CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 23
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 23

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.

3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!

4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —

5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.

6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!

7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.

8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,

9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.

10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!

11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.

12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.

13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:

14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!

15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.

16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,

17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

Аюб

Глава 23

1 Тогда Аюб ответил:

2 – Всё ещё горька моя жалоба; невзирая на мой стон, Его рука тяжела.

3 О, если бы я знал, где мне найти Его! О, если бы я мог войти в жилище Его!

4 Я бы дело моё перед Ним изложил и наполнил уста свои оправданиями.

5 Я узнал бы, что Он ответит мне, я бы понял, что Он мне скажет.

6 Разве стал бы Он судиться со мной во всей Своей мощи? Нет! Он выслушал бы меня Сам.

7 Тогда праведник мог бы судиться с Ним, и я был бы навеки оправдан моим Судьёй.

8 Иду ли на восток – Его там нет; иду ли на запад – не нахожу Его.

9 Творит ли Он что на севере – не вижу Его; повернёт ли к югу – не замечаю.

10 Но Ему известен мой путь; пусть Он испытает меня, я буду как очищенное золото.

11 Я верно держался и хранил Его пути, не уклоняясь в сторону.

12 Не отступал я от повелений Его, слова Его я хранил в сердце своём.

13 Но если Он решил, то кто Ему противостанет? Он творит, что Ему угодно.

14 Исполняет Он Свой приговор против меня, и много подобного в запасе у Него!

15 Потому я и в ужасе перед Ним; размышляя об этом, страшусь Его.

16 Сделал Всевышний моё сердце слабым; Всемогущий ужасом поразил меня.

17 Но тьма и мгла, застилающая мне лицо, не ввергли меня в безмолвие.

Йов

Розділ 23

Аюб

Глава 23

1 А Йов відповів та й сказав:

1 Тогда Аюб ответил:

2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.

2 – Всё ещё горька моя жалоба; невзирая на мой стон, Его рука тяжела.

3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!

3 О, если бы я знал, где мне найти Его! О, если бы я мог войти в жилище Его!

4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —

4 Я бы дело моё перед Ним изложил и наполнил уста свои оправданиями.

5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.

5 Я узнал бы, что Он ответит мне, я бы понял, что Он мне скажет.

6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!

6 Разве стал бы Он судиться со мной во всей Своей мощи? Нет! Он выслушал бы меня Сам.

7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.

7 Тогда праведник мог бы судиться с Ним, и я был бы навеки оправдан моим Судьёй.

8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,

8 Иду ли на восток – Его там нет; иду ли на запад – не нахожу Его.

9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.

9 Творит ли Он что на севере – не вижу Его; повернёт ли к югу – не замечаю.

10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!

10 Но Ему известен мой путь; пусть Он испытает меня, я буду как очищенное золото.

11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.

11 Я верно держался и хранил Его пути, не уклоняясь в сторону.

12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.

12 Не отступал я от повелений Его, слова Его я хранил в сердце своём.

13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:

13 Но если Он решил, то кто Ему противостанет? Он творит, что Ему угодно.

14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!

14 Исполняет Он Свой приговор против меня, и много подобного в запасе у Него!

15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.

15 Потому я и в ужасе перед Ним; размышляя об этом, страшусь Его.

16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,

16 Сделал Всевышний моё сердце слабым; Всемогущий ужасом поразил меня.

17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

17 Но тьма и мгла, застилающая мне лицо, не ввергли меня в безмолвие.