ПсалтирьПсалом 20 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
ПсалмиПсалом 20 |
1 |
2 Господи, силою Твоєю весели́ться цар, і спасі́нням Твоїм — як він сильно радіє! |
3 Ти йому дав бажа́ння серця його, і проха́ння уст його не відмо́вив. Се́ла. |
4 Бо Ти його ви́передив благослове́ннями добра́, на голову йому поклав корону зо щирого золота. |
5 Життя він у Те́бе просив, — і дав Ти йому довголі́ття на вічні віки́! |
6 Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу́ та величність кладеш Ти на нього, |
7 бо Ти вчи́ниш його благословенням вічним, звесели́ш його радістю, як буде він ра́зом з Тобою! |
8 Цар має наді́ю на Господа, у ласці Всеви́шнього не захитається він. |
9 Зна́йде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, зна́йде прави́ця Твоя Твоїх ненави́сників. |
10 На час гніву Свого Ти їх учи́ниш огне́нною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере́ їх. |
11 Ти ви́губиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів лю́дських. |
12 Бо нещастя на Тебе вони простягли́, замишляли злу думку, якої здійсни́ти не зможуть, |
13 бо Ти їх обе́рнеш плечи́ма до нас, на тяти́вах Своїх міцно стріли поставиш на них. |
14 Піднеси́ся ж, о Господи, в силі Своїй, а ми бу́дем співати й хвалити могу́тність Твою! |
ПсалтирьПсалом 20 |
ПсалмиПсалом 20 |
1 |
1 |
2 |
2 Господи, силою Твоєю весели́ться цар, і спасі́нням Твоїм — як він сильно радіє! |
3 |
3 Ти йому дав бажа́ння серця його, і проха́ння уст його не відмо́вив. Се́ла. |
4 |
4 Бо Ти його ви́передив благослове́ннями добра́, на голову йому поклав корону зо щирого золота. |
5 |
5 Життя він у Те́бе просив, — і дав Ти йому довголі́ття на вічні віки́! |
6 |
6 Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу́ та величність кладеш Ти на нього, |
7 |
7 бо Ти вчи́ниш його благословенням вічним, звесели́ш його радістю, як буде він ра́зом з Тобою! |
8 |
8 Цар має наді́ю на Господа, у ласці Всеви́шнього не захитається він. |
9 |
9 Зна́йде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, зна́йде прави́ця Твоя Твоїх ненави́сників. |
10 |
10 На час гніву Свого Ти їх учи́ниш огне́нною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере́ їх. |
11 |
11 Ти ви́губиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів лю́дських. |
12 |
12 Бо нещастя на Тебе вони простягли́, замишляли злу думку, якої здійсни́ти не зможуть, |
13 |
13 бо Ти їх обе́рнеш плечи́ма до нас, на тяти́вах Своїх міцно стріли поставиш на них. |
14 |
14 Піднеси́ся ж, о Господи, в силі Своїй, а ми бу́дем співати й хвалити могу́тність Твою! |