撒迦利亞書

第11章

1 利巴嫩當啟爾門、任爾柏香木爲火所焚、

2 巍巍者已毁矣、柏香木已傾、爾諸松柏、俱當號呼、林樹旣仆、巴山橡櫟亦當哀泣、

3 牧人所娛玩者已毁、羣作哀歌、約但之叢林已伐、稚獅咆哮、其聲遙聞。

4 我之上帝耶和華曰、將殺之羊、爾其牧之、

5 斯羊之主、殺之而以爲無辜、鬻之而以爲得財、頌美耶和華、牧者不懷矜憫。

6 耶和華曰、我不復宥斯土之民、使王公庶民、各相戕伐、殲滅斯邦、我不救援、

7 先知曰、將殺之羊、甚爲可哀、我執二杖、一曰恩寵、一日維繫、而牧斯羊、

8 一月之間、我絕三牧、牧人棄予、余痛疾之、

9 我曰、必不牧爾、死者我聽其死、絕者我任其絕、其餘自相殘食、亦聽其然、

10 昔我有杖、厥名恩寵、今折斯杖、爲毁民約之徵、

11 當斯時也、斯杖已折、從我之羊、已遭困苦、則知所言確然、耶和華之命不虛、

12 我曰、如合爾意、給我以値、否則已矣、於是權三十金畀我、以爲我値、

13 耶和華告我曰、爾傭於人、其價何廉、委之於陶人可也、我遂取三十金、擲於耶和華殿、以爲陶人所得。

14 我又有杖、厥名維繫、我遂折之、爲猶大以色列二族絕交之徵。

15 耶和華告我曰、爾當取愚牧之器、

16 我必使牧者興於斯土、將亡者彼不顧、迷途者彼不尋、被傷者彼不醫、茁壯者彼不牧、惟食肥羊、而斷其蹄、

17 惟彼庸牧、遠離羣羊、禍將及矣、其手其目、爲刃所擊、其手廢矣、其目盲矣。

Захарiя

Розділ 11

1 Ліва́не, відкрий свої двері, — і огонь пожере́ з твоїх ке́дрів!

2 Голоси, кипари́се, бо ке́др он упав, пограбо́вані пи́шні! Голосіте, баша́нські дуби́, бо ліс неприступний звалився!

3 Чути голос виття́ пастухів, бо го́рдощі їхні пограбо́вані! Чути рик левчукі́в, бо йорда́нська краса́ попусто́шена.

4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на зарі́з,

5 що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благослове́нний Господь, що я збагаті́в! А їхні пастухи не помилують їх!

6 Бо Я не помилую більше вже ме́шканців цеї землі, промовляє Госпо́дь. І ось передам Я люди́ну, одно́го одно́му до рук, та до рук царя їхнього, — і землю вони потовчу́ть, і Я з їхніх рук не врятую ніко́го!

7 І пас Я отару, яка на зарі́з тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одно́го назвав: „Милість“, а одного назвав: „Зго́да“, і пас Я отару.

8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обри́дила Мене.

9 Тому́ Я сказав: Не па́стиму вас! Та вівця́, що має померти, нехай умре, а що має погу́блена бути — хай буде погу́блена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!

10 І Я взяв Свого кия „Милість“, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма́ наро́дами.

11 І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.

12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.

13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.

14 І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.

15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.

16 Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.

17 Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“

撒迦利亞書

第11章

Захарiя

Розділ 11

1 利巴嫩當啟爾門、任爾柏香木爲火所焚、

1 Ліва́не, відкрий свої двері, — і огонь пожере́ з твоїх ке́дрів!

2 巍巍者已毁矣、柏香木已傾、爾諸松柏、俱當號呼、林樹旣仆、巴山橡櫟亦當哀泣、

2 Голоси, кипари́се, бо ке́др он упав, пограбо́вані пи́шні! Голосіте, баша́нські дуби́, бо ліс неприступний звалився!

3 牧人所娛玩者已毁、羣作哀歌、約但之叢林已伐、稚獅咆哮、其聲遙聞。

3 Чути голос виття́ пастухів, бо го́рдощі їхні пограбо́вані! Чути рик левчукі́в, бо йорда́нська краса́ попусто́шена.

4 我之上帝耶和華曰、將殺之羊、爾其牧之、

4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на зарі́з,

5 斯羊之主、殺之而以爲無辜、鬻之而以爲得財、頌美耶和華、牧者不懷矜憫。

5 що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благослове́нний Господь, що я збагаті́в! А їхні пастухи не помилують їх!

6 耶和華曰、我不復宥斯土之民、使王公庶民、各相戕伐、殲滅斯邦、我不救援、

6 Бо Я не помилую більше вже ме́шканців цеї землі, промовляє Госпо́дь. І ось передам Я люди́ну, одно́го одно́му до рук, та до рук царя їхнього, — і землю вони потовчу́ть, і Я з їхніх рук не врятую ніко́го!

7 先知曰、將殺之羊、甚爲可哀、我執二杖、一曰恩寵、一日維繫、而牧斯羊、

7 І пас Я отару, яка на зарі́з тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одно́го назвав: „Милість“, а одного назвав: „Зго́да“, і пас Я отару.

8 一月之間、我絕三牧、牧人棄予、余痛疾之、

8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обри́дила Мене.

9 我曰、必不牧爾、死者我聽其死、絕者我任其絕、其餘自相殘食、亦聽其然、

9 Тому́ Я сказав: Не па́стиму вас! Та вівця́, що має померти, нехай умре, а що має погу́блена бути — хай буде погу́блена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!

10 昔我有杖、厥名恩寵、今折斯杖、爲毁民約之徵、

10 І Я взяв Свого кия „Милість“, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма́ наро́дами.

11 當斯時也、斯杖已折、從我之羊、已遭困苦、則知所言確然、耶和華之命不虛、

11 І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.

12 我曰、如合爾意、給我以値、否則已矣、於是權三十金畀我、以爲我値、

12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.

13 耶和華告我曰、爾傭於人、其價何廉、委之於陶人可也、我遂取三十金、擲於耶和華殿、以爲陶人所得。

13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.

14 我又有杖、厥名維繫、我遂折之、爲猶大以色列二族絕交之徵。

14 І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.

15 耶和華告我曰、爾當取愚牧之器、

15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.

16 我必使牧者興於斯土、將亡者彼不顧、迷途者彼不尋、被傷者彼不醫、茁壯者彼不牧、惟食肥羊、而斷其蹄、

16 Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.

17 惟彼庸牧、遠離羣羊、禍將及矣、其手其目、爲刃所擊、其手廢矣、其目盲矣。

17 Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“