Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 17

1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!

2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе“.

3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:

4 „Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.

5 І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.

6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.

7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.

8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.

9 І сказав Авраамові Бог: „А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твоє́ по тобі в їхніх поколіннях.

10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас.

11 І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.

12 А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.

13 Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.

14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!“

15 І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.

16 I поблагословлю́ Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї наро́ди, і царі народів бу́дуть із неї“.

17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: „Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?“

18 А до Бога сказав Авраам: „Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!“

19 Бог же сказав: „Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я́ йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для наща́дків його по нім.

20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим наро́дом учиню Я його.

21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.

22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.

23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої ста́ті з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.

24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.

25 А Ізмаї́л був віку тринадцяти літ, як обрізано було ті́ло крайньої плоті його.

26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.

27 І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.

Бытие

Глава 17

1 Когда Авраму было девяносто девять лет от рождения, Иегова явился Авраму и сказал: Я Бог всемогущий; ходи пред лицем Моим, и будь непорочен;

2 И Я поставлю завет Мой между Мною и тобою, и весьма, весьма размножу тебя.

3 И пал Аврам на лице свое, а Бог говорил с ним, и сказал:

4 Я! се завет Мой с тобою: ты будешь отец множества народов.

5 И отныне ты не будешь называться Аврамом; но да будет тебе имя: Авраам; ибо Я делаю тебя отцем множества народов.

6 И весьма, весьма распложу тебя, и произведу от тебя народы, и цари произойдут от тебя.

7 И поставлю завет Мой между Мною и тобою, и между потомками твоими в роды их, завет вечный, в том, что Я буду Богом твоим и потомства твоего после тебя.

8 И дам тебе и потомкам твоим после тебя землю, по которой ты странствуешь, всю землю Ханаанскую, в наследие вечное; и буду их Богом.

9 И сказал Бог Аврааму: ты же соблюди завет Мой, ты и потомки твои после тебя в роды их.

10 Сей есть завет Мой, который вы должны соблюдать между Мною и между вами, и между потомками твоими после тебя: чтоб у вас весь мужеский пол был обрезан.

11 Обрежьте край плоти вашей; и сие будет знаком завета между Мною и вами.

12 Осми дней от рождения да обрежется у вас в роды ваши всякий младенец мужеского пола, рожденный в доме, и купленный за сребро у какого-нибудь иноплеменника, который не от вашего племени.

13 Непременно да обрежется и рожденный в доме твоем, и купленный за сребро; и завет Мой на теле вашем будет заветом вечным.

14 Не обрезанный же мужеского пола, который не обрежет края плоти своей, истребится душа та из народа своего; ибо он нарушил завет Мой.

15 Сказал Бог также Аврааму: Сару жену твою не называй Сарою; но да будет имя ей: Сарра.

16 Я благословлю ее, и дам тебе от нее сына; благословлю ее, и произойдут от нее народы, и цари народов произойдут от нее.

17 Тогда Авраам пал на лице свое, и рассмеялся, и сказал сам в себе: неужели от столетнего будут дети? и Сарра, будучи девяноста лет, неужели родит?

18 И сказал Авраам Богу: о! хотя бы Измаил был жив пред лицем Твоим.

19 Но Бог сказал: точно родит тебе сына Сарра, жена твоя; и ты наречешь ему имя: Исаак; и Я поставлю завет Мой с ним, как завет вечный для потомства его после него.

20 И о Измаиле Я услышал тебя; се, Я благословлю его, и возращу его, и весьма, весьма размножу; двенадцать князей родятся от него; и Я произведу от него великий народ.

21 Но завет Мой поставлю с Исааком, которого родит тебе Сарра в сие самое время на другой год.

22 И окончил Бог разговор свой с ним; и возшел от Авраама.

23 И взял Авраам Измаила, сына своего, и всех рожденных в дому своем, и всех купленных за сребро свое, весь мужеский пол дома Авраамова; и обрезал край плоти их в тот самый день, как сказал ему Бог.

24 Аврааму было девяносто девять лет от рождения, когда он обрезал край плоти своей.

25 Измаилу, сыну его, было тринадцать лет от рождения, когда обрезан край плоти его.

26 В тот же самый день обрезаны были Авраам и Измаил, сын его;

27 И с ним обрезан был весь мужеский пол дома его, рожденные в доме, и купленные за сребро у иноплеменников.

Буття Розділ 17	Бытие Глава 17
1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!	1 Когда Авраму было девяносто девять лет от рождения, Иегова явился Авраму и сказал: Я Бог всемогущий; ходи пред лицем Моим, и будь непорочен;
2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе“.	2 И Я поставлю завет Мой между Мною и тобою, и весьма, весьма размножу тебя.
3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:	3 И пал Аврам на лице свое, а Бог говорил с ним, и сказал:
4 „Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.	4 Я! се завет Мой с тобою: ты будешь отец множества народов.
5 І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.	5 И отныне ты не будешь называться Аврамом; но да будет тебе имя: Авраам; ибо Я делаю тебя отцем множества народов.
6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.	6 И весьма, весьма распложу тебя, и произведу от тебя народы, и цари произойдут от тебя.
7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.	7 И поставлю завет Мой между Мною и тобою, и между потомками твоими в роды их, завет вечный, в том, что Я буду Богом твоим и потомства твоего после тебя.
8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.	8 И дам тебе и потомкам твоим после тебя землю, по которой ты странствуешь, всю землю Ханаанскую, в наследие вечное; и буду их Богом.
9 І сказав Авраамові Бог: „А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твоє́ по тобі в їхніх поколіннях.	9 И сказал Бог Аврааму: ты же соблюди завет Мой, ты и потомки твои после тебя в роды их.
10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас.	10 Сей есть завет Мой, который вы должны соблюдать между Мною и между вами, и между потомками твоими после тебя: чтоб у вас весь мужеский пол был обрезан.
11 І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.	11 Обрежьте край плоти вашей; и сие будет знаком завета между Мною и вами.
12 А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.	12 Осми дней от рождения да обрежется у вас в роды ваши всякий младенец мужеского пола, рожденный в доме, и купленный за сребро у какого-нибудь иноплеменника, который не от вашего племени.
13 Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.	13 Непременно да обрежется и рожденный в доме твоем, и купленный за сребро; и завет Мой на теле вашем будет заветом вечным.
14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!“	14 Не обрезанный же мужеского пола, который не обрежет края плоти своей, истребится душа та из народа своего; ибо он нарушил завет Мой.
15 І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.	15 Сказал Бог также Аврааму: Сару жену твою не называй Сарою; но да будет имя ей: Сарра.
16 I поблагословлю́ Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї наро́ди, і царі народів бу́дуть із неї“.	16 Я благословлю ее, и дам тебе от нее сына; благословлю ее, и произойдут от нее народы, и цари народов произойдут от нее.
17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: „Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?“	17 Тогда Авраам пал на лице свое, и рассмеялся, и сказал сам в себе: неужели от столетнего будут дети? и Сарра, будучи девяноста лет, неужели родит?
18 А до Бога сказав Авраам: „Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!“	18 И сказал Авраам Богу: о! хотя бы Измаил был жив пред лицем Твоим.
19 Бог же сказав: „Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я́ йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для наща́дків його по нім.	19 Но Бог сказал: точно родит тебе сына Сарра, жена твоя; и ты наречешь ему имя: Исаак; и Я поставлю завет Мой с ним, как завет вечный для потомства его после него.
20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим наро́дом учиню Я його.	20 И о Измаиле Я услышал тебя; се, Я благословлю его, и возращу его, и весьма, весьма размножу; двенадцать князей родятся от него; и Я произведу от него великий народ.
21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.	21 Но завет Мой поставлю с Исааком, которого родит тебе Сарра в сие самое время на другой год.
22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.	22 И окончил Бог разговор свой с ним; и возшел от Авраама.
23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої ста́ті з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.	23 И взял Авраам Измаила, сына своего, и всех рожденных в дому своем, и всех купленных за сребро свое, весь мужеский пол дома Авраамова; и обрезал край плоти их в тот самый день, как сказал ему Бог.
24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.	24 Аврааму было девяносто девять лет от рождения, когда он обрезал край плоти своей.
25 А Ізмаї́л був віку тринадцяти літ, як обрізано було ті́ло крайньої плоті його.	25 Измаилу, сыну его, было тринадцать лет от рождения, когда обрезан край плоти его.
26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.	26 В тот же самый день обрезаны были Авраам и Измаил, сын его;
27 І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.	27 И с ним обрезан был весь мужеский пол дома его, рожденные в доме, и купленные за сребро у иноплеменников.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 17

Бытие

Глава 17

Буття

Розділ 17

Бытие

Глава 17

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 17

Бытие

Глава 17

Буття

Розділ 17

Бытие

Глава 17

Старий
завіт

Новий
завіт