Буття

Розділ 17

1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!

2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе“.

3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:

4 „Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.

5 І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.

6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.

7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.

8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.

9 І сказав Авраамові Бог: „А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твоє́ по тобі в їхніх поколіннях.

10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас.

11 І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.

12 А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.

13 Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.

14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!“

15 І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.

16 I поблагословлю́ Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї наро́ди, і царі народів бу́дуть із неї“.

17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: „Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?“

18 А до Бога сказав Авраам: „Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!“

19 Бог же сказав: „Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я́ йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для наща́дків його по нім.

20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим наро́дом учиню Я його.

21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.

22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.

23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої ста́ті з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.

24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.

25 А Ізмаї́л був віку тринадцяти літ, як обрізано було ті́ло крайньої плоті його.

26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.

27 І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 17

1 Als nun Abram87 neunundneunzig8672 Jahre8141 alt1121 war, erschien7200 ihm der HErr3068 und sprach559 zu ihm: Ich bin der allmächtige7706 GOtt410; wandle1980 vor mir6440 und sei fromm8549!

2 Und ich will meinen Bund1285 zwischen mir und dir machen5414 und will dich fast sehr mehren7235.

3 Da fiel5307 Abram87 auf6440 sein Angesicht. Und GOtt430 redete1696 weiter mit ihm und sprach559:

4 Siehe, ich589 bin‘s und habe meinen Bund1285 mit dir, und du sollst ein Vater1 vieler1995 Völker1471 werden.

5 Darum sollst du nicht5414 mehr Abram87 heißen8034, sondern Abraham85 soll dein Name8034 sein; denn ich habe7121 dich gemacht vieler1995 Völker1471 Vater1.

6 Und will dich fast sehr fruchtbar6509 machen6509 und will von dir Völker1471 machen5414; und sollen auch Könige4428 von dir kommen3318.

7 Und ich will aufrichten6965 meinen Bund1285 zwischen mir und dir und deinem Samen2233 nach310 dir bei ihren Nachkommen1755, daß es ein ewiger5769 Bund1285 sei, also daß ich dein GOtt430 sei und deines Samens2233 nach dir.

8 Und will dir und deinem Samen2233 nach310 dir geben5414 das Land776, da du ein Fremdling4033 innen bist, nämlich das ganze Land776 Kanaan3667, zu ewiger5769 Besitzung272; und will ihr GOtt430 sein.

9 Und GOtt430 sprach559 zu Abraham85: So halte8104 nun meinen Bund1285, du und dein Same2233 nach310 dir bei ihren Nachkommen1755.

10 Das ist aber mein Bund1285, den ihr halten sollt8104 zwischen mir und euch310 und deinem Samen2233 nach dir: Alles, was männlich2145 ist unter euch, soll beschnitten werden4135.

11 Ihr sollt aber die Vorhaut6190 an eurem Fleisch1320 beschneiden5243. Dasselbe soll ein Zeichen226 sein des Bundes1285 zwischen mir und euch.

12 Ein jegliches Knäblein2145, wenn es acht8083 Tage3117 alt1121 ist, sollt ihr beschneiden4135 bei euren Nachkommen1755; desselbengleichen auch alles was Gesindes daheim1004 geboren3211 oder erkauft4736 ist von allerlei Fremden5236, die nicht eures Samens2233 sind.

13 Also soll mein Bund1285 an eurem Fleisch1320 sein zum ewigen5769 Bunde1285.

14 Und wo ein Knäblein2145 nicht wird beschnitten an der Vorhaut6189 seines834 Fleisches1320, des See LE5315 soll3772 ausgerottet werden4135 aus seinem Volk5971, darum daß es meinen Bund1285 unterlassen hat6565.

15 Und GOtt430 sprach559 abermal zu Abraham85: Du8034 sollst dein Weib802 Sarai8297 nicht mehr Sarai8297 heißen7121, sondern3588 Sara8283 soll ihr Name8034 sein.

16 Denn ich will sie segnen1288, und von ihr will ich dir einen Sohn1121 geben5414; denn ich will sie segnen1288, und Völker1471 sollen aus ihr werden und Könige4428 über viel Völker5971.

17 Da fiel5307 Abraham85 auf6440 sein Angesicht und lachte6711 und sprach559 in seinem Herzen3820: Soll mir hundert3967 Jahre8141 alt1121, ein Kind geboren werden3205 und Sara8283 neunzig8673 Jahre8141 alt1323 gebären3205?

18 Und Abraham85 sprach559 zu2421 GOtt430: Ach, daß3863 Ismael3458 leben sollte vor6440 dir!

19 Da sprach559 GOtt430: Ja61, Sara8283, dein Weib802 soll dir einen Sohn1121 gebären3205, den8034 sollst du Isaak3327 heißen7121; denn mit ihm will ich meinen ewigen5769 Bund1285 aufrichten6965 und mit seinem Samen2233 nach310 ihm.

20 Dazu um Ismael3458 habe8085 ich dich auch erhöret. Siehe, ich habe ihn gesegnet1288 und will ihn fruchtbar6509 machen5414 und mehren7235 fast sehr. Zwölf Fürsten5387 wird er zeugen3205, und will ihn zum großen1419 Volk1471 machen.

21 Aber meinen Bund1285 will ich aufrichten6965 mit Isaak3327, den dir Sara8283 gebären3205 soll um diese Zeit4150 im andern312 Jahr8141.

22 Und er hörete auf3615 mit ihm zu reden1696, Und GOtt430 fuhr auf5927 von Abraham85.

23 Da nahm3947 Abraham85 seinen Sohn1121 Ismael3458 und3701 alle Knechte582, die daheim1004 geboren3211, und85 alle, die erkauft4736, und alles, was Mannsnamen war in seinem Hause1004, und beschnitt4135 die Vorhaut6190 an ihrem Fleisch1320 eben desselben6106 Tages3117, wie ihm GOtt430 gesagt hatte1696.

24 Und1320 Abraham85 war neunundneunzig8672 Jahre8141 alt1121, da er die Vorhaut6190 an seinem Fleische beschnitt4135.

25 Ismael3458 aber, sein Sohn1121, war dreizehn Jahre8141 alt1121, da seines Fleisches1320 Vorhaut6190 beschnitten ward4135.

26 Eben auf einen6106 Tag3117 wurden sie alle beschnitten4135, Abraham85, sein Sohn1121 Ismael3458,

27 und582 was Mannsnamen in seinem Hause1004 war, daheim1004 geboren3211 und3701 erkauft4736 von Fremden5236; es ward4135 alles mit ihm beschnitten.

Буття

Розділ 17

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 17

1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!

1 Als nun Abram87 neunundneunzig8672 Jahre8141 alt1121 war, erschien7200 ihm der HErr3068 und sprach559 zu ihm: Ich bin der allmächtige7706 GOtt410; wandle1980 vor mir6440 und sei fromm8549!

2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе“.

2 Und ich will meinen Bund1285 zwischen mir und dir machen5414 und will dich fast sehr mehren7235.

3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:

3 Da fiel5307 Abram87 auf6440 sein Angesicht. Und GOtt430 redete1696 weiter mit ihm und sprach559:

4 „Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.

4 Siehe, ich589 bin‘s und habe meinen Bund1285 mit dir, und du sollst ein Vater1 vieler1995 Völker1471 werden.

5 І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.

5 Darum sollst du nicht5414 mehr Abram87 heißen8034, sondern Abraham85 soll dein Name8034 sein; denn ich habe7121 dich gemacht vieler1995 Völker1471 Vater1.

6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.

6 Und will dich fast sehr fruchtbar6509 machen6509 und will von dir Völker1471 machen5414; und sollen auch Könige4428 von dir kommen3318.

7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.

7 Und ich will aufrichten6965 meinen Bund1285 zwischen mir und dir und deinem Samen2233 nach310 dir bei ihren Nachkommen1755, daß es ein ewiger5769 Bund1285 sei, also daß ich dein GOtt430 sei und deines Samens2233 nach dir.

8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.

8 Und will dir und deinem Samen2233 nach310 dir geben5414 das Land776, da du ein Fremdling4033 innen bist, nämlich das ganze Land776 Kanaan3667, zu ewiger5769 Besitzung272; und will ihr GOtt430 sein.

9 І сказав Авраамові Бог: „А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твоє́ по тобі в їхніх поколіннях.

9 Und GOtt430 sprach559 zu Abraham85: So halte8104 nun meinen Bund1285, du und dein Same2233 nach310 dir bei ihren Nachkommen1755.

10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас.

10 Das ist aber mein Bund1285, den ihr halten sollt8104 zwischen mir und euch310 und deinem Samen2233 nach dir: Alles, was männlich2145 ist unter euch, soll beschnitten werden4135.

11 І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.

11 Ihr sollt aber die Vorhaut6190 an eurem Fleisch1320 beschneiden5243. Dasselbe soll ein Zeichen226 sein des Bundes1285 zwischen mir und euch.

12 А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.

12 Ein jegliches Knäblein2145, wenn es acht8083 Tage3117 alt1121 ist, sollt ihr beschneiden4135 bei euren Nachkommen1755; desselbengleichen auch alles was Gesindes daheim1004 geboren3211 oder erkauft4736 ist von allerlei Fremden5236, die nicht eures Samens2233 sind.

13 Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.

13 Also soll mein Bund1285 an eurem Fleisch1320 sein zum ewigen5769 Bunde1285.

14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!“

14 Und wo ein Knäblein2145 nicht wird beschnitten an der Vorhaut6189 seines834 Fleisches1320, des See LE5315 soll3772 ausgerottet werden4135 aus seinem Volk5971, darum daß es meinen Bund1285 unterlassen hat6565.

15 І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.

15 Und GOtt430 sprach559 abermal zu Abraham85: Du8034 sollst dein Weib802 Sarai8297 nicht mehr Sarai8297 heißen7121, sondern3588 Sara8283 soll ihr Name8034 sein.

16 I поблагословлю́ Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї наро́ди, і царі народів бу́дуть із неї“.

16 Denn ich will sie segnen1288, und von ihr will ich dir einen Sohn1121 geben5414; denn ich will sie segnen1288, und Völker1471 sollen aus ihr werden und Könige4428 über viel Völker5971.

17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: „Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?“

17 Da fiel5307 Abraham85 auf6440 sein Angesicht und lachte6711 und sprach559 in seinem Herzen3820: Soll mir hundert3967 Jahre8141 alt1121, ein Kind geboren werden3205 und Sara8283 neunzig8673 Jahre8141 alt1323 gebären3205?

18 А до Бога сказав Авраам: „Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!“

18 Und Abraham85 sprach559 zu2421 GOtt430: Ach, daß3863 Ismael3458 leben sollte vor6440 dir!

19 Бог же сказав: „Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я́ йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для наща́дків його по нім.

19 Da sprach559 GOtt430: Ja61, Sara8283, dein Weib802 soll dir einen Sohn1121 gebären3205, den8034 sollst du Isaak3327 heißen7121; denn mit ihm will ich meinen ewigen5769 Bund1285 aufrichten6965 und mit seinem Samen2233 nach310 ihm.

20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим наро́дом учиню Я його.

20 Dazu um Ismael3458 habe8085 ich dich auch erhöret. Siehe, ich habe ihn gesegnet1288 und will ihn fruchtbar6509 machen5414 und mehren7235 fast sehr. Zwölf Fürsten5387 wird er zeugen3205, und will ihn zum großen1419 Volk1471 machen.

21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.

21 Aber meinen Bund1285 will ich aufrichten6965 mit Isaak3327, den dir Sara8283 gebären3205 soll um diese Zeit4150 im andern312 Jahr8141.

22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.

22 Und er hörete auf3615 mit ihm zu reden1696, Und GOtt430 fuhr auf5927 von Abraham85.

23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої ста́ті з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.

23 Da nahm3947 Abraham85 seinen Sohn1121 Ismael3458 und3701 alle Knechte582, die daheim1004 geboren3211, und85 alle, die erkauft4736, und alles, was Mannsnamen war in seinem Hause1004, und beschnitt4135 die Vorhaut6190 an ihrem Fleisch1320 eben desselben6106 Tages3117, wie ihm GOtt430 gesagt hatte1696.

24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.

24 Und1320 Abraham85 war neunundneunzig8672 Jahre8141 alt1121, da er die Vorhaut6190 an seinem Fleische beschnitt4135.

25 А Ізмаї́л був віку тринадцяти літ, як обрізано було ті́ло крайньої плоті його.

25 Ismael3458 aber, sein Sohn1121, war dreizehn Jahre8141 alt1121, da seines Fleisches1320 Vorhaut6190 beschnitten ward4135.

26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.

26 Eben auf einen6106 Tag3117 wurden sie alle beschnitten4135, Abraham85, sein Sohn1121 Ismael3458,

27 І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.

27 und582 was Mannsnamen in seinem Hause1004 war, daheim1004 geboren3211 und3701 erkauft4736 von Fremden5236; es ward4135 alles mit ihm beschnitten.