ПриповiстiРозділ 27 |
1 |
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої. |
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. |
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть? |
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов. |
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні. |
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке. |
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є. |
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. |
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата! |
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто. |
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються. |
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми. |
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому. |
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове: |
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе. |
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга. |
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. |
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни. |
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. |
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її. |
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його! |
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди, |
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? |
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, — |
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля, |
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх. |
箴言第27章 |
1 |
2 要別人誇獎你,不可用口自誇;等外人稱讚你,不可用嘴自稱。 |
3 石頭重,沙土沉;愚妄人的惱怒倒 |
4 忿怒為殘忍,怒氣為狂瀾;唯在嫉妒面前 |
5 當面的責備勝過暗地的 |
6 朋友加的傷痕出於忠誠;仇敵連連親嘴卻是詭詐 |
7 人吃飽了,厭惡蜂房的蜜;人飢餓了,一切苦物倒 |
8 人離本處飄流,好像雀鳥離窩遊飛。 |
9 膏油與香料使人心喜悅;朋友誠實的勸教也是如此甘美。 |
10 你的朋友和父親的朋友,你都不可離棄。你遭難的日子,不要上兄弟 |
11 我兒,你要作智慧人,好叫我的心歡喜,使我可以回答那譏誚我的人。 |
12 通達人見禍藏躲;唯 |
13 誰為生人作保,就拿誰的衣服;誰為外女作保,誰就承當。 |
14 清晨起來,大聲給朋友祝福的,就算是咒詛他。 |
15 大雨之日連連滴漏,和爭吵的婦人一樣; |
16 想躲避 |
17 鐵磨鐵,磨出刃來;朋友磨朋友的臉 |
18 看守無花果樹的,必吃樹上的果子;敬奉主人的,必得尊榮。 |
19 水中照臉,彼此相符;人與人,心也相對。 |
20 地獄 |
21 鼎為煉銀,爐為煉金,人的稱讚也試煉人。 |
22 你雖用杵將愚妄人與打碎的麥子一同搗在臼中,他的愚妄還是離不了他。 |
23 |
24 因為資財不能永有;冠冕豈能存到所有的世代 |
25 乾草顯出 |
26 綿羊羔 |
27 你就必有 |
ПриповiстiРозділ 27 |
箴言第27章 |
1 |
1 |
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої. |
2 要別人誇獎你,不可用口自誇;等外人稱讚你,不可用嘴自稱。 |
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. |
3 石頭重,沙土沉;愚妄人的惱怒倒 |
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть? |
4 忿怒為殘忍,怒氣為狂瀾;唯在嫉妒面前 |
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов. |
5 當面的責備勝過暗地的 |
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні. |
6 朋友加的傷痕出於忠誠;仇敵連連親嘴卻是詭詐 |
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке. |
7 人吃飽了,厭惡蜂房的蜜;人飢餓了,一切苦物倒 |
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є. |
8 人離本處飄流,好像雀鳥離窩遊飛。 |
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. |
9 膏油與香料使人心喜悅;朋友誠實的勸教也是如此甘美。 |
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата! |
10 你的朋友和父親的朋友,你都不可離棄。你遭難的日子,不要上兄弟 |
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто. |
11 我兒,你要作智慧人,好叫我的心歡喜,使我可以回答那譏誚我的人。 |
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються. |
12 通達人見禍藏躲;唯 |
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми. |
13 誰為生人作保,就拿誰的衣服;誰為外女作保,誰就承當。 |
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому. |
14 清晨起來,大聲給朋友祝福的,就算是咒詛他。 |
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове: |
15 大雨之日連連滴漏,和爭吵的婦人一樣; |
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе. |
16 想躲避 |
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга. |
17 鐵磨鐵,磨出刃來;朋友磨朋友的臉 |
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. |
18 看守無花果樹的,必吃樹上的果子;敬奉主人的,必得尊榮。 |
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни. |
19 水中照臉,彼此相符;人與人,心也相對。 |
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. |
20 地獄 |
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її. |
21 鼎為煉銀,爐為煉金,人的稱讚也試煉人。 |
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його! |
22 你雖用杵將愚妄人與打碎的麥子一同搗在臼中,他的愚妄還是離不了他。 |
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди, |
23 |
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? |
24 因為資財不能永有;冠冕豈能存到所有的世代 |
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, — |
25 乾草顯出 |
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля, |
26 綿羊羔 |
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх. |
27 你就必有 |