Йов

Розділ 20

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“

Книга Иова

Глава 20

1 И отвечал6030 Софар6691 Наамитянин5284 и сказал:559

2 размышления5587 мои побуждают7725 меня отвечать,7725 и я поспешаю2363 выразить их.

3 Упрек,4148 позорный3639 для меня, выслушал8085 я, и дух7307 разумения998 моего ответит6030 за меня.

4 Разве не знаешь3045 ты, что от века,5703 — с того времени, как поставлен7760 человек120 на земле,776

5 веселье7445 беззаконных7563 кратковременно,7138 и радость8057 лицемера2611 мгновенна?7281

6 Хотя бы возросло5927 до небес8064 величие7863 его, и голова7218 его касалась5060 облаков,5645

7 как помет1561 его, на веки5331 пропадает6 он; видевшие7200 его скажут:559 где335 он?

8 Как сон,2472 улетит,5774 и не найдут4672 его; и, как ночное3915 видение,2384 исчезнет.5074

9 Глаз,5869 видевший7805 его, больше3254 не увидит его, и уже не усмотрит7789 его место4725 его.

10 Сыновья1121 его будут7521 заискивать7521 у нищих,1800 и руки3027 его возвратят7725 похищенное202 им.

11 Кости6106 его наполнены4390 грехами юности5934 его, и с ним лягут7901 они в прах.6083

12 Если сладко4985 во рту6310 его зло,7451 и он таит3582 его под языком3956 своим,

13 бережет2550 и не бросает5800 его, а держит4513 его в устах2441 своих,

14 то эта пища3899 его в утробе4578 его превратится2015 в желчь4846 аспидов6620 внутри7130 его.

15 Имение,2428 которое он глотал,1104 изблюет:6958 Бог410 исторгнет3423 его из чрева990 его.

16 Змеиный6620 яд7219 он сосет;3243 умертвит2026 его язык3956 ехидны.660

17 Не видать7200 ему ручьев,6390 рек,5104 текущих5158 медом1706 и молоком!2529

18 Нажитое3022 трудом3022 возвратит,7725 не проглотит;1104 по мере имения2428 его будет и расплата8545 его, а он не порадуется.5965

19 Ибо он угнетал,7533 отсылал5800 бедных;1800 захватывал1497 домы,1004 которых не строил;1129

20 не знал3045 сытости7961 во чреве990 своем и в жадности2530 своей не щадил4422 ничего.

21 Ничего не спаслось8300 от обжорства400 его, зато не устоит2342 счастье2898 его.

22 В полноте43904390 изобилия5607 будет3334 тесно3334 ему; всякая рука3027 обиженного6001 поднимется935 на него.

23 Когда будет чем наполнить4390 утробу990 его, Он пошлет7971 на него ярость2740 гнева639 Своего и одождит4305 на него болезни3894 в3894 плоти3894 его.

24 Убежит1272 ли он от оружия5402 железного,1270 — пронзит2498 его лук7198 медный;5154

25 станет8025 вынимать8025 стрелу, — и она выйдет3318 из тела,1465 выйдет,1980 сверкая1300 сквозь желчь4846 его; ужасы367 смерти найдут на него!

26 Все мрачное2822 сокрыто2934 внутри6845 его; будет5301 пожирать398 его огонь,784 никем не раздуваемый;5301 зло3415 постигнет3415 и оставшееся8300 в шатре168 его.

27 Небо8064 откроет1540 беззаконие5771 его, и земля776 восстанет6965 против него.

28 Исчезнет1540 стяжание2981 дома1004 его; все расплывется5064 в день3117 гнева639 Его.

29 Вот удел2506 человеку120 беззаконному7563 от Бога430 и наследие,5159 определенное561 ему Вседержителем!410

Йов

Розділ 20

Книга Иова

Глава 20

1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:

1 И отвечал6030 Софар6691 Наамитянин5284 и сказал:559

2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!

2 размышления5587 мои побуждают7725 меня отвечать,7725 и я поспешаю2363 выразить их.

3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

3 Упрек,4148 позорный3639 для меня, выслушал8085 я, и дух7307 разумения998 моего ответит6030 за меня.

4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

4 Разве не знаешь3045 ты, что от века,5703 — с того времени, как поставлен7760 человек120 на земле,776

5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

5 веселье7445 беззаконных7563 кратковременно,7138 и радость8057 лицемера2611 мгновенна?7281

6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

6 Хотя бы возросло5927 до небес8064 величие7863 его, и голова7218 его касалась5060 облаков,5645

7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

7 как помет1561 его, на веки5331 пропадает6 он; видевшие7200 его скажут:559 где335 он?

8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

8 Как сон,2472 улетит,5774 и не найдут4672 его; и, как ночное3915 видение,2384 исчезнет.5074

9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

9 Глаз,5869 видевший7805 его, больше3254 не увидит его, и уже не усмотрит7789 его место4725 его.

10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

10 Сыновья1121 его будут7521 заискивать7521 у нищих,1800 и руки3027 его возвратят7725 похищенное202 им.

11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

11 Кости6106 его наполнены4390 грехами юности5934 его, и с ним лягут7901 они в прах.6083

12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

12 Если сладко4985 во рту6310 его зло,7451 и он таит3582 его под языком3956 своим,

13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

13 бережет2550 и не бросает5800 его, а держит4513 его в устах2441 своих,

14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

14 то эта пища3899 его в утробе4578 его превратится2015 в желчь4846 аспидов6620 внутри7130 его.

15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.

15 Имение,2428 которое он глотал,1104 изблюет:6958 Бог410 исторгнет3423 его из чрева990 его.

16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!

16 Змеиный6620 яд7219 он сосет;3243 умертвит2026 его язык3956 ехидны.660

17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.

17 Не видать7200 ему ручьев,6390 рек,5104 текущих5158 медом1706 и молоком!2529

18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.

18 Нажитое3022 трудом3022 возвратит,7725 не проглотит;1104 по мере имения2428 его будет и расплата8545 его, а он не порадуется.5965

19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

19 Ибо он угнетал,7533 отсылал5800 бедных;1800 захватывал1497 домы,1004 которых не строил;1129

20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

20 не знал3045 сытости7961 во чреве990 своем и в жадности2530 своей не щадил4422 ничего.

21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:

21 Ничего не спаслось8300 от обжорства400 его, зато не устоит2342 счастье2898 его.

22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!

22 В полноте43904390 изобилия5607 будет3334 тесно3334 ему; всякая рука3027 обиженного6001 поднимется935 на него.

23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.

23 Когда будет чем наполнить4390 утробу990 его, Он пошлет7971 на него ярость2740 гнева639 Своего и одождит4305 на него болезни3894 в3894 плоти3894 его.

24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.

24 Убежит1272 ли он от оружия5402 железного,1270 — пронзит2498 его лук7198 медный;5154

25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!

25 станет8025 вынимать8025 стрелу, — и она выйдет3318 из тела,1465 выйдет,1980 сверкая1300 сквозь желчь4846 его; ужасы367 смерти найдут на него!

26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.

26 Все мрачное2822 сокрыто2934 внутри6845 его; будет5301 пожирать398 его огонь,784 никем не раздуваемый;5301 зло3415 постигнет3415 и оставшееся8300 в шатре168 его.

27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —

27 Небо8064 откроет1540 беззаконие5771 его, и земля776 восстанет6965 против него.

28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.

28 Исчезнет1540 стяжание2981 дома1004 его; все расплывется5064 в день3117 гнева639 Его.

29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“

29 Вот удел2506 человеку120 беззаконному7563 от Бога430 и наследие,5159 определенное561 ему Вседержителем!410