ПсалмиПсалом 2 |
|
1 |
|
2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця: |
|
3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та! |
|
4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє! |
|
5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді: |
|
6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою. |
|
7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. |
|
8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі! |
|
9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“. |
|
10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі: |
|
11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням! |
|
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється! |