Приповiстi

Розділ 21

1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!

Приповiстi

Розділ 21

1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!

Приповiстi

Розділ 21

Приповiстi

Розділ 21

1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!

31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!