Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 27

1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.

2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?

5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.

6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.

7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.

8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.

9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!

11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.

12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.

13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.

14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.

15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:

16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.

17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.

18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.

20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни.

21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.

22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!

23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,

24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —

26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,

27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.

Притчи Соломона

Глава 27

1 Не хвастайся завтрашним днем, ты ведь не знаешь, что день принесет.

2 Пусть другой тебя хвалит, а не твои уста, — посторонний, а не твой язык.

3 Камень увесист, тяжел и песок, но раздражение от глупца тяжелее обоих.

4 Ярость жестока и гнев неукротим, но кто может устоять против ревности?

5 Лучше открытый упрек, чем скрытая любовь.

6 Друг искренен, даже если он ранит, а враг рассыпает поцелуи.

7 Кто пресытился, и сотовый мед растопчет, а голодному и горькое кажется сладким.

8 Что птица, отбившаяся от гнезда, — человек, который отбился от дома.

9 Ароматное масло и благовония радуют сердце, и приятно слышать душевный совет от друга.

10 Не бросай своего друга и друга своего отца, и не ходи в дом брата, когда у тебя беда. Лучше сосед поблизости, чем брат вдали.

11 Будь мудрым, сын мой, и сердце мое порадуй; и я буду знать, что ответить попрекающему меня.

12 Разумный видит опасность — и скроется, а простаки идут дальше и бывают наказаны.

13 Забери одежду у поручившегося за незнакомца; удержи залог у ручавшегося за чужую жену.

14 Громогласно благословляющего ближнего ранним утром сочтут проклинающим.

15 Несмолкающая капель в дождливый день и сварливая жена схожи друг с другом;

16 пытаться сдержать ее — что сдерживать ветер или масло в правой руке зажать.

17 Как железо оттачивает железо, так и люди совершенствуют друг друга.

18 Кто возделывает инжир, будет есть его плоды, а кто заботится о своем господине, будет в чести.

19 Как вода отражает лицо, так человеческое сердце — человека.

20 Мир мертвых и Погибель не знают сытости; ненасытны и человеческие глаза.

21 Тигель — для серебра, и для золота — горн плавильный, а человек испытывается похвалами.

22 Глупца истолки хоть в ступе, как пестом пшеницу, — не отделится от него его глупость.

23 Точно знай, в каком виде твои отары, хорошо наблюдай за своими стадами,

24 ведь богатство не вечно, и власть не на все поколения.

25 Когда вывезут сено, и появится новая поросль, и станут собирать траву со склонов горных,

26 тогда ягнята одеждой тебя снабдят, а козлы пойдут на покупку поля.

27 У тебя будет вдоволь козьего молока, чтобы кормить себя и свою семью и давать пропитание служанкам.

Приповiстi Розділ 27	Притчи Соломона Глава 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.	1 Не хвастайся завтрашним днем, ты ведь не знаешь, что день принесет.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.	2 Пусть другой тебя хвалит, а не твои уста, — посторонний, а не твой язык.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.	3 Камень увесист, тяжел и песок, но раздражение от глупца тяжелее обоих.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?	4 Ярость жестока и гнев неукротим, но кто может устоять против ревности?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.	5 Лучше открытый упрек, чем скрытая любовь.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.	6 Друг искренен, даже если он ранит, а враг рассыпает поцелуи.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.	7 Кто пресытился, и сотовый мед растопчет, а голодному и горькое кажется сладким.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.	8 Что птица, отбившаяся от гнезда, — человек, который отбился от дома.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.	9 Ароматное масло и благовония радуют сердце, и приятно слышать душевный совет от друга.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!	10 Не бросай своего друга и друга своего отца, и не ходи в дом брата, когда у тебя беда. Лучше сосед поблизости, чем брат вдали.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.	11 Будь мудрым, сын мой, и сердце мое порадуй; и я буду знать, что ответить попрекающему меня.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.	12 Разумный видит опасность — и скроется, а простаки идут дальше и бывают наказаны.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.	13 Забери одежду у поручившегося за незнакомца; удержи залог у ручавшегося за чужую жену.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.	14 Громогласно благословляющего ближнего ранним утром сочтут проклинающим.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:	15 Несмолкающая капель в дождливый день и сварливая жена схожи друг с другом;
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.	16 пытаться сдержать ее — что сдерживать ветер или масло в правой руке зажать.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.	17 Как железо оттачивает железо, так и люди совершенствуют друг друга.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.	18 Кто возделывает инжир, будет есть его плоды, а кто заботится о своем господине, будет в чести.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.	19 Как вода отражает лицо, так человеческое сердце — человека.
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни.	20 Мир мертвых и Погибель не знают сытости; ненасытны и человеческие глаза.
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.	21 Тигель — для серебра, и для золота — горн плавильный, а человек испытывается похвалами.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!	22 Глупца истолки хоть в ступе, как пестом пшеницу, — не отделится от него его глупость.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,	23 Точно знай, в каком виде твои отары, хорошо наблюдай за своими стадами,
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?	24 ведь богатство не вечно, и власть не на все поколения.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —	25 Когда вывезут сено, и появится новая поросль, и станут собирать траву со склонов горных,
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,	26 тогда ягнята одеждой тебя снабдят, а козлы пойдут на покупку поля.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.	27 У тебя будет вдоволь козьего молока, чтобы кормить себя и свою семью и давать пропитание служанкам.

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 27

Притчи Соломона

Глава 27

Приповiстi

Розділ 27

Притчи Соломона

Глава 27

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 27

Притчи Соломона

Глава 27

Приповiстi

Розділ 27

Притчи Соломона

Глава 27

Старий
завіт

Новий
завіт