе Бог430 от росы2919 небесной8064 и от тука4924 земли,776 и множество7230 хлеба1715 и вина;8492

29 да послужат5647 тебе народы,5971 и да поклонятся7812 тебе племена;3816 будь1933 господином1376 над братьями251 твоими, и да поклонятся7812 тебе сыны1121 матери517 твоей; проклинающие779 тебя — прокляты;779 благословляющие1288 тебя — благословенны!1288

30 Как скоро совершил3615 Исаак3327 благословение1288 над Иаковом,3290 и как389 только3318 вышел3318 Иаков3290 от лица6440 Исаака,3327 отца1 своего, Исав,6215 брат251 его, пришел935 с ловли6718 своей.

31 Приготовил6213 и он кушанье,4303 и принес935 отцу1 своему, и сказал559 отцу1 своему: встань,6965 отец1 мой, и поешь398 дичи6718 сына1121 твоего, чтобы благословила1288 меня душа5315 твоя.

32 Исаак3327 же, отец1 его, сказал559 ему: кто ты? Он сказал:559 я сын1121 твой, первенец1060 твой, Исав.6215

33 И вострепетал2729 Исаак3327 весьма1419 великим3966 трепетом,2731 и сказал:559 кто ж это, который645 достал6679 дичи6718 и принес935 мне, и я ел398 от всего, прежде нежели ты пришел,935 и я благословил1288 его? он и будет1288 благословен.1288

34 Исав,6215 выслушав8085 слова1697 отца1 своего, поднял6817 громкий1419 и весьма3966 горький4751 вопль6818 и сказал559 отцу1 своему: отец1 мой! благослови1288 и меня.

35 Но он сказал:559 брат251 твой пришел935 с хитростью4820 и взял3947 благословение1293 твое.

36 И сказал559 он: не потому3588 ли дано7121 ему имя:8034 Иаков,3290 что он запнул6117 меня уже два2088 раза?6471 Он взял3947 первородство1062 мое, и вот, теперь взял3947 благословение1293 мое. И еще сказал:559 неужели ты не оставил680 мне благословения?1293

37 Исаак3327 отвечал6030 Исаву:6215 вот, я поставил7760 его господином1376 над тобою и всех братьев251 его отдал5414 ему в рабы;5650 одарил5564 его хлебом1715 и вином;8492 что же я сделаю6213 для тебя, сын1121 мой?

38 Но Исав6215 сказал559 отцу1 своему: неужели, отец1 мой, одно259 у тебя благословение?1293 благослови1288 и меня, отец1 мой! И возвысил5375 Исав6215 голос6963 свой и заплакал.1058

39 И отвечал6030 Исаак,3327 отец1 его, и сказал559 ему: вот, от тука4924 земли776 будет обитание4186 твое и от росы2919 небесной8064 свыше;5920

40 и ты будешь2421 жить2421 мечом2719 твоим и будешь5647 служить5647 брату251 твоему; будет же время, когда воспротивишься7300 и свергнешь6561 иго5923 его с выи6677 твоей.

41 И возненавидел7852 Исав6215 Иакова3290 за5921 благословение,1293 которым834 благословил1288 его отец1 его; и сказал559 Исав6215 в сердце3820 своем: приближаются7126 дни3117 плача60 по отце1 моем, и я убью2026 Иакова,3290 брата251 моего.

42 И пересказаны5046 были5046 Ревекке7259 слова1697 Исава,6215 старшего1419 сына1121 ее; и она послала,7971 и призвала7121 младшего6996 сына1121 своего Иакова,3290 и сказала559 ему: вот, Исав,6215 брат251 твой, грозит5162 убить2026 тебя;

43 и теперь, сын1121 мой, послушайся8085 слов6963 моих, встань,6965 беги1272 к Лавану,3837 брату251 моему, в Харран,2771

44 и поживи3427 у него несколько259 времени,3117 пока834 утолится7725 ярость2534 брата251 твоего,

45 пока утолится7725 гнев639 брата251 твоего на тебя, и он позабудет,7911 что ты сделал6213 ему: тогда я пошлю7971 и возьму3947 тебя оттуда; для чего4100 мне в один259 день3117 лишиться7921 обоих8147 вас?

46 И сказала559 Ревекка7259 Исааку:3327 я жизни2416 не рада6973 от дочерей1323 Хеттейских;2845 если Иаков3290 возьмет3947 жену802 из дочерей1323 Хеттейских,2845 каковы эти, из дочерей1323 этой земли,776 то к чему4100 мне и жизнь?2416

Буття

Розділ 27

Бытие

Глава 27

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

1 Когда1961 Исаак3327 состарился2204 и притупилось3543 зрение7200 глаз5869 его, он призвал7121 старшего1419 сына1121 своего Исава6215 и сказал559 ему: сын1121 мой! Тот сказал559 ему: вот я.

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

2 Он сказал:559 вот, я состарился;2204 не знаю3045 дня3117 смерти4194 моей;

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

3 возьми5375 теперь орудия3627 твои, колчан8522 твой и лук7198 твой, пойди3318 в поле,7704 и налови6679 мне дичи,67186720

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

4 и приготовь6213 мне кушанье,4303 какое834 я люблю,157 и принеси935 мне есть,398 чтобы благословила1288 тебя душа5315 моя, прежде2962 нежели я умру.4191

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

5 Ревекка7259 слышала,8085 когда Исаак3327 говорил1696 сыну1121 своему Исаву.6215 И пошел3212 Исав6215 в поле7704 достать6679 и принести935 дичи;6718

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

6 а Ревекка7259 сказала559 сыну1121 своему Иакову:3290 вот, я слышала,8085 как отец1 твой говорил1696 брату251 твоему Исаву:6215

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

7 принеси935 мне дичи6718 и приготовь6213 мне кушанье;4303 я поем398 и благословлю1288 тебя пред3942 лицем3942 Господним,3068 пред3942 смертью4194 моею.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

8 Теперь, сын1121 мой, послушайся8085 слов6963 моих в том, что834 я прикажу6680 тебе:

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

9 пойди3212 в стадо6629 и возьми3947 мне оттуда два8147 козленка14235795 хороших,2896 и я приготовлю6213 из них отцу1 твоему кушанье,4303 какое он любит,157

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

10 а ты принесешь935 отцу1 твоему, и он поест,398 чтобы834 благословить1288 тебя пред3942 смертью4194 своею.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

11 Иаков3290 сказал559 Ревекке,7259 матери517 своей: Исав,6215 брат251 мой, человек376 косматый,8163 а я человек376 гладкий;2509

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

12 может4959 статься,4959 ощупает4959 меня отец1 мой, и я буду в глазах5869 его обманщиком8591 и наведу935 на себя проклятие,7045 а не благословение.1293

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

13 Мать517 его сказала559 ему: на мне пусть будет проклятие7045 твое, сын1121 мой, только послушайся8085 слов6963 моих и пойди,3212 принеси3947 мне.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

14 Он пошел,3212 и взял,3947 и принес935 матери517 своей; и мать517 его сделала6213 кушанье,4303 какое любил157 отец1 его.

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

15 И взяла3947 Ревекка7259 богатую2532 одежду899 старшего1419 сына1121 своего Исава,6215 бывшую у ней в доме,1004 и одела3847 в нее младшего6996 сына1121 своего Иакова;3290

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

16 а руки3027 его и гладкую2513 шею6677 его обложила3847 кожею5785 козлят;14235795

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

17 и дала5414 кушанье4303 и хлеб,3899 которые она приготовила,6213 в руки3027 Иакову,3290 сыну1121 своему.

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

18 Он вошел935 к отцу1 своему и сказал:559 отец1 мой! Тот сказал:559 вот я; кто ты, сын1121 мой?

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

19 Иаков3290 сказал559 отцу1 своему: я Исав,6215 первенец1060 твой; я сделал,6213 как ты сказал1696 мне; встань,6965 сядь3427 и поешь398 дичи6718 моей, чтобы благословила1288 меня душа5315 твоя.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

20 И сказал559 Исаак3327 сыну1121 своему: что так скоро4116 нашел4672 ты, сын1121 мой? Он сказал:559 потому что Господь3068 Бог430 твой послал7136 мне навстречу.3942

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

21 И сказал559 Исаак3327 Иакову:3290 подойди,5066 я ощупаю4184 тебя, сын1121 мой, ты ли сын1121 мой Исав,6215 или нет?

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

22 Иаков3290 подошел5066 к Исааку,3327 отцу1 своему, и он ощупал4959 его и сказал:559 голос,6963 голос6963 Иакова;3290 а руки,3027 руки3027 Исавовы.6215

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

23 И не узнал5234 его, потому что руки3027 его были, как руки3027 Исава,6215 брата251 его, косматые;8163 и благословил1288 его

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

24 и сказал:559 ты ли сын1121 мой Исав?6215 Он отвечал:559 я.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

25 Исаак сказал:559 подай5066 мне, я поем398 дичи6718 сына1121 моего, чтобы благословила1288 тебя душа5315 моя. Иаков подал5066 ему, и он ел;398 принес935 ему и вина,3196 и он пил.8354

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

26 Исаак,3327 отец1 его, сказал559 ему: подойди,5066 поцелуй5401 меня, сын1121 мой.

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

27 Он подошел5066 и поцеловал5401 его. И ощутил7306 Исаак запах7381 от одежды899 его и благословил1288 его и сказал:559 вот,7200 запах7381 от сына1121 моего, как запах7381 от поля,7704 которое благословил1288 Господь;3068

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

28 да даст5414 тебе Бог430 от росы2919 небесной8064 и от тука4924 земли,776 и множество7230 хлеба1715 и вина;8492

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

29 да послужат5647 тебе народы,5971 и да поклонятся7812 тебе племена;3816 будь1933 господином1376 над братьями251 твоими, и да поклонятся7812 тебе сыны1121 матери517 твоей; проклинающие779 тебя — прокляты;779 благословляющие1288 тебя — благословенны!1288

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

30 Как скоро совершил3615 Исаак3327 благословение1288 над Иаковом,3290 и как389 только3318 вышел3318 Иаков3290 от лица6440 Исаака,3327 отца1 своего, Исав,6215 брат251 его, пришел935 с ловли6718 своей.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

31 Приготовил6213 и он кушанье,4303 и принес935 отцу1 своему, и сказал559 отцу1 своему: встань,6965 отец1 мой, и поешь398 дичи6718 сына1121 твоего, чтобы благословила1288 меня душа5315 твоя.

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

32 Исаак3327 же, отец1 его, сказал559 ему: кто ты? Он сказал:559 я сын1121 твой, первенец1060 твой, Исав.6215

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

33 И вострепетал2729 Исаак3327 весьма1419 великим3966 трепетом,2731 и сказал:559 кто ж это, который645 достал6679 дичи6718 и принес935 мне, и я ел398 от всего, прежде нежели ты пришел,935 и я благословил1288 его? он и будет1288 благословен.1288

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

34 Исав,6215 выслушав8085 слова1697 отца1 своего, поднял6817 громкий1419 и весьма3966 горький4751 вопль6818 и сказал559 отцу1 своему: отец1 мой! благослови1288 и меня.

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

35 Но он сказал:559 брат251 твой пришел935 с хитростью4820 и взял3947 благословение1293 твое.

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

36 И сказал559 он: не потому3588 ли дано7121 ему имя:8034 Иаков,3290 что он запнул6117 меня уже два2088 раза?6471 Он взял3947 первородство1062 мое, и вот, теперь взял3947 благословение1293 мое. И еще сказал:559 неужели ты не оставил680 мне благословения?1293

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

37 Исаак3327 отвечал6030 Исаву:6215 вот, я поставил7760 его господином1376 над тобою и всех братьев251 его отдал5414 ему в рабы;5650 одарил5564 его хлебом1715 и вином;8492 что же я сделаю6213 для тебя, сын1121 мой?

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

38 Но Исав6215 сказал559 отцу1 своему: неужели, отец1 мой, одно259 у тебя благословение?1293 благослови1288 и меня, отец1 мой! И возвысил5375 Исав6215 голос6963 свой и заплакал.1058

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

39 И отвечал6030 Исаак,3327 отец1 его, и сказал559 ему: вот, от тука4924 земли776 будет обитание4186 твое и от росы2919 небесной8064 свыше;5920

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

40 и ты будешь2421 жить2421 мечом2719 твоим и будешь5647 служить5647 брату251 твоему; будет же время, когда воспротивишься7300 и свергнешь6561 иго5923 его с выи6677 твоей.

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

41 И возненавидел7852 Исав6215 Иакова3290 за5921 благословение,1293 которым834 благословил1288 его отец1 его; и сказал559 Исав6215 в сердце3820 своем: приближаются7126 дни3117 плача60 по отце1 моем, и я убью2026 Иакова,3290 брата251 моего.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

42 И пересказаны5046 были5046 Ревекке7259 слова1697 Исава,6215 старшего1419 сына1121 ее; и она послала,7971 и призвала7121 младшего6996 сына1121 своего Иакова,3290 и сказала559 ему: вот, Исав,6215 брат251 твой, грозит5162 убить2026 тебя;

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

43 и теперь, сын1121 мой, послушайся8085 слов6963 моих, встань,6965 беги1272 к Лавану,3837 брату251 моему, в Харран,2771

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

44 и поживи3427 у него несколько259 времени,3117 пока834 утолится7725 ярость2534 брата251 твоего,

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

45 пока утолится7725 гнев639 брата251 твоего на тебя, и он позабудет,7911 что ты сделал6213 ему: тогда я пошлю7971 и возьму3947 тебя оттуда; для чего4100 мне в один259 день3117 лишиться7921 обоих8147 вас?

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

46 И сказала559 Ревекка7259 Исааку:3327 я жизни2416 не рада6973 от дочерей1323 Хеттейских;2845 если Иаков3290 возьмет3947 жену802 из дочерей1323 Хеттейских,2845 каковы эти, из дочерей1323 этой земли,776 то к чему4100 мне и жизнь?2416