Iсая

Розділ 9

1 Наро́д, який в те́мряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло зася́є над ними!

2 Ти помно́жиш наро́д цей, Ти збільши́ш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива́, як ті́шаться в час, коли ділять здо́бич!

3 Бо злама́в Ти ярмо́ тягару́ його, і ки́я з раме́на його, жезло його пригноби́теля, як за днів Мадія́ма.

4 Усякий бо чобіт військо́вий, що гу́пає гу́чно, та оде́жа, попля́млена кров'ю, — стане все це поже́жею, за ї́жу огню!

5 Бо Дитя народи́лося нам, да́ний нам Син, і вла́да на раме́нах Його, і кликнуть ім'я́ Йому: Ди́вний Пора́дник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

6 Без кінця́ буде мно́житися панува́ння та мир на троні Давида й у ца́рстві його, щоб поставити міцно його й щоб підпе́рти його правосу́ддям та правдою відтепе́р й аж навіки, — ре́вність Господа Савао́та це зробить!

7 Проти Якова слово послав був Госпо́дь, а впало воно на Ізра́їля,

8 і пізна́є наро́д, увесь він, Єфре́м та мешканець Самарі́ї, що говорять з пихо́ю й наду́тістю се́рця:

9 „Попа́дали цегли, а ми побуду́ємо з ка́меня те́саного, сікомо́ри позру́бувано, — та замінимо їх ке́драми!“

10 Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькува́в:

11 Арама попе́реду, а филисти́млян поза́ду, і поже́рли Ізраїля ці́лою па́щею. При цьо́му всьому не відвернувсь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

12 Та наро́д не зверну́вся до Того, Хто вра́зив його, і не шукали Господа Саваота.

13 Тому́ то Господь відсік від Ізраїля го́лову й хвіст, пальму й очерети́ну за одного дня.

14 Стари́й та поважа́ний — це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.

15 І сталося, що повода́тарі цього наро́ду зроби́лися зві́дниками, і гинуть прова́джені ними.

16 Тому́ то його юнака́ми радіти не буде Госпо́дь, а до сирі́т його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочи́нець, і зло́бне всі уста говорять. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

17 Бо зло́ба горить, як огонь, пожира́є терни́ну й будя́ччя, і пала́є по за́пустах лісу, і кру́тяться вверх стовпи диму.

18 Від лютости Господа Саваота земля загори́ться, і стане наро́д, як пожи́ва огню, і не пощади́ть жоден брата свого́!

19 І різати буде право́руч, та бу́де голодний, і же́ртиме зліва, але не наси́титься, кожен же́ртиме тіло раме́на свого́:

20 Манасі́я — Єфре́ма, а Єфре́м — Манасі́ю, ра́зом обоє на Юду. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

Книга пророка Исайи

Глава 9

1 В прошлом Господь унизил земли Завулона и Неффалима, но в будущем Он возвеличит приморский путь, и Заиорданье, и страну племен Галилею.

2 Народ, живущий во тьме, увидел свет великий — свет воссиял для тех, кто ныне обитает в стране мрака.

3 Ты приумножил народ сей, Господи, и дал им великую радость, и радуются они перед Тобой, как радуются окончанию жатвы или при разделе добычи ликуют,

4 ибо Ты избавил их от тягостного ярма и от бремени, что на плечи их давило, и сломал жезл угнетателя их, как во дни победы над Мидьяном.

5 И всю обувь воинов, в походах сношенную, каждый плащ, обагренный кровью, сожжению предадут, бросят в пищу огню.

6 Ибо для нас родилось дитя, сын нам дарован обетованный, на плечи коего владычество ляжет. И нарекут ему имя: Чудный Советник, Могучий Бог, Вечный Отец, Правитель, созидающий мир.

7 Его владычество возрастать будет, и мирному царствию не будет конца на престоле Давида. Он укрепит и утвердит его справедливостью и праведностью, отныне и вовеки! Безраздельной любовью к народу Своему ГОСПОДЬ Воинств свершит это.

8 Изрек ГОСПОДЬ Слово Свое против Иакова, достигло оно Израиля,

9 знал об этом весь народ Ефрема и все обитатели Самарии. Но они говорили надменно, кичливо:

10 «Обрушились кирпичи, а мы заново отстроим из камня, срублены смоковницы, а мы кедрами их заменим!»

11 Но ГОСПОДЬ укрепит врагов Рецина, недругов на него поднимет:

12 сирийцы с востока, филистимляне с запада пожирают его, разевая пасть свою; но на этом Божий гнев не иссякает, рука Его всё еще простерта.

13 Народ же не повернется к Тому, Кто поразил его, не обратится к ГОСПОДУ Воинств.

14 Потому отсечет ГОСПОДЬ у Израиля голову его и хвост, срубит и пальмовую ветвь, и тростник — в одночасье;

15 старцы и знать — вот голова, пророки-лжеучители — вот хвост.

16 Вожди сбивают народ с пути, и блуждает он, ведомый ими;

17 Владыка Господь недоволен юношами их, не пожалеет Он сирот и вдов — все они Его отвергли и зло творят, в устах их — сквернословие; потому и не иссякает гнев Его, рука Его всё еще простерта.

18 Разгорелось нечестие, как пожар, всё пожирает на своем пути: колючки и терн, сжигает лесные заросли, и дым столбом восходит.

19 Земля яростью ГОСПОДА Воинств обожжена, стали люди пищей огню, и никто не щадит брата своего.

20 Справа схватит — не наестся, слева проглотит — не насытится, каждый поедать станет плоть ближнего своего:

Iсая

Розділ 9

Книга пророка Исайи

Глава 9

1 Наро́д, який в те́мряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло зася́є над ними!

1 В прошлом Господь унизил земли Завулона и Неффалима, но в будущем Он возвеличит приморский путь, и Заиорданье, и страну племен Галилею.

2 Ти помно́жиш наро́д цей, Ти збільши́ш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива́, як ті́шаться в час, коли ділять здо́бич!

2 Народ, живущий во тьме, увидел свет великий — свет воссиял для тех, кто ныне обитает в стране мрака.

3 Бо злама́в Ти ярмо́ тягару́ його, і ки́я з раме́на його, жезло його пригноби́теля, як за днів Мадія́ма.

3 Ты приумножил народ сей, Господи, и дал им великую радость, и радуются они перед Тобой, как радуются окончанию жатвы или при разделе добычи ликуют,

4 Усякий бо чобіт військо́вий, що гу́пає гу́чно, та оде́жа, попля́млена кров'ю, — стане все це поже́жею, за ї́жу огню!

4 ибо Ты избавил их от тягостного ярма и от бремени, что на плечи их давило, и сломал жезл угнетателя их, как во дни победы над Мидьяном.

5 Бо Дитя народи́лося нам, да́ний нам Син, і вла́да на раме́нах Його, і кликнуть ім'я́ Йому: Ди́вний Пора́дник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

5 И всю обувь воинов, в походах сношенную, каждый плащ, обагренный кровью, сожжению предадут, бросят в пищу огню.

6 Без кінця́ буде мно́житися панува́ння та мир на троні Давида й у ца́рстві його, щоб поставити міцно його й щоб підпе́рти його правосу́ддям та правдою відтепе́р й аж навіки, — ре́вність Господа Савао́та це зробить!

6 Ибо для нас родилось дитя, сын нам дарован обетованный, на плечи коего владычество ляжет. И нарекут ему имя: Чудный Советник, Могучий Бог, Вечный Отец, Правитель, созидающий мир.

7 Проти Якова слово послав був Госпо́дь, а впало воно на Ізра́їля,

7 Его владычество возрастать будет, и мирному царствию не будет конца на престоле Давида. Он укрепит и утвердит его справедливостью и праведностью, отныне и вовеки! Безраздельной любовью к народу Своему ГОСПОДЬ Воинств свершит это.

8 і пізна́є наро́д, увесь він, Єфре́м та мешканець Самарі́ї, що говорять з пихо́ю й наду́тістю се́рця:

8 Изрек ГОСПОДЬ Слово Свое против Иакова, достигло оно Израиля,

9 „Попа́дали цегли, а ми побуду́ємо з ка́меня те́саного, сікомо́ри позру́бувано, — та замінимо їх ке́драми!“

9 знал об этом весь народ Ефрема и все обитатели Самарии. Но они говорили надменно, кичливо:

10 Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькува́в:

10 «Обрушились кирпичи, а мы заново отстроим из камня, срублены смоковницы, а мы кедрами их заменим!»

11 Арама попе́реду, а филисти́млян поза́ду, і поже́рли Ізраїля ці́лою па́щею. При цьо́му всьому не відвернувсь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

11 Но ГОСПОДЬ укрепит врагов Рецина, недругов на него поднимет:

12 Та наро́д не зверну́вся до Того, Хто вра́зив його, і не шукали Господа Саваота.

12 сирийцы с востока, филистимляне с запада пожирают его, разевая пасть свою; но на этом Божий гнев не иссякает, рука Его всё еще простерта.

13 Тому́ то Господь відсік від Ізраїля го́лову й хвіст, пальму й очерети́ну за одного дня.

13 Народ же не повернется к Тому, Кто поразил его, не обратится к ГОСПОДУ Воинств.

14 Стари́й та поважа́ний — це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.

14 Потому отсечет ГОСПОДЬ у Израиля голову его и хвост, срубит и пальмовую ветвь, и тростник — в одночасье;

15 І сталося, що повода́тарі цього наро́ду зроби́лися зві́дниками, і гинуть прова́джені ними.

15 старцы и знать — вот голова, пророки-лжеучители — вот хвост.

16 Тому́ то його юнака́ми радіти не буде Госпо́дь, а до сирі́т його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочи́нець, і зло́бне всі уста говорять. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

16 Вожди сбивают народ с пути, и блуждает он, ведомый ими;

17 Бо зло́ба горить, як огонь, пожира́є терни́ну й будя́ччя, і пала́є по за́пустах лісу, і кру́тяться вверх стовпи диму.

17 Владыка Господь недоволен юношами их, не пожалеет Он сирот и вдов — все они Его отвергли и зло творят, в устах их — сквернословие; потому и не иссякает гнев Его, рука Его всё еще простерта.

18 Від лютости Господа Саваота земля загори́ться, і стане наро́д, як пожи́ва огню, і не пощади́ть жоден брата свого́!

18 Разгорелось нечестие, как пожар, всё пожирает на своем пути: колючки и терн, сжигает лесные заросли, и дым столбом восходит.

19 І різати буде право́руч, та бу́де голодний, і же́ртиме зліва, але не наси́титься, кожен же́ртиме тіло раме́на свого́:

19 Земля яростью ГОСПОДА Воинств обожжена, стали люди пищей огню, и никто не щадит брата своего.

20 Манасі́я — Єфре́ма, а Єфре́м — Манасі́ю, ра́зом обоє на Юду. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

20 Справа схватит — не наестся, слева проглотит — не насытится, каждый поедать станет плоть ближнего своего: