Psalms

Psalm 48

1 GREAT is our LORD, and exceedingly exalted in the city of our God and in his holy and glorious mountain.

2 Beautiful for situation, the joy of the whole earth, is mount Zion on the slopes of the north, the city of the great King.

3 God shows his might in her walled cities.

4 For, lo, the kings were prepared, and they passed by together.

5 They saw it, and so they marvelled; they were frustrated and hastened away.

6 Fear took hold of them, and pain, as of a woman in travail.

7 With a violent storm, the ships of Tarshish shall be broken.

8 As we have heard, so have we seen in the city of our God; God will establish it for ever.

9 We have trusted upon thy lovingkindness, O God, in the midst of thy temple.

10 As is thy name, O God, so is thy praise unto the ends of the earth; thy right hand is full of righteousness.

11 Let mount Zion rejoice, let the daughters of Judah be glad because of thy judgments, O LORD.

12 Circle Zion, and go round about her; count the towers thereof.

13 Mark well her strength and the depth of her bulwarks, that you may tell it to another generation.

14 For this God is our God for ever and ever; he will be our guide until death.

Псалми

Псалом 48

1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом.

2 Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,

3 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,

4 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,

5 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!

6 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,

7 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?

8 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —

9 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —

10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!

11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.

12 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,

13 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!

14 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла.

Psalms

Psalm 48

Псалми

Псалом 48

1 GREAT is our LORD, and exceedingly exalted in the city of our God and in his holy and glorious mountain.

1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом.

2 Beautiful for situation, the joy of the whole earth, is mount Zion on the slopes of the north, the city of the great King.

2 Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,

3 God shows his might in her walled cities.

3 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,

4 For, lo, the kings were prepared, and they passed by together.

4 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,

5 They saw it, and so they marvelled; they were frustrated and hastened away.

5 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!

6 Fear took hold of them, and pain, as of a woman in travail.

6 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,

7 With a violent storm, the ships of Tarshish shall be broken.

7 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?

8 As we have heard, so have we seen in the city of our God; God will establish it for ever.

8 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —

9 We have trusted upon thy lovingkindness, O God, in the midst of thy temple.

9 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —

10 As is thy name, O God, so is thy praise unto the ends of the earth; thy right hand is full of righteousness.

10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!

11 Let mount Zion rejoice, let the daughters of Judah be glad because of thy judgments, O LORD.

11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.

12 Circle Zion, and go round about her; count the towers thereof.

12 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,

13 Mark well her strength and the depth of her bulwarks, that you may tell it to another generation.

13 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!

14 For this God is our God for ever and ever; he will be our guide until death.

14 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла.