Книга ПритчейГлава 8 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
ПриповiстiРозділ 8 |
|
1 |
|
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона! |
|
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона: |
|
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів: |
|
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді! |
|
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та. |
|
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх. |
|
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства. |
|
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́. |
|
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота: |
|
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди! |
|
12 |
|
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́! |
|
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене. |
|
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють. |
|
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді. |
|
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде! |
|
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда: |
|
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне! |
|
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к, |
|
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці! |
|
22 |
|
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі. |
|
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених. |
|
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки, |
|
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу. |
|
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні, |
|
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в, |
|
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, — |
|
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно, |
|
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими! |
|
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́! |
|
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього! |
|
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́! |
|
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа. |
|
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“ |
Книга ПритчейГлава 8 |
ПриповiстiРозділ 8 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона! |
|
3 |
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона: |
|
4 |
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів: |
|
5 |
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді! |
|
6 |
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та. |
|
7 |
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх. |
|
8 |
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства. |
|
9 |
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́. |
|
10 |
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота: |
|
11 |
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди! |
|
12 |
12 |
|
13 |
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́! |
|
14 |
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене. |
|
15 |
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють. |
|
16 |
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді. |
|
17 |
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде! |
|
18 |
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда: |
|
19 |
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне! |
|
20 |
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к, |
|
21 |
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці! |
|
22 |
22 |
|
23 |
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі. |
|
24 |
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених. |
|
25 |
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки, |
|
26 |
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу. |
|
27 |
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні, |
|
28 |
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в, |
|
29 |
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, — |
|
30 |
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно, |
|
31 |
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими! |
|
32 |
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́! |
|
33 |
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього! |
|
34 |
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́! |
|
35 |
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа. |
|
36 |
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“ |