PsalmsPsalm 48 |
1 GREAT is our LORD, and exceedingly exalted in the city of our God and in his holy and glorious mountain. |
2 Beautiful for situation, the joy of the whole earth, is mount Zion on the slopes of the north, the city of the great King. |
3 God shows his might in her walled cities. |
4 For, lo, the kings were prepared, and they passed by together. |
5 They saw it, and so they marvelled; they were frustrated and hastened away. |
6 Fear took hold of them, and pain, as of a woman in travail. |
7 With a violent storm, the ships of Tarshish shall be broken. |
8 As we have heard, so have we seen in the city of our God; God will establish it for ever. |
9 We have trusted upon thy lovingkindness, O God, in the midst of thy temple. |
10 As is thy name, O God, so is thy praise unto the ends of the earth; thy right hand is full of righteousness. |
11 Let mount Zion rejoice, let the daughters of Judah be glad because of thy judgments, O LORD. |
12 Circle Zion, and go round about her; count the towers thereof. |
13 Mark well her strength and the depth of her bulwarks, that you may tell it to another generation. |
14 For this God is our God for ever and ever; he will be our guide until death. |
ПсалмиПсалом 48 |
1 |
2 Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу, |
3 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий, |
4 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність, |
5 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою! |
6 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців, |
7 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться? |
8 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, — |
9 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, — |
10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу! |
11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє. |
12 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі, |
13 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине! |
14 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла. |
PsalmsPsalm 48 |
ПсалмиПсалом 48 |
1 GREAT is our LORD, and exceedingly exalted in the city of our God and in his holy and glorious mountain. |
1 |
2 Beautiful for situation, the joy of the whole earth, is mount Zion on the slopes of the north, the city of the great King. |
2 Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу, |
3 God shows his might in her walled cities. |
3 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий, |
4 For, lo, the kings were prepared, and they passed by together. |
4 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність, |
5 They saw it, and so they marvelled; they were frustrated and hastened away. |
5 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою! |
6 Fear took hold of them, and pain, as of a woman in travail. |
6 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців, |
7 With a violent storm, the ships of Tarshish shall be broken. |
7 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться? |
8 As we have heard, so have we seen in the city of our God; God will establish it for ever. |
8 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, — |
9 We have trusted upon thy lovingkindness, O God, in the midst of thy temple. |
9 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, — |
10 As is thy name, O God, so is thy praise unto the ends of the earth; thy right hand is full of righteousness. |
10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу! |
11 Let mount Zion rejoice, let the daughters of Judah be glad because of thy judgments, O LORD. |
11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє. |
12 Circle Zion, and go round about her; count the towers thereof. |
12 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі, |
13 Mark well her strength and the depth of her bulwarks, that you may tell it to another generation. |
13 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине! |
14 For this God is our God for ever and ever; he will be our guide until death. |
14 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла. |