До ефесянРозділ 4 |
1 |
2 зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного, |
3 пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою. |
4 Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання. |
5 Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення, |
6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх. |
7 А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового. |
8 Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“ |
9 А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі? |
10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все. |
11 І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благові́сників, а тих за па́стирів та вчителі́в, |
12 щоб приготува́ти святих на ді́ло служби для збудува́ння тіла Христового, |
13 аж поки ми всі не дося́гнемо з'єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́, |
14 щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду, |
15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос. |
16 А з Нього все тіло, скла́дене й зв'язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов'ю. |
17 |
18 вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць, |
19 вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю. |
20 Але ви не так пізнали Христа, |
21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі, |
22 щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях, |
23 та відновлятися духом вашого розуму, |
24 і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди. |
25 |
26 Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві, |
27 і місця дия́волові не давайте! |
28 Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному. |
29 Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує. |
30 І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу. |
31 Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю. |
32 А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив! |
Послание к ефесянамГлава 4 |
1 |
2 со |
3 стараясь |
4 Одно |
5 один |
6 один |
7 |
8 Посему |
9 |
10 |
11 И |
12 к |
13 доколе |
14 дабы |
15 но |
16 из |
17 |
18 будучи |
19 Они, |
20 Но |
21 потому что |
22 отложить |
23 а |
24 и |
25 |
26 Гневаясь, |
27 и не |
28 Кто |
29 Никакое |
30 И |
31 Всякое |
32 но |
До ефесянРозділ 4 |
Послание к ефесянамГлава 4 |
1 |
1 |
2 зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного, |
2 со |
3 пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою. |
3 стараясь |
4 Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання. |
4 Одно |
5 Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення, |
5 один |
6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх. |
6 один |
7 А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового. |
7 |
8 Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“ |
8 Посему |
9 А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі? |
9 |
10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все. |
10 |
11 І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благові́сників, а тих за па́стирів та вчителі́в, |
11 И |
12 щоб приготува́ти святих на ді́ло служби для збудува́ння тіла Христового, |
12 к |
13 аж поки ми всі не дося́гнемо з'єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́, |
13 доколе |
14 щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду, |
14 дабы |
15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос. |
15 но |
16 А з Нього все тіло, скла́дене й зв'язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов'ю. |
16 из |
17 |
17 |
18 вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць, |
18 будучи |
19 вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю. |
19 Они, |
20 Але ви не так пізнали Христа, |
20 Но |
21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі, |
21 потому что |
22 щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях, |
22 отложить |
23 та відновлятися духом вашого розуму, |
23 а |
24 і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди. |
24 и |
25 |
25 |
26 Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві, |
26 Гневаясь, |
27 і місця дия́волові не давайте! |
27 и не |
28 Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному. |
28 Кто |
29 Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує. |
29 Никакое |
30 І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу. |
30 И |
31 Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю. |
31 Всякое |
32 А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив! |
32 но |