Acts

Chapter 20

1 And after3326 the uproar2351 was ceased,3973 Paul3972 called4341 to him the disciples,3101 and embraced782 them, and departed1831 for to go4198 into1519 Macedonia.3109

2 And when he had gone1330 over1330 those1565 parts,3313 and had given them much4183 exhortation,3870 he came2064 into1519 Greece,1671

3 And there stayed4160 three5140 months.3376 And when the Jews2453 laid1096 wait1096 1917 for him, as he was about3195 to sail321 into1519 Syria,4947 he purposed1096 1106 to return5290 through1223 Macedonia.3109

4 And there accompanied4902 him into891 Asia773 Sopater4986 of Berea;960 and of the Thessalonians,2331 Aristarchus708 and Secundus;4580 and Gaius1050 of Derbe,1191 and Timotheus;5095 and of Asia,773 Tychicus5190 and Trophimus.5161

5 These3778 going4281 before4281 tarried3306 for us at1722 Troas.5174

6 And we sailed1602 away1602 from Philippi5375 after3326 the days2250 of unleavened106 bread, and came2064 to them to Troas5174 in five4002 days;2250 where3757 we stayed1304 seven2033 days.2250

7 And on the first3391 day of the week,4521 when the disciples3101 came4863 together4863 to break2806 bread,740 Paul3972 preached1256 to them, ready3195 to depart1826 on the morrow;1887 and continued3905 his speech3056 until3360 midnight.3317

8 And there were many2425 lights2985 in the upper5253 chamber,5253 where3757 they were gathered4863 together.4863

9 And there sat2521 in a window2376 a certain5100 young3494 man3494 named3686 Eutychus,2161 being fallen2702 into a deep901 sleep:5258 and as Paul3972 was long1909 4119 preaching,1256 he sunk2702 down2736 with sleep,5258 and fell4098 down from the third5152 loft,5152 and was taken142 up dead.3498

10 And Paul3972 went2597 down,2597 and fell1968 on1968 him, and embracing4843 him said,2036 Trouble2350 not yourselves; for his life5590 is in him.

11 When he therefore3767 was come305 up again, and had broken2806 bread,740 and eaten,1089 and talked3656 a long2425 while, even till891 break827 of day,827 so3779 he departed.1831

12 And they brought71 the young3816 man alive,2198 and were not a little3357 comforted.3870

13 And we went4281 before4281 to ship,4143 and sailed321 to Assos,789 there1564 intending3195 to take353 in Paul:3972 for so3779 had he appointed,1299 minding3195 himself846 to go afoot.3978

14 And when5613 he met4820 with us at1519 Assos,789 we took353 him in, and came2064 to Mitylene.3412

15 And we sailed636 there,1564 and came2064 the next1966 day over481 against481 Chios;5508 and the next2087 day we arrived3846 at1519 Samos,4544 and tarried3306 at1722 Trogyllium;5175 and the next2192 day we came2064 to Miletus.3399

16 For Paul3972 had determined2919 to sail3896 by Ephesus,2181 because3704 he would1096 not spend5551 the time5551 in Asia:773 for he hurried,4692 if1487 it were possible1415 for him, to be at1519 Jerusalem2414 the day2250 of Pentecost.4005

17 And from Miletus3399 he sent3992 to Ephesus,2181 and called3333 the elders4245 of the church.1577

18 And when5613 they were come3854 to him, he said2036 to them, You know,1987 from the first4413 day2250 that I came1910 into1519 Asia,773 after4459 what manner4458 I have been1096 with you at all3956 seasons,5550

19 Serving1398 the LORD2962 with all3956 humility5012 of mind, and with many4183 tears,1144 and temptations,3986 which3588 befell4819 me by the lying in wait1917 of the Jews:2453

20 And how5613 I kept5288 back5288 nothing3762 that was profitable4851 to you, but have2192 showed312 you, and have2192 taught1321 you publicly,1219 and from house3624 to house,3624

21 Testifying1263 both5037 to the Jews,2453 and also2532 to the Greeks,1672 repentance3341 toward1519 God,2316 and faith4102 toward1519 our Lord2962 Jesus2424 Christ.5547

22 And now,3568 behold,2400 I go4198 bound1210 in the spirit4151 to Jerusalem,2419 not knowing1492 the things that shall befall4876 me there:1722

23 Save4133 that the Holy40 Ghost4151 witnesses1263 in every2596 city,4172 saying3004 that bonds1199 and afflictions2347 abide3306 me.

24 But none3762 of these things3056 move3056 4160 me, neither3761 count2192 I my life5590 dear5093 to myself,1683 so5613 that I might finish5048 my course1408 with joy,5479 and the ministry,1248 which3739 I have2192 received2983 of the Lord2962 Jesus,2424 to testify1263 the gospel2098 of the grace5485 of God.2316

25 And now,3568 behold,2400 I know1492 that you all,3956 among1722 whom3739 I have2192 gone1330 preaching2784 the kingdom932 of God,2316 shall see3700 my face4383 no3765 more.3765

26 Why1352 I take you to record3143 this4594 day,4594 that I am pure2513 from the blood129 of all3956 men.

27 For I have2192 not shunned5288 to declare312 to you all3956 the counsel1012 of God.2316

28 Take heed4337 therefore to yourselves,1438 and to all3956 the flock,4168 over1722 the which3739 the Holy40 Ghost4151 has made5087 you overseers,1985 to feed4165 the church1577 of God,2316 which3739 he has purchased4046 with his own2398 blood.129

29 For I know1492 this,5124 that after3326 my departing867 shall grievous926 wolves3074 enter1525 in among1519 you, not sparing5339 the flock.4168

30 Also2532 of your5216 own selves846 shall men435 arise,450 speaking2980 perverse1294 things, to draw645 away645 disciples3101 after3694 them.

31 Therefore1352 watch,1127 and remember,3421 that by the space5148 of three5148 years5148 I ceased3973 not to warn3560 every1538 one1520 night3571 and day2250 with tears.1144

32 And now,3568 brothers,80 I commend3908 you to God,2316 and to the word3056 of his grace,5485 which3588 is able1410 to build2026 you up, and to give1325 you an inheritance2817 among1722 all3956 them which are sanctified.37

33 I have2192 coveted1937 no3762 man's3762 silver,694 or2228 gold,5553 or2228 apparel.2441

34 Yes,1161 you yourselves846 know,1097 that these3778 hands5495 have2192 ministered5256 to my necessities,5532 and to them that were with me.

35 I have2192 showed5263 you all3956 things, how that so3779 laboring2872 you ought1163 to support482 the weak,770 and to remember3421 the words3056 of the Lord2962 Jesus,2424 how3754 he said,2036 It is more3122 blessed3107 to give1325 than to receive.2983

36 And when he had thus5023 spoken,2036 he kneeled5087 1119 down, and prayed4336 with them all.3956

37 And they all3956 wept1096 2805 sore,2425 and fell1968 on1909 Paul's3972 neck,5137 and kissed2705 him,

38 Sorrowing3600 most3122 of all3122 for the words3056 which3739 he spoke,2046 that they should3195 see2334 his face4383 no3765 more.3765 And they accompanied4311 him to the ship.4143

Дiї

Розділ 20

1 А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.

2 Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,

3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.

4 Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.

5 Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.

6 А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.

7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.

8 А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.

9 Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.

10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“

11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.

12 А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.

13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.

15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.

16 Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

18 І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,

19 і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,

20 як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.

21 І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.

22 І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,

23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.

24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.

25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.

26 Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,

27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

28 Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

29 Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.

30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.

31 Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.

32 А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.

33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.

34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“

36 Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.

37 І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.

38 А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.

Acts

Chapter 20

Дiї

Розділ 20

1 And after3326 the uproar2351 was ceased,3973 Paul3972 called4341 to him the disciples,3101 and embraced782 them, and departed1831 for to go4198 into1519 Macedonia.3109

1 А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.

2 And when he had gone1330 over1330 those1565 parts,3313 and had given them much4183 exhortation,3870 he came2064 into1519 Greece,1671

2 Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,

3 And there stayed4160 three5140 months.3376 And when the Jews2453 laid1096 wait1096 1917 for him, as he was about3195 to sail321 into1519 Syria,4947 he purposed1096 1106 to return5290 through1223 Macedonia.3109

3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.

4 And there accompanied4902 him into891 Asia773 Sopater4986 of Berea;960 and of the Thessalonians,2331 Aristarchus708 and Secundus;4580 and Gaius1050 of Derbe,1191 and Timotheus;5095 and of Asia,773 Tychicus5190 and Trophimus.5161

4 Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.

5 These3778 going4281 before4281 tarried3306 for us at1722 Troas.5174

5 Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.

6 And we sailed1602 away1602 from Philippi5375 after3326 the days2250 of unleavened106 bread, and came2064 to them to Troas5174 in five4002 days;2250 where3757 we stayed1304 seven2033 days.2250

6 А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.

7 And on the first3391 day of the week,4521 when the disciples3101 came4863 together4863 to break2806 bread,740 Paul3972 preached1256 to them, ready3195 to depart1826 on the morrow;1887 and continued3905 his speech3056 until3360 midnight.3317

7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.

8 And there were many2425 lights2985 in the upper5253 chamber,5253 where3757 they were gathered4863 together.4863

8 А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.

9 And there sat2521 in a window2376 a certain5100 young3494 man3494 named3686 Eutychus,2161 being fallen2702 into a deep901 sleep:5258 and as Paul3972 was long1909 4119 preaching,1256 he sunk2702 down2736 with sleep,5258 and fell4098 down from the third5152 loft,5152 and was taken142 up dead.3498

9 Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.

10 And Paul3972 went2597 down,2597 and fell1968 on1968 him, and embracing4843 him said,2036 Trouble2350 not yourselves; for his life5590 is in him.

10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“

11 When he therefore3767 was come305 up again, and had broken2806 bread,740 and eaten,1089 and talked3656 a long2425 while, even till891 break827 of day,827 so3779 he departed.1831

11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.

12 And they brought71 the young3816 man alive,2198 and were not a little3357 comforted.3870

12 А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.

13 And we went4281 before4281 to ship,4143 and sailed321 to Assos,789 there1564 intending3195 to take353 in Paul:3972 for so3779 had he appointed,1299 minding3195 himself846 to go afoot.3978

13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

14 And when5613 he met4820 with us at1519 Assos,789 we took353 him in, and came2064 to Mitylene.3412

14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.

15 And we sailed636 there,1564 and came2064 the next1966 day over481 against481 Chios;5508 and the next2087 day we arrived3846 at1519 Samos,4544 and tarried3306 at1722 Trogyllium;5175 and the next2192 day we came2064 to Miletus.3399

15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.

16 For Paul3972 had determined2919 to sail3896 by Ephesus,2181 because3704 he would1096 not spend5551 the time5551 in Asia:773 for he hurried,4692 if1487 it were possible1415 for him, to be at1519 Jerusalem2414 the day2250 of Pentecost.4005

16 Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

17 And from Miletus3399 he sent3992 to Ephesus,2181 and called3333 the elders4245 of the church.1577

17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

18 And when5613 they were come3854 to him, he said2036 to them, You know,1987 from the first4413 day2250 that I came1910 into1519 Asia,773 after4459 what manner4458 I have been1096 with you at all3956 seasons,5550

18 І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,

19 Serving1398 the LORD2962 with all3956 humility5012 of mind, and with many4183 tears,1144 and temptations,3986 which3588 befell4819 me by the lying in wait1917 of the Jews:2453

19 і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,

20 And how5613 I kept5288 back5288 nothing3762 that was profitable4851 to you, but have2192 showed312 you, and have2192 taught1321 you publicly,1219 and from house3624 to house,3624

20 як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.

21 Testifying1263 both5037 to the Jews,2453 and also2532 to the Greeks,1672 repentance3341 toward1519 God,2316 and faith4102 toward1519 our Lord2962 Jesus2424 Christ.5547

21 І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.

22 And now,3568 behold,2400 I go4198 bound1210 in the spirit4151 to Jerusalem,2419 not knowing1492 the things that shall befall4876 me there:1722

22 І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,

23 Save4133 that the Holy40 Ghost4151 witnesses1263 in every2596 city,4172 saying3004 that bonds1199 and afflictions2347 abide3306 me.

23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.

24 But none3762 of these things3056 move3056 4160 me, neither3761 count2192 I my life5590 dear5093 to myself,1683 so5613 that I might finish5048 my course1408 with joy,5479 and the ministry,1248 which3739 I have2192 received2983 of the Lord2962 Jesus,2424 to testify1263 the gospel2098 of the grace5485 of God.2316

24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.

25 And now,3568 behold,2400 I know1492 that you all,3956 among1722 whom3739 I have2192 gone1330 preaching2784 the kingdom932 of God,2316 shall see3700 my face4383 no3765 more.3765

25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.

26 Why1352 I take you to record3143 this4594 day,4594 that I am pure2513 from the blood129 of all3956 men.

26 Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,

27 For I have2192 not shunned5288 to declare312 to you all3956 the counsel1012 of God.2316

27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

28 Take heed4337 therefore to yourselves,1438 and to all3956 the flock,4168 over1722 the which3739 the Holy40 Ghost4151 has made5087 you overseers,1985 to feed4165 the church1577 of God,2316 which3739 he has purchased4046 with his own2398 blood.129

28 Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

29 For I know1492 this,5124 that after3326 my departing867 shall grievous926 wolves3074 enter1525 in among1519 you, not sparing5339 the flock.4168

29 Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.

30 Also2532 of your5216 own selves846 shall men435 arise,450 speaking2980 perverse1294 things, to draw645 away645 disciples3101 after3694 them.

30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.

31 Therefore1352 watch,1127 and remember,3421 that by the space5148 of three5148 years5148 I ceased3973 not to warn3560 every1538 one1520 night3571 and day2250 with tears.1144

31 Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.

32 And now,3568 brothers,80 I commend3908 you to God,2316 and to the word3056 of his grace,5485 which3588 is able1410 to build2026 you up, and to give1325 you an inheritance2817 among1722 all3956 them which are sanctified.37

32 А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.

33 I have2192 coveted1937 no3762 man's3762 silver,694 or2228 gold,5553 or2228 apparel.2441

33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.

34 Yes,1161 you yourselves846 know,1097 that these3778 hands5495 have2192 ministered5256 to my necessities,5532 and to them that were with me.

34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

35 I have2192 showed5263 you all3956 things, how that so3779 laboring2872 you ought1163 to support482 the weak,770 and to remember3421 the words3056 of the Lord2962 Jesus,2424 how3754 he said,2036 It is more3122 blessed3107 to give1325 than to receive.2983

35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“

36 And when he had thus5023 spoken,2036 he kneeled5087 1119 down, and prayed4336 with them all.3956

36 Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.

37 And they all3956 wept1096 2805 sore,2425 and fell1968 on1909 Paul's3972 neck,5137 and kissed2705 him,

37 І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.

38 Sorrowing3600 most3122 of all3122 for the words3056 which3739 he spoke,2046 that they should3195 see2334 his face4383 no3765 more.3765 And they accompanied4311 him to the ship.4143

38 А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.