Iсая

Розділ 2

1 Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:

2 І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.

3 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.

4 І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!

5 Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!

6 Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.

7 І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.

8 І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —

9 і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!

10 Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!

11 Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!

12 Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,

13 і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,

14 і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,

15 і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,

16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!

17 І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,

18 а бо́жища зо́всім ми́нуться!

19 І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!

20 Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,

21 щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!

22 Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?

Пророк Исаия

Глава 2

1 Вот что открылось в видении Исаии, сыну Амоца, об Иудее и Иерусалиме:

2 В последние дни гора, где храм Вечного, будет поставлена во главе гор;вознесётся она над холмами, и устремятся к ней все народы.

3 Многие народы пойдут и скажут:– Идём, поднимемся на гору Вечного, к дому Бога Якуба.Он научит нас Своим путям, чтобы нам ходить по Его стезям.Ведь из Сиона выйдет Закон, слово Вечного – из Иерусалима.

4 Он рассудит меж племенами, разрешит тяжбы многих народов.Перекуют они мечи на плуги и копья – на серпы.Не поднимет народ на народ меча, и не будут больше учиться войне.

5 Придите, потомки Якуба, будем ходить в свете Вечного!

6 Ты отверг Свой народ, потомков Якуба, ведь у них полно суеверий с Востока;они гадают, как филистимляне, и общаются с чужаками.

7 Их земля полна серебра и золота; нет числа их сокровищам.Их земля полна коней; нет числа колесницам их.

8 Их земля полна идолов; они кланяются делам своих рук, тому, что сделали их пальцы.

9 Унижены будут люди, смирится всякий – Ты не прощай их.

10 Иди в скалы, спрячься в прахеот страха перед Вечным и от славы Его величия!

11 Глаза надменного потупятся, и людская гордыня будет унижена;один лишь Вечный будет превознесён в тот день.

12 Грядёт день Вечного, Повелителя Сил, на всё гордое и высокомерное, на всё превознесённое – быть ему униженным! –

13 на все ливанские кедры, высокие и превозносящиеся, и все могущественные дубы башанские,

14 на все высокие горы и все превозносящиеся холмы,

15 на всякую высокую башню и всякую укреплённую стену,

16 на все торговые корабли и на все их желанные украшения.

17 Гордыня людская будет унижена, гордость всякого смирена;один лишь Вечный будет превознесён в тот день,

18 и идолы исчезнут совсем.

19 Люди укроются в расселинах скал и в ямах землиот страха перед Вечным и от славы Его величия, когда Он поднимется, чтобы сотрясти землю.

20 В тот день люди бросят кротам и летучим мышамсвоих серебряных идолов, своих золотых идолов, которых сделали, чтобы им поклоняться,

21 и уйдут в расселины скал и в ущелья утёсовот страха перед Вечным и от славы Его величия, когда Он поднимется, чтобы сотрясти землю.

22 Перестаньте надеяться на человека, чья жизнь хрупка, как его дыхание.Разве он что-то значит?

Iсая

Розділ 2

Пророк Исаия

Глава 2

1 Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:

1 Вот что открылось в видении Исаии, сыну Амоца, об Иудее и Иерусалиме:

2 І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.

2 В последние дни гора, где храм Вечного, будет поставлена во главе гор;вознесётся она над холмами, и устремятся к ней все народы.

3 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.

3 Многие народы пойдут и скажут:– Идём, поднимемся на гору Вечного, к дому Бога Якуба.Он научит нас Своим путям, чтобы нам ходить по Его стезям.Ведь из Сиона выйдет Закон, слово Вечного – из Иерусалима.

4 І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!

4 Он рассудит меж племенами, разрешит тяжбы многих народов.Перекуют они мечи на плуги и копья – на серпы.Не поднимет народ на народ меча, и не будут больше учиться войне.

5 Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!

5 Придите, потомки Якуба, будем ходить в свете Вечного!

6 Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.

6 Ты отверг Свой народ, потомков Якуба, ведь у них полно суеверий с Востока;они гадают, как филистимляне, и общаются с чужаками.

7 І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.

7 Их земля полна серебра и золота; нет числа их сокровищам.Их земля полна коней; нет числа колесницам их.

8 І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —

8 Их земля полна идолов; они кланяются делам своих рук, тому, что сделали их пальцы.

9 і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!

9 Унижены будут люди, смирится всякий – Ты не прощай их.

10 Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!

10 Иди в скалы, спрячься в прахеот страха перед Вечным и от славы Его величия!

11 Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!

11 Глаза надменного потупятся, и людская гордыня будет унижена;один лишь Вечный будет превознесён в тот день.

12 Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,

12 Грядёт день Вечного, Повелителя Сил, на всё гордое и высокомерное, на всё превознесённое – быть ему униженным! –

13 і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,

13 на все ливанские кедры, высокие и превозносящиеся, и все могущественные дубы башанские,

14 і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,

14 на все высокие горы и все превозносящиеся холмы,

15 і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,

15 на всякую высокую башню и всякую укреплённую стену,

16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!

16 на все торговые корабли и на все их желанные украшения.

17 І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,

17 Гордыня людская будет унижена, гордость всякого смирена;один лишь Вечный будет превознесён в тот день,

18 а бо́жища зо́всім ми́нуться!

18 и идолы исчезнут совсем.

19 І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!

19 Люди укроются в расселинах скал и в ямах землиот страха перед Вечным и от славы Его величия, когда Он поднимется, чтобы сотрясти землю.

20 Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,

20 В тот день люди бросят кротам и летучим мышамсвоих серебряных идолов, своих золотых идолов, которых сделали, чтобы им поклоняться,

21 щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!

21 и уйдут в расселины скал и в ущелья утёсовот страха перед Вечным и от славы Его величия, когда Он поднимется, чтобы сотрясти землю.

22 Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?

22 Перестаньте надеяться на человека, чья жизнь хрупка, как его дыхание.Разве он что-то значит?