ПсалмиПсалом 55 |
1 |
2 Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене! |
3 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене! |
4 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, — |
5 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені? |
6 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло: |
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою, |
8 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! |
9 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй? |
10 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені, |
11 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу! |
12 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені? |
13 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́. |
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? |
PsalmsPsalm 55 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
ПсалмиПсалом 55 |
PsalmsPsalm 55 |
1 |
1 |
2 Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене! |
2 |
3 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене! |
3 |
4 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, — |
4 |
5 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені? |
5 |
6 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло: |
6 |
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою, |
7 |
8 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! |
8 |
9 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй? |
9 |
10 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені, |
10 |
11 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу! |
11 |
12 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені? |
12 |
13 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́. |
13 |
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? |
14 |