Песнь песней Соломона

Глава 6

1 — Куда же ушел возлюбленный твой, прекраснейшая из женщин? В какую сторону отправился он? Мы поищем его с тобой.

2 — Возлюбленный мой спустился в свой сад, на грядки, где растут пряности, чтобы пастись в садах и собирать лилии.

3 Я принадлежу моему возлюбленному, а мой возлюбленный — мне. Среди лилий пасется он.

4 — Милая моя, ты прекрасна, как Тирца, красива, как Иерусалим, величественна, как войска со знаменами.

5 Отведи свои глаза от меня, потому что они волнуют меня.

6 Твои волосы, как стадо черных коз, что сходит с горы Галаад. Зубы твои белы, как стадо выстриженных овец, выходящих из купальни. У каждого есть свой близнец, никто из них не одинок.

7 Щеки твои за вуалью — румяны, как половинки граната.

8 Хотя и есть шестьдесят цариц и восемьдесят наложниц, и девушек без числа,

9 но для меня существует только одна — голубка моя, чистая моя, особенная дочь у матери своей, любимица той, что ее родила. Увидели ее девушки и назвали благословенной, восхвалили ее даже царицы и наложницы.

10 — Кто эта, что появляется, как заря, прекрасная, как луна, яркая, как солнце, величественная, как войска со знаменами?

11 — Я спустилась в ореховую рощу взглянуть на зелень долины, посмотреть, распустилась ли виноградная лоза, и расцвели ли гранатовые деревья?

12 Еще до того, как я осознала это, я оказалась среди колесниц знати моего народа.

Пiсня над пiснями

Розділ 6

1 „Куди твій коха́ний пішов, о найвродливі́ша з жінок? Куди спрямува́в твій коха́ний? Бо ми пошукаємо його із тобою“.

2 „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї.

3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“

4 „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми!

5 Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду!

6 Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної!

7 Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!

8 Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, —

9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її:

10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“

11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?

12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.

Песнь песней Соломона

Глава 6

Пiсня над пiснями

Розділ 6

1 — Куда же ушел возлюбленный твой, прекраснейшая из женщин? В какую сторону отправился он? Мы поищем его с тобой.

1 „Куди твій коха́ний пішов, о найвродливі́ша з жінок? Куди спрямува́в твій коха́ний? Бо ми пошукаємо його із тобою“.

2 — Возлюбленный мой спустился в свой сад, на грядки, где растут пряности, чтобы пастись в садах и собирать лилии.

2 „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї.

3 Я принадлежу моему возлюбленному, а мой возлюбленный — мне. Среди лилий пасется он.

3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“

4 — Милая моя, ты прекрасна, как Тирца, красива, как Иерусалим, величественна, как войска со знаменами.

4 „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми!

5 Отведи свои глаза от меня, потому что они волнуют меня.

5 Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду!

6 Твои волосы, как стадо черных коз, что сходит с горы Галаад. Зубы твои белы, как стадо выстриженных овец, выходящих из купальни. У каждого есть свой близнец, никто из них не одинок.

6 Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної!

7 Щеки твои за вуалью — румяны, как половинки граната.

7 Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!

8 Хотя и есть шестьдесят цариц и восемьдесят наложниц, и девушек без числа,

8 Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, —

9 но для меня существует только одна — голубка моя, чистая моя, особенная дочь у матери своей, любимица той, что ее родила. Увидели ее девушки и назвали благословенной, восхвалили ее даже царицы и наложницы.

9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її:

10 — Кто эта, что появляется, как заря, прекрасная, как луна, яркая, как солнце, величественная, как войска со знаменами?

10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“

11 — Я спустилась в ореховую рощу взглянуть на зелень долины, посмотреть, распустилась ли виноградная лоза, и расцвели ли гранатовые деревья?

11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?

12 Еще до того, как я осознала это, я оказалась среди колесниц знати моего народа.

12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.