Der Prophet JesajaKapitel 26 |
1 Zu der Zeit |
2 Tut die Tore |
3 Du erhältst |
4 Darum verlasset |
5 Und er beuget die, so in der Höhe |
6 daß sie mit Füßen |
7 Aber des Gerechten |
8 Denn wir warten |
9 Von Herzen |
10 Aber wenn den GOttlosen |
11 HErr |
12 Aber uns, HErr |
13 HErr |
14 Die Toten |
15 Aber du, HErr |
16 HErr |
17 Gleichwie |
18 Da sind wir auch schwanger |
19 Aber deine Toten |
20 Gehe |
21 Denn siehe, der HErr |
IсаяРозділ 26 |
1 |
2 Відчиняйте воро́та, і хай вві́йде люд праведний, хто вірність хоронить! |
3 Думку, опе́рту на Тебе, збереже́ш Ти у повнім споко́ї, бо на Тебе наді́ю вона поклида́є. |
4 Надійтеся за́вжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна тверди́ня! |
5 Бо зни́зив Він тих, хто заме́шкує на висоті́, неприступне те місто — пони́зив його, Він пони́зив його до землі, повали́в аж у по́рох його! |
6 Його топче нога, — но́ги вбогого, сто́пи нужде́нних. |
7 Про́ста дорога для праведного, путь праведного Ти вирі́внюєш. |
8 І на дорозі суді́в Твоїх, Господи, маємо надію на Те́бе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожада́ння моєї душі, — |
9 за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозара́нку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то ме́шканці світу навчаються правди! |
10 Хоч буде безбожний поми́луваний, то проте́ справедливости він не навчи́ться: у краю́ правоти́ він чинитиме лихо, а вели́чности Господа він не побачить! |
11 Господи, підняла́ся рука Твоя ви́соко, та не бачать вони! Нехай же побачать горли́вість Твою до наро́ду, і нехай посоро́мляться, хай огонь пожере́ ворогів твоїх! |
12 Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти докона́в! |
13 Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Те́бе, та тільки Тобою ми згадуємо Йме́ння Твоє. |
14 Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому́ Ти наві́дав та ви́губив їх, і зате́р всяку зга́дку про них. |
15 Розмно́жив Ти, Господи, люд, розмно́жив Ти люд, і просла́вив Себе, всі границі землі Ти дале́ко посу́нув. |
16 Господи, в го́рі шукали Тебе́, шепіт проха́ння лили́, коли Ти їх карта́в. |
17 Як жінка вагі́тна до по́роду збли́жується, в своїх болях тремти́ть та кричи́ть, — так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм: |
18 ми були вагітни́ми та ко́рчилися з бо́лю, немов би роди́ли ми вітер, ми спасі́ння землі не вчинили, і ме́шканці все́́світу не народи́лись. |
19 Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому́ пробуді́ться й співайте, ви ме́шканці по́роху, бо роса Твоя — це роса зці́лень, і земля ви́кине мертвих! |
20 Іди, мій наро́де, ввійди до поко́їв своїх, і свої двері замкни́ за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість пере́йде! |
21 Бо Господь ось виходить із місця Свого́, наві́дати провини мешка́нців землі, кожного з них, — і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх! |
Der Prophet JesajaKapitel 26 |
IсаяРозділ 26 |
1 Zu der Zeit |
1 |
2 Tut die Tore |
2 Відчиняйте воро́та, і хай вві́йде люд праведний, хто вірність хоронить! |
3 Du erhältst |
3 Думку, опе́рту на Тебе, збереже́ш Ти у повнім споко́ї, бо на Тебе наді́ю вона поклида́є. |
4 Darum verlasset |
4 Надійтеся за́вжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна тверди́ня! |
5 Und er beuget die, so in der Höhe |
5 Бо зни́зив Він тих, хто заме́шкує на висоті́, неприступне те місто — пони́зив його, Він пони́зив його до землі, повали́в аж у по́рох його! |
6 daß sie mit Füßen |
6 Його топче нога, — но́ги вбогого, сто́пи нужде́нних. |
7 Aber des Gerechten |
7 Про́ста дорога для праведного, путь праведного Ти вирі́внюєш. |
8 Denn wir warten |
8 І на дорозі суді́в Твоїх, Господи, маємо надію на Те́бе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожада́ння моєї душі, — |
9 Von Herzen |
9 за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозара́нку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то ме́шканці світу навчаються правди! |
10 Aber wenn den GOttlosen |
10 Хоч буде безбожний поми́луваний, то проте́ справедливости він не навчи́ться: у краю́ правоти́ він чинитиме лихо, а вели́чности Господа він не побачить! |
11 HErr |
11 Господи, підняла́ся рука Твоя ви́соко, та не бачать вони! Нехай же побачать горли́вість Твою до наро́ду, і нехай посоро́мляться, хай огонь пожере́ ворогів твоїх! |
12 Aber uns, HErr |
12 Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти докона́в! |
13 HErr |
13 Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Те́бе, та тільки Тобою ми згадуємо Йме́ння Твоє. |
14 Die Toten |
14 Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому́ Ти наві́дав та ви́губив їх, і зате́р всяку зга́дку про них. |
15 Aber du, HErr |
15 Розмно́жив Ти, Господи, люд, розмно́жив Ти люд, і просла́вив Себе, всі границі землі Ти дале́ко посу́нув. |
16 HErr |
16 Господи, в го́рі шукали Тебе́, шепіт проха́ння лили́, коли Ти їх карта́в. |
17 Gleichwie |
17 Як жінка вагі́тна до по́роду збли́жується, в своїх болях тремти́ть та кричи́ть, — так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм: |
18 Da sind wir auch schwanger |
18 ми були вагітни́ми та ко́рчилися з бо́лю, немов би роди́ли ми вітер, ми спасі́ння землі не вчинили, і ме́шканці все́́світу не народи́лись. |
19 Aber deine Toten |
19 Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому́ пробуді́ться й співайте, ви ме́шканці по́роху, бо роса Твоя — це роса зці́лень, і земля ви́кине мертвих! |
20 Gehe |
20 Іди, мій наро́де, ввійди до поко́їв своїх, і свої двері замкни́ за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість пере́йде! |
21 Denn siehe, der HErr |
21 Бо Господь ось виходить із місця Свого́, наві́дати провини мешка́нців землі, кожного з них, — і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх! |