Der Prophet Jeremia

Kapitel 42

1 Da traten herzu5066 alle Hauptleute8269 des Heers, Johanan3110, der Sohn1121 Kareahs7143, Jesanja3153, der Sohn1121 Hosajas1955, samt dem ganzen Volk5971, beide, klein6996 und2428 groß1419,

2 und sprachen559 zum7235 Propheten5030 Jeremia3414: Lieber, laß unser Gebet vor5869 dir gelten und bitte8467 für uns den HErrn3068, deinen GOtt430, um all diese Übrigen7611 (denn unser ist5307 leider wenig4592 geblieben7604 von vielen, wie du7200 uns selbst siehest mit deinen Augen6440),

3 daß uns der HErr3068, dein GOtt430, wollte anzeigen5046, wohin wir ziehen3212 und6213 was1697 wir tun1870 sollen.

4 Und der Prophet5030 Jeremia3414 sprach6030 zu8085 ihnen: Wohlan, ich will4513 gehorchen; und siehe, ich will4513 den HErrn3068, euren GOtt430, bitten6419, wie ihr gesagt559 habt; und alles1697, was euch der HErr3068 antworten wird, das1697 will ich euch anzeigen5046 und will euch nichts1697 verhalten.

5 Und sie sprachen559 zu Jeremia3414: Der HErr3068 sei ein gewisser und wahrhaftiger571 Zeuge5707 zwischen uns, wo wir nicht tun6213 werden539 alles, das1697 dir der HErr3068, dein GOtt430, an uns befehlen wird7971.

6 Es3190 sei Gutes2896 oder Böses7451, so wollen wir580 gehorchen der Stimme6963 des HErrn3068, unsers Gottes430, zu8085 dem wir dich senden7971, auf daß uns8085 wohlgehe, so wir der Stimme6963 des HErrn3068, unsers Gottes430, gehorchen.

7 Und nach7093 zehn6235 Tagen3117 geschah des HErrn3068 Wort1697 zu Jeremia3414.

8 Da rief7121 er Johanan3110, den Sohn1121 Kareahs7143, und2428 alle Hauptleute8269 des Heers, die bei ihm waren, und alles Volk5971, beide, klein6996 und groß1419,

9 und sprach559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, zu dem ihr mich6440 gesandt7971 habt, daß5307 ich euer Gebet8467 vor ihn sollte bringen:

10 Werdet ihr3427 in diesem Lande bleiben, so will7725, ich euch bauen1129 und nicht7451 zerbrechen2040; ich will euch pflanzen5193 und nicht ausreuten; denn es5162 hat mich schon gereuet das776 Übel, das ich euch getan6213 habe5428.

11 Ihr sollt euch3372 nicht fürchten vor6440 dem Könige4428 zu Babel894, vor6440 dem ihr euch3372 fürchtet3373, spricht5002 der HErr3068; ihr sollt euch vor ihm nicht fürchten; denn ich will bei euch sein, daß ich euch helfe3467 und von seiner Hand3027 errette5337.

12 Ich will euch Barmherzigkeit7356 erzeigen und5414 mich über euch erbarmen7355 und euch wieder7725 in euer Land127 bringen.

13 Werdet8085 ihr3427 aber sagen559: Wir wollen nicht im Lande776 bleiben, damit ihr ja nicht gehorchet der Stimme6963 des HErrn3068, eures Gottes430,

14 sondern sagen559: Nein, wir3427 wollen nach Ägyptenland776 ziehen935, daß wir keinen Krieg4421 sehen7200 noch der Posaunen6963 Schall hören8085 und nicht Hunger Brots3899 halben leiden7456 müssen; daselbst wollen wir bleiben:

15 nun, so höret des HErrn3068 Wort1697, ihr7760 Übrigen7611 aus Juda3063! So spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Werdet ihr935 euer Angesicht6440 richten, nach Ägyptenland4714 zu8085 ziehen935, daß ihr daselbst7760 bleiben1481 wollet,

16 so soll euch310 das776 Schwert2719, vor dem ihr euch fürchtet3373, in Ägyptenland4714 treffen5381; und der Hunger7458, des ihr euch besorget, soll stets hinter1692 euch her sein in Ägypten4714, und sollet daselbst sterben4191.

17 Denn sie582 seien, wer sie6440 wollen, die ihr Angesicht6440 richten, daß sie nach Ägypten4714 ziehen, daselbst7760 zu bleiben1481, die sollen sterben4191 durchs Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698; und soll keiner8300 überbleiben noch entrinnen6412 dem7451 Übel, das ich über sie will935 kommen935 lassen.

18 Denn so spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Gleichwie mein Zorn639 und8047 Grimm2534 über die Einwohner3427 zu Jerusalem3389 gegangen ist5413, so soll7200 er auch über euch gehen935, wo ihr nach Ägypten4714 ziehet, daß zum Fluch423, zum Wunder, Schwur7045 und Schande2781 werdet und diese Stätte4725 nicht mehr sehen sollet.

19 Das Wort des HErrn3068 gilt euch1696, ihr3045 Übrigen7611 aus Juda3063, daß ihr3045 nicht nach Ägypten4714 ziehet935. Darum so wisset, daß ich euch heute3117 bezeuge5749.

20 Ihr werdet sonst euer Leben5315 verwahrlosen8582. Denn ihr habt mich gesandt7971 zum HErrn3068, eurem GOtt430, und gesagt559: Bitte6419 den HErrn3068, unsern GOtt430, für uns; und alles, was der HErr3068, unser GOtt430, sagen559 wird, das zeige uns an5046, so wollen wir danach tun6213.

21 Das habe ich euch heute3117 zu wissen getan; aber ihr wollt der Stimme6963 des7971 HErrn3068, eures Gottes430, nicht gehorchen noch allem dem, das er mir5046 an euch befohlen hat8085.

22 So sollt ihr3045 nun wissen3045, daß ihr durchs Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698 sterben4191 müsset an dem Ort4725, dahin ihr gedenkt2654 zu ziehen935, daß ihr daselbst wohnen1481 wollet.

Єремiя

Розділ 42

1 І підійшли всі військо́ві зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь наро́д від мало́го й аж до великого,

2 та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас.

3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми пі́демо, та те ді́ло, яке ми зро́бимо“.

4 І промовив до них пророк Єремія: „Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу́ вам, — нічого не затаю́ від вас“.

5 А вони сказали до Єремії: „Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.

6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли бу́демо слухатися голосу Господа, Бога нашого“.

7 І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.

8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, та ввесь наро́д від малого й аж до великого,

9 та й сказав до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше блага́ння перед Його лице:

10 Якщо ви бу́дете сидіти в цьому кра́ї, то збудую вас, а не розіб'ю́, і засаджу́ вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.

11 Не бійте́ся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!

12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він ве́рне вас до вашої землі.

13 А якщо ви скажете: „Не бу́демо сидіти в цьому кра́ї“, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,

14 кажучи: „Ні, ми пі́демо до єгипетського кра́ю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми́, і на хліб не бу́демо голодні, і там бу́демо сидіти“,

15 то тому́ послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеру́єте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і вві́йдете, щоб чужи́нцями заме́шкати там,

16 то станеться: той меч, що ви боїте́ся його, досягне вас там, ув єгипетськім кра́ї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте...

17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від морови́ці, і жоден з них не позоста́неться й не втече через те зло, що Я спрова́джу на них.

18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на ме́шканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви при́йдете до Єгипту, і будете там на клятьбу́, і на застра́шення, і на прокля́ття, і на га́ньбу, і ви вже не побачите цього місця.

19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!

20 Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“.

21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.

22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужи́нцями“.

Der Prophet Jeremia

Kapitel 42

Єремiя

Розділ 42

1 Da traten herzu5066 alle Hauptleute8269 des Heers, Johanan3110, der Sohn1121 Kareahs7143, Jesanja3153, der Sohn1121 Hosajas1955, samt dem ganzen Volk5971, beide, klein6996 und2428 groß1419,

1 І підійшли всі військо́ві зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь наро́д від мало́го й аж до великого,

2 und sprachen559 zum7235 Propheten5030 Jeremia3414: Lieber, laß unser Gebet vor5869 dir gelten und bitte8467 für uns den HErrn3068, deinen GOtt430, um all diese Übrigen7611 (denn unser ist5307 leider wenig4592 geblieben7604 von vielen, wie du7200 uns selbst siehest mit deinen Augen6440),

2 та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас.

3 daß uns der HErr3068, dein GOtt430, wollte anzeigen5046, wohin wir ziehen3212 und6213 was1697 wir tun1870 sollen.

3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми пі́демо, та те ді́ло, яке ми зро́бимо“.

4 Und der Prophet5030 Jeremia3414 sprach6030 zu8085 ihnen: Wohlan, ich will4513 gehorchen; und siehe, ich will4513 den HErrn3068, euren GOtt430, bitten6419, wie ihr gesagt559 habt; und alles1697, was euch der HErr3068 antworten wird, das1697 will ich euch anzeigen5046 und will euch nichts1697 verhalten.

4 І промовив до них пророк Єремія: „Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу́ вам, — нічого не затаю́ від вас“.

5 Und sie sprachen559 zu Jeremia3414: Der HErr3068 sei ein gewisser und wahrhaftiger571 Zeuge5707 zwischen uns, wo wir nicht tun6213 werden539 alles, das1697 dir der HErr3068, dein GOtt430, an uns befehlen wird7971.

5 А вони сказали до Єремії: „Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.

6 Es3190 sei Gutes2896 oder Böses7451, so wollen wir580 gehorchen der Stimme6963 des HErrn3068, unsers Gottes430, zu8085 dem wir dich senden7971, auf daß uns8085 wohlgehe, so wir der Stimme6963 des HErrn3068, unsers Gottes430, gehorchen.

6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли бу́демо слухатися голосу Господа, Бога нашого“.

7 Und nach7093 zehn6235 Tagen3117 geschah des HErrn3068 Wort1697 zu Jeremia3414.

7 І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.

8 Da rief7121 er Johanan3110, den Sohn1121 Kareahs7143, und2428 alle Hauptleute8269 des Heers, die bei ihm waren, und alles Volk5971, beide, klein6996 und groß1419,

8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, та ввесь наро́д від малого й аж до великого,

9 und sprach559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, zu dem ihr mich6440 gesandt7971 habt, daß5307 ich euer Gebet8467 vor ihn sollte bringen:

9 та й сказав до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше блага́ння перед Його лице:

10 Werdet ihr3427 in diesem Lande bleiben, so will7725, ich euch bauen1129 und nicht7451 zerbrechen2040; ich will euch pflanzen5193 und nicht ausreuten; denn es5162 hat mich schon gereuet das776 Übel, das ich euch getan6213 habe5428.

10 Якщо ви бу́дете сидіти в цьому кра́ї, то збудую вас, а не розіб'ю́, і засаджу́ вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.

11 Ihr sollt euch3372 nicht fürchten vor6440 dem Könige4428 zu Babel894, vor6440 dem ihr euch3372 fürchtet3373, spricht5002 der HErr3068; ihr sollt euch vor ihm nicht fürchten; denn ich will bei euch sein, daß ich euch helfe3467 und von seiner Hand3027 errette5337.

11 Не бійте́ся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!

12 Ich will euch Barmherzigkeit7356 erzeigen und5414 mich über euch erbarmen7355 und euch wieder7725 in euer Land127 bringen.

12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він ве́рне вас до вашої землі.

13 Werdet8085 ihr3427 aber sagen559: Wir wollen nicht im Lande776 bleiben, damit ihr ja nicht gehorchet der Stimme6963 des HErrn3068, eures Gottes430,

13 А якщо ви скажете: „Не бу́демо сидіти в цьому кра́ї“, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,

14 sondern sagen559: Nein, wir3427 wollen nach Ägyptenland776 ziehen935, daß wir keinen Krieg4421 sehen7200 noch der Posaunen6963 Schall hören8085 und nicht Hunger Brots3899 halben leiden7456 müssen; daselbst wollen wir bleiben:

14 кажучи: „Ні, ми пі́демо до єгипетського кра́ю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми́, і на хліб не бу́демо голодні, і там бу́демо сидіти“,

15 nun, so höret des HErrn3068 Wort1697, ihr7760 Übrigen7611 aus Juda3063! So spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Werdet ihr935 euer Angesicht6440 richten, nach Ägyptenland4714 zu8085 ziehen935, daß ihr daselbst7760 bleiben1481 wollet,

15 то тому́ послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеру́єте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і вві́йдете, щоб чужи́нцями заме́шкати там,

16 so soll euch310 das776 Schwert2719, vor dem ihr euch fürchtet3373, in Ägyptenland4714 treffen5381; und der Hunger7458, des ihr euch besorget, soll stets hinter1692 euch her sein in Ägypten4714, und sollet daselbst sterben4191.

16 то станеться: той меч, що ви боїте́ся його, досягне вас там, ув єгипетськім кра́ї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте...

17 Denn sie582 seien, wer sie6440 wollen, die ihr Angesicht6440 richten, daß sie nach Ägypten4714 ziehen, daselbst7760 zu bleiben1481, die sollen sterben4191 durchs Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698; und soll keiner8300 überbleiben noch entrinnen6412 dem7451 Übel, das ich über sie will935 kommen935 lassen.

17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від морови́ці, і жоден з них не позоста́неться й не втече через те зло, що Я спрова́джу на них.

18 Denn so spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Gleichwie mein Zorn639 und8047 Grimm2534 über die Einwohner3427 zu Jerusalem3389 gegangen ist5413, so soll7200 er auch über euch gehen935, wo ihr nach Ägypten4714 ziehet, daß zum Fluch423, zum Wunder, Schwur7045 und Schande2781 werdet und diese Stätte4725 nicht mehr sehen sollet.

18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на ме́шканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви при́йдете до Єгипту, і будете там на клятьбу́, і на застра́шення, і на прокля́ття, і на га́ньбу, і ви вже не побачите цього місця.

19 Das Wort des HErrn3068 gilt euch1696, ihr3045 Übrigen7611 aus Juda3063, daß ihr3045 nicht nach Ägypten4714 ziehet935. Darum so wisset, daß ich euch heute3117 bezeuge5749.

19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!

20 Ihr werdet sonst euer Leben5315 verwahrlosen8582. Denn ihr habt mich gesandt7971 zum HErrn3068, eurem GOtt430, und gesagt559: Bitte6419 den HErrn3068, unsern GOtt430, für uns; und alles, was der HErr3068, unser GOtt430, sagen559 wird, das zeige uns an5046, so wollen wir danach tun6213.

20 Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“.

21 Das habe ich euch heute3117 zu wissen getan; aber ihr wollt der Stimme6963 des7971 HErrn3068, eures Gottes430, nicht gehorchen noch allem dem, das er mir5046 an euch befohlen hat8085.

21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.

22 So sollt ihr3045 nun wissen3045, daß ihr durchs Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698 sterben4191 müsset an dem Ort4725, dahin ihr gedenkt2654 zu ziehen935, daß ihr daselbst wohnen1481 wollet.

22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужи́нцями“.