CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Iсая

Розділ 2

1 Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:

2 І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.

3 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.

4 І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!

5 Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!

6 Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.

7 І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.

8 І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —

9 і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!

10 Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!

11 Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!

12 Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,

13 і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,

14 і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,

15 і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,

16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!

17 І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,

18 а бо́жища зо́всім ми́нуться!

19 І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!

20 Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,

21 щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!

22 Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?

Der Prophet Jesaja

Kapitel 2

1 Dies ist‘s, das1697 Jesaja3470, der Sohn1121 Amoz531, sah2372 von Juda3063 und Jerusalem3389:

2 Es wird zur letzten319 Zeit3117 der Berg2022, da des HErrn3068 Haus1004 ist5375, gewiß3559 sein, höher denn alle Berge7218, und über alle Hügel1389 erhaben werden; und werden alle Heiden1471 dazu laufen5102,

3 und viel7227 Völker5971 hingehen und sagen559: Kommt3212, laßt uns auf den Berg2022 des HErrn3068 gehen3212, zum Hause1004 des Gottes430 Jakobs3290, daß er3384 uns lehre seine Wege1870 und wir wandeln1980 auf seinen Steigen5927! Denn von3318 Zion6726 wird das Gesetz8451 ausgehen und des HErrn3068 Wort1697 von Jerusalem3389.

4 Und er wird richten8199 unter den Heiden1471 und strafen3198 viel Völker1471. Da werden sie ihre Schwerter2719 zu Pflugscharen855 und ihre Spieße2595 zu Sicheln4211 machen3807. Denn es wird kein Volk5971 wider das1471 andere ein Schwert2719 aufheben und werden fort nicht5375 mehr7227 kriegen4421 lernen3925.

5 Kommet ihr nun vom Hause1004 Jakobs3290, laßt uns wandeln3212 im Licht216 des HErrn3068!

6 Aber du hast dein Volk5971, das Haus1004 Jakobs3290, lassen5203 fahren; denn sie treiben‘s mehr denn die gegen dem Aufgang6924 und sind4390 Tagewähler6049, wie die Philister6430, und machen der fremden5237 Kinder3206 viel.

7 Ihr Land776 ist4390 voll Silber3701 und Gold2091, und ihrer Schätze214 ist4390 kein Ende7097; ihr Land776 ist voll Rosse5483, und ihrer Wagen4818 ist kein Ende7097.

8 Auch ist4390 ihr Land776 voll Götzen457, und6213 beten an ihrer Hände3027 Werk, welches ihre Finger676 gemacht4639 haben7812.

9 Da bückt sich7817 der120 Pöbel, da demütigen8213 sich die376 Junker. Das wirst du ihnen nicht vergeben5375.

10 Gehe935 hin in den Felsen6697 und verbirg dich2934 in der Erde6083, vor6440 der Furcht6343 des HErrn3068 und vor seiner herrlichen1926 Majestät1347!

11 Denn alle hohen1365 Augen5869 werden8213 geniedriget werden, und582 was hohe7682 Leute120 sind, wird sich bücken7817 müssen; der HErr3068 aber wird allein hoch7312 sein zu der Zeit3117.

12 Denn der Tag3117 des HErrn3068 Zebaoth6635 wird gehen über alles Hoffärtige1343 und Hohe7311 und über alles Erhabene, daß es geniedriget werde5375,

13 auch über alle hohen und erhabenen5375 Zedern730 auf7311 dem Libanon3844 und über alle Eichen437 in Basan1316,

14 über alle hohen7311 Berge2022 und über alle erhabenen5375 Hügel1389,

15 über alle hohen1364 Türme4026 und über alle festen1219 Mauern2346,

16 über alle Schiffe591 im Meer8659 und über alle köstliche2532 Arbeit7914,

17 daß sich bücken7817 muß alle Höhe1365 der Menschen120 und demütigen8213, was hohe7682 Leute582 sind, und der HErr3068 allein hoch7312 sei zu der Zeit3117.

18 Und mit den Götzen457 wird‘s ganz3632 aus sein2498.

19 Da wird man in der Felsen6697 Höhlen gehen935 und in der Erde6083 Klüfte4631 vor6440 der Furcht6343 des HErrn3068 und vor seiner herrlichen1926 Majestät1347, wenn er sich aufmachen6965 wird, zu schrecken6206 die Erde776.

20 Zu der120 Zeit3117 wird jedermann wegwerfen seine silbernen3701 und457 güldenen Götzen457, die er7993 ihm hatte machen6213 lassen anzubeten7812, in die Löcher der Maulwürfe und der Fledermäuse5847,

21 auf6440 daß er möge in die Steinritzen5366 und935 Felsklüfte5585 kriechen vor der Furcht6343 des HErrn3068 und vor seiner herrlichen1926 Majestät1347, wenn er sich aufmachen6965 wird, zu schrecken6206 die Erde776.

22 So lasset nun ab2308 von dem Menschen120, der Odem5397 in der Nase639 hat; denn ihr wisset nicht, wie hoch er2803 geachtet ist.

Iсая

Розділ 2

Der Prophet Jesaja

Kapitel 2

1 Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:

1 Dies ist‘s, das1697 Jesaja3470, der Sohn1121 Amoz531, sah2372 von Juda3063 und Jerusalem3389:

2 І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.

2 Es wird zur letzten319 Zeit3117 der Berg2022, da des HErrn3068 Haus1004 ist5375, gewiß3559 sein, höher denn alle Berge7218, und über alle Hügel1389 erhaben werden; und werden alle Heiden1471 dazu laufen5102,

3 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.

3 und viel7227 Völker5971 hingehen und sagen559: Kommt3212, laßt uns auf den Berg2022 des HErrn3068 gehen3212, zum Hause1004 des Gottes430 Jakobs3290, daß er3384 uns lehre seine Wege1870 und wir wandeln1980 auf seinen Steigen5927! Denn von3318 Zion6726 wird das Gesetz8451 ausgehen und des HErrn3068 Wort1697 von Jerusalem3389.

4 І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!

4 Und er wird richten8199 unter den Heiden1471 und strafen3198 viel Völker1471. Da werden sie ihre Schwerter2719 zu Pflugscharen855 und ihre Spieße2595 zu Sicheln4211 machen3807. Denn es wird kein Volk5971 wider das1471 andere ein Schwert2719 aufheben und werden fort nicht5375 mehr7227 kriegen4421 lernen3925.

5 Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!

5 Kommet ihr nun vom Hause1004 Jakobs3290, laßt uns wandeln3212 im Licht216 des HErrn3068!

6 Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.

6 Aber du hast dein Volk5971, das Haus1004 Jakobs3290, lassen5203 fahren; denn sie treiben‘s mehr denn die gegen dem Aufgang6924 und sind4390 Tagewähler6049, wie die Philister6430, und machen der fremden5237 Kinder3206 viel.

7 І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.

7 Ihr Land776 ist4390 voll Silber3701 und Gold2091, und ihrer Schätze214 ist4390 kein Ende7097; ihr Land776 ist voll Rosse5483, und ihrer Wagen4818 ist kein Ende7097.

8 І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —

8 Auch ist4390 ihr Land776 voll Götzen457, und6213 beten an ihrer Hände3027 Werk, welches ihre Finger676 gemacht4639 haben7812.

9 і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!

9 Da bückt sich7817 der120 Pöbel, da demütigen8213 sich die376 Junker. Das wirst du ihnen nicht vergeben5375.

10 Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!

10 Gehe935 hin in den Felsen6697 und verbirg dich2934 in der Erde6083, vor6440 der Furcht6343 des HErrn3068 und vor seiner herrlichen1926 Majestät1347!

11 Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!

11 Denn alle hohen1365 Augen5869 werden8213 geniedriget werden, und582 was hohe7682 Leute120 sind, wird sich bücken7817 müssen; der HErr3068 aber wird allein hoch7312 sein zu der Zeit3117.

12 Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,

12 Denn der Tag3117 des HErrn3068 Zebaoth6635 wird gehen über alles Hoffärtige1343 und Hohe7311 und über alles Erhabene, daß es geniedriget werde5375,

13 і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,

13 auch über alle hohen und erhabenen5375 Zedern730 auf7311 dem Libanon3844 und über alle Eichen437 in Basan1316,

14 і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,

14 über alle hohen7311 Berge2022 und über alle erhabenen5375 Hügel1389,

15 і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,

15 über alle hohen1364 Türme4026 und über alle festen1219 Mauern2346,

16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!

16 über alle Schiffe591 im Meer8659 und über alle köstliche2532 Arbeit7914,

17 І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,

17 daß sich bücken7817 muß alle Höhe1365 der Menschen120 und demütigen8213, was hohe7682 Leute582 sind, und der HErr3068 allein hoch7312 sei zu der Zeit3117.

18 а бо́жища зо́всім ми́нуться!

18 Und mit den Götzen457 wird‘s ganz3632 aus sein2498.

19 І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!

19 Da wird man in der Felsen6697 Höhlen gehen935 und in der Erde6083 Klüfte4631 vor6440 der Furcht6343 des HErrn3068 und vor seiner herrlichen1926 Majestät1347, wenn er sich aufmachen6965 wird, zu schrecken6206 die Erde776.

20 Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,

20 Zu der120 Zeit3117 wird jedermann wegwerfen seine silbernen3701 und457 güldenen Götzen457, die er7993 ihm hatte machen6213 lassen anzubeten7812, in die Löcher der Maulwürfe und der Fledermäuse5847,

21 щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!

21 auf6440 daß er möge in die Steinritzen5366 und935 Felsklüfte5585 kriechen vor der Furcht6343 des HErrn3068 und vor seiner herrlichen1926 Majestät1347, wenn er sich aufmachen6965 wird, zu schrecken6206 die Erde776.

22 Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?

22 So lasset nun ab2308 von dem Menschen120, der Odem5397 in der Nase639 hat; denn ihr wisset nicht, wie hoch er2803 geachtet ist.