Буття

Розділ 22

1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“

2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 22

1 Nach310 diesen Geschichten1697 versuchte5254 GOtt430 Abraham85 und sprach559 zu ihm: Abraham85! Und er antwortete559: Hier bin ich.

2 Und er sprach559: Nimm3947 Isaak3327, deinen einigen Sohn1121, den du lieb hast157, und gehe3212 hin in das Land776 Morija4179 und opfere ihn daselbst zum Brandopfer5930 auf5927 einem259 Berge2022, den ich dir sagen559 werde.

3 Da stund Abraham85 des Morgens1242 frühe auf6965 und gürtete2280 seinen Esel2543 und nahm3947 mit sich7925 zween Knaben5288 und seinen Sohn1121 Isaak3327 und spaltete1234 Holz6086 zum Brandopfer5930, machte sich auf und ging hin3212 an den Ort4725, davon ihm GOtt430 gesagt559, hatte.

4 Am dritten7992 Tage3117 hub Abraham85 seine Augen5869 auf5375 und sah7200 die Stätte4725 von ferne7350.

5 Und85 sprach559 zu seinen Knaben5288: Bleibet ihr3427 hie mit dem Esel2543; ich und der Knabe5288 wollen dorthin3541 gehen3212; und wenn wir angebetet haben7812, wollen wir wieder7725 zu euch kommen.

6 Und Abraham85 nahm3947 das Holz6086 zum Brandopfer und legte7760 es5930 auf seinen Sohn1121 Isaak3327; er aber nahm3947 das Feuer784 und Messer3979 in seine8147 Hand3027, und gingen3212 die beiden miteinander3162.

7 Da sprach559 Isaak3327 zu seinem Vater1 Abraham85: Mein Väter1! Abraham antwortete559: Hie bin ich559, mein Sohn1121. Und er sprach559: Siehe, hie ist Feuer784 und Holz6086; wo ist aber das Schaf7716 zum Brandopfer5930?

8 Abraham85 antwortete559: Mein Sohn1121, GOtt430 wird ihm ersehen7200 ein Schaf7716 zum Brandopfer5930. Und gingen3212 die beiden miteinander3162.

9 Und als sie1129 kamen935 an4605 die Stätte4725, die ihm GOtt430 sagte559, bauete Abraham85 daselbst7760 einen Altar4196 und legte6186 das Holz6086 drauf und band6123 seinen Sohn1121 Isaak3327, legte6186 ihn auf den Altar4196 oben auf das Holz6086

10 und reckte7971 seine Hand3027 aus und fassete das Messer3979, daß er85 seinen Sohn1121 schlachtete7819.

11 Da rief7121 ihm der Engel4397 des HErrn3068 vom Himmel8064 und sprach559: Abraham85, Abraham85! Er antwortete559: Hie bin ich.

12 Er sprach559: Lege7971 deine Hand3027 nicht3808 an413 den Knaben5288 und tu ihm nichts3972! Denn nun6213 weiß3045 ich, daß du GOtt430 fürchtest3373 und hast2820 deines einigen Sohnes1121 nicht verschonet um meinetwillen.

13 Da310 hub Abraham85 seine Augen5869 auf5375 und85 sah7200 einen Widder352 hinter ihm8478 in der Hecke5442 mit seinen Hörnern7161 hangen270; und ging5927 hin3212 und nahm3947 den Widder352 und opferte ihn zum Brandopfer5930 an seines Sohnes1121 Statt.

14 Und Abraham85 hieß7121 die8034 Stätte4725: Der HErr3068 siehet. Daher man559 noch heutigestages3117 saget: Auf dem Berge2022, da834 der HErr siehet.

15 Und der8145 Engel4397 des HErrn3068 rief7121 Abraham85 abermal vom Himmel8064

16 und sprach559: Ich habe2820 bei mir selbst geschworen7650, spricht5002 der HErr3068, dieweil du solches1697 getan6213 hast und hast deines einigen Sohnes1121 nicht3808 verschonet,

17 daß ich deinen Samen2233 segnen1288 und mehren7235 will wie die Sterne3556 am Himmel8064 und wie den Sand2344 am Ufer8193 des Meeres3220; und dein Same2233 soll besitzen3423 die Tore8179 seiner Feinde341.

18 Und durch deinen Samen2233 sollen alle Völker1471 auf Erden776 gesegnet1288 werden, darum daß6118 du meiner Stimme6963 gehorchet hast8085.

19 Also kehrete Abraham85 wieder7725 zu seinen Knaben5288; und85 machten sich3427 auf6965 und zogen3212 miteinander3162 gen Bersaba und wohnete daselbst.

20 Nach310 diesen Geschichten1697 begab sich‘s, daß559 Abraham85 angesagt5046 ward: Siehe, Milka4435 hat auch Kinder1121 geboren3205 deinem Bruder251 Nahor5152,

21 nämlich Uz5780, den Erstgeborenen1060, und Bus938, seinen Bruder251, und Kemuel7055, von dem die Syrer758 kommen1,

22 und Chesed3777 und Haso2375 und Pildas und Jedlaph3044 und Bethuel1328.

23 Bethuel1328 aber zeugete Rebekka7259. Diese acht8083 gebar3205 Milka4435 dem Nahor5152, Abrahams85 Bruder251.

24 Und sein Kebsweib6370, mit Namen8034 Rehuma7208, gebar3205 auch, nämlich den Theba, Gaham1514, Thahas8477 und Maacha4601.

Буття

Розділ 22

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 22

1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“

1 Nach310 diesen Geschichten1697 versuchte5254 GOtt430 Abraham85 und sprach559 zu ihm: Abraham85! Und er antwortete559: Hier bin ich.

2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

2 Und er sprach559: Nimm3947 Isaak3327, deinen einigen Sohn1121, den du lieb hast157, und gehe3212 hin in das Land776 Morija4179 und opfere ihn daselbst zum Brandopfer5930 auf5927 einem259 Berge2022, den ich dir sagen559 werde.

3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

3 Da stund Abraham85 des Morgens1242 frühe auf6965 und gürtete2280 seinen Esel2543 und nahm3947 mit sich7925 zween Knaben5288 und seinen Sohn1121 Isaak3327 und spaltete1234 Holz6086 zum Brandopfer5930, machte sich auf und ging hin3212 an den Ort4725, davon ihm GOtt430 gesagt559, hatte.

4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

4 Am dritten7992 Tage3117 hub Abraham85 seine Augen5869 auf5375 und sah7200 die Stätte4725 von ferne7350.

5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

5 Und85 sprach559 zu seinen Knaben5288: Bleibet ihr3427 hie mit dem Esel2543; ich und der Knabe5288 wollen dorthin3541 gehen3212; und wenn wir angebetet haben7812, wollen wir wieder7725 zu euch kommen.

6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

6 Und Abraham85 nahm3947 das Holz6086 zum Brandopfer und legte7760 es5930 auf seinen Sohn1121 Isaak3327; er aber nahm3947 das Feuer784 und Messer3979 in seine8147 Hand3027, und gingen3212 die beiden miteinander3162.

7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

7 Da sprach559 Isaak3327 zu seinem Vater1 Abraham85: Mein Väter1! Abraham antwortete559: Hie bin ich559, mein Sohn1121. Und er sprach559: Siehe, hie ist Feuer784 und Holz6086; wo ist aber das Schaf7716 zum Brandopfer5930?

8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

8 Abraham85 antwortete559: Mein Sohn1121, GOtt430 wird ihm ersehen7200 ein Schaf7716 zum Brandopfer5930. Und gingen3212 die beiden miteinander3162.

9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

9 Und als sie1129 kamen935 an4605 die Stätte4725, die ihm GOtt430 sagte559, bauete Abraham85 daselbst7760 einen Altar4196 und legte6186 das Holz6086 drauf und band6123 seinen Sohn1121 Isaak3327, legte6186 ihn auf den Altar4196 oben auf das Holz6086

10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

10 und reckte7971 seine Hand3027 aus und fassete das Messer3979, daß er85 seinen Sohn1121 schlachtete7819.

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

11 Da rief7121 ihm der Engel4397 des HErrn3068 vom Himmel8064 und sprach559: Abraham85, Abraham85! Er antwortete559: Hie bin ich.

12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

12 Er sprach559: Lege7971 deine Hand3027 nicht3808 an413 den Knaben5288 und tu ihm nichts3972! Denn nun6213 weiß3045 ich, daß du GOtt430 fürchtest3373 und hast2820 deines einigen Sohnes1121 nicht verschonet um meinetwillen.

13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

13 Da310 hub Abraham85 seine Augen5869 auf5375 und85 sah7200 einen Widder352 hinter ihm8478 in der Hecke5442 mit seinen Hörnern7161 hangen270; und ging5927 hin3212 und nahm3947 den Widder352 und opferte ihn zum Brandopfer5930 an seines Sohnes1121 Statt.

14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

14 Und Abraham85 hieß7121 die8034 Stätte4725: Der HErr3068 siehet. Daher man559 noch heutigestages3117 saget: Auf dem Berge2022, da834 der HErr siehet.

15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

15 Und der8145 Engel4397 des HErrn3068 rief7121 Abraham85 abermal vom Himmel8064

16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

16 und sprach559: Ich habe2820 bei mir selbst geschworen7650, spricht5002 der HErr3068, dieweil du solches1697 getan6213 hast und hast deines einigen Sohnes1121 nicht3808 verschonet,

17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

17 daß ich deinen Samen2233 segnen1288 und mehren7235 will wie die Sterne3556 am Himmel8064 und wie den Sand2344 am Ufer8193 des Meeres3220; und dein Same2233 soll besitzen3423 die Tore8179 seiner Feinde341.

18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

18 Und durch deinen Samen2233 sollen alle Völker1471 auf Erden776 gesegnet1288 werden, darum daß6118 du meiner Stimme6963 gehorchet hast8085.

19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

19 Also kehrete Abraham85 wieder7725 zu seinen Knaben5288; und85 machten sich3427 auf6965 und zogen3212 miteinander3162 gen Bersaba und wohnete daselbst.

20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

20 Nach310 diesen Geschichten1697 begab sich‘s, daß559 Abraham85 angesagt5046 ward: Siehe, Milka4435 hat auch Kinder1121 geboren3205 deinem Bruder251 Nahor5152,

21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

21 nämlich Uz5780, den Erstgeborenen1060, und Bus938, seinen Bruder251, und Kemuel7055, von dem die Syrer758 kommen1,

22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

22 und Chesed3777 und Haso2375 und Pildas und Jedlaph3044 und Bethuel1328.

23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

23 Bethuel1328 aber zeugete Rebekka7259. Diese acht8083 gebar3205 Milka4435 dem Nahor5152, Abrahams85 Bruder251.

24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.

24 Und sein Kebsweib6370, mit Namen8034 Rehuma7208, gebar3205 auch, nämlich den Theba, Gaham1514, Thahas8477 und Maacha4601.