До филип'янРозділ 4 |
|
1 |
|
2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі. |
|
3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя. |
|
4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте! |
|
5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько! |
|
6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою. |
|
7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі. |
|
8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це! |
|
9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами! |
|
10 |
|
11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю. |
|
12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. |
|
13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі. |
|
14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі. |
|
15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви, |
|
16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня. |
|
17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу. |
|
18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну. |
|
19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі. |
|
20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь. |
|
21 |
|
22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому. |
|
23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь. |
PhilippiansChapter 4 |
|
1 HENCEFORTH, my dearly beloved brethren, my joy and crown, in this manner stand firm in our LORD, my beloved. |
|
2 I beseech Euodias and I beseech Syntyche to be of one accord in our LORD. |
|
3 I beseech you also, my true yokefellow, help those women who laboured with me in the gospel, together with Clement, and with the rest of my fellowlabourers, whose names are written in the book of life. |
|
4 Rejoice in our LORD alway; and again I say, Rejoice. |
|
5 Let your humility be known to all men. Our LORD is at hand. |
|
6 Do not worry over things; but always by prayer and supplication with thanksgiving let your requests be made known to God. |
|
7 And the peace of God, which passes all understanding, shall keep your hearts and minds through Jesus Christ. |
|
8 Finally, my brethren, whatsoever things are true, whatsoever things are honest, whatsoever things are just, whatsoever things are pure, whatsoever things are lovely, whatsoever things are of good report; if there be any virtue, and if there be any praise, think on these things. |
|
9 Those things, which you have learned and received, and heard, and seen in me, do: and the God of peace shall be with you. |
|
10 But I rejoiced in our LORD greatly, that you have continued to care for me, just as you have always cared, even though you yourselves have not had sufficient. |
|
11 Nor am I saying this simply because I am in want; for I have learned to make what I have meet my needs. |
|
12 I know what it is to be poor, and I know what it is to be rich: I have gone through many things and experienced many things, both to be full and to be hungry, both to have plenty and to be in want. |
|
13 I can do all things through Christ who strengthens me. |
|
14 But you have done well to share my difficulties. |
|
15 Now you Philippians know also, that in the beginning of the gospel, when I departed from Mac-e-do'ni-a, no church shared with me, as concerning giving and receiving, but you only. |
|
16 For even at Thessalonica you sent more than once to meet my needs. |
|
17 I do not say this because I want a gift, but because I want to see the fruits of the gospel increased to you. |
|
18 I have received everything I need, and it is more than enough: I am satisfied, having received everything you sent me by Epaphroditus, and it was welcome as a fragrant perfume and a sacrifice acceptable and well pleasing to God. |
|
19 But my God will supply all your needs according to his riches in the glory of Jesus Christ. |
|
20 Now unto God our Father be glory and honour, for ever and ever. Amen. |
|
21 Salute every saint in Jesus Christ. The brethren who are with me greet you. |
|
22 All the saints salute you, especially those who are of Cµsar's household. |
|
23 The grace of our LORD Jesus Christ be with you all. Amen. |
До филип'янРозділ 4 |
PhilippiansChapter 4 |
|
1 |
1 HENCEFORTH, my dearly beloved brethren, my joy and crown, in this manner stand firm in our LORD, my beloved. |
|
2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі. |
2 I beseech Euodias and I beseech Syntyche to be of one accord in our LORD. |
|
3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя. |
3 I beseech you also, my true yokefellow, help those women who laboured with me in the gospel, together with Clement, and with the rest of my fellowlabourers, whose names are written in the book of life. |
|
4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте! |
4 Rejoice in our LORD alway; and again I say, Rejoice. |
|
5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько! |
5 Let your humility be known to all men. Our LORD is at hand. |
|
6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою. |
6 Do not worry over things; but always by prayer and supplication with thanksgiving let your requests be made known to God. |
|
7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі. |
7 And the peace of God, which passes all understanding, shall keep your hearts and minds through Jesus Christ. |
|
8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це! |
8 Finally, my brethren, whatsoever things are true, whatsoever things are honest, whatsoever things are just, whatsoever things are pure, whatsoever things are lovely, whatsoever things are of good report; if there be any virtue, and if there be any praise, think on these things. |
|
9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами! |
9 Those things, which you have learned and received, and heard, and seen in me, do: and the God of peace shall be with you. |
|
10 |
10 But I rejoiced in our LORD greatly, that you have continued to care for me, just as you have always cared, even though you yourselves have not had sufficient. |
|
11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю. |
11 Nor am I saying this simply because I am in want; for I have learned to make what I have meet my needs. |
|
12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. |
12 I know what it is to be poor, and I know what it is to be rich: I have gone through many things and experienced many things, both to be full and to be hungry, both to have plenty and to be in want. |
|
13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі. |
13 I can do all things through Christ who strengthens me. |
|
14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі. |
14 But you have done well to share my difficulties. |
|
15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви, |
15 Now you Philippians know also, that in the beginning of the gospel, when I departed from Mac-e-do'ni-a, no church shared with me, as concerning giving and receiving, but you only. |
|
16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня. |
16 For even at Thessalonica you sent more than once to meet my needs. |
|
17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу. |
17 I do not say this because I want a gift, but because I want to see the fruits of the gospel increased to you. |
|
18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну. |
18 I have received everything I need, and it is more than enough: I am satisfied, having received everything you sent me by Epaphroditus, and it was welcome as a fragrant perfume and a sacrifice acceptable and well pleasing to God. |
|
19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі. |
19 But my God will supply all your needs according to his riches in the glory of Jesus Christ. |
|
20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь. |
20 Now unto God our Father be glory and honour, for ever and ever. Amen. |
|
21 |
21 Salute every saint in Jesus Christ. The brethren who are with me greet you. |
|
22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому. |
22 All the saints salute you, especially those who are of Cµsar's household. |
|
23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь. |
23 The grace of our LORD Jesus Christ be with you all. Amen. |