CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jes. 47
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Der Prophet Jesaja

Kapitel 47

1 Herunter, Jungfrau1330, du Tochter1323 Babel894, setze dich3381 in den Staub, setze dich3427 auf die Erde6083! Denn die Tochter1323 der Chaldäer3778 hat keinen Stuhl3678 mehr. Man7121 wird dich3427 nicht3254 mehr nennen: Du Zarte7390 und776 Lüstlin.

2 Nimm3947 die Mühle7347 und mahle2912 Mehl7058, flicht1540 deine Zöpfe6777 aus, entblöße den Fuß, entdecke den Schenkel7785, wate5674 durchs Wasser5104,

3 daß deine Scham6172 aufgedeckt und deine Schande2781 gesehen werde1540. Ich will3947 mich rächen5359, und soll7200 mir kein Mensch120 abbitten6293.

4 (Solches tut) unser Erlöser1350, welcher heißt8034 der HErr3068 Zebaoth6635, der Heilige6918 in Israel3478.

5 Setzte dich3427 in das Stille1748, gehe935 in die Finsternis2822, du Tochter1323 der Chaldäer3778; denn du sollst nicht3254 mehr heißen7121: Frau1404 über Königreiche4467.

6 Denn da ich über mein Volk5971 zornig7107 war und7760 entweihete mein Erbe5159, übergab ich sie5414 in deine Hand3027; aber du beweisetest ihnen keine Barmherzigkeit7356; auch über die2490 Alten2205 machtest du dein Joch5923 allzu3966 schwer3513

7 und7760 dachtest: Ich bin eine Königin1404 ewiglich5769. Du559 hast solches bisher noch nicht zu Herzen3820 gefasset noch daran gedacht2142, wie es mit ihnen hernach319 werden sollte.

8 So höre8085 nun dies5719, die3427 du559 in Wollust lebest und so sicher983 sitzest3427 und sprichst in deinem Herzen3824: Ich3045 bin‘s und keine657 mehr; ich werde keine Witwe490 werden noch unfruchtbar sein.

9 Aber es werden dir solche alle beide8147 kommen935 plötzlich7281 auf einen Tag3117, daß du Witwe489 und unfruchtbar seiest; ja, vollkömmlich werden sie3966 über dich kommen um der Menge7230 willen deiner Zauberer3785 und um deiner Beschwörer2267 willen, deren ein259 großer Haufe bei dir ist935.

10 Denn du7200 hast dich982 auf deine Bosheit7451 verlassen, da du559 dachtest: Man559 siehet mich nicht; deine Weisheit2451 und Kunst1847 hat dich7725 gestürzt und sprichst in deinem Herzen3820: Ich bin‘s und sonst keine657.

11 Darum wird3045 über dich ein Unglück kommen935, das du nicht weißest, wenn es daherbricht7837, und wird3045 ein Unfall7451 auf dich fallen5307, den du nicht sühnen3722 kannst3201; denn es wird plötzlich6597 ein Getümmel7722 über dich kommen935, des du dich nicht versiehest.

12 So tritt nun auf5975 mit deinen Beschwörern2267 und mit der Menge7230 deiner Zauberer3785, unter834 welchen du dich von deiner Jugend5271 auf bemühet hast3021, ob du dir möchtest raten3276, ob du möchtest dich stärken6206.

13 Denn du3045 bist müde3811 vor der Menge7230 deiner Anschläge. Laß hertreten5975 und6098 dir3467 helfen1895 die Meister des Himmelslaufs8064 und die Sterngucker3556, die nach den Monden2320 rechnen, was über dich kommen935 werde.

14 Siehe, sie sind wie Stoppeln7179, die das Feuer784 verbrennet; sie können ihr3427 Leben5315 nicht erretten5337 vor der Flamme3852; denn es wird nicht eine Glut1513 sein, dabei man sich3027 wärme2552, oder ein Feuer217, da man um sitzen möge.

15 Also sind sie8582, unter welchen du dich bemühet hast3021, deine Hantierer von deiner Jugend5271 auf; ein376 jeglicher wird seines Ganges5676 hie- und daher gehen, und hast3467 keinen Helfer.

Iсая

Розділ 47

1 Зійди й сядь у по́рох, о діво, до́чко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о до́чко халдеїв! Бо кли́кати більше не будуть на тебе: тенди́тна та ви́пещена!

2 Візьми жо́рна — й муки́ намели́, намі́тку свою відхили́, закача́й но подо́лка та сте́гна відкрий, і бреди́ через рі́ки, —

3 і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я по́мсту вчиню, і не бу́ду щади́ти люди́ни!

4 Наш Відкупитель, Господь Савао́т Йому Йме́ння, Святий Ізраїлів.

5 Сиди мо́вчки й ввійди́ до темно́ти, о до́чко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!

6 Розлю́тився Я на наро́д Свій, збезче́стив спа́дщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не ви́явила милосердя до них: ти над ста́рцем учинила ярмо́ своє дуже тяжки́м,

7 та й сказала: „Навіки я па́нею бу́ду!“ І до серця собі не взяла́ тих рече́й, не поду́мала про свій кіне́ць.

8 А тепер це послухай, розпе́щена, що безпе́чно сидиш, що гово́риш у серці своїм: „Я, — і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!“

9 Та при́йдуть на тебе несподі́вано те й те в один день, страта дітей та вді́вство, вони в повній мірі на тебе спаду́ть при усій многоті́ твоїх ча́рів, при силі великій твоїх заклина́нь!

10 Ти ж бо надію складала на зло́бу свою, говорила: „Ніхто не побачить мене!“ Звела́ тебе мудрість твоя та знання́ твоє, і сказала ти в серці своїм: „Я, — і більше ніхто!“

11 І при́йде на тебе лихе, що відворожи́ти його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде́, що не зможеш його окупити, і при́йде на тебе рапто́вно спусто́шення, про яке ти не знаєш.

12 Ставай же з своїми закля́ттями та з бе́зліччю ча́рів своїх, якими ти му́чилася від юна́цтва свого́, — може зможеш ти допомогти́, може ти настраха́єш!

13 Змучилась ти від великої кількости рад своїх, — хай же стануть і хай допомо́жуть тобі ті, хто небо розрі́зує, хто до зір придивля́ється, хто прові́щує кожного місяця, що має на те́бе прийти!

14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попа́лить, — не врятують своєї душі з руки по́лум'я, — це не жар, щоб погріти себе, ані по́лум'я, щоб сидіти біля нього.

15 Такими тобі стануть ті, що співпрацюва́ла ти з ними, ворожби́ти твої від юна́цтва твого́, — кожен буде блуди́ти на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!

Der Prophet Jesaja

Kapitel 47

Iсая

Розділ 47

1 Herunter, Jungfrau1330, du Tochter1323 Babel894, setze dich3381 in den Staub, setze dich3427 auf die Erde6083! Denn die Tochter1323 der Chaldäer3778 hat keinen Stuhl3678 mehr. Man7121 wird dich3427 nicht3254 mehr nennen: Du Zarte7390 und776 Lüstlin.

1 Зійди й сядь у по́рох, о діво, до́чко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о до́чко халдеїв! Бо кли́кати більше не будуть на тебе: тенди́тна та ви́пещена!

2 Nimm3947 die Mühle7347 und mahle2912 Mehl7058, flicht1540 deine Zöpfe6777 aus, entblöße den Fuß, entdecke den Schenkel7785, wate5674 durchs Wasser5104,

2 Візьми жо́рна — й муки́ намели́, намі́тку свою відхили́, закача́й но подо́лка та сте́гна відкрий, і бреди́ через рі́ки, —

3 daß deine Scham6172 aufgedeckt und deine Schande2781 gesehen werde1540. Ich will3947 mich rächen5359, und soll7200 mir kein Mensch120 abbitten6293.

3 і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я по́мсту вчиню, і не бу́ду щади́ти люди́ни!

4 (Solches tut) unser Erlöser1350, welcher heißt8034 der HErr3068 Zebaoth6635, der Heilige6918 in Israel3478.

4 Наш Відкупитель, Господь Савао́т Йому Йме́ння, Святий Ізраїлів.

5 Setzte dich3427 in das Stille1748, gehe935 in die Finsternis2822, du Tochter1323 der Chaldäer3778; denn du sollst nicht3254 mehr heißen7121: Frau1404 über Königreiche4467.

5 Сиди мо́вчки й ввійди́ до темно́ти, о до́чко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!

6 Denn da ich über mein Volk5971 zornig7107 war und7760 entweihete mein Erbe5159, übergab ich sie5414 in deine Hand3027; aber du beweisetest ihnen keine Barmherzigkeit7356; auch über die2490 Alten2205 machtest du dein Joch5923 allzu3966 schwer3513

6 Розлю́тився Я на наро́д Свій, збезче́стив спа́дщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не ви́явила милосердя до них: ти над ста́рцем учинила ярмо́ своє дуже тяжки́м,

7 und7760 dachtest: Ich bin eine Königin1404 ewiglich5769. Du559 hast solches bisher noch nicht zu Herzen3820 gefasset noch daran gedacht2142, wie es mit ihnen hernach319 werden sollte.

7 та й сказала: „Навіки я па́нею бу́ду!“ І до серця собі не взяла́ тих рече́й, не поду́мала про свій кіне́ць.

8 So höre8085 nun dies5719, die3427 du559 in Wollust lebest und so sicher983 sitzest3427 und sprichst in deinem Herzen3824: Ich3045 bin‘s und keine657 mehr; ich werde keine Witwe490 werden noch unfruchtbar sein.

8 А тепер це послухай, розпе́щена, що безпе́чно сидиш, що гово́риш у серці своїм: „Я, — і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!“

9 Aber es werden dir solche alle beide8147 kommen935 plötzlich7281 auf einen Tag3117, daß du Witwe489 und unfruchtbar seiest; ja, vollkömmlich werden sie3966 über dich kommen um der Menge7230 willen deiner Zauberer3785 und um deiner Beschwörer2267 willen, deren ein259 großer Haufe bei dir ist935.

9 Та при́йдуть на тебе несподі́вано те й те в один день, страта дітей та вді́вство, вони в повній мірі на тебе спаду́ть при усій многоті́ твоїх ча́рів, при силі великій твоїх заклина́нь!

10 Denn du7200 hast dich982 auf deine Bosheit7451 verlassen, da du559 dachtest: Man559 siehet mich nicht; deine Weisheit2451 und Kunst1847 hat dich7725 gestürzt und sprichst in deinem Herzen3820: Ich bin‘s und sonst keine657.

10 Ти ж бо надію складала на зло́бу свою, говорила: „Ніхто не побачить мене!“ Звела́ тебе мудрість твоя та знання́ твоє, і сказала ти в серці своїм: „Я, — і більше ніхто!“

11 Darum wird3045 über dich ein Unglück kommen935, das du nicht weißest, wenn es daherbricht7837, und wird3045 ein Unfall7451 auf dich fallen5307, den du nicht sühnen3722 kannst3201; denn es wird plötzlich6597 ein Getümmel7722 über dich kommen935, des du dich nicht versiehest.

11 І при́йде на тебе лихе, що відворожи́ти його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде́, що не зможеш його окупити, і при́йде на тебе рапто́вно спусто́шення, про яке ти не знаєш.

12 So tritt nun auf5975 mit deinen Beschwörern2267 und mit der Menge7230 deiner Zauberer3785, unter834 welchen du dich von deiner Jugend5271 auf bemühet hast3021, ob du dir möchtest raten3276, ob du möchtest dich stärken6206.

12 Ставай же з своїми закля́ттями та з бе́зліччю ча́рів своїх, якими ти му́чилася від юна́цтва свого́, — може зможеш ти допомогти́, може ти настраха́єш!

13 Denn du3045 bist müde3811 vor der Menge7230 deiner Anschläge. Laß hertreten5975 und6098 dir3467 helfen1895 die Meister des Himmelslaufs8064 und die Sterngucker3556, die nach den Monden2320 rechnen, was über dich kommen935 werde.

13 Змучилась ти від великої кількости рад своїх, — хай же стануть і хай допомо́жуть тобі ті, хто небо розрі́зує, хто до зір придивля́ється, хто прові́щує кожного місяця, що має на те́бе прийти!

14 Siehe, sie sind wie Stoppeln7179, die das Feuer784 verbrennet; sie können ihr3427 Leben5315 nicht erretten5337 vor der Flamme3852; denn es wird nicht eine Glut1513 sein, dabei man sich3027 wärme2552, oder ein Feuer217, da man um sitzen möge.

14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попа́лить, — не врятують своєї душі з руки по́лум'я, — це не жар, щоб погріти себе, ані по́лум'я, щоб сидіти біля нього.

15 Also sind sie8582, unter welchen du dich bemühet hast3021, deine Hantierer von deiner Jugend5271 auf; ein376 jeglicher wird seines Ganges5676 hie- und daher gehen, und hast3467 keinen Helfer.

15 Такими тобі стануть ті, що співпрацюва́ла ти з ними, ворожби́ти твої від юна́цтва твого́, — кожен буде блуди́ти на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!